testi_spg
.pdf?
Упорядковану по рядках та стовпцях таблицю елементів: букв, чисел, функцій тощо, називають:
-визначником; + матрицею;
-мінором;
-алгебраїчним доповненням.
?
Добуток числа рядків m на число стовбців n називають:
-кількістю матриці;
-множенням матриці;
+розміром матриці;
-площею матриці.
?
Квадратну матрицю, по головній діагоналі якої розташовані елементи аij , а інші
елементи є нулями, називають: - одиничною; + діагональною;
-нульовою;
-транспонованою.
?
Для довільних матриць А, В однакових розмірів та довільних чисел µ і λ справджуються рівності:
- А А А ;
+ А А А;
-А А А ;
-А 0 А.
?
Матриця називається узгодженою, якщо:
+ кількість стовпців першої дорівнює кількості рядків другої;
-кількість рядків першої дорівнює кількості стовпців другої;
-кількість рядків першої дорівнює кількості рядків другої;
-кількість стовпців першої дорівнює кількості стовпців другої.
?
Для обчислення визначників користуються правилом:
-Крамера;
-матричним;
-алгебраїчним;
1
+Сарюса.
?
Якщо всі його рядки замінити відповідними стовбцями, то значення визначника:
+не змінюється;
-змінюється;
-стає протилежним;
-стає оберненим.
?
Перестановка двох рядків визначника: + рівносильна множенню його на –1;
-рівносильна множенню його на 1;
-рівносильна перестановці двох стовпців визначника;
-неможлива.
?
Якщо визначник має два однакових рядки, або стовпці, то
-він не обраховується; + він дорівнює нулю;
-він від’ємний;
-він складний.
?
Визначник, утворений з матриці викреслюванням і-го рядка та k-го стовбця називається:
-алгебраїчним доповненням;
-детермінантом;
-матричним;
+ мінором.
?
Якщо визначник квадратної матриці дорівнює нулю, то вона називається: + виродженою;
-не виродженою;
-сумісною;
-правильною.
?
Для існування оберненої матриці А 1 необхідно і достатньо, що матриця А була:
- виродженою; + не виродженою;
-сумісною;
-правильною.
2
?
Система називається однорідною, + якщо всі її вільні члени дорівнюють нулю;
-якщо хоч один її вільних членів відмінний від нуля;
-якщо хоч два її вільні члени відмінний від нуля;
-якщо всі її вільні члени відмінні від нуля.
?
Множина чисел а1,а2 ,...аn називається розв’язком системи лінійних рівняннь
-якщо з них ми можемо скласти вираз;
-якщо ці числа знайдені за формулами Крамера;
+ якщо при підстановці цих чисел в кожне рівняння системи отримаємо рівність; - якщо при підстановці цих чисел в кожне рівняння системи отримаємо логічне
твердження.
?
Якщо система має розв’язок, то вона називається:
-виродженою;
-не виродженою; + сумісною;
-правильною.
?
Якщо визначник системи лінійних рівнянь відмінний від нуля, то система сумісна і має розв’язок, що визначається формулою:
х |
|
1 |
|
|
|
|
b |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
||
- у |
|
|
|
А |
|
b2 ; |
||||||
|
|
|||||||||||
z |
|
|
|
|
b |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
х |
|
1 |
|
|
|
|
х |
|
|
||
|
|
|
|
|
* |
|
1 |
|
|
|||
- |
у |
|
|
|
|
|
А х2 ; |
|||||
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
х3 |
|
||
|
х |
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
+ у А 1 b2 ; |
|
|||||||||||
z |
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
х |
|
|
|
|
1 |
|
|
b |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
* |
|
1 |
|
||
- у |
|
|
А |
b2 . |
||||||||
|
|
|||||||||||
z |
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
?
3
Якщо визначник системи лінійних рівнянь відмінний від нуля, то система сумісна і має розв’язок, що визначається формулами:
+х х ; у у ; z z ;
- х ; у ; z ;
х |
у |
z |
-х Ах ; у
-х х ; у
А
Ау ; z Аz ;
у ; z z .
АА
?
Якщо дві системи мають однакові множини розв’язків, то вони називаються: - повними; + рівносильними;
-логічними;
-сумісними.
?
Відстань між двома точками визначається за формулою:
-AB (у1 x1)2 (y2 х2 )2 ;
-AB (x2 x1 )2 (y2 y1)2 ;
-AB (x1 у1)2 (х2 y2 )2 ;
+ AB (x2 x1)2 (y2 y1)2 .
?
Координати середини відрізка визначаються за формулою: - x x1 x2 ; y y1 y2 ;
22
+x x1 x2 ; y y1 y2 ;
|
2 |
2 |
|
|
|||||
- |
x |
x1 x2 |
; y |
y1 y2 |
; |
|
|||
|
2 |
2 |
|
|
|||||
- |
x |
2x1 x2 |
; y |
2y1 y2 |
. |
||||
|
2 |
2 |
|
?
Площа трикутника визначається за формулою:
4
x1 y1 + S 1 x2 y2 ;
2x3 y3 x1 y1
x1 y1 - S 1 x2 y2 ;
2x3 y3 x1 y1
x1 y1
-S 1 у2 х2 ;
2x3 y3
у1 х1
|
|
|
|
x1 |
y1 |
|
|
- |
S |
1 |
|
x2 |
y2 |
. |
|
2 |
x3 |
y3 |
|||||
|
|
|
|||||
|
|
|
1 |
1 |
|
?
Кутовий коефіцієнт прямої визначається за формулою:
+ k y2 y1 ; x2 x1
-k A; B
-k х2 х1 ;
у2 у1
-k y2 y1 .
x2 x1
?
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом, яка проходить через задану точку має вигляд:
-у у1 k х х1 ;
-у у1 kх kх1 ;
-у у1 k х1 х ;
+ у у1 k х х1 .
5
?
Рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки має вигляд: - у у1 k х1 х ;
- y y |
y2 |
y1 |
(x x ); |
||||||||||
|
|
|
|
||||||||||
1 |
|
|
x |
2 |
x |
1 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||
+ |
|
y y1 |
|
x x1 |
; |
|
|||||||
y2 y1 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
x2 x1 |
|
||||||
- |
х х1 |
|
|
у у1 |
. |
|
|||||||
y2 y1 |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
x2 x1 |
|
?
Кут між двома прямими обчислюється за формулою:
- tg k2 k1 ;
1 k1 k2
-tg k2 k1 ;
1k1 k2
-tg k2 k1 ;
1k1 k2
+ tg k2 k1 ;
1 k1 k2
?
Умова паралельності прямих:
- |
k2 k1 |
0; |
|
1 k1 k2
-1 k ; k1
-k1 k2 ; + k1 k2 .
?
Умова перпендикулярності прямих
- 1 k1k2 0;
1
- k ;
2 k1
- |
k2 k1 |
|
1 k1k2 |
; |
|
||||
|
|
|||
1 k1 k2 |
|
k2 k1 |
1
+ k2 . k1
6
?
Відстань від точки М (х0; у0) до прямої Ах+Ву+С=0 обчислюється за формулою: - d Ax0 By0 C ;
A2 B2 С2
- d Ax0 By0 C ;
х2 у2
+ d Ax0 By0 C ;
A2 B2
- d Ax By C .
A2 B2
?
Загальний вигляд рівняння площини:
- А х х0 В у у0 С z z0 Д 0; + Ах Ву Сz D 0;
-А х х0 В у у0 С z z0 0;
-Ах Ву Сz 0.
?
Рівняння площини, що проходить через три точки можна подати у вигляді:
|
|
|
х х1 |
у у1 |
z z1 |
|
|||||||
- |
|
х2 х1 |
у2 у1 |
z2 |
z1 |
1; |
|||||||
|
|
х3 |
х1 |
у3 |
у1 |
z3 |
z1 |
|
|||||
|
+ |
|
х х1 |
у у1 |
z z1 |
|
0; |
||||||
|
|
|
|||||||||||
|
|
х2 х1 |
у2 у1 |
z2 z1 |
|
||||||||
|
|
|
х3 х1 |
у3 у1 |
z3 z1 |
|
|
|
|||||
|
|
х х1 |
у у1 |
z z1 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
- |
|
х х1 |
у у1 |
z z1 |
|
|
|
0; |
|||||
|
|
х х1 |
у у1 |
z z1 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
х х1 |
у у1 |
z z1 |
|
|||||||
|
|
|
|
||||||||||
- |
|
х2 |
х1 |
у2 |
у1 |
z2 |
z1 |
0. |
|||||
|
|
х3 |
х1 |
у3 |
у1 |
z3 |
z1 |
|
? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо задано дві площини 1 |
та 2 |
рівняннями А1х В1у С1z D1 0 та |
||||||||||
А2х В2 у С2z D2 |
0, кут між площинами дорівнює: |
|||||||||||
- соs |
|
А1 А2 В1В2 С1С2 D1D2 |
|
|
; |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
А 2 |
В 2 С 2 |
А 2 В |
2 |
С |
2 |
|
||||||
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
1 |
1 |
1 |
|
2 |
2 |
|
2 |
|
|
|
7
+ соs |
|
|
|
|
|
А1 А2 В1В2 |
С1С2 |
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
А1 В1 С1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
А2 В2 С2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
- соs |
|
|
|
|
|
|
А1 А2 В1 |
В2 С1С2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
А |
2 |
В 2 |
С 2 |
А |
2 В |
2 |
2 С |
2 |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
1 |
1 |
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||||||||
- соs |
|
|
|
|
|
|
|
А1 А2 В1В2 С1С2 |
|
|
|
|
|
|
|
; |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
2 |
В 2 |
С 2 |
|
|
А 2 |
В 2 |
С |
2 |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
1 |
1 |
1 |
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
?
Нехай маємо точки А х1;у1;z1 та В х2;у2;z2 , тоді відстань між цими точками можна обчислити за формулою:
- AB (x2 x1 ) (y2 y1) z2 z1 ;
+ AB (x2 x1 )2 (y2 y1)2 z2 z1 2 ;
- AB (x2 x1 )2 (y2 y1)2 z2 z1 2 ;
- AB (x2 x1 )2 (y2 y1 )2 z2 z1 2 .
? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x x1 |
|
y y1 |
|
z z1 |
|
|||
Нехай |
|
прямі |
а |
і b задано рівняннями: |
|
|
|
і |
|||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
ах |
ау |
аz |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
x x1 |
|
|
y y1 |
|
z z1 |
. Кут між цими прямими дорівнює |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
bх |
|
bу |
bz |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
- куту між їхніми напрямленими векторами s1 ах;ау;аz та s2 bх;bу ;bz ; |
|
|
|
||||||||||||||||||||
+ косинус кута між прямими: cos А |
|
аxвx аyвy |
аzвz |
|
|
|
; |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
аx2 аy2 аz2 |
вx2 вy2 вz 2 |
|
|
|
||||||||
- куту між їхніми напрямленими висотами; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
- тангенс кута між прямими: tgА |
|
|
|
аxвx аyвy аzвz |
|
. |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
аx2 аy2 аz 2 |
|
вx2 вy2 вz2 |
|
|
|
?
Геометричне місце точок, кожна з яких рівновіддалена від деякої точки, яку називають центром кола називається:
+ колом;
-еліпсом;
-гіперболою;
-параболою.
?
Геометричне місце точок, для кожної з яких сума відстаней до двох точок, які називаються фокусами, є сталою величиною, називають:
- колом;
8
+ еліпсом;
-гіперболою;
-параболою.
?
Геометричне місце точок, для кожної з яких різниця відстаней до двох деяких точок (фокусів) є величиною сталою, називають:
-колом;
-еліпсом;
+ гіперболою; - параболою.
?
Геометричне місце точок, кожна з яких рівновіддалена від деякої точки (фокуса) та деякої прямої (директриси), називають:
-колом;
-еліпсом;
-гіперболою; + параболою.
?
Рівняння кола має вигляд:
+ х х0 2 у у0 2 R2 ;
- |
x2 |
|
y2 |
1; |
|||
a2 |
b2 |
||||||
|
|
|
|
||||
- |
x2 |
|
y2 |
|
1; |
||
a2 |
|
||||||
|
|
|
b2 |
|
- х2 у2 R.
?
Рівняння гіперболи має вигляд:
+ x2 y2 1; a2 b2
- |
x2 |
|
y2 |
1; |
|||
a2 |
b2 |
||||||
|
|
|
|
||||
- |
x2 |
|
y2 |
|
1; |
||
a2 |
|
||||||
|
|
|
b2 |
|
- х х0 2 у у0 2 R2 .
?
Рівняння параболи має вигляд:
9
+ |
у2 |
2рх; |
||||||
- |
x2 |
|
|
y2 |
1; |
|||
a2 |
b2 |
|||||||
|
|
|
|
|||||
- |
x2 |
|
|
y2 |
|
1; |
||
a2 |
|
|||||||
|
|
|
b2 |
|
- х2 у2 R2 .
?
Рівняння еліпса має вигляд:
- |
x2 |
|
|
y2 |
|
|
1; |
|
|||
a2 |
b2 |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
+ |
|
x2 |
|
y2 |
1; |
|
|||||
|
a2 |
b2 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
- |
x2 |
|
|
y2 |
|
|
1 |
; |
|||
a2 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
b2 |
|
|
|
|
||||
- |
х2 у2 |
R2 . |
?
Ексцентриситетом еліпса називається величина: + е c , при чому е с < 1;
aа
-е c , при чому е с > 1;
aа
-е а , при чому е а < 1;
сс
-е c , при чому е с = 1.
a а
?
Функцією називають:
+ відповідність між елементами двох множин х та у, при якій кожному елементові першої множини х відповідає не більше одного елемента у другої множини;
-відповідність між елементами двох множин х та у;
-відповідність між елементами двох множин х та у, при якій кожному елементові першої множини х відповідає більше одного елемента у другої множини;
-відповідність між елементами двох множин х та у, при якій кожному елементові першої множини у відповідає не більше одного елемента х другої множини.
10