Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

book

.pdf
Скачиваний:
17
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
2.51 Mб
Скачать

Все раїнсь а асоціація ви ладачів історії, ромадянознавства та с спільних дисциплін „Нова Доба“

Б дино Анни Фран

Вихов ємо людин і ромадянина

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Видавнича фірма «Відродження»

2006

УДК 94(477)(072) ББК 63.3(4УКР)я7

В 55

 

Під отовлений рам ах співпраці Все раїнсь ої Асоціації „Нова Доба“

з Б дин ом Анни Фран ,

Королівство Нідерландів, навчально-методичний посібни для вчителів історії, ромадянознавства

та с спільних дисциплін містить матеріали, що мож ть б ти ви ористані

вивченні рсів історії

У раїни та всесвітньої історії в 9–11 ласах, а та ож поза рочній роботі. По либлена ва а до історії становлення прав людини, знайомство з при ладами інтолерантності та дис римінації допоможе вчителям та їхнім вихованцям раще зроз міти цінності демо ратії, потреби с спільства подоланні сенофобії, стереотипів та переджень, свідомити необхідність взаємороз міння та співпраці.

Координатори прое т : Оле санд Войтен о – ВА „Нова Доба“, У раїна

 

Норберт Хінтерлейтнер – Б дино Анни Фран , Королівство Нідерландів

Упорядни и те стів:

Сер ій Б ров, Оле сандр Войтен о, Ірина Костю

Рецензенти:

Поліна Вербиць а, .п.н., олова ВА „Нова Доба“, м. Львів

 

Ві тор Мисан, .п.н, ви ладач історії та с спільних дисциплін РЕГІ, м. Рівне

При під отовці видання ви ористані ідеї та матеріали, розроблені часни ами Літньої ш оли „Джерела толерантності. Навчання прав людини“ серпні 2005 р.:

Ба ай Світлана – імназія № 3, м. Дніпропетровсь Б ров Сер ій – ЗОШ № 1, м. Черні ів Войтен о Оле сандр – м. Гадяч Полтавсь ої обл. Голосова Наталя – ЗОШ № 38, м. Львів

Зан о Світлана – НВК „Міцва-613“, м. Біла Цер ва Єрьомен о Надія – імназія ім. С. І. Олійни а, м. Бровари Київсь ої обл.

Кандєєва Світлана – імназія-інтернат № 299 з по либленим вивченням єврейсь ої мови

Костю Ірина – ЗОШ № 2, м Новий Розділ Львівсь ої обл. Кожем’я а О сана – ліцей № 12, м. Донець К черен о Тарас – ЗОШ № 17, м. Л ансь

Медвинсь ий Ілля – спеціалізована ш ола № 102, м. Київ Мойсю Олена – імназія № 3, м. Чернівці

Подольсь ий Анатолій – .і.н., У раїнсь ий центр вивчення історії Голо ост , м. Київ Потапова Валентина – Кримсь ий с спільноманітарний ніверситет, м. Ялта С ирда Наталія – ЗОШ, м. Нові Стожари Полтавсь ої обл.

Т анова Тетяна – ЗОШ № 2, м. Кірово рад

При оформленні видання ви ористані фото рафії навчальних семінарів для вчителів та ч- нів, а та ож малюн и, надіслані на дитячий он рс в рам ах прое т „Навчання толерантності“ 2002–2005 рр.

Видання здійснено оштом Міністерства здоров’я, доброб т та спорт Королівства Нідерландів

© Все

раїнсь а асоціація ви ладачів історії, ромадянознавства

 

та с спільних дисциплін „Нова Доба“ , 2006 р.

ISBN 966-538-172-5

© ВФ „Відродження“, 2006 р.

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

Шановні оле и! Норберт Хінтерлейтнер і Поліна Вербиць а . . . .

. . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . 4

Для чо о і я

працювати з посібни ом. Ірина Костю .

. . . . . . . . .

. . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . 6

Розділ 1. Права людини, толерантність і вивчення ш ільно о

рс

історії . . . . . . . . . . .

. . 9

Права людини і толерантність. Сер ій Б ров . . .

. . . . .

. . . . . . . . .

. . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . 11

 

 

Почато

революції. Повалення монархії та встановлення респ блі и. Де ларація прав

 

 

людини і

ромадянина . .

. . . . . . . . .

. . . . .

. . . . .

. . . . . . . . .

. . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . 14

Конс льство та імперія. Політичний режим

Франції за часів бонапартизм . . . . . . . . . . . . . .

. . 17

Російсь ий визвольний та польсь ий національно-визвольний р хи на

раїнсь их землях

 

 

20–30 рр. ХІХ ст. У раїна в про рамних до

ментах де абристів .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 20

У раїнсь ий національний р х напри інці 40-х рр. ХІХ ст. Кирило-Мефодіївсь е братство.

 

 

Про рамні до

менти й ромадсь о-політична діяльність братчи ів .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 26

Кирило-Мефодіївсь е братство. Місце Т. Шевчен а в

раїнсь ом

національном відродженні

. . 31

У раїна напередодні та під час російсь ої революції 1905–1907 рр. Події революції

 

 

1905–1907 рр. в У раїні .

. . . . . . . . .

. . . . .

. . . . .

. . . . . . . . .

. . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 33

У раїна на завершальном етапі війни (1944–1945 рр.). Прим сове виселення з Крим

 

 

до східних ре іонів СРСР татар, ре ів, вірмен . . . .

. . . . . . . . .

. . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 35

СРСР

1945–1953 рр. С спільно-політичне життя. Розвито літерат ри і мистецтва.

 

 

Становище х дожньої інтелі енції. Боротьба влади з „ осмополітизмом“ . . . . . . . . . . . . . . .

. 42

Розділ 2. Полі

льт рність,

демо ратія,

толерантність та історія Голо ост . . . . . . . . . . .

. 45

Історія Голо ост

я

навчання

ідності та демо ратії. Анатолій Подольсь ий . . . . . . . . . . . . . . . .

. 47

В лючення

раїнсь их земель до с лад Російсь ої імперії. Чисельність населення

 

 

та йо о етнічний с лад . .

. . . . . . . . . .

. . . .

. . . . .

. . . . . . . . .

. . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 49

В лючення західно

раїнсь их земель до с лад

Австрійсь ої імперії.

 

 

 

Чисельність населення та йо о етнічний с лад . . . .

. . . . . . . . .

. . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 49

Третя респ блі а

Франції. Справа Дрейф са . .

. . . . .

. . . . . . . . .

. . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 57

У раїна напередодні та під час російсь ої революції 1905–1907 рр. Події революції

 

 

1905–1907 рр. в У раїні .

. . . . . . . . . .

. . . .

. . . . .

. . . . . . . . .

. . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 61

У раїна

1907–1914 рр. Посилення національно о ніт

в У раїні .

. . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 66

Нацистсь а ди тат ра. Антисемітсь а політи а нацистів

1933–1939 рр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72

О

паційний режим поневолених раїнах. Р х Опор . Концтабори. Освенцим. Голо ост . . . . . .

. 80

О

паційний режим в У раїні. Голо ост . . .

. . . .

. . . . .

. . . . . . . . .

. . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . .

. 88

Розділ 3. Виховання ромадянина в ш олі: можливості вчителя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

Толерантність, демо ратія, виховання. Оле сандр Войтен о . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 Фа ти та стереотипи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Від стереотипів до переджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98 С часний пла ат Кельні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100 Здам житло . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .101 Запроси др зів на вечір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102 Антисемітизм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .103 Дві сторони тоталітаризм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .105 Щоденни и розповідають . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107 Я им б ває насильство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .110 Сторонні спостері ачі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .111 Моральна дилема „Добрі с сіди“ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .112 Моральна дилема „Ст денти“ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .114 Сходин и взаємин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .116 Що нас єднає? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .118 Усі ми різні, але маємо ба ато спільно о . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .119 Вибери тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .120 Обери др а . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .122 Малюємо „Толерантність“ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .125 С часна ш ола очима Я. Корча а . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .126

Ви ористана та ре омендована літерат ра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .127

Шановні оле и!

 

Демо ратія я

ви ли

для с спільства, що розвивається,

завжди спон

ає своїх

ромадян

до пош

онстр

тивних шляхів розв’язання існ ючих проблем.

В

мовах становлення свободи

ба ато

с спільних

явищ, що

в

період тоталітаризм

ре

люються

державою,

потреб ють

нових

механізмів, я і ґр нт ються на

ромадянсь ій омпетентності та відповідальності. Становлення нових

цінностей потреб є я

переосмислення

історично о

досвід ,

та

і

твердження

нових

принципів

взаємин. Входження У раїни до Європи вима ає і від нас, її

ромадян, пова и і дотримання

сталених

та за ріплених міжнародними правовими а тами норм с спільно о життя.

 

 

 

 

 

 

Осмислення вітчизняної історії, поліетнічність

раїнсь о о с спільства,

розмаїття

льт р,

релі ій і традицій в

мовах демо ратії стають справжніми ви ли ами для молодої людини на шлях

до ромадянсь ої свідомості та вибор

життєвої позиції. Підліто

потреб є орієнтирів та доро ов азів,

я і допомож ть йом

раще

зроз міти себе і с спільство, в

я ом

він

живе,

визначити життєві

та соціальні пріоритети, діяти свідомо та відповідально.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Посібни , я ий Ви тримаєте в р

ах, є спробою зробити внесо

сфер

ромадянсь о о

виховання, а саме

процес становлення ціннісних життєвих орієнтирів.

 

 

 

 

 

 

2002 р. з ініціативи Б дин

Анни Фран (Королівство Нідерландів) в У раїні розпочався

прое т „Навчання толерантності на при ладі історії Голо ост “. Впродовж десятиліть Б дино

Анни

Фран є однією з найвідоміших

світі професійних ор анізацій,

я а здійснює освітні прое ти,

пов’я-

зані з проблемами протистояння дис римінації, сенофобії, антисемітизм , навчання толерантності. За останні ро и ця ф ндація здійснила низ спільних прое тів з Польщею і Німеччиною, Данією і Чехією, раїнами олишньої Ю ославії та Афри и, Литвою та раїнами Латинсь ої Амери и. Б дино Анни Фран , вистав и, я і ор анізов ються йо о співробітни ами, щорічно відвід ють мільйони ромадян з різних точ ів планети.

Для ромадян У раїни, чия Бать івщина в ХХ ст. пережила тра едії олодомор та репресій, Голо ост та етнічних чисто , проблеми, я і пор ш ються в прое тах Б дин Анни Фран , є близь и- ми і зроз мілими, а ідеї, що ними пропа ються – терпимість і зла ода, мир та цін вання різноманітності – важливими і а т альними.

Б дин ом Анни Фран та раїнсь ими партнерсь ими ор анізаціями – Все раїнсь ою асоціацією вчителів історії та с спільних дисциплін „Нова Доба“, Центром Єврейсь ої освіти в У раїні, У раїнсь им Центром вивчення історії Голо ост , Інстит том юдаї и та У раїнсь им Єврейсь им Фондом – розроблено прое т, я ий містить низ освітніх заходів, присвячених проблемі форм -

вання толерантності

с спільстві: створення навчальних матеріалів,

проведення виставо „Анна

Фран . Уро історії“,

„Джерела толерантності“, семінари для вчителів,

он рси чнівсь их творчих

та дослідниць их робіт з історії міжетнічних взаємин в історії У раїни, п блі ацію навчальних матеріалів. Метою прое т є сприяння реалізації в У раїні міжнародних норм, про олошених Де ларацією

принципів толерантності на основі норм За альної Де ларації прав людини,

я а ст. 26

оворить,

що освіта „має

сприяти

взаємороз мінню, терпимості та др жбі між сіма

народами,

расовими

та релі ійними

р пами“.

 

 

 

4

Прое т б в

спішно реалізований майже в

сіх областях У раїни й отримав схвальні від и

педа о ічної ромади, чнів, населення.

Надбанням прое т

стали навчально-методичні матеріали

для вчителів з питань навчання чнів толерантності, прав людини та історії Голо ост .

 

Де ларація принципів толерантності, прийнята Генеральною онференцією ЮНЕСКО 16 лис-

топада 1995 р., визначає толерантність я

„…пова

прийняття й роз міння ба атоманітності

льт р

нашо о світ , наших форм самовираження і способів вияв

людсь ої індивід альності.., армонію

в ба атоманітності..,

а тивне ставлення,

що форм ється на

основі визнання ніверсальних

прав

та свобод людини“.

Саме в та ом розрізі стає зроз мілою вн трішня мотивація до толерантної

поведін и. Альберт Швейцер, вели ий

маніст ХХ ст., с азав: „Не через поч ття доброти щодо

інших я миролюбний, терпеливий та привітний. Я та ий том , що в та ій поведінці я забезпеч ю собі либо е самоствердження“.

Саме цей підхід до толерантності автори навчальних матеріалів вважають найбільш відповідним до завдань, я і ставлять перед собою педа о и, що взялися за справ виховання толерантної поведін и.

Поліна ВЕРБИЦЬКА, Норберт ХІТНЕРЛЕЙТНЕР

Для чо о і я працювати з посібни ом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щораз ,

оли людина відстоює ідеал,

або

своїм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вчин ом поле ш є долю інших, або вист пає проти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

несправедливості, вона породж є малесень

 

хвиль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

надії, і, перетинаючись одна з одною, ці хвиль и, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

надходять

від

мільйонів

о ремих

центрів

завзяття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і хоробрості,

зливаються

 

поті ,

що

здатен

змести

 

 

 

 

 

 

 

 

 

найміцніші стіни

ноблення і протидії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роберт Кеннеді1

Для с спільств, що трансформ ються, ха-

дити

омпле сний,

ромадянознавчий, ціннісно-

ра терна „ риза виховання“. Ми ст рбовано

орієнтований підхід до ви ладання історії та с -

спостері аємо нівелювання значної частини мо-

спільних дисциплін. У 2003 р. р пою педа о ів –

рально-психоло ічних орієнтирів, що б ли зна-

„добістів“ б в під отовлений та виданий посіб-

ч щими для попередніх

по олінь,

с часних

ни „Історія для ромадянина“3, в я ом

добро-

підліт ів. Залишаються надзвичайно важливими

совісно та с р п льозно вио ремлені та роз’яс-

цьом

сенсі можливості

ш ільних предметів

нені базові поняття

ромадянсь ої освіти та по-

с спільно-

манітарно о

ци л . За словами

даються при лади їх інте рації

ш ільний

рс

відомої німець о-амери анс ої дослідниці Ханни

історії, починаючи з 6

лас .

 

 

 

 

 

Аренд „Не можна вихов вати без то о, щоб вод-

Матеріали цьо о видання,

створені

рам ах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ночас не навчати; виховання без навчання є п -

манітарно о прое т

„Навчання прав людини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стим і том

д же ле

о виродж ється до рівня

та толерантності“,

с онцентровані на про рамі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

морально-емоційної ритори и. Але можна ле

о

з історії для 9–11

ласів і подають зраз и мате-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ви ладати я ісь на

и без виховання і можна

ріалів,

що мож ть б ти ви ористані для підси-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вчитися до

інця своїх днів, а проте залишитися

лення виховно о вплив

ш ільно о рс

історії

невихованим2. На жаль,

 

 

 

 

я

наслідо

поперед-

з по ляд

форм вання правової

льт ри, подо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ньо о іль адесятилітньо о ви ривлення с спіль-

лання стереотипів, роз міння джерел

сенофобії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ствознавчих, а особливо історичних знань, зне-

та дис римінації,

свідомлено о співвідношення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

важливо о ставлення до б дь-я их самостійних

історичних знань з цінностями прав і свобод лю-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтеле т альних пош

ів,

сформ валася стій а

дини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зневіра ба атьох людей

можливості „дізнатися

Посібни с ладається з трьох частин. Кожна

правд “. Форм вання

либо ої пова и до мин -

частина

від ривається

вст пною

статтею, що

ло о, хоча би я им воно б ло, нама ання поба-

роз риває проблемати

заявленої теми. Перші

чити та зроз міти „

ро и історії“ вима ає ба ато-

два розділи подають матеріали для ви ористан-

перспе тивно о підход

до ви ладання, поб до-

ня на

ро ах історії,

третій розділ присвячений

вано о

на

ритичном

мисленні, емпатії, мо-

поза рочним можливостям виховання толерант-

рально-етичних оцін ах.

 

 

 

 

 

 

 

 

ності, пова и до прав людини та цінностям

ро-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Видання, що пропон ється Вашій

вазі,

є

мадянсь о о с спільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чер овою спробою Все раїнсь ої Асоціації „Но-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ва Доба“

розширити

межі

ви ладання історії

Перший розділ „Права людини, толерант-

в наших ш олах. Вчителі У раїни знайомі не ли-

ність і вивчення ш ільно о

рс

історії“ подає

ше з ори інальними навчальними посібни ами

ре омендації стосовно в лючення певних фра -

„Ми –

ромадяни У раїни“ та „Історія епохи очи-

ментів

ро ів, що чіт о відповідають чинній про-

ма людини“, але й з численними навчально-ме-

рамі з історії У раїни та всесвітньої

історії,

тодичними виданнями, що допома ають впрова-

але сфо

совані саме на тематиці прав людини.

6

Автори недаремно більшість тем запропон вали для чнів 9-х ласів, ос іль и саме в цей період вони починають вивчати предмет „Основи правознавства“, а ба ато з них – ще й різноманітні рси ромадянсь ої освіти. Вважається, що підліт и 14–15 ро ів найбільш отові до сприйняття та их базових понять, я „свобода“, „справед-

ливість“, „рівність“.

Ре омендації до ожної теми с ладаються з двох частин – матеріалів для вчителя та ма-

теріалів для

чня. У ре омендаціях для вчителів

подані рс

історії, тема ро за про рамою

та за альна тема рс . Проблемати а фра мен-

тро , що пропон ється, виділена жирним

шрифтом. Очі вані рез льтати стос ються саме подано о фра мент ро , а не теми за алом. Автори нама алися запропон вати найдоцільніші, на їх по ляд, техноло ії ви ористання додатових матеріалів. До речі, вони не завжди додатові, є посилання на ті те сти, що є в чиних під- р чни ах з історії, лише їх вивчення пропон ється з правозахисно о по ляд . Достатньо важливою залишається проблема навчально о час . Переважно ви ористання поданих матеріалів за в азаним ал оритмом не має перевищ вати 15–

25 хвилин. Одна слід за важити,

що в азані

хронометричні рам и ожно о ро

орієнтовані

на а тивних, позитивно налаштованих чнів, що

мають навич и

ооперативно о навчання.

До-

дат ові можливості з’являються в 10–11-х

ла-

сах с спільно-

манітарно о профілю, адже

іль-

ість

навчальних

один с ттєво збільш ється.

Одна

творча

р па прое т розрахов є на те,

що посібни

б де а тивно ви ористов ватися

в сіх

ласах,

адже б ти свідомими ромадяна-

ми, поділяти демо ратичні цінності мають і „фізи и“, і „ліри и“. Автори не вважали за доцільне опис вати запропоновані методи, ос іль и за останні ро и з’явилося достатньо видань, том числі і під отовлених ВА „Нова Доба“, з описом новітніх педа о ічних техноло ій. Перелі та ої літерат ри поданий в інці посібни а.

Матеріали для чнів для зр чності подаються на о ремих сторін ах, що мож ть ви ористов - ватися я робочі ар ші, а це передбачає їх попереднє серо опіювання. В першом розділі подано фра менти до восьми тем. До теми „У - раїнсь ий національний р х 1820–1840 ро ах. Кирило-Мефодіївсь е братство“ пропон ються два варіанти, що роз лядають різні аспе ти.

Зроз міло, що ця темати а обрана саме цим о- ле тивом вчителів, я і б ли часни ами Літньої ш оли „Джерела толерантності. Навчання прав людини“ серпні 2005 р. Та і теми, я „Де абристи та політична сит ація в Росії першої половини ХІХ ст.“, „Терор народни ів“, „Діяльність перших раїнсь их політичних партій“, „Революція 1917 р.“, „Національно-визвольні зма ання раїнців ХХ ст.“, „Громадянсь а війна“, „Становлення ди таторсь их та тоталітарних режимів“, „Дисидентсь ий р х“ та, зрештою, б дь- я а тема ш ільно о рс історії, дають величезні можливості для навчання прав людини та толерантності. Сподіваємося, що запропоновані зраз и дад ть можливість сформ вати певний ал оритм вчительсь ої діяльності цьом напрям .

Др ий розділ „Полі льт рність, демо ратія, толерантність та історія антисемітизм і Голо о-

ст

в ш ільних рсах історії“ містить певн сис-

тем

ро ів, послідовне ви ладання я их дасть

чням можливість простежити становлення антисемітизм я с спільно о явища аж до перетворення йо о на тотальний Голо ост. „Ворожість до євреїв, що називається „антисемітизмом“, існ вала всіх своїх проявах і до Гітлера. Її орені і джерела – нещасті єврейсь о о розсіяння,

неві ластві, забобонах і заздрощах оточення. Темні люди завжди вороже реа вали на ч же та несхоже. Але нацисти перетворили антисемітизм на на ненависті, почато я ої – ворожість, а інець – бивство. Це б в стихійний розвито . Той, хто розпалив ненависть до євреїв, вст пив на похилий шлях, що призвів до „Дня бой от “ проти євреїв 1 вітня 1933 р., до „Кришталевої ночі“ 10 листопада 1938 р. і до рішення про „фізичне знищення“ 21 липня 1941 р. Та- а діале ти а подій: ожна випливає з попередньої і тя не за собою наст пн . Шлях антисемітизм провадить до воріт Освєнцим “4. Але навіть і без повно о ви ладання ро ів цієї темати и, що містить матеріал для 9, 10 та 11 ласів, вчитель зможе знайти потрібний матеріал для

ви ористання на

ро ах історії У раїни та все-

світньої історії в

том онте сті, я ий

вважає

за доцільний. Матеріали др о о розділ

містять

ба ато змістово о матеріал , ос іль и чинні під- р чни и майже не висвітлюють в азаних тем, хоч вони й заявлені в про рамі. Робота над історич-

7

ною інформацією, що ґр нт ється на різноманітних джерелах, має б д ватися за ал оритмом, до ладно описаним авторсь им оле тивом прое т „Нов історію в нов доб “5. Д же важно треба ставитися до послідовності питань та по ро овості опрацювання інформації.

Важливим є по аз історичної полі льт р- ності раїнсь о о с спільства. Том ло ічним є фра мент ро до теми „Входження раїн-

сь их земель до с лад Російсь ої та Австро- У орсь ої імперій. Етнічний с лад населення“,

де на при ладі єврейсь ої меншини подається варіант опрацювання цьо о питання. Виперед-

жаючи запитання, чом

цілий розділ присвяче-

ний єврейсь ій темі,

оле тив прое т на оло-

ш є, що тема антисемітизм та Голо ост є

не лише частиною історії єврейсь о о народ . Це історія перш за все тих с спільств, де ці явища мали місце. Звичайно, що інтолерантність,

стереотипи,

дис римінація різних формах, аж

до еноцид ,

історично прис тня і в історії вір-

мен, і в історії татар, і в історії

раїнців, в історії

Європи і світ за алом. Том

та важливо по а-

зати я , за допомо ою я их чинни ів історично форм валася нетерпимість та до чо о вона призвела.

Слід зважати на те, що матеріал цьо о розділ є д же емоційно насиченим, непростим для пояснення, що вима ає перш за все емпатійно- о підход , виснов ів морально-етично о хара - тер , власної позиції вчителя. Недаремно одна з нижо , присвячена філософсь ом осмисленню тра едії Голо ост , має назв „Поза межами роз міння“6.

Матеріал

поб дований

той спосіб, що,

з одно о бо

, ожен фра мент істотно підсилює

т тем , частиною я ої він є, а з іншо о – виб - дов є певн історичн послідовність, я а за мови оре тно о вивчення дає змо пояснити та- е с ладне явище, я антисемітизм. Звичайно, що в рам ах одно о посібни а не можна претен- д вати на вичерпне і либо е пояснення всіх тем, пов’язаних з історією антисемітизм , по- р шенням прав людини та інтолерантності. У спис літерат ри подаються назви тих видань і веб-сайтів, де вчитель та чні мож ть знайти більше інформації з тієї чи тієї теми.

Третій розділ „Вихов ємо людин і ромадянина: про що варто оворити з чнями“ надає

матеріали для поза рочної роботи, хоч дея і вправи спішно мож ть б ти ви ористані і на ро ах з відповідних тем. Я , напри лад, „Дві сторони тоталітаризм “, „Щоденни и розповідають“ тощо. Всі вправи д же омпа тні, потреб - ють незначно о забезпечення, одна розраховані на льт р спіл вання, постанов запитань, оре тне ведення дис сії з чнями. Особливої ва и потреб ють вправи, в я их міститься моральна дилема. Саме можливість по азати, що в житті наявні сит ації без єдино правильно- о рішення, є запор ою вд мливо о ставлення до та их понять, я „взаємопова а“, „терпимість“ „співжиття“, „цінності“.

Творчий оле тив вчителів, що причетний до створення навчально-методично о посібни а „Вихов ємо людин і ромадянина“, сподівається, що він привнесе нові можливості для різноманітнення ви ладання ш ільно о рс історії, спон атиме самих вчителів либше замислитися над навчальною та виховною с ладовою ви ладання, стим люватиме чнів та чениць мислити ритично, не переджено, форм ючи власні цінності та ідеали.

Ірина КОСТЮК

___________

1 З промови на свят ванні Дня Прися и в Кейпта нсь ом ніверситеті. – Південна Афри а, червень1966 р. Цит. за „Вст п до прав людини“. Unated State Information Agency.USIA Regional Programme Office. Vienna, 1998.

2Ханна Аренд. Між мин лим і майб тнім. – К.: Д х

іЛітера, 2002. – С. 204.

3Горбатен о В., Вербиць а П., Ковтоню А., Середя Л., Фрейман Г. Історія для ромадянина: Методичний посібни для вчителів середніх за альноосвітніх навчальних за ладів. – Львів: НВФ „У - раїнсь і техноло ії“, 2003.

4Шесть миллионов обвиняют: Выдерж и из речи е- нерально о про рора Израиля на процессе Адольфа Эйхмана. – http://www1.yadvashem.org/ education/index_education.html. – Пер. автора.

5Історія епохи очима людини. У раїна та Європа 1900–1939 рр.: Навчальний посібни з історії У -

раїни та всесвітньої історії. 10 лас. – К.: Генеза. – 2004.

6Поза межами роз міння: бо ослови та філософи про Голо ост / За ред. Джона К. Рота і Май ла Беренба ма. – К.: Д х і літера, 2001.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]