book

важче і нор вати або офіційно де лар вати та і наміри. Я що та і виснов и б ли зроблені під час попередніх ро ів або на ро ах з інших предметів с спільно о ци - л , ця діяльність дозволить їх а т аліз вати. Важливими цьом сенсі є міжпредметні зв’яз и, я і дозволяють чням ви ористати свої знання з інших предметів і відч ти цілісність історично о та філософсь о о омпонентів навчання.

2. [10–15 хв.]

Переходячи до наст пної діяльності, зробіть на олос на важливості то о, що в про рамних до ментах „Північно о товариства“ (1822 р.) – „Констит ції“ Ми ити М равйова2 та „Південно о товариства“ (1821 р.) – „Р сь ій правді“ Павла Пестеля3, вперше на території Російсь ої імперії де лар валися права людини і ромадянина, встановлювалися принципи рівності і свободи. Запитайте, я і до менти епохи мо - ли вплин ти на появ подібних те стів. Чом б ло потрібне до ментальне за ріплення цих ідей?

Попросіть чнів попрацювати за варіантами – ожний варіант з різними до - ментами. Один варіант має робити аналіз „Констит ції“, М. М равйова, др ий – „Р сь ої правди“ П. Пестеля. Запишіть на дошці або на вели ом ар ші папер завдання для індивід альної роботи:

9С ладіть атало прав людини і ромадянина на основі до мент , я ий

дослідж єте.

9 Визначте, я відбитий принцип рівності до менті, я ий дослідж єте.

9Визначте, я відображений принцип особистої свободи в до менті, я ий дослідж єте.

9Я передбачений до ментом порядо ор анізації державної влади

підтвердж є ваші виснов и з попередніх питань?

4. [10 хв.]

Намалюйте на дошці або на вели ом ар ші папер два ільця, що перетинаються.4

Попросіть пари за чер ою називати по одній спільній рисі та по одній відмінній. Можете с ористатися методом „ явний мі рофон“. Відповіді чнів запис йте олах, що перетинаються (спільні риси полі, де ола перетинаються, а відмінні

полях іл, що не перетинаються).

6. [4 хв.]

Підбийте підс м и діяльності. Для цьо о можна с ористатися та ими запитаннями:

9 Чим відрізняються два до менти стосовно роз міння рівності і свободи?

9Що важливо о в том , що обидва до менти де лар вали принципи свободи, рівності, прав людини і ромадянина?

9Я впливає форма держави на с спільні відносини, можливість ожно о впливати на рішення владних ор анів? Чом ? Я і демо ратичні способи

ор анізації влади ви побачили, дослідж ючи ці два до менти?

9Чи повністю ви ористані правові ідеї та пра ти а амери ансь о о та франц зь о о досвід цьо о період ? Чим це спричинено?

21

Подальша пізнавальна діяльність пов’язана з роботою над та ими питаннями теми: Польсь е повстання 1830–1831 рр. Доречно поставити щодо цьо о матеріал питання не лише про причини, а й про правомочність повстання я засоб розв’язання політично о онфлі т з бо йо о часни ів. Мотив йте чнів роз лядати інформацію про польсь е повстання та ож з по ляд прав людини.

Під час підбиття підс м ів ро , рім йо о історично о онте ст , а цент йте ва чнів на важливості роз міння де абристами прав людини й основних свобод я за альнолюдсь их цінностей, що мають б ти за ріплені юридично і захищатися

___________

22

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

Додато А

Витя з „Констит ції“ Ми ити М равйова (1821–1825 рр.)1.

Досвід сіх народів й сіх часів доводить, що влада самодержавна одна ово з бна для правителів і для с спільства; що вона не відповідає ані правилам святої віри нашої, ані основам здорово о л зд …

1.Російсь ий народ вільний і незалежний, не належить і не може належати нія ій особі і нія ій родині…

2.Громадянами є ті жителі Російсь ої Держави, я им надаються права рома-

дянства.

3.Щоб б ти ромадянином, потрібні та і мови: 1-а. Ві – не менше, я 21 рі .

2-а. Місцепереб вання – відоме і постійне проживання. 7-а. Власність – о рема, на своє ім’я, а саме:

1.Нер хоме майно на 500 рб. сріблом.

2.Нер хоме майно на 1000 рб. сріблом.

…

16. Кріпацтво і рабство с асов ються. Поділ між шляхетними і простолюдина-

ми не приймається…

…

24. Право власності, що містить собі тіль и речі, священне і недотор анне.

25. Землі поміщи ів залишаються за ними. О ремий за он визначає винаород , я зобов’язані їм зробити селяни, що забажають по ин ти свої оселі й переселитися в інше місце…

…У за онодавчом і ви онавчом відношенні вся Росія поділяється на 14 Дер-

жав і дві області, що є та і:

…

VI – Б зь а – (Київ)

VII – Чорноморсь а – (Одеса)

…

ІХ – У раїнсь а – (Хар ів).

…

54. За онодавча влада ожної Держави дор чається За онодавчим Зборам,

яі с ладаються з: 1-е – Палата виборних, 2-е – Д ма.

81.Ви онавча влада ожної Держави дор чається Державном Правителю, йо о намісни ові і Раді.

92. Народне Віче с ладається з Верховної Д ми й Палати Представни ів народних.

23

Додато Б

Витя з „Р сь ої правди“ Павла Пестеля (1821–1823 рр.)2.

§4. Усі мають б ти рівними перед за оном… Всі люди в державі мають одна ове право на всі ви оди, я і дає держава, і всі мають одна ові обов`яз и невід`ємні від державно о строю. З цьо о випливає, що всі люди в державі мають неодмінно б ти перед за оном ціл ом рівні і що вся а постанова, я а пор ш є цю рівноправність сіх перед за оном, є недоп стимим зловладдям, що неодмінно має

б ти знищене…

…

§6. Дворянство… Досить дов о існ вала можливість для де отрих нобити

всіх інших; тепер час по ласти рай том о идном й безтямном поряд …

…

§11. Дворянсь і селяни… Успіхи освіти дедалі поширюються…(Виявляється) д х час , що пра не свободи, основаної на за онах… Усе це зм ш є жадати, щоб рабство в Росії б ло ціл ом знищене…Ос іль и та е важливе починання потреб є

ша становить власність ромадсь , др а – приватн . Волосна земля є недотор а- ною, вона поділяється на ділян и, ділян и роздаються на вимо членів волості.

Решта землі віддається винайм стороннім людям не більш я на рі …

…

8) …Верховна Рада поділяється на за онодавч та верховно-ви онавч . Перше дор чається Народном Віч , др е – Державній Д мі. Крім то о, потрібна ще влада дорадча, щоб ці дві не виходили за свої межі. Влада дорадча дор чається Верховном Соборові.

9)Народне Віче с ладається з народних представни ів, обраних народом на

5 ро ів.

10)Державна Д ма с ладається з 5 членів, обраних народом на 5 ро ів.

11)Верховний Собор с ладається із 120 членів, що називаються боярами. Боярів призначають на ціле життя, і вони не мож ть брати часті ні в за онодавчих,

ні ви онавчих ор анах. …

Фінляндія, Естляндія, Ліфляндія, К рляндія, Білор сія, Малоросія, Новоросія, Бесарабія, Крим, Гр зія, весь Кав аз, землі Кир изів, сі народи сибірсь і і різні інші племена, що всередині держави проживають, ні оли не орист валися і ні оли орист ватися не мож ть самостійною незалежністю і завжди належали до самої Росії… (або до) я оїсь сильної держави. Та й на майб тні часи через слаб ість свою ні оли не мож ть становити о ремих держав; а том і підля ають сі вони право бла о виоди і м сять при цьом наві и зре тися права о ремої народності.

___________

1Ви ористані матеріали посібни а: Баханов К. О., Лабораторно-пра тичні роботи з історії У раїни: Методичний посібни для вчителів. – К.: Генеза, 1996. – С. 107–108 .

2Там само.

24

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

9 КЛАС

Тема: У раїнсь і землі с ладі Російсь ої імперії напри інці XVIII – першій половині XIX ст.

Уро : У раїнсь ий національний р х напри інці 40-х рр. ХІХ ст. Кирило-Мефодіївсь е братство.

Утворення Кирило-Мефодіївсь о о братства. Про рамні до менти й ро-

мадсь о-політична діяльність братчи ів. Значення Кирило-Мефодіївсь о-

о товариства для роз ортання національно-визвольно о р х . Місце Т. Шевчен а в раїнсь ом національном відродженні.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Після ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначеної теми чні змож ть:

С ласти атало ромадянсь их і політичних прав і свобод, я і пропо-

н валися ирило-мефодіївцями.

Розповідати про форми боротьби за ромадянсь і і політичні права

в У раїні на при ладі діяльності Кирило-Мефодіївсь о о товариства.

Пояснювати вплив і взаємозв’язо основних правових ідей епохи з про-

рамними ідеями раїнсь о о національно-визвольно о р х .

Удос оналити навич и роботи з до ментальними історичними джерелами, зіставляти інформацію з різних джерел, обґр нтов вати своє ставлення до них.

створення Кирило-Мефодіївсь о о товариства, основними історичними персоналія-

26

4. [7–10 хв.]

Ор аніз йте дис сію за додат овим запитанням: „Можна та ож, я що є час, ор аніз вати цю дис сію, ви ористов ючи метод „Займи позицію“.

___________

27

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

Додато А

Додато Б

1. „Автобіо рафії“ Ми оли Костомарова (1875 р.)1.

Взаємність слов’янсь их народів нашом явленні не обмеж валась же сферою на и та поезії, а почала являтися в образах, я их, я нам здавалось, вона мала втілитися в майб тній історії. Мимоволі почав нам являтися федеративний стрій я найщасливіша течія с спільно о життя слов’янсь их націй. Ми почали

рівність ва и, мір і монети, відс тність митниць і свобода тор івлі, за альне с ас - вання ріпацтва й рабства: хоч би в я ом воно б ло ви ляді, єдина центральна влада, що відає зносинами поза союзом, війсь ом і флотом, але повна автономія ожної частини відносно вн трішніх станов, вн трішньо о правління, с дочинства та народної освіти. Найближчим і найпевнішим шляхом для дося нення цієї мети в дале ом майб тньом передбачалося виховання с спільства в д сі та их ідей… З цією метою з’явилася д м а творити товариство, завданням я о о б ло б поширення ідей слов’янсь ої взаємності – я шляхами виховання, та і шляхами літерат рними.

паном чи невольни ом, аби християнин, і б ли оза и між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні б ли сл вати всім по слов Христовом , і жодної помпи пансь ої і тит л не б ло між оза ами…

28

82. А оли папи та єз їти хотіли насильно поверн ть У раїн під свою власть, щоб раїнці-християни повірили б цім справді се та і єсть, що папа аже, і на У - раїні з’явились братства…

88. Тоді У раїна пристала до Мос овщини…

89. …Але с оро побачила У раїна, що попалась неволю, бо вона по своїй простоті не пізнала, що там б в цар мос овсь ий, а цар мос овсь ий се рівно б ло, що ідол і м читель…

96.А нім а цариця Катерина… востаннє до онала озацтво і волю, бо, одібравши тих, отрі б ли в У раїні старшими, наділила їх панством і землями, понадавала їм вольн братію в ярмо і поробила одних панами, а др их невольни ами.

97.І пропала У раїна. Але та здасться…

108. Бо олос У раїни не затих. І встане У раїна з своєї мо или, і знов озветься до всіх братів своїх слов’ян, і поч ють ри її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні нязя, ні рафа, ні ерцо а, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні ріпа а, ні холопа – ні в Мос овщині, ні в Польщі, ні в У раїні, ні в Чехії, ні хор тан, ні сербів, ні бол ар.

109. У раїна б де непідле лою Річчю Посполитою в союзі слов’янсь ім…

3.„Начер и Констит ції Респ блі и“ члена Кирило-Мефодіївсь о о товариства Геор ія Андр зь о о (1850 р.)3.

У державі штатів: 1) У раїна з Чорномор’ям, Галичиною та Кримом; 2) Польща з Познанню, Литвою і Жм ддю; 3) Бессарабія з Молдавією і Волощиною; 4) Остзея; 5) Сербія; 6) Бол арія; 7) Дон. […]

Держава:

1)За онодавчі збори, при них ценз рний омітет.

2)Державна Рада. Члени: президент респ блі и, віце-міністри, державний

про рор, президент зборів і президенти штатних йо о відділів. […] Штат:

…Над сіма цими і всіля ими іншими ( становами. – К. Б.) по цілом штат найвище відання має президент штат , я ий має віце-президентів і анцелярію. При ньом є ценз рний омітет. Про рор має право протест вати проти ньо о.

та б де.

1.Ми приймаємо, що сі слов’яни повинні з собою поєднатися.

2.Але та , щоб ожен народ с омпон вав свою Річ Посполит і правлявся незмісимо з др ими, та щоб ожен народ мав свій язи , свою літерат р і свою

справ общественн . Та ії народи по-нашом : мос алі, раїнці, поля и, чехи, слова- и, хор тани, ілліро-серби і бол ари.

3. Щоб б в один сейм або рада слов’янсь а, де б сходились деп тати од всіх Речей Посполитих і там розважали б і порішали та і діла, отрі б належали до ціло- о Союз слов’янсь о о.

29