book
.pdf
Антисемітизм
Явище антисемітизм є не лише виявом сенофобії, а й одним із райніх виявів нетерпимості щодо ціло о народ . Історія антисемітизм наліч є ба ато столітть. У повся денном житті йо о вияви постають принизливих жартах та прізвись ах, етнічних ане дотах, передженом ставленні. Най анебнішим є, оли антисемітсь і асла чи прово ації др ються на сторін ах азет та псевдона ових видань.
Протистояти виявам сенофобії та антисемітизм можна лише здолавши стереотипи, передс ди та передженість, що почасти в оренилися в свідомості пересічно о ромадянина.
Одним із шляхів та о о процес бачиться застос вання метод історичної емпатії, створення мов, за я их стає можливим свідомлення явища через співпереживання.
|
Пропонована |
вправа може б ти я частиною ро зі всесвітньої історії |
10 |
ласі, та і самостійною для проведення серед старшо ласни ів. |
|
Ві |
часни ів: 15–17 ро ів. |
|
Забезпечення: ар |
ші з надр ованими фотодо ментами, чисті ар ші папер , |
|
автор ч и.
Час: 30–45 хвилин.
Кро за ро ом:
Об’єднати часни ів р пи по 5–6 осіб. Роздати фото рафії №1, 2.
№1. „Ресторан“
№2. „Жін а на лаві“
Попросити роз лян ти фото рафію № 1. Пере ласти з німець ої напис на центральній олоні в ресторані – „Не для євреїв“? Дати відповіді на запитання:
Що зображено на фото рафії?
На я ате орію відвід вачів розрахований за лад? Я ою мо ла б ти мета створення фото рафії?
103
Коли і в я ій раїні мо ла б ти зроблена ця фото рафія? Про що може свідчити напис?
Засл хати відповіді р п.
Провести об оворення.
Під час |
об оворення доцільно відвести час на з’яс вання питань: |
„У я ій |
раїні мо ла б ти зроблена фото рафія? В я ий час?“ Я що |
в чнів вини ають певні тр днощі, переформ люйте запитання: „А в я ій раїні не мо ла б ти зроблена?“ Об оворення дає можливість а т - аліз вати знання з історії інших раїн цьо о період , зіставити їх, що допоможе явити історію більш цілісно. Вчитель має на од надати додат ов інформацію про соціально-політичн історію Європи першої половини ХХ ст.
Після об оворення повідомити, що фото рафія зроблена в Австрії в 1905 р. я ре ламна листів а ресторан .
Запропон вати до роз ляд сит ацію: єврейсь а сім'я із Парижа приїхала до Відня на вихідні. Малень і діти просять бать ів по од вати їх, і сім'я
зайшла до ресторан . Попросити часни ів |
явити себе в ролі дорослих |
бать ів та спро ноз вати, я діяти дорослим |
цій сит ації. |
Попросити бажаючих відповісти. Об оворіть відповіді.
Попросити роз лян ти фото рафію №2. Дати пере лад з німець ої напис на лаві – „Лише для євреїв“:
Що зображено на фото рафії?
Коли і в я ій раїні мі |
б ти зроблений знімо ? |
Хто мі робити знімо ? |
|
Чом жін а, що сидить, за ривається від амери? |
|
Дайте хара теристи |
поч ттів та переживань цієї жін и. |
Засл хати відповіді р п.
Провести об оворення.
В об оворенні варто детальніше з пинитися на запитанні: „Хто мі робити світлини?“ Висловлюючи прип щення, що це ореспондент, чні змож ть висловити свої д м и – ореспондент я ої раїни. Це дасть можливість повторити історію низ и раїн 30-і ро и.
Після об оворення повідомити, що фото рафія зроблена в Німеччині напри інці 30-х ро ів ХХ ст.
Запитати:
Що спільно о між цими фото рафіями?
Яі зміни відб лися в Європі за півстоліття?
Дати можливість часни ам висловитися з привод вправи. Що ново о
вони дізналися? Я і |
д м и вини ли за рез льтатами об оворень? |
Я і виснов и щодо |
сенофобії, антисемітизм та дис римінації вони |
зробили? |
|
Дві сторони тоталітаризм
|
Тоталітаризм я |
політичний режим одним із своїх завдань має ніфі ацію |
|
життя простих людей: їх одя і їжі, режим |
дня та інтересів, сма ів та вподобань. |
||
Це поле ш є маніп лювання не лише о ремими р пами, а й народом за алом. |
|||
|
Цей аспе т тоталітаризм часто залишається поза ва ою, але а цент вання |
||
на ньом є важливим, |
с іль и створює мови для емпатійно о сприйняття та о о, |
||
здавалося б, теоретично о поняття. |
|
||
|
Пропонована вправа може б ти я |
частиною ро з всесвітньої історії |
|
10 |
ласі, та і самостійною для проведення серед старшо ласни ів. |
||
Ві |
часни ів: 15–17 ро ів. |
|
|
Забезпечення: ар ші з надр ованими фотодо ментами, чисті ар ші папер , автор ч и.
Час: 30–45 хвилин.
Кро за ро ом:
Зачитати часни ам вислів М ссоліні:
Я до ладаю нелюдсь их з силь, аби просвітити цих людей. Вони м сять зроз міти, що стан ть зрілими лише під оряючись. Коли вони
навчаться по ірності, вони повірять |
те, що я аж , і тоді під ть |
маршем стр н ими олонами під мою |
оманд … |
Попросити виділити лючове слово в цьом фра менті та пояснити своє
рішення.
Об'єднати часни ів малі р пи.
Роздати фото рафії „Нацистсь ий парад“ та „В'язні онцтабор “.
Нацистсь ий парад |
В’язні онцтабор |
Попросити р пи дати відповіді на запитання:
Хто зображений на фотодо ментах?
У я ий час і з я ою метою мо ли б ли створені ці світлини?
Що спільно о і що відмінно о в них?
105
Я і поч ття, на ваш д м , володіють людьми, зображеними на фоторафіях?
Засл хати відповіді, збираючи їх по ол від р п, та доповнення бажаючих.
Поставити завдання р пам:
За я о о політично о режим можливі обидві сит ації, що зображені на фотодо ментах?
Яа мета та о о режим ?
Яими рисами має хара териз ватися та ий режим?
Яими засобами цей режим дося ає бажаної мети?
Уза альнити відповіді.
Попросити дати хара теристи тоталітарно о режим я та о о, що пра не нівелювати особистість, знищити індивід альність людини, ви о- риставши метод ПРЕС.
Щоденни и розповідають
Пропонована нижче вправа має на меті сформ вати не ативне ставлення чнів до б дь-я их виявів дис римінації за б дь-я ою озна ою, по либити роз міння антисемітизм я явища, шляхів йо о впровадження, стим лювати емпатичне (тобто, особистісно-співпереживальне) ставлення до історії.
Ві часни ів: 13–16 ро ів.
Забезпечення: вели ий ар ш папер , мар ер, с отч.
Час: 20–30 хвилин.
|
Кро за ро ом: |
|
|
|
|
Об’єднати |
чнів |
малі |
р пи. |
|
Прочитати |
риво |
із щоденни а підліт а (до мент 1). |
|
|
Визначити час (10 хвилин) на йо о об оворення та пош відповідей на за- |
|||
|
питання: |
|
|
|
|
Що можна с азати про автора? |
|||
|
Що ви д маєте про соціальний стат с родини автора? |
|||
|
Що можна с азати про взаємини сім’ї? |
|||
|
Що б ви відч вали в та ій сит ації? |
|||
|
У я ій |
раїні та в я і ро и мо ли відб ватися опис вані події? |
||
|
Я і д м и вини ли |
вас після прочитання щоденни а? |
||
Об оворення за пропонованими запитаннями дає можливість шляхом ритично о аналіз джерела не лише висвітлити історичне тло Європи період Др ої світової війни, а й створити сит ацію „зан рення час“.
Об оворити з чнями перший бло запитань.
Та , напри лад, на запитання про соціальний стат с родини та вза-
ємини її членів, |
чні роблять прип щення про те, що ця родина інте- |
|
лі ентна (читають |
азети, сл хають та об оворюють новини), заможна |
|
чи та а, що б ла заможною (венеціансь е дзер ало, артини, или- |
||
ми…), за оносл хняні (зареєстр вали |
велосипед, платять подато ), |
|
т рб ються один про одно о (дід сь опі |
ється он ою). Під час об о- |
|
ворення вчитель має можливість доповнити чнівсь і мір вання розповіддю про рівень життя та становище різних верств населення Європі довоєнні ро и.
Об оворити запитання щодо місця та час , описаних в події.
Найс ладнішим для чнів є запитання „У я ій раїні та в я і ро и мо ли відб ватися опис вані події“?
У те сті щоденни а не в азана раїна, де проживає сім’я та відб - вається опис вана подія. Учні мають спроб вати з’яс вати це шляхом ритично о аналіз те ст . Пош и відповіді потрібно поєднати зі спробою встановити час. Вчитель може надати допомо через додат ові запитання:
107
У я ій раїні не може відб ватися ця подія? Чом ?
Я і деталі розповіді мож ть в аз вати на час опис ваної події?
Це мож ть б ти:
Радянсь ий Союз. Вчитель має на од розповісти про особливості о паційно о режим на території Радянсь о о Союз : „Новий порядо “, план „Ост“, траедія Бабино о Яр , тотальне винищення євреїв на о пованій території.
Німеччина. На це в аз є вислів: „Я слышала та ое толь о по радио или чи-
тала в немец их азетах». О рім то о, це неможливо з о ляд на час. Вчитель може роз азати про Нюрнберзь і за они 1935 ро та становище євреїв Німеччині після приход до влади нацистів.
Прип щення щодо інших європейсь их раїн мож ть б ти висловлені онте сті то о, що дівчин а-підліто володіє німець ою мовою. (Це є на одою роз аза-
ти чням про сит ацію в С детсь ій частині Чехії, Пн-Зх. Польщі, Австрії, |
Нідерлан- |
|
дах, Пн.-Сх. Франції). |
|
|
Слова поліцейсь о о: |
„І на хліб євреї теж не мають права; вони повинні |
|
не жерти все, а залишати їж |
для солдатів“, – мож ть стати під аз ою для |
чнів що- |
до час та |
раїни, де відб вається опис вана історія. Учнівсь і прип щення, що мо- |
||
ва йде про |
раїн – союзницю Німеччини, зв ж ють |
оло пош , а вчитель може |
|
роз азати |
чням про сит ацію, що с лалася в цих державах |
ро и війни. |
|
Напри інці об оворення вчитель називає чням |
раїн |
– У орщина в 1944 р., |
|
після с ладення Хорті ди таторсь их повноважень та приход |
до влади ради ально- |
||
о рила |
орсь их фашистів – „нілашистів“. |
|
|
Залежно від мети, я ставить читель, об оворення може б ти спрямоване на та і проблеми, я права людини, антисемітизм, еноцид.
Повідомити чням інформацію про автора щоденни а: Єва Хелман,
14-річна дівчин а-єврей а, я а разом із сім’єю в числі останніх орсь их євреїв б ла етапована до таборів смерті, де й за ин ла незадов о до заінчення Др ої світової війни.
До мент 1.
Сьо одні вони прийшли за моїм велосипедом. Я влашт вала майже справжню драм . Роз мієш, доро ий щоденни , я б ла жахливо переля ана вже тим, що поліцейсь і війшли до б дин . Я знаю, що поліцейсь і приносять із собою тіль и неприємності, хоч би ди вони прийшли. У мо о велосипеда є належний номерний зна , і дід сь заплатив за ньо о подато . Поліцейсь і том і знайшли йо о, що мій ве-
лосипед зареєстрований |
м ніципалітеті. Я ин лася на землю, |
вчепилася в заднє |
олесо мо о велосипеда і |
ричала поліцейсь им сіля і речі: „Я |
вам не соромно |
відбирати велосипед малень ої дівчин и! Це раб но “. Ми півтора ро збирали
108
роші на велосипед… Я мил валася велосипедом збо і навіть дала йом ім'я П'ятниця. Я взяла це ім'я з „Робінзона Кр зо“. Один поліцейсь ий б в д же роздратований і с азав: „Хай єврейсь а дівчин а продовж є цю омедію після то о, я ми заберемо велосипед. Ніхто з єврейсь их дітей більше не має права тримати велосипед. І на хліб євреї теж не мають права; вони повинні не жерти все, а залишати їж для солдатів“.
Можеш |
явити собі, доро ий щоденни , що я відч вала, |
оли вони оворили |
це в обличчя. Я ч ла та е тіль и по радіо або читала в німець их |
азетах. Проте є різ- |
|
ниця між тим, |
оли читаєш та е, і тим, оли це идають тобі в обличчя. Особливо, |
|
я що до то о ж |
тебе забирають велосипед. |
|
А потім вони прийшли і забрали столове срібло, илими, |
артини, венеціансь- |
|
е дзер ало, мій фотоапарат… |
|
|
Я им б ває насильство
Насильство молодіжном середовищі має різн природ і різні вияви. Ставлення до насильства ба атьох підліт ів несформоване. Об оворення в р пах ви-
пад ів насильства дасть можливість чням не лише ідентифі |
вати власне ставлення |
||
до насильства, але й зроз міти, я йо о сприймають інші. |
|
||
Ві |
часни ів: 12–16 ро ів. |
|
|
Забезпечення: вели ий ар |
ш папер , мар ер, с отч, ар |
ші папер , автор ч и. |
|
Час: 40–60 хвилин. |
|
|
|
|
Кро за ро ом: |
|
|
|
Об’єднати часни ів |
р пи по 5–6 осіб та попросити їх сісти в оло. |
|
Роздати ар ші з написом „насильство“.
Кожен часни має при адати он ретний випадо насильства, розповісти про ньо о та записати. (Напри лад: старший хлопець відбирає і раш
в меншо о; вчитель постійно називає чня д рнем…).
Ар ші передається по ол . При лади прон меровані і не мають повторюватися.
Попросити, щоб б ло зроблено не менше 10–12 записів.
|
Шляхом „збирання д мо по ол “ попросити р пи зачитати випад и. |
||
|
Пояснити, що насильство (за Даніелем Шапіро „Конфлі т та спіл вання“) |
||
|
б ває: |
|
|
|
|
Насильство |
|
|
Фізичне |
Психоло ічне |
З бо системи |
Роздати в р пи ар ші з таблич ою:
Фізичне насильство |
Психологічне насильство |
З боку системи |
|
|
|
|
|
|
Попросити визначити, я і саме, за цією ласифі ацією, види насильства б ли перелічені в р пах та проставити в таблич ах іль ість виборів відповідно до видів.
Об оворити вправ (за довільно вибраними випад ами з наведених р пами) за питаннями:
Проявів я о о тип насильства виявилося в р пах? Чом ?
Чи всі р пах по одж валися визначенні типів насильства в он ретних випад ах?
До чо о призводить насильство?
Чи можна розв’язати ці питання іншими шляхами?
Яз пинити насильство?
Запропон вати часни ам на довільно обраном при ладі продемонстр - вати шляхи ни нення насильства – що для цьо о потрібно зробити?
110
Сторонні спостері ачі
Пропонована вправа має сприяти свідомленню часни ами важливості зайняття ромадянсь ої позиції в сит ації, що цьо о вима ає, та відповідальності за власні рішення.
Ві часни ів: 14–16 ро ів.
Забезпечення: вели ий ар ш папер , с отч, мар ер. Час: 45 хвилин.
Кро за ро ом:
Вивісити схем , нарисован на вели ом ар ші папер :
ЗЛОЧИНЦІ 
ЖЕРТВИ
СТОРОННІ
ПАСИВНІСТЬ
ПІДСОБНИЦТВО
Запропон вати часни
Об’єднати часни ів я ої сит ації насильства відповідно до схеми.
Попросити навести та і життя чи повся денно о
Провести об оворення.
Пропоновані запитання
Чим мож ть б ти з
Явони мож ть пояснити До я их наслід ів Що сприяє займанню
Яа тивна позиція
АКТИВНІ ДІЇ
ПРОТИСТОЯННЯ
їх навести при лади б дьправ та поведін и людей –
сит ацію з ш ільно о
ачів?
?
?
ти на сит ацію?
111
Моральна дилема „Добрі с сіди“
Пропонована до роз ляд дилема баз ється на правдивій історії, що трапилася в Одесі в ро и Др ої світової війни.
Проведення вправ, пов’язаних з моральною дилемою, є с ладним та відповідальним. Психоло ічне напр ження, я о о зазнають часни и, має б ти омпенсоване після проведення тривалою рефле сією, об оворенням.
Той, хто береться за проведення подібної вправи, має б ти отовим б дь- я ий момент вивести часни ів із острої дис сії з привод їхніх рішень площин об оворення мотивів та морально-етичних проблем за алом.
Ві часни ів: 16–17 ро ів.
Забезпечення: ар ші з написами, с отч.
Час: 45–60 хвилин.
Кро за ро ом:
У протилежних місцях а диторії вивісити таблич и „Ви онаю без мовно“,
„Не ви он ватим це прохання“. Пояснити, що протя ом розповіді часни-
имож ть займати я райні позиції (безпосередньо біля табличо ), та
іпроміжні, наближаючись до я о ось із варіантів. Відстань від часни а до
таблич и визначає позицію часни а (метод „Ш ала д мо “).
Роз азати про сит ацію:
Ви отримали листа від олишньої с сід и, я ом вона пише, що потрапила с р тн сит ацію (втратила всі речі і роші) та просить вас
дістати з-під підло и прихований мішо ц р |
олишній вартирі (а ви |
маєте лючі), продати йо о та надіслати їй |
роші. |
Попросіть часни ів зайняти місце біля таблич и з варіантом поведін и,
явони обирають.
Запитати де іль ох часни ів про причин та о о вибор .
Доповніть розповідь:
1942 р. Ви живете в о пованій Одесі. Зима д же олодна, а вас (ви др жина за ибло о фронтови а ) троє дітей, що недоїдають і хворіють. Хоч і ваша с сід а має малень донь й та ож тратила чолові а.
Запитати, чи ніхто не змінив позицію. Я що та і є, запитати про їх мір - вання. Не доп с ати оментарів з бо інших.
Доповніть історію:
Ви майже впевнені, що оли ви онаєте прохання, роші від продано о ц р навряд чи дійд ть до адресата, а іншо о варіант передати їх вас немає.
Запитати, чи ніхто не змінив позицію. Я що та і є, запитати про їх мір - вання.
Доповнити історію:
112