book

Пояснювати, ви ористов ючи наявні та отримані знання, роль Т. Шевчен а в раїнсь ом національном р сі.

Удос оналити навич и аналіз історично о до мент я основи для йо о інтерпретації.

1.[3–5 хв.]

9Відш айте в те сті емоційно насичені слова та перебільшення. Про що

свідчить їх наявність в офіційном до менті?

9Я е по арання передбачав с довий виро ? Нас іль и воно б ло пра-

вомірним?

9 Чи можна вважати цей с довий виро виявом дис римінації? Обґр нт йте.

9Пор шення я их прав людини в Російсь ій імперії то о час ви можете назвати, виходячи з вивчено о матеріал ?

31

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

Додато А

26 травня 1847 р.

а) З обвин вально о а та:

Шевчен о, замість то о, щоб одвічно відч вати шановбливі поч ття до осіб ав стійшої фамілії, я і достоїли йо о ви пити з ріпосництва, писав вірші малоросійсь ою мовою найоб рливішо о зміст . В них він то зображав плач про явне поневолення і лихо У раїни, то оспів вав слав етьмансь о о правління і олишньої вольниці озацтва, то з неймовірною з хвалістю зводив на лепи і виливав жовч на осіб імператорсь о о дом , заб ваючи в них особистих своїх бла одійни ів. О рім то о, що все заборонене захоплює людей зі слаб им хара тером, Шевчен о наб в між др зями своїми слав знаменито о малоросійсь о о письменни а, а том вірші

стя поверн ти ці часи і про можливість існ вання У раїни я о ремої держави. С дя-

між ними, то знаряддям, я им вони хотіли с ористатися в своїх зад мах; але, з одно о бо , ці зад ми б ли вже й не та і важливі, я являлося на перший по ляд, а з др о о, і Шевчен о почав писати свої підб рливі твори ще з 1837 р., оли слов’янсь і ідеї не захоплювали иївсь их чених, я і вся справа доводить, що Шевчен о не належав до У раїно-слов’янсь о о товариства, а діяв о ремо, захоплюючись власною зіпсованістю. Проте за підб рливий д х і з хвалість, що виходила за вся і межі, йо о потрібно б ло визнати одним з найважливіших злочинців…

Б) З виро с д :

Хдожни а Шевчен а за писання підб рливих і надзвичайно з хвалих віршів

янаділено о міцною б довою тіла призначити рядовим в Оренб рзь ий о ремий орп с з правом висл и, дор чивши начальств найс воріше до лядати, щоб від

ньо о в жодном разі не мо ло вийти підб рливих і пас вільних творів.

Власнор чна припис а Ми оли І під виро ом:

„Під найс воріший на ляд, заборонивши писати і малювати“.1

___________

1 Шевчен о Т. Повне зібрання творів. – К.,1927. – Т. 4. – С. 298–299. Подається за те стом з посібни а: Історія У раїни. До менти. Матеріали. – К., 2002. – С. 196–197.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

9 КЛАС

Тема: Наддніпрянсь а У раїна на почат ХХ ст.

Уро : У раїна напередодні та під час російсь ої революції 1905– 1907 рр.

Наростання робітничо о і селянсь о о р х на почат ХХ ст. Події революції

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Після ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначеної теми чні змож ть:

Пояснювати причини вини нення насильниць их методів боротьби в с - спільстві.

Сформ вати і висловити власне ставлення до збройно о повстання, революції я історично о явища.

Хара териз вати події революції 1905–1907 рр. в Російсь ій імперії з поляд дотримання прав людини.

1.[5–8 хв.]

Представте для чнів записан на пла аті або на дошці позицію: „Я вважаю,

що соціально-політичн сит ацію, я а сталася восени 1905 ро , можна б ло роз- в’язати шляхом збройно о повстання“.

У різних т ах лас розмістіть пла ати (мож ть б ти ар ші папер формат А-4) з варіантами відповідей – позицій на ви ли представленої позиції: „Та “, „Ні“, „Не визначився“.

Запропон йте чням визначити своє ставлення до збройно о повстання я форми протест на захист своїх ромадянсь их прав та зайняти відповідн позицію, підібравши на її підтвердження ар менти.

Кожен чень індивід ально визначає власн позицію, зайнявши місце під відповідним надписом, а потім, об’єднавшись р п однод мців, обґр нтов є її. Обоворення та вис вання ар ментів можна проводити за допомо ою методів „Прес“, „Моз овий шт рм“ та ін.

Поясніть та ож чням, що під час об оворення й ар мент вання індивід альних д мо можна вільно переходити на інш позицію.

2. [5–8 хв.]

Вводьте пост пово до дис сії нов інформацію:

а) Збройні повстання завжди с проводж ються ровопролиттям…

б) Тіль и збройне повстання зм сило царсь ий ряд прийняти Маніфест 17 жовтня, я ий про олосив Констит ційн монархію…

І т. п.

33

Історія У раїни

Хара териз вати дії влади щодо римсь их татар, пояснювати поняття „депортовані народи“.

Сформ вати та висловити власне ставлення до виявів еноцид на тери-

торії СРСР ро и Др ої світової війни.

Розповідати про стан з правами людини в СРСР на он ретном історичном при ладі, пояснювати вплив ідеоло ії на правосвідомість і толерантність влади та с спільства, порівнювати вияви інтолерантності та дис ри-

територій б ло більш беззахисним перед діями Радянсь ої влади, ос іль и сприй-

9 Чом битви за Крим 1941 та 1944 рр. б ли та ими запе лими?

9У чом поля ає страте ічне значення Кримсь о о півострова? Я ими б ли

9З я им настроєм мирні меш анці о пованих територій сприймали звіст и про прос вання фронтів та наближення Червоної Армії? Чом ?

2.[2–4 хв.]

35

9Нас іль и виправданими б ли дії Радянсь ої влади в Крим в 1944 р.?

9Я і права людини б ли пор шені щодо депортованих народів?

9З я ими фа тами дис римінації, відомими з раніше вивчено о матеріал , можна порівняти насильниць е виселення народів Крим зі своєї Бать івщини?

9Чи можна назвати дії Радянсь ої влади еноцидом? Чом ?

9Я впливають на с часн У раїн події 1944 р., пов’язані з депортацією римсь их народів?

___________

1 Міжпредметні зв’яз и з рсом історії У раїни за 10 лас.

2Метод запозичений з методично о посібни а – М. Ерохина, М. Корот ова. Уро и Клио:

Методичес ое пособие для чителя. – М.: Изд-во МИРОС, 2000. – С. 30.

36

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

1. Офіційний до мент.

УХВАЛА КРИМСЬКОГО ОБКОМУ ВКП(б)

Про помил и, доп щені в оцінці поведін и римсь их татар по відношенню до партизанів, і про заходи з лі відації цих помило

та посиленню політичної роботи серед татарсь о о населення

18 листопада 1942 р.

Фа ти, я і є розпорядженні ОК ВКП (б), свідчать про те, що татарсь е населення ба атьох сіл не тіль и співч тливо ставилося до партизанів, але й а тивно допома ало їм. Ціла низ а татарсь их сіл ірсь ої і перед ірної частини Крим тривалий час надавало допомо партизанам (села Ко таш, Чермали , Беш й, Айланма, АйСерез, Шах-М рза та інші), а десантні частини, я і приб ли в січні 1942 р. в С да , ціл ом забезпеч валися продовольством нав олишніми татарсь ими селами цьо о район . За ін Сєлєзньова 4 місяці стояв селі Беш й і забезпеч вався продовольством. Не можна не відзначити та ий фа т, що хара териз є ставлення місцево о населення до партизанів. У серпні 300 партизанів 1- о район протя ом трьох діб че али на човен на березі моря, ніхто із місцевих жителів не видав їх, а, навпа и, оли за ін проходив і залишав за собою сліди, то вівчар-татарин про нав по слідах партизан отар овець, щоб замести сліди партизанів <…>.

Аналіз фа тів, доповіді омандирів і омісарів партизансь их за онів та перевір а, проведена на місці, свідчать про те, що твердження про нібито вороже ставлення більшості татарсь о о населення Крим до партизанів і що більшість татар перейшла на сл жб до воро а, є необґр нтованими і політично ш ідливими.

Колишнє ерівництво центр партизансь о о р х (тт. Мо ро сов, Мартинів) замість то о, щоб дати правильн політичн оцін цим фа там, вчасно ви рити підл політи німець их о пантів щодо татарсь о о населення, помил ово ствердж вало, що більшість татар вороже ставиться до партизанів, що неправильно і навіть ш ідливо орієнт вало о ремих ерівни ів за онів цьом питанні <…>.

Зас дити я неправильне і політично ш ідливе твердження про вороже ставлення більшості римсь их татар до партизанів і роз’яснити, що римсь і татари в основній своїй масі та само вороже ставилися до німець о-р м нсь их о пантів, я сі тр дящі Крим .

Ж рнал „Страна и мир“.– Мюнхен, 1987.– № 4.– С. 28–29

37

2. Офіційний до мент.

У період Вітчизняної війни ба ато римсь их татар зрадили Бать івщині, дезертир вали з частин Червоної Армії, що обороняли Крим, і переходили на сторо- н с противни а, вст пали в сформовані німцями добровольчі татарсь і війсь ові частини, я і боролися проти Червоної Армії, в період о пації Крим німець о- фашистсь ими війсь ами, бер чи часть німець их аральних за онах, римсь і татари особливо відзначалися своїми звірячими розправами над радянсь ими партизанами, а та ож допома али німець им о пантам справі ор анізації насильниць о о вивезення радянсь их ромадян німець е рабство і масово о вини- щ вання радянсь их людей.

Кримсь і татари а тивно співпрацювали з німець ою о паційною владою, бер чи часть в ор анізованих німець ою розвід ою та званих „татарсь их національних омітетах“, і широ о ви ористов валися німцями з метою за идання в тил Червоної Армії шпи нів і диверсантів. „Татарсь і національні омітети“, в я их оловн роль ви он вали біло вардійсь о-татарсь і емі ранти, за підтрим и римсь их татар спрямов вали свою діяльність на переслід вання й тис и нетатарсь о о населення Крим і вели робот з під отов и насильниць о о відтор нення Крим від Радянсь о о Союз за допомо ою німець их збройних сил.

Врахов ючи ви ладене вище, Державний Комітет Оборони хвалює:

3. По ляд дослідни а.

Наза ал на почато Вели ої Вітчизняної війни демо рафічна сит ація в Крим стабіліз валася. На той момент Кримсь ій АРСР проживали 1 126 529 осіб. Національний с лад населення б в та ий ( тисячах осіб):

38

Одна війна внесла свої оре тиви в демо рафічний баланс на півострові. Після звільнення Крим від німець их війсь Сталін прийняв рішення про депортацію всіх римсь их татар, я их звин ватили співпраці з фашистами. За йо о на азом 18 травня 1944 р. почалася депортація. На проведення цієї операції потрібно б ло тіль и 60 один. За цей час із Крим в 71 ешелоні б ло вивезено 187859 осіб. Крім то о, близь о п’яти тисяч римсь их татар б ло с еровано в розпорядження трест „Мос овв ілля“ для роботи на шахтах і торф’яних розроб ах.

Близь о 70% переселенців відправлялися на спеціальні поселення в Узбець-

осіб. За алом за ро и війни з Крим б ло депортовано понад 300 тис. жителів (німці, вірмени, ре и, бол ари і т. д.).

Внаслідо депортації, Кримсь а АРСР б ла лі відована і перетворена в одн з областей РСФСР. Відб лося переймен вання більшості населених п н тів і адміністративних одиниць. Клеймо „зрадни ів“ поширилося на цілий народ, форм лювання „на вічне поселення“ не давало надії на повернення.

Щоб надол жити величезн втрат населення внаслідо депортації та втрат воєнних ро ів, б ло здійснено ор анізоване переселення на півострів протя ом 40–70-х рр. сотень тисяч людей з різних областей РСФСР і У раїни.

Юрій Романен о,Оле сій Дремов. Ч жі серед своїх: римсь і татари на У раїні http://www.qurultay.org/ukr/

4. Свідчення часни а подій1.

Про депортацію дізнався із запізненням – від омандира пол , б д чи на війні. …

З розповідей мами: до них прийшли 18 травня 1944 р. і на азали збиратися. З собою дозволили взяти 20 вантаж . Швейн машин мами ви ин ли назад. Спочат їх зібрали в селі Байдар, а потім відправили на залізницю. Там їх ин ли в товарні ва они, в я их возили х доб . Вантажили в ожний ва он по 40–45 осіб. У дорозі не од вали. Харч валися с хим пай ом. Т алет , води і медично о обсл - ов вання не б ло. Їхали 14 діб. Приб ли до Наман ана, райцентр Ч ет. Перес вання по район заборонялося до 1956 р.

Коменданти ставилися до них вороже. Один із них навіть відібрав мами Коран. Я, б д чи офіцером, „з боєм“ захопив для них імнат в бара . Пізніше перевіз членів сім’ї в м. Мар илан. Діти в ш олі не вчилися, працювали. Молодший брат вчився російсь ою мововою. Виїжджати із села і міста на навчання не дозволялося. Кримсь отатарсь их вчителів на робот не брали.

ІСЛЯМОВ Месфер Фератович, 1921 р. н., с. Хайто Бала лавсь о о р-н .

Проживає в м. Сімферополь, в л. Селім Гірай, 10, в. 56

39

5. Свідчення часни а подій.

17 травня 1944 р. в село М лла-Елі Сімферопольсь о о район , де я жила

б дин и і перепис вали майно, а ми нічо о не підозрювали.

Нам дозволили взяти з собою 20 речей. Але за 15 хвилин від роз бленості ми не знали що брати. Узяли дещо з їжі і валіз з речами, з я о о війсь ові витя н ли най ращі для них речі. У дворі вже стояла машина, і б дино б в оточений солдатами. Машини завантажили і під охороною солдатів повезли нас, я арештованих, через весь Сімферополь. Місто ще спало. Привезли на станцію Сараб з, і завантажили все село в один ва он, в я ом , видно, возили війсь овополонених, том що він ишів вошами.

У дорозі нас не од вали, люди їли о о що б ло. У ва оні б в тіль и один чолові старий. Інші б ли діти, жін и і старень і. Потреб справляли відро, я е виносили на стоян ах. У дорозі нія ої медичної допомо и нам не надавали. Я б ла хвора, і за дитиною на лядали поп тни и в нещасті.

Везли нас не менше трьох тижнів. Привезли до Таш ента, де ми вийшли з ва онів жалю ідні, зм чені, запла ані. Місцеві меш анці, я і з стрічали нас з амінням і палицями, б ли здивовані, побачивши та их „зрадни ів“.

Кожно о місяця ми повинні б ли з олош ватися в омендат рі. Голод, дизентерія і малярія осили людей. Ховати б ло ні ом , ожен др ий хворів. У перші ро- и депортації померли два брати чолові а і сім’я йо о двоюрідно о брата. У 1946 р. від дизентерії померла све р ха. Потім померли мама і дві сестри. Мої доч и дістали освіт російсь ою мовою. Нашом народові б в обмежений або за ритий вст п всі в зи, рім б дівельних. Мій чолові , М радсилов Джафер, народився 1 травня 1923 р. На війні б в леметни ом. Має на ороди. Коли він поверн вся в рідне село, односельці з стріли йо о зі сльозами. Говорили, що не винні, що йо о сім’ю і решт

40