book

Немає єдино о і чіт о о визначення поняття

людини ґр нт ється на трьох положеннях: по-

„Права Людини“. Воно форм валося протя ом

перше, ожна влада обмежена; по-др

е, ожна

ба атові ової історії людства. Ще за часів старо-

людина має свій автономний світ, втр чатися

давньої Греції

філософи-стої и

ствердж вали:

в я ий не може жодна сила; по-третє,

ожна

„Права не є он ретними привілеями

ромадян

людина, захищаючи свої права, може виставити

он ретних містах, але є чимось, наданим

претензії до держави“.2

людсь ій істоті,

хоча би де вона б ла, вже на

Вст паючи

с ладні взаємовідносини один

підставі то о, що вона є людсь ою і роз мною“.

з одним, ми зазвичай переб ваємо

стані он-

Права Людини належать

ожній людині бодай

флі т

прав. Це означає,

що, б д чи вільними

том , що вона народилась людиною. Права Лю-

за своєю природою, ми незрід а перест паємо

дини не можна

пити, заробити чи спад

вати.

порі

приватності іншої особи, втр чаємося в її

Том

Права Людини – це „природні права“

ож-

приватний світ. Напри лад, виражаючи

власні

ної людини.

по ляди (словом або поведін ою),

ми раптом

Ось я е визначення дають автори Посібни а

можемо образити інш

людин . Але не завжди

з навчання прав людини за

часті молоді „Ком-

та е втр чання є явищем не ативним. Індивід -

пас“: „Права людини подібні до броні: вони за-

альним „людсь им світам“ властиво з’єдн ва-

хищають вас; вони подібні до правил, ос іль и

тися,

оли вини ають поч ття любові,

охання,

оворять вам, я можна себе вести; вони подібні

др жби… Людина за власним бажанням від ри-

до с ддів, том

що ви можете до них за ли ати.

ває для іншої людини певні сфери сво о приват-

Вони

абстра тні,

я емоції, і, я

емоції,

вони

но о світ , обережно ст паючи за порі

відчи-

належать ожном

й існ ють хоч би що відб ва-

нених дверей чарівно о світ навпроти. І т т ми

лося нав оло. Вони подібні до природи, том що

з стрічаємося з вито ами, джерелами толерант-

ними можна нехт вати; і подібні до д х , том

ності. Бо, від

н вшись на взаємні запрошення

що їх неможливо зр йн вати. Подібно до час ,

до приватних світів, ми не тіль и вн трішньо ба-

вони

одна ово

стос ються

всіх

нас:

ба атих і

атіємо, але й м симо пост патися. Пост патися

бідних, старих і молодих, білих та чорних, висо-

частин ою сво о індивід ально о світ ,

частин-

их та низь орослих. Вони пропон ють нам по-

ою своєї свободи.

ва

і вима ають, щоб ми ставилися з пова ою

до інших. Вони подібні

до добра, правди

Між державою і людиною діють стос н и

та справедливості: ми розходимось

їх визна-

іншо о хара тер . По-перше, держав створили

ченні, але, побачивши, впізнаємо їх“.1

люди для себе задля безпе и власних приват-

Кате орія Прав людини діє винят ово

сто-

них світів, по одившись обмежити певною мі-

рою свої свободи – віддаючи частин

приватної

с н ах між людиною і владою. Права людини –

власності, сплач ючи

подат и, дотрим ючись

це межі влади. Вони визначають т сфер

жит-

за онів, під оряючись рішенню с д

і т. п. Дер-

тєдіяльності людини, в я

влада (держава) не

жава

ви он є

ф н ції

ре

лятора і

захисни а,

може втр чатись, і ті обов’яз и, я і має держава

я і діють за дор ченням людей. Отже, ми не мо-

щодо людини.

жемо терпимо (толерантно) ставитись до дер-

Толерантність має та

зван „ оризонтальн “

жавних інстит цій. Дор чивши їм власн

безпе-

природ і стос ється взаємовідносин між людь-

, заплативши за це шматоч ом власної свобо-

ми. Стос н и між людиною і владою передбача-

ди, ми м симо вис вати претензії державі, я що

ють

особливий

хара тер:

„…Концепція

прав

вона не ви он є свої ф н ції. Саме індивід альні

свобода, автономність і можливість пред’являти

Права

людини

одна ово

належать

ожній

претензії хара териз ють стос н и між людиною

людині незалежно від раси,

ольор ш іри, ста-

і державою: „…Раб-сл

а завжди просить, віль-

ті, мови, релі ії, політичних чи інших пере о-

ний

індивід

м вима ає. Вимо а є

важливим

нань, національно о або соціально о походжен-

омпонентом людсь ої

ідності. Захист ідності,

ня, стан

здоров’я, майново о стан

та інших

своєю чер ою, є однією з основних ф н цій за-

відмінностей. Отже, Права Людини ніверсальні.

хист

прав“.3

З ніверсальності прав випливає д же важливий

Попри те, що полем дії прав людини є сто-

принцип, на я ом

ґр нт ються Права Людини, –

рівність. Всі

люди рівні

вже в том ,

що вони

с н и між владою і людиною, а толерантність

люди.

діє

та

званих

„ оризонтальних“ відносинах,

вона є надзвичайно важливою для

онцепції

Толерантне ставлення ґр нт ється

та ож

прав людини.

на пост латі рівності, і саме ідея рівності стала

Повернімося

до вито ів.

Джерелом

прав

основоположною

в

еволюції

розвит

прав

людини,

форм ванні с часної

онцепції прав

людини є людсь а ідність. Наші поч ття, я

ла -

людини.

м совий папірець, одраз реа

ють, оли з нами

поводяться

р бо, приниж ють, ривдять,

ви о-

У різні історичні часи рівність роз мілася

ристов ючи своє сл жбове становище, висо ий

по-різном , та само, я

ця ідея й в стах с час-

ран ,

наш

залежність

певній сит ації від дій

них політи ів означає різні речі. На почат

чиновни а, державно о посадовця. Я що стра-

цьо о нарис

вже наводилися твердження філо-

ждає наша людсь а ідність, значить Права Лю-

софів-стої ів. У цих твердженнях простеж ється

дини пор ш ються. „Людсь а

ідність випливає

ідея права я

за альна приналежність. Послідо-

із самої с ті людсь ості, вона притаманна я

вни ами стої ів б ли римсь і за онни и, зо ре-

немовляті, я е ще не всти ло нічо о вчинити,

ма Цицерон, я ий пере лав філософсь і ідеї на

та і запе лом злочинцеві. Людсь а

ідність –

юридичн

латин . Римляни розвин ли правов

це не те саме, що особиста

ідність – поняття,

систем ,

оловною засадою я ої б ла рівність

близь е до поняття честі. Особист

ідність ми

всіх вільних – не рабів.

заробляємо самі, вона зростає, я що ми по-

Трансформація принцип

рівності до с час-

водимося шляхетно, і падає, я що вчиняємо

нішо о йо о роз міння відб вається в епох Про-

ницість“.4

світництва. Новий підхід до рівності отримав

Толерантність має ті самі джерела. Кожна

своє відзер алення „Де ларації прав людини

людина,

її по ляди, пере онання, індивід альні

і ромадянина“: „Люди народж ються й залиша-

ються вільними і

рівними в

правах.

С спільні

риси засл

ов ють пова и вже том , що за сво-

відмінності мож ть ґр нт ватись лише на с спіль-

єю природою вона є людиною. У цьом

сенсі

ном пожит

“5, – та

„Де ларації незалежності

є два підходи до роз міння толерантності: та

США“: „Ми виходимо із тої самоочевидної істи-

звані „не ативна толерантність“ і „позитивна то-

ни, що всі люди створені рівними і наділені їх

лерантність“. „Не ативна толерантність“ перед-

Творцем

означеними

невідч ж ваними

права-

бачає і нор вання то о,

що нам не подобається

ми, до я их належать життя, свобода і пра нен-

або є незвичним для нас в іншій людині. „Пози-

ня щастя“.6

тивна толерантність“ є

ате орією, пов’язаною

з самореалізацією і самовдос оналенням люди-

У цих

же до

ментах вперше з’явилися

ни, і займає більш висо ий рівень цивілізаційно-

та звані „права першої

енерації (по оління)“.

о розвит . „Позитивна толерантність“ передба-

Це б ли особисті ( ромадянсь і) і політичні

чає не просто терпимість, а нама ання зроз мі-

права.

ти, дослідити світ іншої людини. І це є шлях до

Одна

з одом принцип рівності отрим є різ-

вн трішньо о зба ачення. Цей досвід є досвідом

не політичне забарвлення. Це спричинило те,

Творця, я им

ер є любов до сво о творива.

що спроби політично о втілення рівності

різних

Істотним

для

онцепції прав людини

і по-

політичних системах, переважно, „призводили

няття „толерантність“ є роз міння принцип

до ще більшо о ровопролиття, ди тат ри, е с-

рівності.

пл атації та е ономічно о занепад “.7

1. [10–12 хв.]

Об’єднайте чнів 4-ри

р пи (1, 2, 3, 4). Дайте завдання

р пам відповідно

до запропонованих завдань для

р п (додато А) матеріалів для

чнів.

чнів на важливість правово о захист

за альнолюдсь их цінностей, я ими є рома-

дянсь і права і свободи. Зверніть ва

на важливість Де ларації прав людини і ро-

мадянина в історії розвит прав людини – права першої

енерації (по оління) – осо-

бистих і політичних. Ці права більш-менш с часном

роз мінні тоді вперше б ли

мадянина“ (Франція, 20 серпня 1789 р.).

2) На основі цієї інформації с ладіть атало

ромадянсь их та політичних

прав і свобод, за ріплених „Де ларації прав людини і

ромадянина“.

3) Під от йте презентацію своєї роботи, зобразивши її рез льтати на вели о-

жавної влади; я

мають прийматись за они і т. п.). За я их обставин повинні відправ-

лятись

відстав

ор ани влади і т. п.

3) Під от йте презентацію своєї роботи, зобразивши її рез льтати на вели о-

м ар

ші папер

або дошці і обравши доповідачів. Презентація має б ти орот ою

Питання, що пропон ється

до роз ляд фра ментом ро , пор ш ється

в онте сті за ально о історично о

зміст , тор аючись лише однієї сторони назва-

(„Основи правознавства“, „Права людини“, рси з

ромадянсь ої освіти).

1. [5–7 хв.]

З

метою а т алізації інформації і

встановлення

зв’яз історично о

онте ст

ро

з правовим омпонентом зверніться до чнів з проханням відповісти на та і

запитання:

9

Хто виявився на чолі держави

Франції після завершення революції

інця

XVIII ст.?

9

Я підр чни визначена форма правління, що творилася Франції?

самостійно сформ лювати визначення поняття „бонапартизм“ словни . Я

до-

машнє завдання, що посилить „правозахисний“ а цент ро , запропон йте

чням

матеріал можна під от вати заздале ідь формі пла ат або запис на дошці.– Дод. А).

3. [10–12 хв.]

Наст пн

діяльність на році ор аніз йте за методом „Займи позицію“. Для

цьо о о олосіть

чням твердження (запишіть це твердження та ож на дошці або пла-

відповідн

позицію в а диторії

(три позиції

в а диторії визначаються вчителем:

„Ціл ом по одж юсь“, „Абсолютно не по одж юсь“, „Не мож

визначитися“).

Попросіть представни ів

р пи висловити ар ментацію власної позиції.

Запропон йте ви ористов вати схем

метод

„ПРЕС“. Я що

чні не знайомі зі схе-

мою ар

ментації за цим методом,

під от йте заздале ідь її

формі пла ат або

її самі і візьміть

часть

її ар ментації. Повідомте чнів, що під час наведення ар -

ментів

р п часни и дис сії мож ть змінювати індивід альн позицію.

О олосіть

чням вислів Ві тора Гю о

(можна заздале ідь під от вати цей

вислів

формі пла ат

чи записаним на дошці, я і наст пні цитати, що б д ть про-

пон ватись): „Для мене не важливо, на чиєм

боці сила; важливо те, на чиєм боці

право“. Запитайте, чи не вини ло бажання

о ось із р п поміняти свою позицію,

Тема: У раїнсь і землі

с ладі Російсь ої імперії напри інці XVIII –

першій половині XIX ст.

Уро :

Російсь ий визвольний та польсь ий національно-визволь-

ний р хи на

раїнсь их землях

20–30 рр. ХІХ ст.

Масонство в У раїні. У раїна в про рамних до

ментах де абристів. По-

встання Черні івсь о о пол . Пропа анда вільнолюбних ідей навчальних за-

ладах. Польсь е повстання 1830–1831 ро ів та У раїна.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Після ви ористання цих матеріалів

процесі вивчення зазначеної теми чні

змож ть:

Розповідати про зв’язо

європейсь о о досвід демо ратичних перетво-

рень з основними ідеями про рамних до

ментів де абристів;

Обґр нтов вати необхідність правово о захист

за альнолюдсь их цін-

ностей;

С ладати атало

ромадянсь их прав і свобод,

що містили про рамні

до

менти „Північно о товариства“ (Петерб р , 1822 р.) та „Південно о

товариства“ (Т льчин, 1821 р.);

Пояснювати відмінність

баченні рівності і особистої свободи в „Консти-

т ції“ Ми ити М равйова і „Р сь ій правді“ Павла Пестеля;

Висловлювати власне

ставлення стосовно роз міння

понять „рівність“

і „свобода“.

Без мовно, що ефе тивний роз ляд цьо о питання можливий після вивчення

відповідної теми з

рс

всесвітньої історії, ознайомлення чнів з де абристсь им

р хом,

йо о

часни ами,

особливостями

ео рафії. До почат

діяльності за цим

фра ментом

ро

вчитель ор анізов є робот з

чнями відповідно до історично о

онте ст

ро

1. Бажано при цьом врахов вати ті питання, що роз лядатим ться

далі (напр., роз міння свободи, рівності) і представлені

нижче наведеній мето-

дичній інстр

ції.