book

Всесвітня Історія

10 лас

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Після ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначеної теми чні змож ть:

Називати фа ти, прояви антисемітизм я частини вн трішньої політи и

в нацистсь ій Німеччині після приход до влади А. Гітлера.

Пояснювати роз ортання державної політи и антисемітизм нацистсь ої

1. [12–15 хв.]

Утворіть іль а робочих р п, на адайте правила роботи в р пах.

Роздайте чням одна ово о зміст онверти з джерелами на о ремих ар - шах та робочий листо № 1. Попросіть після ознайомлення заповнити робочий листо (визначити хроноло ію, а та ож проставити номери джерел біля ожно о ві о- неч а) та захистити перед ласом свій вибір. Зверніть ва , що останнє ві онеч о зі зна ом питання, тобто треба запропон вати назв та джерела до неї, по аз ючи роз ортання антисемітсь ої політи и.

2. [5–7 хв.]

Після представлення ор аніз йте об оворення за та ими питаннями:

9За я их мов стало можливим по либлення політи и антисемітизм в нацистсь ій Німеччині? Нас іль и вони об’є тивні чи с б’є тивні?

9Нас іль и немин чим б в антисемітизм за тоталітарно о політично о режим ?

9Висловіть своє ставлення до д м и Мартіна Німлера.

72

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

Завдання для р п:

Розмістіть подані вам джерела на схемі. Обґр нт йте свій вибір.

Схема 1. Антисемітсь а політи а нацистів.

?

73

1. По ляд очевидця.

Зі щоденни а міністра пропа анди до тора Йозефа Геббельса:

Я ходив в лицями, щоб спостері ати за тим, що відб вається. Весь єврейсьий бізнес б в зачинений, біля вход стояли члени СА. П блі а с різь поводиться співч ваючи і надає підтрим . Пан є с вора дисципліна. Вражаюче видовище.

И. Г тман, Х. Шац ер. Катастрофа и ее значение. – Библиоте а–Алия, 1990. – С. 4

2. По ляд очевидця.

Горить сина о а в Берліні

4. Фа т.

1 вітня 1934 р. нацисти о олосили бой от єврейсь ом бізнесові і тор-

74

6. Офіційний до мент.

За он про ромадянство Рейх

15 вересня 1935 р.

1. Громадянином Рейх є державний підданий німець ої або спорідненої рові, я ий довів своєю поведін ою, що він бажає і здатен щиро і вірно сл жити німецьом народові і Рейх .

2. Громадянство Рейх засвідч ється відповідним до ментом.

3. Тіль и ромадяни Рейх є носіями політичних прав з ідно з цим за оном.

2.Процед р ан лювання та о о шлюб може здійснити тіль и державний

про рор.

3.Статеві зв’яз и між євреями і державними підданими німець ої та спорідненої рові заборонені.

…

4.1.Євреям забороняється вивіш вати прапор Рейх або національний прапор, а та ож ви ористов вати ольори Рейх для іншої мети.

4.2.Євреям дозволено носити одя єврейсь их ольорів. Це право охороняється державою.

…

5.1.Вся ий, хто пор шить заборон , б де по араний тюремним в’язненням терміном на 1 рі і прим совими роботами.

И. Г тман, Х. Шац ер : Катастрофа и ее значение. – Библиоте а–Алия, 1990. – С. 49

7. Фа т.

9 вітня 1938 р. світ с олихн ли події, ор анізовані естапо відповідь на вбивство в Парижі німець о о дипломата – після прим сової депортації до Польщі

75

8. По ляд очевидця.

Спо ади Ін е Дойч рон:

В лиці Берліна перетворились на пе ло. Вночі р пи СС позначили вітрини єврейсь их ма азинів і почали ромити їх со ирами, ломами. В лиці б ли засипані лам ами с ла, бито о пос д , потрощених товарів. Ці дії б ли „відповіддю“ на вбивство німець о о дипломата Ернста фон Рата євреєм Гріншпаном.

9. По ляд очевидця.

Той, хто починає зі спалення ни , може за інчити спаленням людей.

Німець ий поет Генріх Гейне

10. По ляд очевидця.

Члени ітлерю енда роз леюють о олошення „Не п йте ч жих“

11. По ляд очевидця.

Ст денти ніверситет спаляюють ни и єврейсь их та інших „заборонених“ авторів

76

12. Мовою дослідни а.

…єврейство остаточно вил чене з сіх ал зей життя німець о о народ , і євреям залишається лише єдиний шлях забезпечити своє існ вання, цей шлях – емірація.

А. Кардаш. Убийство евреев 1933–1945 .: До менты. Свидетельства. Литерат ра. – Мос ва–Иер салим, 2003. – С.103

13. Фа т.

У 1933 р. 100 тис. підприємств, що належали євреям, перейшли власність нацистів. Пра тично з 1933 р. відб валась аріїзація – передача єврейсь их

шли за євреями. Я не єврей, і я мовчав. Потім прийшли за профспіл овими діячами. Я не профспіл овий діяч, і я мовчав. Коли прийшли за мною, не залишилось ні о о, хто мі би заст питися за мене.

Німець ий теоло і правозахисни Мартін Німлер

15. По ляд дослідни а.

Хоч доля євреїв тор івлі від інця ХІХ ст. до 1933 р. с оротилася з 5,71% до 2,48% – роздрібній тор івлі вона становила 25 відсот ів, а в ніверма ах навіть 79%. Та ож досить помітно євреї б ли представлені в бан івсь ій справі і на біржі – 12,7%, тор івлі нер хомістю – 11,6%, ви отовленні одя – 30%. Навіть 1933 р. німець их євреїв вільних професій б ло в три рази більше, ніж німців. З їх середовища походило 16,16% німець их адво атів і нотарі сів, 13,28% повірених юристів з патентно о права, 10,88% лі арів, 8,59% стоматоло ів. У 1933 р. в Німеччині наліч валося 503 тисячі вір ючих євреїв; саме ця етнічна спільнота становила 3,8% населення Берліна, 4,7% Фран ф рта-на-Майні. Євреї займали близь о третини місць в берлінсь их імназіях. Серед вип с ни ів середніх навчальних за ладів 1910 р. до вищої ш оли вст пили 0,1% німців і 0,4% євреїв. Німець і євреї зробили помітний внесо розвито на и: третина німець их ла реатів Нобелівсь ої премії в перші 40 ро ів ХХ ст. належали саме до цієї нації. Для при лад з адаємо хоча б Й. Ште а, А. Ейнштейна, Е. Фішера, В. Рент ена. Не меншим б в їхній внесо і в ал зі ма-

оволодівають ан лійсь ою), щоб знайомитися зі статтями в ори іналі. Університети і на ові бібліоте и Німеччини б ли зраз ом для амери ансь ої системи вищої

77

16. Офіційний до мент.

Роз лад і розподіл ш ільних предметів для середніх ш іл Німеччині 30-ті р. ХХ ст.

17. По ляд с часни а.

Найпростішою причиною, та майже повсюди, я що опн ти либше, б в страх.

…Серед найпримітивніших нат р, поч ття я ихформ валися за масовим принципом, серед людей простіших відб валося щось на шталт то о, що, маб ть, діялося і в містичні часи, оли розбите плем’я зрі алося сво о, очевидно, малонадійно о бо а, обираючи своїм патроном бо а племені-переможця. Св. Мар с, віра в я о о ні оли не з асала, не допомі . Отож, св. Гітлер, очевидно, д жчий. Том айда трощити вівтарі св. Мар са, пересвяч ючи їх на св. Гітлера. Навчимося молитви: винні жиди, замість: винен апіталізм.

…Її найпершим несміливим а том б в бой от євреїв 1- о вітня 1933 р. Від-

сти СА і не проп с ати відвід вачів. Та ий бой от че ав і єврейсь их лі арів та адвоатів… Наст пними днями вийшла в азів а про інші заходи: всі „арійсь і“ рамниці мали звільнити своїх працівни ів-євреїв, те саме м сили зробити всі єврейсь і рамниці. …Водночас почався вели ий „ви ривальний похід“ проти євреїв. У листів ах, пла атах та на масових зборах німців інформ вали про те, що вони помилялися, досі вважаючи євреїв за людей. Євреї є радше „ нтерменшен“, недолюд ами, своєрідни-

Зни али або розп с алися партії, сперш ліві, з одом праві…

Ще моторошніше ставало від зни нення цілої шерен и зовсім невинних

осіб…

78

Всесвітня історія

б ти с то єврейсь ою проблемою, він давно сприймається я європейсь а, за аль-

9В чом поля али наміри нацистів щодо єврейсь о о населення?

9Я ий зв`язо між Нюрнбер сь ими за онами і „остаточним вирішенням“

єврейсь о о питання? Чи б ло єврейсь е населення с б’є том права? 9 Що та е етто? Чом етто стали одним з ро ів до тотально о знищення

євреїв?

9Що та е табори смерті? Чом операції по знищенню людей б ли засе реченими?

9На ом лежить відповідальність за тотальне знищення ? Чи можна розділити відповідальність між ор анізаторами, натхненни ами та ви онавцями Голо ост ?

9Чи б в можливим опір? Що можна вважати опором в мовах Голо ост ?

80

9 Чом день 27 січня2 (день визволення в’язнів табор в Освенцимі 1945 р.) офіційно о олошений світі днем пам’яті жертв Катастрофи?

9Я вшанов вати пам’ять жертв Голо ост ? Чи можна з подій Голо ост та Др ої Світової війни за алом винести б дь-я і ро и? Я і саме?3

Надзвичайно важливою є емоційна оцін а чнями матеріалів, присвячених Голо ост . Можна запропон вати їм після ознайомлення з інформацією вио ремити ті, що вразили найбільше, що найбільш яс раво, на їх д м , відображають тем . Важливо, щоб тема еноцид та о паційна політи а на території Східної Європи, У раїни, Росії, Білор сі стала продовженням об оворення питань прав людини, толерантності, пова и до життя, льт ри, свободи інших.

___________

1 Стер Єлісаветсь ий. Київ–Єр салим. – http://www.zn.kiev.ua/ie/show/378/33574.

2 В У раїні та им днем є 29 вересня – день масових розстрілів євреїв Бабином Яр в Києві.

3 Бесід за та им питанням важливо ор аніз вати після вивчення теми Голо ост з двох рсів, я всесвітньої історії, та і історії У раїни.

81