book
.pdf6. По ляд дослідни а.
Відомо, що під час о пації вдалося врят ватися приблизно одном відсот ові євреїв в областях Радянсь ої У раїни та приблизно двом відсот ам – на олишніх польсь их територіях Західної У раїни. Та е явище б ло можливим завдя и підтримці місцево о неєврейсь о о населення. Хоч о паційний режим в У раїні відрізнявся надзвичайною жорсто істю і явище олаборації мало місце, б ло та ож достатньо при ладів порят н євреїв раїнцями, поля ами, росіянами.
Ізраїльсь ий інстит т дослідження Голо ост „Яд Вашем“ із повоєнно о час веде статисти та их рятівни ів, надаючи їм звання „Праведни народів світ “. У - раїна посідає нині цьом перелі одне з перших місць.
Нариси з історії та льт ри євреїв У раїни. – К. 2005. – С. 203
7. По ляд очевидця.
Родина православно о священи а Оле сандра Гла олєва, я а рят вала євреїв під час фашистсь ої о пації м. Києва
___________
1 Запропон йте, я що є час, чням привести цифри відповідність – відсот и до відсот ів, числа до чисел. Або зробіть це самостійно, запропон вавши отов інформацію.
Толерантність, демо ратія, виховання
Термін „толерантність“ походить від латинсь о о слова tolerantia – терпіння, я е має значення „переносити, витрим вати, терпіти“. А с - часне ан лійсь е (с часне значення) tolerance, поряд з „терпимістю“, означає та ож „доп с “, „доп стиме відхилення від стандартно о розмір і ва и монети“. Це поняття означає ідею міри, межі, до я ої можна терпіти іншо о, навіть я що йо о дії ви ли ають тебе нероз міння або опір. Т т немає мови про роз міння чи прийняття іншо о та им, я ий він є, з сіма йо о перева а- ми та недолі ами, мова т т іде лише про втримання доп с , за межами я о о толерантність трансформ ється в свою протилежність.
Поняття толерантності неоднозначне в різ-
них |
льт рах, воно залежить від історично о |
досвід |
народів. В ан лійсь ій мові, з дно з О - |
сфордсь им словни ом, толерантність (др е |
значення) – „ отовність і здатність без протест
сприймати особистість чи річ“, |
франц зь ій – |
||||
„пова а свободи іншо о, йо о способ |
д мання, |
||||
поведін и, політичних та |
релі ійних |
по лядів“. |
|||
У итайсь ій |
мові |
б ти |
толерантним означає |
||
„дозволяти, |
доп с ати, |
виявляти вели од ш- |
|||
ність щодо інших“, |
персь ій – |
„терпіння, тер- |
пимість, витривалість, отовність до примирення“. В на овій літерат рі толерантність роз лядається перш за все я пова а і визнання рівності, відмова від домін вання і насильства, визнання ба атомірності й різноманітності людсь ої
льт ри, норм, вір вань і відмова від зведення цієї ба атоманітності до одноманітності або перева и я о ось одно о по ляд .
Толерантність передбачає отовність прийняти інших та ими, я і вони є, і взаємодіяти з ними на основі домовленості. Толерантність не має зводитись до індиферентності, онформізм , обмеження власних інтересів. Насамперед вона передбачає взаємність і а тивн позицію всіх заці авлених сторін. Толерантність – важливий омпонент життєвої позиції зрілої осо-
бистості, що має свої цінності та інтереси і отова, я що знадобиться, їх захищати, але одночасно з пова ою ставитися до позицій і цінностей інших людей.
Проблема виховання толерантності лежить не лише площині форм вання поведін ових навичо , але й більш либо ій сфері – становлення світо ляд .
Освітній процес можна роз лядати я |
сфер |
||
постійно о зв’яз |
с б’є тно о досвід |
чнів |
|
та об’є тивних |
льт рних цінностей. У процесі |
||
навчання й виховання в |
чня форм ються певні |
||
„це лини“ свідомості, с |
пність я их |
творює |
систем життєвих орієнтацій. Ос іль и толерантність належить до вищих, базових цінностей льт ри, мистецтво вчителя поля ає в том , щоб а т аліз вати ті стр т ри свідомості чнів, змістом я их б ли б станов и, я що не на прийняття інших, протилежних позицій, то на бажання ося н ти їхню с ть. Успішними є та і форми роботи, де має місце діало , інтера тивні методи спіл вання, проблемне навчання, сит ації вибор . Полі льт рний простір У раїни створює мови для становлення я толерантної, та і нетолерантної поведін и. Життя нав оло насичене
та ими при ладами.
Готовність до інтолерантної поведін и з - мовлена ще й тим інформаційним простором, я ий оточ є дитин , – ЗМІ, стереотипи попередніх по олінь, маніп ляція фа тами.
У роботі з форм вання толерантності можна йти різними шляхами: від найза альніших явлень про толерантність до форм вання толерантних я остей ожної он ретної дитини з ра- х ванням її неповторної індивід альності чи то від свідомлення „протилежно о“ – аналіз й оцін и проявів нетолерантності до визначення власної системи цінностей. Ідея форм вання толерантних я остей чнів може б ти реалізована лише за мови переорієнтації педа о ічно о
95
ерівництва та перетворення всіх етапів ор а- |
ня прав“ та „дис римінація“, „меншини“ та „то- |
||||||||||||||||||||||||
нізації навчально о процес . |
|
|
|
|
|
|
талітаризм“, |
|
міння пояснювати на при ладах ці |
||||||||||||||||
Толерантна |
поведін а, |
я |
зазначалося, не |
поняття, |
роз міння необхідності та знання шля- |
||||||||||||||||||||
хів подолання |
передженості, |
свідомлення по- |
|||||||||||||||||||||||
має б ти тіль и навич ою взаємовідносин, але |
|||||||||||||||||||||||||
нять „права людини“, „насильство“, міння пояс- |
|||||||||||||||||||||||||
й с ладовою світо ляд |
особистості. |
Дося н ти |
|||||||||||||||||||||||
нити поняття „толерантність“, наводити при ла- |
|||||||||||||||||||||||||
цьо о можна лише через вн трішнє пере онан- |
|||||||||||||||||||||||||
ди толерантної поведін и. Робота з пропонова- |
|||||||||||||||||||||||||
ня, я е приходить з |
свідомленням низ и по- |
||||||||||||||||||||||||
ними матеріалами сприяє виробленню навичо |
|||||||||||||||||||||||||
нять, форм ється через |
ритичне осмислення |
||||||||||||||||||||||||
роботи з джерелами інформації, праці зі щоден- |
|||||||||||||||||||||||||
р йнівної сили нетолерантної поведін и, |
нетер- |
||||||||||||||||||||||||
ни ом я |
джерелом, |
оре тно о ведення дис- |
|||||||||||||||||||||||
пимості та |
передженості. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
сії, рефле сії, міння ставити запитання та б - |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
С часний педа о ічний досвід має |
своєм |
ти пере онливим, обстоювати власн д м . |
|
||||||||||||||||||||||
арсеналі |
різноманітні |
методи и |
для |
роботи |
Вели е значення має й наповнення занять |
||||||||||||||||||||
з різними ві овими р пами. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
особливо підібраними завданнями-сит аціями, |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Пропоновані цьом |
розділі вправи охоплю- |
я і сприяють виробленню |
ш олярів стрима- |
||||||||||||||||||||||
ють ті базові поняття, що є основними для фор- |
ності, пост пливості, терпимості. Педа о ічний |
||||||||||||||||||||||||
м вання свідомої толерантної поведін и: сте- |
с провід під час ви онання вправ спрямований |
||||||||||||||||||||||||
реотипи, |
пропа анда, |
передс ди, |
передже- |
не на надання |
чням |
отових відповідей і рішень, |
|||||||||||||||||||
ність, обмеження, дис римінація, меншини, на- |
а на психоло ічн |
підтрим |
, рефле сію, |
засади |
|||||||||||||||||||||
сильство, права людини, вибір, відповідальність, |
толерантно о поводження. Для |
чнів більш ва |
|||||||||||||||||||||||
рівність, терпимість, толерантність. |
|
|
|
мають способи рефле сії та а тивізація емоцій- |
|||||||||||||||||||||
Методоло ічною основою для розроблюва- |
ної сфери в процесі пізнання тем. Відповідно, |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
них та адаптованих |
вправ |
стали |
принципи |
т т важлива не стіль и предметна діяльність, я |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
поєднання |
оловних ідей і цінностей з формами |
емпатія, діяльність переживання чи проживання, |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
та методами роботи, я і самі собою спон |
ають |
що найпрод |
тивніше форм є толерантн |
свідо- |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
до співпраці, відмови від стереотипів, |
перед- |
мість та поведін |
чнів. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
жень, |
нес ть |
собі |
онстр |
тиви. Це перед сім |
Більшість пропонованих матеріалів має мо- |
||||||||||||||||||||
інтера тивні методи и: робота в |
р пах та парах, |
тиваційний, стим льний до подальшої та |
либо- |
||||||||||||||||||||||
„безперервна ш ала д мо “ та „займи власн |
ої дис |
сії |
хара тер. Вчитель сам розв’яз є |
||||||||||||||||||||||
позицію“, метод прое тів та сим ляційні і ри, |
проблем |
її план вання та час , потрібно о для |
|||||||||||||||||||||||
роз ляд моральних дилем та дис |
сії. Водночас |
цьо о. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
нові матеріали |
мають |
на |
меті |
дати |
вчителеві |
Вправи мож ть б ти ви ористані я |
сис- |
||||||||||||||||||
можливість ширше застосов вати нові на сьо- |
|||||||||||||||||||||||||
темі, |
відповідно |
до |
про рами |
виховання, |
я |
||||||||||||||||||||
однішній день техні и роботи з я |
до |
менталь- |
|||||||||||||||||||||||
розробляє вчитель, та |
і нарізно – залежно від |
||||||||||||||||||||||||
ними, |
та |
і віз альними джерелами, техноло ію |
|||||||||||||||||||||||
потреб |
лас , |
ш оли, соціо льт рно о середо- |
|||||||||||||||||||||||
постанов и запитань, |
нові |
форми |
ор анізації |
||||||||||||||||||||||
вища |
чнів. |
Навчальні |
матеріали визначають |
||||||||||||||||||||||
роботи в поза рочний час. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
нижню ві ов |
|
меж |
часни ів, що дає можли- |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Проведення пропонованих занять з |
чнями- |
вість провести їх і в інших ві ових р пах – з |
о- |
||||||||||||||||||||||
старшо ласни ами, |
я |
сподіваються |
автори |
ле ами, бать ами |
чнів, |
|
змішаних ві ових |
о- |
|||||||||||||||||
дасть можливість навчити підліт ів |
ритично о |
ле тивах. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
аналіз |
інформації в ЗМІ, |
міння відрізняти фа - |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
ти від |
стереотипів, |
роз міння |
оренів |
стерео- |
|
|
|
|
|
|
|
|
Оле сандр ВОЙТЕНКО |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
типів та причин їх вини нення, понять „обмежен-
Фа ти та стереотипи
У насиченом інформаційном просторі сьо одення іноді важ о з’яс вати достовірність інформації. За бра ом час мало хто звертається до інших джерел за перевір ою. Іноді інформація сприймається на вір , а часто повторювана інформація сприймається я фа т „на вір “.
Ві часни ів:13–15 ро ів.
Забезпечення: надр овані для всіх часни ів таблич и, автор ч и.
Час: 20–30 хвилин.
Кро за ро ом:
Роздати часни ам ар ші з перелі ом тверджень.
Попросити зробити поміт и навпроти ожно о з тверджень літерою Ф – фа т, С – стереотип:
1.Повні люди – привітні.
2.В У раїні проживає понад 100 національностей.
3.Більшість сенаторів США – чолові и.
4.Абори ени – люди відсталі.
5.Усі шведи – світловолосі.
6.Політи и – люди безчесні.
7. Усі раїнці люблять сало.
8.Більшість інвалідів не мож ть займатися спортом.
9.Темнош ірі більш схильні до занять спортом, ніж до інтеле т альної праці.
10.Хворі на СНІД – люди аморальні.
11.Усі президенти У раїни – чолові и старші за 35 ро ів.
12.Араби – люди імп льсивні.
13.Християни – люди висо их чеснот.
14.Ябл ні родять вліт .
15.У раїнсь і чорноземи – най ращі.
Попросити часни ів порівняти рез льтати роботи в парах.
Запитати:
Чи ле о б ло визначитися?
У я их моментах б ло с ладно?
Чо о не вистачало для більш виважено о рішення?
Пояснити, що прийняття правильно о рішення щодо тверджень часто потреб є перевір и, додат ових джерел інформації.
Запитати :
Явідрізнити фа ти від стереотипів?
Яі на основі чо о форм ються стереотипи?
Явпливають стереотипи на наше життя?
Яни н ти «стереотипно о» мислення?
Наведіть при лади стереотипів, з я ими ви з стрічалися власном житті.
97
Від стереотипів до переджень
Метою вправи є допомо ти чням зроз міти природ та джерела стереотипів, навчитися розрізняти етнічні стереотипи та передження. Ви онання вправи та її подальше об оворення допоможе зроз міти чом стереотипи є першою сходин ою до переджень. Ґр нтовна робота з матеріалами сприятиме свідомленню хибності більшості етнічних стереотипів та їх ш од для розвит взаємин.
Ві часни ів: 13–16 ро ів.
Забезпечення: вели ий ар ш папер , надр овані таблич и для р п, мар ер.
Час: 30–45 хвилин.
Кро за ро ом:
Роз азати часни ам, що часто люди схильні припис вати тій чи іншій нації певні риси.
Запропон вати індивід ально заповнити таблицю „Та вважає більшість“ з перелі ом тверджень, що стос ються різних національностей чи етнічних
рп.
|
|
Табл. № 1. „Та |
вважає більшість“ |
|||
|
|
|
|
|
|
|
Німці |
Американці |
Латиноамериканці |
Євреї |
Українці |
Цигани |
Темношкірі |
Прагнуть влади
Життєрадісні
Завжди потайні
Пунктуальні
Гарні робітники
Привітні
Гарно танцюють
Збагачуються обманом
Розумні й практичні
Посміхаються
Гарно співають
Люблять поїсти
Гарні спортсмени
Допомагають у біді
Нероби й ледарі
Нетерпимі до ін.
Ненадійні
98
Пояснити, що до ожно о з положень, напри лад, „Пра н ть влади“, мож-
на зробити лише |
одн познач навпроти представни ів тієї етнічної |
р пи, я ій цю рис |
припис ють найчастіше. |
Встановити час для роботи.
Об’єднати часни ів р пи і попросити порівняти їхні відповіді.
Запитати, чи є та і р пи, де в більшості відповіді збі лися? Чим це можна пояснити?
На адати, що стереотипи б вають позитивними, не ативними та ней-
|
тральними. |
|
|
|
|
Попросити |
р пах визначити, я і зі стереотипних явлень про інші нації |
||
|
вправі є позитивними, не ативними чи нейтральними. |
|||
|
Заповнити вели |
таблицю, ви онан на фліп-чарті, проставляючи відпо- |
||
|
віді, я і ожна |
р па обрала за більшістю збі ів. Позитивні стереотипи |
||
|
можна позначати зеленим чи синім, а не ативні – чорним мар ером. |
|||
|
Порах вати |
іль ість стереотипних явлень щодо ожної з р п. Запитати, |
||
|
чим можна пояснити |
іль існі відмінності? (Та , найбільше стереотипних |
||
|
явлень є щодо амери анців, раїнців, найменше – щодо темнош ірих, |
|||
|
латиноамери анців). |
|
||
|
Запитати |
часни ів, |
с іль и латиноамери анців, ромів (ци ан), німців |
чи амери анців вони з стрічали?
Під впливом я их фа торів сформ лювалися ці стереотипи? Що є джерелами цих стереотипів? Об оворити джерела стереотипів.
До чо о мож ть призвести та і стереотипи?
Пояснити відміннсть між передс дами та передженнями.
Що станеться, я що передс ди б д ть сприйматися я істина?
Засл хати відповіді можна, ви ориставши метод „Мі рофон“.
Варіант проведення вправи:
9 Об’єднайте чнів р пи.
9Розподіліть „ролі“ між р пами: хай одна р па заповнює таблицю з позиції амери анців, др а – ромів (ци ан), третя – євреїв…
9 Об оворення цьом варіанті продемонстр є чням залежність стереотипів від джерел інформації.
С часний пла ат Кельні
Процеси лобалізації породили низ проблем с часном демо ратичном с спільстві Європи. Недовіра та підозрілість до мі рантів охопили о ремі верстви населення. „Вони забирають наш робот “, „Вони паразит ють нашом с спільстві“, „Вони пор ш ють національний баланс“, „Їхні цінності та традиції р йн ють євро-
пейсь |
льт р “ – та і вислови можна поч ти |
на адрес т р ів чи раїнців, |
що приїхали на заробіт и в Німеччин , на адрес |
маро анців чи сене альців, що |
|
працюють |
Франції, індійців чи па истанців, що приїхали за ращою долею до Вели- |
|
ої Британії… |
|
Пра н чи запобі ти наростанню та их не ативних явищ, ряди та місцева влада низ и раїн приймає про рами, проводить просвітниць робот , реаліз є дов о- термінові прое ти.
На замовлення місцевої влади м. Кельн з’явився пла ат та о о зміст :
ТВІЙ ХРИСТОС – ЄВРЕЙ, ТВОЄ АВТО – ЯПОНСЬКЕ, ТВОЯ ПІЦЦА – ІТАЛІЙСЬКА,
ТВОЯ ДЕМОКРАТІЯ – ГРЕЦЬКА, ТВОЯ КАВА – БРАЗИЛЬСЬКА,
ТВОЯ ВІДПУСТКА – У ТУРЕЧЧИНІ, ТВІЙ РАХУНОК – АРАБСЬКИЙ, ТВІЙ АЛФАВІТ – ЛАТИНСЬКИЙ…
ТАК ХТО ТУТ ІНОЗЕМЕЦЬ : ТВІЙ СУСІД ЧИ ТИ САМ?
Об оворення цьо о пла ат може стати добрим стим лом до дис сії з старшо ласни ами з питань євроінте рації, толерантності, поцін вання різноманітності, правил співжиття полі льт рном с спільстві.
Ві часни ів: 14–16 ро ів.
Забезпечення: вели ий ар ш папер , мар ер, с отч.
Час: 20–25 хвилин.
Кро за ро ом:
Вивісити пла ат та прочитати йо о для всіх
Поставити запитання :
Ком , з вашо о по ляд , адресований пла ат? Чим можна пояснити йо о появ ?
Чим можна доповнити наведений перелі ?
Про що зм ш є замислитися пла ат? |
|
|||
До чо о за ли ає пла ат? |
|
|
||
Я |
би відреа |
вали на та ий пла ат |
твоєм місті, селі? Що впливає |
|
на саме та |
реа цію? |
|
|
|
Вправ |
можна |
проводити, |
ор аніз вавши робот в парах та засл хавши |
|
відповіді через „збирання д мо по |
ол “. |
|
||
Вправ |
можна продовжити, ор аніз вавши методом „займи власн позицію“ |
|||
дис сію „Збере ти власн льт р |
можна лише |
ни аючи запозичень“. |
100
Здам житло
Ксенофобія стає поширеним явищем серед пересічних ромадян. Цьом сприяє ба ато чинни ів. Мі рації населення вели их державах часто спричиняють настороженість місцево о населення щодо переселенців. Наслід ом цьо о є прихо- в вані переджене ставлення та дис римінація.
Пропонована вправа спрямована на дис сію з цьо о привод .
Ві |
часни ів: 14–16 ро ів. |
|
Забезпечення: серо опії о олошень, ар ші папер , р ч и. |
||
Час: 30–45 хвилин. |
|
|
|
Кро за ро ом: |
|
|
Проведіть орот |
бесід з питання переселення в інше місце та проблем, |
|
я і вини ають |
тих, хто змінює місце проживання. |
Роз ажіть та е:
На в лицях вели их містах можна побачити вартирні о олошення. На одном з о олошень на тролейб сній з пинці вели ом місті в Росії написано: „Сдам вартир р сс ой семье“, на іншом – „Семья из трех челове (р сс ие) сним т вартир “.
ОБЪЯВЛЕНИЕ
Семья из 3 человек (русские) снимет квартиру на 1 год с хорошими соседями.
Звонить после 18.00
-92 |
-92 |
-92 |
-92 |
-92 |
-92 |
-92 |
-65 |
-65 |
-65 |
-65 |
-65 |
-65 |
-65 |
586 |
586 |
586 |
586 |
586 |
586 |
586 |
|
|
|
|
|
|
|
С Д А М
Жилье русской семье на длительный срок. Оплата умеренная.
—прашивать ћарину —ергеевну
-78 |
-78 |
-78 |
-78 |
-78 |
-78 |
-78 |
-44 |
-44 |
-44 |
-44 |
-44 |
-44 |
-44 |
586 |
586 |
586 |
586 |
586 |
586 |
586 |
|
|
|
|
|
|
|
Об’єднати часни ів малі р пи.
Роздайте о олошення, попросіть прочитати йо о в р пах.
Поставте запитання, встановіть час для роботи та об оворіть:
Чом автори о олошень зазначають національність? Про що мож ть свідчити та і о олошення?
Я і відносини існ ють між представни ами різних національностей?
Я |
би ви поч вали себе в сит ації відмови в житлі, в зв’яз з вашою |
національністю? |
|
Чи мож ть подібні сит ації вини н ти в У раїні? Чом ? |
|
Я |
ни н ти розповсюдження сенофобії нашом с спільстві? |
101
Запроси др зів на вечір
Перес ди, переджене ставлення баз ються на стереотипах, що форм ються с спільством. Їх подолання потреб є переосмислення власних стереотипів, я ими
ми часто посл |
ов ємося несвідомо. |
Пропонована вправа має на меті на при ладі дилемної сит ації сприяти дис- |
|
сії з привод |
етнічних стереотипів та їх ролі нашій поведінці. |
Ві часни ів: 13–16 ро ів.
Забезпечення: вели ий ар ш папер , мар ер, с отч.
Час: 30–45 хвилин.
Кро за ро ом:
Запропон вати часни ам сит ацію:
Ви влаштов єте вечір з привод дня народження. У вас невели а вартира, і ви можете запросити не більше двох др зів, ос іль и, рім них, б д ть прис тні ваші родичі – брати та сестри. Ви можете вибрати цих двох остей із перелічених:
1.Ваш одно ласни /ця, єврей/єврей а за національністю (навчаєтеся разом з 1 лас ).
2.Ваш с сід/с сід а, за національністю татарин/татар а (ви знайомі
здитинства).
3.Хлопець/дівчина, з я им ви відвід єте спортивн се цію, за на-
|
ціональністю раїнець/ |
раїн а. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
4. Ваш приятель/приятель а із США, що навчається в У раїні за про- |
|||||||||||||||||
|
рамою обмін , з |
им ви познайомилися під час літньо о відпочин . |
|
|||||||||||||||
|
Попросити вибрати лише двох. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
Занести вибори |
таблицю. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Учасник |
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
|
6 |
|
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
9 |
9 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
9 |
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
9 |
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Проаналіз вати разом з часни ами таблицю: попросити часни ів пояснити власний вибір, з’яс вати, що стало основним чинни ом, я ий на ньо-
о вплин в, попросити спро ноз вати, я им мі б ти вибір інших респондентних р пах – національних, ві ових, іншо о історично о період тощо.
Об оворити пропонован сит ацію в аспе ті етнічних стереотипів.
Залежно від потреб вправ можна зорієнт вати на інші стереотипи, що стос - ються інших р п, – ендерні, людей з проблемами здоров’я тощо.
102