Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

book

.pdf
Скачиваний:
17
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
2.51 Mб
Скачать

6. По ляд дослідни а.

Відомо, що під час о пації вдалося врят ватися приблизно одном відсот ові євреїв в областях Радянсь ої У раїни та приблизно двом відсот ам – на олишніх польсь их територіях Західної У раїни. Та е явище б ло можливим завдя и підтримці місцево о неєврейсь о о населення. Хоч о паційний режим в У раїні відрізнявся надзвичайною жорсто істю і явище олаборації мало місце, б ло та ож достатньо при ладів порят н євреїв раїнцями, поля ами, росіянами.

Ізраїльсь ий інстит т дослідження Голо ост „Яд Вашем“ із повоєнно о час веде статисти та их рятівни ів, надаючи їм звання „Праведни народів світ “. У - раїна посідає нині цьом перелі одне з перших місць.

Нариси з історії та льт ри євреїв У раїни. – К. 2005. – С. 203

7. По ляд очевидця.

Родина православно о священи а Оле сандра Гла олєва, я а рят вала євреїв під час фашистсь ої о пації м. Києва

___________

1 Запропон йте, я що є час, чням привести цифри відповідність – відсот и до відсот ів, числа до чисел. Або зробіть це самостійно, запропон вавши отов інформацію.

Толерантність, демо ратія, виховання

Термін „толерантність“ походить від латинсь о о слова tolerantia – терпіння, я е має значення „переносити, витрим вати, терпіти“. А с - часне ан лійсь е (с часне значення) tolerance, поряд з „терпимістю“, означає та ож „доп с “, „доп стиме відхилення від стандартно о розмір і ва и монети“. Це поняття означає ідею міри, межі, до я ої можна терпіти іншо о, навіть я що йо о дії ви ли ають тебе нероз міння або опір. Т т немає мови про роз міння чи прийняття іншо о та им, я ий він є, з сіма йо о перева а- ми та недолі ами, мова т т іде лише про втримання доп с , за межами я о о толерантність трансформ ється в свою протилежність.

Поняття толерантності неоднозначне в різ-

них

льт рах, воно залежить від історично о

досвід

народів. В ан лійсь ій мові, з дно з О -

сфордсь им словни ом, толерантність (др е

значення) – „ отовність і здатність без протест

сприймати особистість чи річ“,

франц зь ій –

„пова а свободи іншо о, йо о способ

д мання,

поведін и, політичних та

релі ійних

по лядів“.

У итайсь ій

мові

б ти

толерантним означає

„дозволяти,

доп с ати,

виявляти вели од ш-

ність щодо інших“,

персь ій –

„терпіння, тер-

пимість, витривалість, отовність до примирення“. В на овій літерат рі толерантність роз лядається перш за все я пова а і визнання рівності, відмова від домін вання і насильства, визнання ба атомірності й різноманітності людсь ої

льт ри, норм, вір вань і відмова від зведення цієї ба атоманітності до одноманітності або перева и я о ось одно о по ляд .

Толерантність передбачає отовність прийняти інших та ими, я і вони є, і взаємодіяти з ними на основі домовленості. Толерантність не має зводитись до індиферентності, онформізм , обмеження власних інтересів. Насамперед вона передбачає взаємність і а тивн позицію всіх заці авлених сторін. Толерантність – важливий омпонент життєвої позиції зрілої осо-

бистості, що має свої цінності та інтереси і отова, я що знадобиться, їх захищати, але одночасно з пова ою ставитися до позицій і цінностей інших людей.

Проблема виховання толерантності лежить не лише площині форм вання поведін ових навичо , але й більш либо ій сфері – становлення світо ляд .

Освітній процес можна роз лядати я

сфер

постійно о зв’яз

с б’є тно о досвід

чнів

та об’є тивних

льт рних цінностей. У процесі

навчання й виховання в

чня форм ються певні

„це лини“ свідомості, с

пність я их

творює

систем життєвих орієнтацій. Ос іль и толерантність належить до вищих, базових цінностей льт ри, мистецтво вчителя поля ає в том , щоб а т аліз вати ті стр т ри свідомості чнів, змістом я их б ли б станов и, я що не на прийняття інших, протилежних позицій, то на бажання ося н ти їхню с ть. Успішними є та і форми роботи, де має місце діало , інтера тивні методи спіл вання, проблемне навчання, сит ації вибор . Полі льт рний простір У раїни створює мови для становлення я толерантної, та і нетолерантної поведін и. Життя нав оло насичене

та ими при ладами.

Готовність до інтолерантної поведін и з - мовлена ще й тим інформаційним простором, я ий оточ є дитин , – ЗМІ, стереотипи попередніх по олінь, маніп ляція фа тами.

У роботі з форм вання толерантності можна йти різними шляхами: від найза альніших явлень про толерантність до форм вання толерантних я остей ожної он ретної дитини з ра- х ванням її неповторної індивід альності чи то від свідомлення „протилежно о“ – аналіз й оцін и проявів нетолерантності до визначення власної системи цінностей. Ідея форм вання толерантних я остей чнів може б ти реалізована лише за мови переорієнтації педа о ічно о

95

ерівництва та перетворення всіх етапів ор а-

ня прав“ та „дис римінація“, „меншини“ та „то-

нізації навчально о процес .

 

 

 

 

 

 

талітаризм“,

 

міння пояснювати на при ладах ці

Толерантна

поведін а,

я

зазначалося, не

поняття,

роз міння необхідності та знання шля-

хів подолання

передженості,

свідомлення по-

має б ти тіль и навич ою взаємовідносин, але

нять „права людини“, „насильство“, міння пояс-

й с ладовою світо ляд

особистості.

Дося н ти

нити поняття „толерантність“, наводити при ла-

цьо о можна лише через вн трішнє пере онан-

ди толерантної поведін и. Робота з пропонова-

ня, я е приходить з

свідомленням низ и по-

ними матеріалами сприяє виробленню навичо

нять, форм ється через

ритичне осмислення

роботи з джерелами інформації, праці зі щоден-

р йнівної сили нетолерантної поведін и,

нетер-

ни ом я

джерелом,

оре тно о ведення дис-

пимості та

передженості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сії, рефле сії, міння ставити запитання та б -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С часний педа о ічний досвід має

своєм

ти пере онливим, обстоювати власн д м .

 

арсеналі

різноманітні

методи и

для

роботи

Вели е значення має й наповнення занять

з різними ві овими р пами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

особливо підібраними завданнями-сит аціями,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропоновані цьом

розділі вправи охоплю-

я і сприяють виробленню

ш олярів стрима-

ють ті базові поняття, що є основними для фор-

ності, пост пливості, терпимості. Педа о ічний

м вання свідомої толерантної поведін и: сте-

с провід під час ви онання вправ спрямований

реотипи,

пропа анда,

передс ди,

передже-

не на надання

чням

отових відповідей і рішень,

ність, обмеження, дис римінація, меншини, на-

а на психоло ічн

підтрим

, рефле сію,

засади

сильство, права людини, вибір, відповідальність,

толерантно о поводження. Для

чнів більш ва

рівність, терпимість, толерантність.

 

 

 

мають способи рефле сії та а тивізація емоцій-

Методоло ічною основою для розроблюва-

ної сфери в процесі пізнання тем. Відповідно,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

них та адаптованих

вправ

стали

принципи

т т важлива не стіль и предметна діяльність, я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поєднання

оловних ідей і цінностей з формами

емпатія, діяльність переживання чи проживання,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

та методами роботи, я і самі собою спон

ають

що найпрод

тивніше форм є толерантн

свідо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

до співпраці, відмови від стереотипів,

перед-

мість та поведін

чнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

жень,

нес ть

собі

онстр

тиви. Це перед сім

Більшість пропонованих матеріалів має мо-

інтера тивні методи и: робота в

р пах та парах,

тиваційний, стим льний до подальшої та

либо-

„безперервна ш ала д мо “ та „займи власн

ої дис

сії

хара тер. Вчитель сам розв’яз є

позицію“, метод прое тів та сим ляційні і ри,

проблем

її план вання та час , потрібно о для

роз ляд моральних дилем та дис

сії. Водночас

цьо о.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нові матеріали

мають

на

меті

дати

вчителеві

Вправи мож ть б ти ви ористані я

сис-

можливість ширше застосов вати нові на сьо-

темі,

відповідно

до

про рами

виховання,

я

однішній день техні и роботи з я

до

менталь-

розробляє вчитель, та

і нарізно – залежно від

ними,

та

і віз альними джерелами, техноло ію

потреб

лас ,

ш оли, соціо льт рно о середо-

постанов и запитань,

нові

форми

ор анізації

вища

чнів.

Навчальні

матеріали визначають

роботи в поза рочний час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нижню ві ов

 

меж

часни ів, що дає можли-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проведення пропонованих занять з

чнями-

вість провести їх і в інших ві ових р пах – з

о-

старшо ласни ами,

я

сподіваються

автори

ле ами, бать ами

чнів,

 

змішаних ві ових

о-

дасть можливість навчити підліт ів

ритично о

ле тивах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аналіз

інформації в ЗМІ,

міння відрізняти фа -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ти від

стереотипів,

роз міння

оренів

стерео-

 

 

 

 

 

 

 

 

Оле сандр ВОЙТЕНКО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

типів та причин їх вини нення, понять „обмежен-

Фа ти та стереотипи

У насиченом інформаційном просторі сьо одення іноді важ о з’яс вати достовірність інформації. За бра ом час мало хто звертається до інших джерел за перевір ою. Іноді інформація сприймається на вір , а часто повторювана інформація сприймається я фа т „на вір “.

Ві часни ів:13–15 ро ів.

Забезпечення: надр овані для всіх часни ів таблич и, автор ч и.

Час: 20–30 хвилин.

Кро за ро ом:

Роздати часни ам ар ші з перелі ом тверджень.

Попросити зробити поміт и навпроти ожно о з тверджень літерою Ф – фа т, С – стереотип:

1.Повні люди – привітні.

2.В У раїні проживає понад 100 національностей.

3.Більшість сенаторів США – чолові и.

4.Абори ени – люди відсталі.

5.Усі шведи – світловолосі.

6.Політи и – люди безчесні.

7. Усі раїнці люблять сало.

8.Більшість інвалідів не мож ть займатися спортом.

9.Темнош ірі більш схильні до занять спортом, ніж до інтеле т альної праці.

10.Хворі на СНІД – люди аморальні.

11.Усі президенти У раїни – чолові и старші за 35 ро ів.

12.Араби – люди імп льсивні.

13.Християни – люди висо их чеснот.

14.Ябл ні родять вліт .

15.У раїнсь і чорноземи – най ращі.

Попросити часни ів порівняти рез льтати роботи в парах.

Запитати:

Чи ле о б ло визначитися?

У я их моментах б ло с ладно?

Чо о не вистачало для більш виважено о рішення?

Пояснити, що прийняття правильно о рішення щодо тверджень часто потреб є перевір и, додат ових джерел інформації.

Запитати :

Явідрізнити фа ти від стереотипів?

Яі на основі чо о форм ються стереотипи?

Явпливають стереотипи на наше життя?

Яни н ти «стереотипно о» мислення?

Наведіть при лади стереотипів, з я ими ви з стрічалися власном житті.

97

Від стереотипів до переджень

Метою вправи є допомо ти чням зроз міти природ та джерела стереотипів, навчитися розрізняти етнічні стереотипи та передження. Ви онання вправи та її подальше об оворення допоможе зроз міти чом стереотипи є першою сходин ою до переджень. Ґр нтовна робота з матеріалами сприятиме свідомленню хибності більшості етнічних стереотипів та їх ш од для розвит взаємин.

Ві часни ів: 13–16 ро ів.

Забезпечення: вели ий ар ш папер , надр овані таблич и для р п, мар ер.

Час: 30–45 хвилин.

Кро за ро ом:

Роз азати часни ам, що часто люди схильні припис вати тій чи іншій нації певні риси.

Запропон вати індивід ально заповнити таблицю „Та вважає більшість“ з перелі ом тверджень, що стос ються різних національностей чи етнічних

рп.

 

 

Табл. № 1. „Та

вважає більшість“

 

 

 

 

 

 

 

Німці

Американці

Латиноамериканці

Євреї

Українці

Цигани

Темношкірі

Прагнуть влади

Життєрадісні

Завжди потайні

Пунктуальні

Гарні робітники

Привітні

Гарно танцюють

Збагачуються обманом

Розумні й практичні

Посміхаються

Гарно співають

Люблять поїсти

Гарні спортсмени

Допомагають у біді

Нероби й ледарі

Нетерпимі до ін.

Ненадійні

98

Пояснити, що до ожно о з положень, напри лад, „Пра н ть влади“, мож-

на зробити лише

одн познач навпроти представни ів тієї етнічної

р пи, я ій цю рис

припис ють найчастіше.

Встановити час для роботи.

Об’єднати часни ів р пи і попросити порівняти їхні відповіді.

Запитати, чи є та і р пи, де в більшості відповіді збі лися? Чим це можна пояснити?

На адати, що стереотипи б вають позитивними, не ативними та ней-

 

тральними.

 

 

 

 

Попросити

р пах визначити, я і зі стереотипних явлень про інші нації

 

вправі є позитивними, не ативними чи нейтральними.

 

Заповнити вели

таблицю, ви онан на фліп-чарті, проставляючи відпо-

 

віді, я і ожна

р па обрала за більшістю збі ів. Позитивні стереотипи

 

можна позначати зеленим чи синім, а не ативні – чорним мар ером.

 

Порах вати

іль ість стереотипних явлень щодо ожної з р п. Запитати,

 

чим можна пояснити

іль існі відмінності? (Та , найбільше стереотипних

 

явлень є щодо амери анців, раїнців, найменше – щодо темнош ірих,

 

латиноамери анців).

 

 

Запитати

часни ів,

с іль и латиноамери анців, ромів (ци ан), німців

чи амери анців вони з стрічали?

Під впливом я их фа торів сформ лювалися ці стереотипи? Що є джерелами цих стереотипів? Об оворити джерела стереотипів.

До чо о мож ть призвести та і стереотипи?

Пояснити відміннсть між передс дами та передженнями.

Що станеться, я що передс ди б д ть сприйматися я істина?

Засл хати відповіді можна, ви ориставши метод „Мі рофон“.

Варіант проведення вправи:

9 Об’єднайте чнів р пи.

9Розподіліть „ролі“ між р пами: хай одна р па заповнює таблицю з позиції амери анців, др а – ромів (ци ан), третя – євреїв…

9 Об оворення цьом варіанті продемонстр є чням залежність стереотипів від джерел інформації.

С часний пла ат Кельні

Процеси лобалізації породили низ проблем с часном демо ратичном с спільстві Європи. Недовіра та підозрілість до мі рантів охопили о ремі верстви населення. „Вони забирають наш робот “, „Вони паразит ють нашом с спільстві“, „Вони пор ш ють національний баланс“, „Їхні цінності та традиції р йн ють євро-

пейсь

льт р “ – та і вислови можна поч ти

на адрес т р ів чи раїнців,

що приїхали на заробіт и в Німеччин , на адрес

маро анців чи сене альців, що

працюють

Франції, індійців чи па истанців, що приїхали за ращою долею до Вели-

ої Британії…

 

Пра н чи запобі ти наростанню та их не ативних явищ, ряди та місцева влада низ и раїн приймає про рами, проводить просвітниць робот , реаліз є дов о- термінові прое ти.

На замовлення місцевої влади м. Кельн з’явився пла ат та о о зміст :

ТВІЙ ХРИСТОС – ЄВРЕЙ, ТВОЄ АВТО – ЯПОНСЬКЕ, ТВОЯ ПІЦЦА – ІТАЛІЙСЬКА,

ТВОЯ ДЕМОКРАТІЯ – ГРЕЦЬКА, ТВОЯ КАВА – БРАЗИЛЬСЬКА,

ТВОЯ ВІДПУСТКА – У ТУРЕЧЧИНІ, ТВІЙ РАХУНОК – АРАБСЬКИЙ, ТВІЙ АЛФАВІТ – ЛАТИНСЬКИЙ…

ТАК ХТО ТУТ ІНОЗЕМЕЦЬ : ТВІЙ СУСІД ЧИ ТИ САМ?

Об оворення цьо о пла ат може стати добрим стим лом до дис сії з старшо ласни ами з питань євроінте рації, толерантності, поцін вання різноманітності, правил співжиття полі льт рном с спільстві.

Ві часни ів: 14–16 ро ів.

Забезпечення: вели ий ар ш папер , мар ер, с отч.

Час: 20–25 хвилин.

Кро за ро ом:

Вивісити пла ат та прочитати йо о для всіх

Поставити запитання :

Ком , з вашо о по ляд , адресований пла ат? Чим можна пояснити йо о появ ?

Чим можна доповнити наведений перелі ?

Про що зм ш є замислитися пла ат?

 

До чо о за ли ає пла ат?

 

 

Я

би відреа

вали на та ий пла ат

твоєм місті, селі? Що впливає

на саме та

реа цію?

 

 

Вправ

можна

проводити,

ор аніз вавши робот в парах та засл хавши

відповіді через „збирання д мо по

ол “.

 

Вправ

можна продовжити, ор аніз вавши методом „займи власн позицію“

дис сію „Збере ти власн льт р

можна лише

ни аючи запозичень“.

100

Здам житло

Ксенофобія стає поширеним явищем серед пересічних ромадян. Цьом сприяє ба ато чинни ів. Мі рації населення вели их державах часто спричиняють настороженість місцево о населення щодо переселенців. Наслід ом цьо о є прихо- в вані переджене ставлення та дис римінація.

Пропонована вправа спрямована на дис сію з цьо о привод .

Ві

часни ів: 14–16 ро ів.

Забезпечення: серо опії о олошень, ар ші папер , р ч и.

Час: 30–45 хвилин.

 

 

Кро за ро ом:

 

 

Проведіть орот

бесід з питання переселення в інше місце та проблем,

 

я і вини ають

тих, хто змінює місце проживання.

Роз ажіть та е:

На в лицях вели их містах можна побачити вартирні о олошення. На одном з о олошень на тролейб сній з пинці вели ом місті в Росії написано: „Сдам вартир р сс ой семье“, на іншом – „Семья из трех челове (р сс ие) сним т вартир “.

ОБЪЯВЛЕНИЕ

Семья из 3 человек (русские) снимет квартиру на 1 год с хорошими соседями.

Звонить после 18.00

-92

-92

-92

-92

-92

-92

-92

-65

-65

-65

-65

-65

-65

-65

586

586

586

586

586

586

586

 

 

 

 

 

 

 

С Д А М

Жилье русской семье на длительный срок. Оплата умеренная.

—прашивать ћарину —ергеевну

-78

-78

-78

-78

-78

-78

-78

-44

-44

-44

-44

-44

-44

-44

586

586

586

586

586

586

586

 

 

 

 

 

 

 

Об’єднати часни ів малі р пи.

Роздайте о олошення, попросіть прочитати йо о в р пах.

Поставте запитання, встановіть час для роботи та об оворіть:

Чом автори о олошень зазначають національність? Про що мож ть свідчити та і о олошення?

Я і відносини існ ють між представни ами різних національностей?

Я

би ви поч вали себе в сит ації відмови в житлі, в зв’яз з вашою

національністю?

Чи мож ть подібні сит ації вини н ти в У раїні? Чом ?

Я

ни н ти розповсюдження сенофобії нашом с спільстві?

101

Запроси др зів на вечір

Перес ди, переджене ставлення баз ються на стереотипах, що форм ються с спільством. Їх подолання потреб є переосмислення власних стереотипів, я ими

ми часто посл

ов ємося несвідомо.

Пропонована вправа має на меті на при ладі дилемної сит ації сприяти дис-

сії з привод

етнічних стереотипів та їх ролі нашій поведінці.

Ві часни ів: 13–16 ро ів.

Забезпечення: вели ий ар ш папер , мар ер, с отч.

Час: 30–45 хвилин.

Кро за ро ом:

Запропон вати часни ам сит ацію:

Ви влаштов єте вечір з привод дня народження. У вас невели а вартира, і ви можете запросити не більше двох др зів, ос іль и, рім них, б д ть прис тні ваші родичі – брати та сестри. Ви можете вибрати цих двох остей із перелічених:

1.Ваш одно ласни /ця, єврей/єврей а за національністю (навчаєтеся разом з 1 лас ).

2.Ваш с сід/с сід а, за національністю татарин/татар а (ви знайомі

здитинства).

3.Хлопець/дівчина, з я им ви відвід єте спортивн се цію, за на-

 

ціональністю раїнець/

раїн а.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Ваш приятель/приятель а із США, що навчається в У раїні за про-

 

рамою обмін , з

им ви познайомилися під час літньо о відпочин .

 

 

Попросити вибрати лише двох.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Занести вибори

таблицю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учасник

1

2

3

 

4

5

 

6

 

7

8

9

10

11

12

13

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

9

9

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

9

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

9

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проаналіз вати разом з часни ами таблицю: попросити часни ів пояснити власний вибір, з’яс вати, що стало основним чинни ом, я ий на ньо-

о вплин в, попросити спро ноз вати, я им мі б ти вибір інших респондентних р пах – національних, ві ових, іншо о історично о період тощо.

Об оворити пропонован сит ацію в аспе ті етнічних стереотипів.

Залежно від потреб вправ можна зорієнт вати на інші стереотипи, що стос - ються інших р п, – ендерні, людей з проблемами здоров’я тощо.

102

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]