book

брав часть, я він нам сам с азав, з неприхованою радістю. Після повернення він зібрав банд для то о, щоб по раб вати нашо о орендаря Гірш Каплана. Я тіль и моя мама дізналася про це, вона послала вершни а повідомити поліцію, щоб вони заарешт вали Є ора, бер чи до ва и те, що Є ор сам зізнався в том , я роль він віді равав по ромі в Києві. Місцева влада відповіла, що вони не тіль и не мож ть заарешт вати Є ора через те, що мають на аз вищо о начальства не арештов вати членів „Спіл и росіян“.., але й що їм б ло на азано, нас іль и можливо, не втр чатися в по роми євреїв…

(…) Здале ми поч ли олоси з то о місця, де відб валися збори в селі. Коли ми наблизилися, ми побачили молодих людей, що тримали пал и і со ири і ст - али ворота Гірші. Вони розбили ворота, вірвалися всередин і схопили Гірш , я ий молився, бо б ла с бота, і витя н ли йо о на в лицю рит альном вбранні.

з них забере їх собі і несли їх додом ; я ийсь хлопець ричав: „Євреїв б’ють – євреїв б’ють“ – і пританцьов вав нав оло з вели им апелюхом Гірші на олові.

Усім цим оманд вав Є ор, я ий тримав старо о єврея за бород і, по рож - ючи йом ножем, нама ався зм сити йо о признатися, де він ховає роші. Коли Є ор побачив нас, він зовсім втратив олов і зм шений б в відп стити єврея. Ми в’їхали на онях натовп і почали роз аняти людей на ай ами. Тоді спантеличені селяни, недовірливо хитаючи оловами, почали б рмотіти: „Що ж це та е! Т т нам оворять, що цар на азав нам бити євреїв, бо це вони винні в том , я за інчилась війна…2 а т т приїжджають поміщи и і роз аняють нас на ай ами!“ Вони ще трохи постояли і розійшлися додом .

В. Ковостовець. Насіння і врожай. – 1931

Ви ористов ючи свідчення, подані в джерелі, опишіть ролі, я і віді рають поромі євреїв:

а) оловний сторож; б) місцеві молоді люди; в) місцеві селяни;

) місцева сім’я землевласни ів; д) місцева влада; е) ряд Росії.

62

2. По ляд дослідни а.

Після видання царсь о о маніфест 17 жовтня 1905 р. „Про дар вання основних політичних свобод“ антиєврейсь і е сцеси охопили всю підросійсь У раїн ; до 29 жовтня майже всі ромади раю постраждали від по ромів. Особливо жорстоими вони б ли в Одесі, де за п’ять днів (18–22 жовтня), за повної бездіяльності поліції та війсь (я і від ривали во онь тіль и по за онах єврейсь ої самооборони), юрби по ромни ів били понад 400 євреїв, 5 тис. осіб б ли поранені, ба ато родин залишилося без дах . У Києві (та ож за пот рання влади) по ром тривав три дні та

частіше е сцеси відб валися не лише з мовчазно о схвалення центральної та місце-

людей“, що за ли ала підніматися проти „революціонерів, соціал-демо ратів і жидів“. Жоден з ор анізаторів по ромів 1905 р. в У раїні не б в по араний ні в адміністративном , ні в с довом поряд , а рядових по ромни ів, зас джених за часть „патріотичних маніфестаціях“, я офіційно називали риваві антиєврейсь і е сцеси, незабаром амніст вали.

Нариси з історії та льт ри євреїв У раїни. – К., 2005. – С. 92–93

3. Свідчення часни а подій.

Зі спо адів одесь о о бойови а-чорносотенця:3

Із дня вбивства Каран озова (пристав, битий терористом-росіянином) майже ожен день влаштов ємо побиття… 24- о всіх побитих б ло чолові 150… Але найці авіше б ло на В. Арна тсь ій. Т т, прос ваючись темною стороною в лиці, ми без милосердя били жидів і жидіво .

І. Г. Самарцева. Чорносотенці на У раїні (1905–1917 рр.) // УІЖ, 1992.– № 1. – С. 92

4. По ляд дослідни а.

Ненависть до євреїв часто б ває ш анням цапа-відб вайла. Коли люди від- ч вають себе нещасними і пов’яз ють свої особисті біди з бідами історичними, то вони виш ють вин ватця, на я о о можна б ло б сі біди с ин ти. Д же ле о пере онати людей низь о о рівня свідомості, що всьом винні євреї.

М. О. Бердяєв. Християнство і антисемітизм // Др жба. – 1999. – С. 23

63

5. По ляд очевидця.

Жертви по ром 1905 р. в Катеринославі, серед я их переважно діти. Ця фото рафія б ла розіслана ор анізацією самооборони Поалея Сіона ви ляді поштової листів и і сприяла вазі світової ромадсь ості до подій

1905–1906 рр.

Три жертви одесь о о по ром , члени за он самооборони Б нди – єврейсь ої соціалістичної ор анізації. Протя ом 1905–1906 рр. понад 600 по ромах б ло вбито 3103 євреїв

6. По ляд дослідни а.

У низці місць по ромни и зіт н лися зі збройним опором др жин єврейсь ої самооборони. У Києві число її часни ів ся ало 1,5 тис., в Одесі – іль ох тисяч. Подібні ж за они діяли в Єлисавет раді, Ми олаєві, Катеринославі, Полтаві. Подеди євреям далося запобі ти по ромам або зменшити їх масштаби. У Ми олаєві за ін самооборони прид шив по ром зарод , Сімферополі відстояв єврейсь ий вартал і сина о , Мелітополі розі нав по ромни ів і відібрав них частин на ра-

64

Історія У раїни

9 лас

Тема: Наддніпрянсь а У раїна на почат ХХ ст.

Уро : У раїна 1907–1914 рр.

А рарна реформа П.Столипіна, її с ть та наслід и. Соціальні с перечності. По-

силення національно о ніт в У раїні.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Після ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначеної теми чні змож ть:

Розповідати про вито и і с ть „справи Бейліса“ та реа цію с спільства на неї.

Пояснювати зв’язо між „справою Бейліса“ та російсь ою державно-

Сформ вати власне ставлення до б дь-я их проявів дис римінації.

По либити навич и роботи з історичними до ментами.

1.[5 хв.]

фото рафії М. Бейліса та йо о сім’ї, не називаючи прізвища. Попросіть їх описати свої враження та ставлення до зображеної людини. Запитайте, я , на їхню д м , персонаж ставиться до дітей. Повідомте ім’я Менделя Бейліса та запитайте, чи знайоме воно їм. О олосіть, що темою ро б де дете тивна історія.

2. [5 хв.]

Прочитайте джерело 2.

Газетне повідомлення:

Убивця Андрюші – Мендель Бейліс – типовий злочинець, з випн тою нижньою щелепою, похилим чолом. Голова з широ ою і дейсь ою потилицею сто поросла жорст им, матово-чорним волоссям… Старі х дожни и часто зображ вали вбивць і змовни ів з та ими обличчями.

Газета „Земщина“, 01.10.19132

Запитайте:

9Я і фа ти повідомляє азета?

9Я е ставлення автора п блі ації до Менделя Бейліса? Що саме в аз є

66

православно о хлопчи а ч довись ами-жидами“; „Кров Андрія Ющинсь о о – для ви отовлення маци“.4 На сторін ах азет – світлини вбито о хлопчи а, печераи, де знайшли йо о тр п, фото рафії Віри Чибиря , що „ви рила“ злочин євреїв. І, звичайно, вбивці – Менделя Бейліса.

20 березня 1911 р. в печері на о олиці Києва б ло знайдено знівечений тр п 12-річно о хлопчи а Андрія Ющинсь о о. Слідчі дії з розслід вання вбивства спочатприводять до Віри Чибиря , що виявилась ватаж ом злочинної банди. Її син Женя

товариш вав з Андрій ом.

У червні 1911 р. – арешт В. Чибиря . До Києва приїздить спеціально відряджений чиновни міністерства юстиції й с ває слідчо о Красовсь о о. Він ор анізо- в є „єврейсь “ версію: наближається Пейсах, для ви отовлення маци потрібна ров

67

в аз валося на „посмертний хара тер поранень на тілі“, то тепер ствердж ється, що ці рани б ли нанесені за життя. Раптово помирає син Чибиря , що товариш вав з по ійним Андрій ом Ющинсь им – від дизентерії, я „встановлюють“ ті ж самі меде сперти. Несподівано звин вачення знаходиться „новий свідо “ – рецидивіст Козачен о. Він сам приходить до слідчих і розповідає, що до сво о звільнення сидів

че ав повний провал: відомий теоло , професор д ховної а адемії православний священи Оле сандр Гла олєв, пере онливо і ате орично запереч вав наявність в і даїзмі навіть натя на ривавий рит ал. Довелося замінити е сперта. Ним охоче став шовініст Сі орсь ий, я ий написав: „За станом психі и Бейліс мі б ти схильним до релі ійно о фанатизм . А я що мі , то б в. Він мі побі ти за дітьми, щоб спій-

25 вересня 1913 р. нарешті почався с довий процес, я ий тривав більше місяця (до 28 жовтня) і приверн в ва всьо о світ . Без оштовно захищати Бейліса приб ли до Києва най ращі адво ати раїни. Вони не залишили аменя на амені від позиції звин вачення. Непричетність Бейліса до вбивства доводилася настіль и ваомо, що в с ді про це оворили д же мало. Мова йшла в основном про можливість рит альних бивств за алом.

Евреи в У раине / Состав. И. Б. Кабанчи . – Днепропетровс , 2004. – С. 120–124

5. [3–5 хв.]

Проведіть орот бесід за питаннями:

9У чом с ть римінальної історії, названої „справою Бейліса“?

9Я а політична основа цієї справи? Я і фа ти свідчать про передженість

сторони звин вачення?

9 На адайте засади с дочинства5. Я і з них б ли пор шені „справі Бейліса“?

6. [3–5 хв.]

Дайте завдання опрацювати джерело 2, 3. Проведіть завершальн бесід за запитаннями:

9Чом саме в 1911 році в Києві ор аніз вали процес над М. Бейлісом?

Що трапилося Києві 1 вересня 1911 ро ?6

9Я ою б ла реа ція с спільства на „справ Бейліса“? Чи вона б ла одно-

стайною?

9 Чим мотив вали свою позицію захист російсь і та раїнсь і ромадсь і діячі?

68

___________

1 Дев’яти ласни и напри інці навчально о ро , оли припадає вивчення в азаної теми, мають б ти вже знайомі з цими словами, я що не з рс ромадянсь ої освіти, то з ро ів права чи історії.

2Цитати подаються за навчально-методичними матеріалами: Евреи в У раине / Сост. И. Б. Кабанчи . – Днепропетровс , 2004. – С.120–124.

3Долі е спертів д же по азові: сім’я Гла олєва під час ІІ Світової війни рят вала иївсь их

євреїв, Пранайтіс цей же час а тивно співпрацював із о пантами.

4Маца, або просфора, з'явилася під час ви нання євреїв з Є ипт . Тон ий прісний бездріжджовий хліб з м и і води завтовш и 2–3 мм, з я о о роблять рих і ре ери різних розмірів. Зазвичай живається під час єврейсь ої пас и, песаха, оли вживання дріжджово о хліба заборонене. Випі ається на особливій жаровні я вафлі, без масла, між двома розжареними металевими поверхнями.

5Міжпредметні зв’яз и з рсом правознавства. Тема „С дова влада“ за про рамою вивча-

ється першом півріччі.

6 Передбачається, що при вивченні теми ро чні знайомі з фа том вбивства П. Столипіна євреєм Д. Ба ровим.

69

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

1. По ляд очевидця.

2. По ляд дослідни а.

Серед тих, хто приїхав до Києва з-за ордон , певно, для одержання інформації та висвітлення в пресі, а може, для я оїсь часті, б в один вчений-юрист (за національністю єврей). Ж рналісти йо о спитали: „Що на Ваш по ляд потрібно для справжньо о рівноправ’я єврейсь о о народ в Росії?“. Він відповів жартом: „Єдине, що потрібно для цьо о, – це право мати євреїв-не ідни ів. Звісно, рім лі - відації „черты оседлости“. І пояснив на запитливі по ляди ж рналістів: „Коли я ийсь злочин вчинив росіянин, с дять і зас дж ють персонально йо о, але оли та ий же злочин вчинив єврей, то знаходять привід зробити вин ватими всіх євреїв, весь єврейсь ий народ. Об’є тивне розслід вання має встановити вин чи невинність персонально то о, о о підозрюють, але до чо о т т сі євреї, весь єврейсь ий народ“.

Мартен Феллер. Пош и, спо ади, розд ми єврея, я ий пам’ятає своїх дідів, про раїнсь о-єврейсь і взаємини, особливо про нелюдсь е та людяне в них. –

Дро обич, 1998. – С.150

В. Арсеньєв, М. Горь ий, Л. Андрєєв, О. Бло , А. Серафімович, Д. Мереж овсь ий, В. Зас лич і ба ато інших. О рім то о, В. Королен о оп блі вав Київсь ій та Петер-

70

б рзь ій азетах 15 ви ривальних статей і ореспонденцій про справ Бейліса. Кривавий на леп зас дили й раїнсь і інтелі енти: М. Гр шевсь ий назвав йо о ініціаторів „присл жни ами племінної та расової ненависті“, „фахівцями рит альної ле енди“, творцями „ ошмарної фантазії й нелюдсь ої злості“; том ж д сі висловився ромадсь ий діяч С. Єфремов, а Софія Р сова, співреда тор першо о раїнсь о о ж рнал „Світло“, видала в 1911 р. брош р „Слово правди про євреїв“. У р х протест проти на леп в лючилися робітни и Києва, Хар ова, Юзів и й інших міст У - раїни, де проводилися мітин и та страй и. Із за ли ом до страй вист пила й - раїнсь а соціал-демо ратична фра ція вищих ш іл Києва, її відозві оворилося: „Справа не є справа єврейсь о о народ . Це справа, що м чить сі недержавні народи, волею історії ин ті в’язницю народів“. Значна частина ст дентів міста від - н лася на цей за ли . … Газета „Рада“ писала: „… ся ий, хто в У раїні підтрим є тис євреїв, затя є петлю і на власній шиї... Єврейсь а справа... одночасно і наша справа“.

Нариси з історії та льт ри євреїв У раїни. – К., 2005. – С. 93–95

4. По ляд очевидця.

С дова справа М. Бейліса

Присяжні засідателі (селяни), що виправдали М. Бейліса

5. По ляд дослідни а.

Попри тис про рора Віппера, антиєврейсь налаштованість влади, 10 вересня 1913 р. с д присяжних засідателів, отрий с ладався переважно з раїнсь их селян, виправдав М. Бейліса.

Нариси з історії та льт ри євреїв У раїни. – К., 2005. – С. 94