Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

book

.pdf
Скачиваний:
17
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
2.51 Mб
Скачать

6. Офіційний до мент.

Прото ол № 33 засідання бюро Кримсь о о об ом ВКП(б)

Про переймен вання населених п н тів, в лиць, о ремих видів робіт та інших татарсь их позначень

Обласний омітет ВКП(б) визнає, що питання про переймен вання населених п н тів, річо , долин, в лиць, о ремих видів робіт та інших татарсь их позначень затя н лося і що населення, я е приб ло до Крим , почало ви ористов вати в поб ті ці назви. Низ а ерівних партійних і радянсь их працівни ів д же часто самі вжи-

вають татарсь і слова і запровадж ють їх в жито .

Обласний і районний др ,

не оворячи вже про стінн прес , а та ож різні листи

й інстр ції нерід о рясніють

татарсь ими назвами. Навіть після то о, я б ло вироблено переймен вання населених п н тів, дея і працівни и продовж ють вживати старі назви. Вважаючи це неправильним і ш ідливим, бюро об ом хвалює:

1). Облви он ом продовж вати працювати над переймен ванням населених п н тів, залізничних станцій, річо , долин, о ремих видів робіт з татарсь им позначеннями.

2). Зобов’язати рай оми партії повести ріш ч боротьб зі всім татарсь им і не доп с ати вживання татарсь их слів і наймен вань. Провести особлив робот з роз’яснення значення нових наймен вань російсь их населених п н тів, залізничних станцій, річо , долин та інших позначень. Проінстр т вати про це районний партійний і радянсь ий а тив, ерівни ів ол оспів і рад оспів. Естетично оформити нові наймен вання населених п н тів на видних місцях.

3). Зобов’язати рай оми під от вати пропозиції з переймен вання татарсь их позначень і подати їх омісію Облви он ом до 1 листопада.

ДА АРК.– Ф. 1.– Оп. 1.– Д. 2848.– Л.– 45–46 http://www.kirimtatar.com/Archive/topon.html

7. По ляд дослідни а.

Iнтернацiоналiстична влада зробила все можливе, щоб сплюндр вати iсторичн пам’ять, ви оренити все, що мо ло на адати про „татарсь ий Крим“. Отож i до сьо одні маємо село Чорноморсь е замiсть А -Мечетi, О тябрсь е замiсть Бiю - Онлар. Бiло орсь замiнив „нацiоналiстичний“ Карас -Базар, Первомайсь е – Дж р- чи, Нижньо орсь ий – Сейтлер, Красно вардiйсь е – К рман-Кемельчи… За алом тисячi iсторичних назв мiсцевостей б ло знищено, натомiсть на артi з’являлися без- д шнi та „сов овi“ – Л чiстоє, Iзобiльний, Молодьожноє, Красносєльс оє, Почтовоє, Раздольноє – „вели и мо ч р сс ий язы “…

Вахтан

Кіпіані. Киримли – означає „татарин з Крим “. –

___________

http://www.memorial.org.ua/persons/1.htm

 

1 Матеріали джерел 4, 5 зібрані ст дент ою 4

рс Кримсь о о манітарно о ніверситет

Абля імовою Зейнеп Тахіровною, що народилася в 1984 р. в м. Самар анді Узбець ої РСР, ди її сім'ю вислали з Крим в травні 1944р. Дід сь і баб ся б ли меш анцями Вели ої

Ялти.

Всесвітня історія 11 КЛАС

Тема: СРСР. Нові та відновлені незалежні держави.

Уро : СРСР 1945–1953 рр.

Повоєнна розр ха в раїні. Відб дова осподарства. С спільно-політичне

життя. Розвито літерат ри і мистецтва. Становище х дожньої інтеліенції. Боротьба влади з „ осмополітизмом“. Смерть Й. Сталіна і бороть-

ба за влад всередині верхів и омпартії.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Після ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначеної теми чні змож ть:

Пояснювати поняття „ждановщина“, „ осмополітизм“.

Розповідати про стан з правами людини в СРСР на он ретном історичном при ладі, пояснювати вплив ідеоло ії на правосвідомість і толерант-

ність влади та с спільства.

Удос оналити навич и аналіз історичних до ментів.

1. [10–15 хв.]

З’яс йте, чи знайомі чні з творчістю М. Зощен а та А. Ахматової1. На адайте поняття „лібералізм“, „залізна завіса“, „холодна війна“. Роздайте чням те сти джерел. Попросіть парах здійснити „ онтент-аналіз“ до ментів 2, 3 (виділити лючові слова в те стах, емоційно забарвлені та оціночні с дження). Після цієї роботи дайте завдання заповнити таблицю (можна оле тивно, вчитель чи один з чнів працює на дошці):

Факти, наведені в джерелі

Погляди, оцінка

 

 

 

 

Об оворіть:

9 Я співвідносяться звин вачення, висловлені в офіційних до ментах, з реальними фа тами?

9Пор шенням я их прав людини с проводж валася с спільна / владно-

 

партійна дис сія нав оло творчості М. Зощен а, А. Ахматової?

9

Що спільно о та відмінно о

„ждановщині“ я

с спільном явищі з проце-

 

сами 20–30-х ро ів?

 

 

 

2.

На домашнє завдання запропон йте

чням

написати „промов адво ата“

відомих радянсь их письменни ів на явном

с ді.2

 

___________

 

 

 

1

Міжпредметні зв’яз и з рсом зар біжної літерат ри. Я що чні не обізнані з цими літера-

 

т рними іменами, під от йте орот

довід .

 

 

2

Ознайомте чнів з те стом „Де ларації принципів толерантності“ від 16.11.1995 р. Зверніть

 

ва на те, що ви онання домашньо о завдання має спиратися не лише на знання істо-

 

рично о онте ст , але й врахов вати правозахисн позицію.

42

 

 

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

1. По ляд дослідни а.

 

 

Співробітництво із західними

раїнами, що ледь о реслилося в ро и війни,

створювало можливість для розширення

льт рних онта тів з ними. А це немин че

приводило до прони нення радянсь

дійсність елементів лібералізм , що в самій

своїй основі б в протилежним панівній

ом ністичній ідеоло ії. „Залізна завіса“

виявилася продертою. В мовах „холодної війни“, що розпочалася, це не мо ло не т рб вати Сталіна. В 1946 році роз орн лася боротьба проти „західно о вплив “ і „низь опо лонства перед Заходом“.

А. А. Данилов, Л. Г. Кос лина. История ос дарства и народов России. ХХ ве :

Учебни . 9 ласс. – М., 2001.– С. 306

2.Свідчення часни а подій.

Зпромови члена Політбюро і се ретаря ЦК ВКП(б) А. А. Жданова,

що відповідав за ідеоло ію

Слід врахов вати, що ч жі/сторонні б рж азні впливи з-за ордон б д ть пере ватися з пережит ами апіталізм свідомості дея их представни ів радянсь ої інтелі енції, що проявляються в несерйозних та ди их пра неннях проміняти с арбницю радянсь ої… льт ри на жалю ідне лахміття с часно о б рж азно о мистецтва.

А. А. Данилов, Л. Г. Кос лина. История ос дарства и народов России. ХХ ве :

Учебни . 9 ласс. – М., 2001.– С. 306

3.Офіційний до мент.

Зхвали ЦК ВКП(б) від 14 серпня про ж рнали „Звезда“ і „Ленин рад“

(до мент майже дослівно повторював тези промови Жданова в м. Ленін раді)

Уж рналі „Звезда“ останнім часом… з’явилося ба ато безідейних, ідеоло ічно

шідливих творів. Гр бою помил ою „Звезди“ є надання літерат рної триб ни письменни ові Зощен , твори я о о ч жі радянсь ій літерат рі. Реда ції „Звезди“ відомо, що Зощен о давно спеціаліз вався на писанні порожніх, беззмістовних і в ль арних речей, на проповіді нилої безідейності, в ль арності і аполітичності, розрахова-

них на те, щоб дезорієнт вати наш молодь і отр їти її свідомість. Останнє з оп блі ованих оповідань Зощен а „При оди мавпи“… являє собою в ль арний пас віль на радянсь ий поб т і радянсь их людей. Зощен о зображає радянсь ий поб т і радянсь і поряд и в потворноари ат рній формі, на лепниць и представляючи радянсь их людей примітивними, мало льт рними, д рними, з обивательсь-

43

ими сма ами і вдачею. Злісно-х лі ансь е зображення Зощен ом нашої дійсності

спроводж ється антирадянсь ими випадами…

Жрнал „Звезда“ всіля о поп ляриз є та ож твори письменниці Ахматової, літерат рна і с спільно-політична фізіономія я ої давно відома радянсь ій ромадсь ості. Ахматова є типовою представницею ч жої нашом народові безідейної поезії. Її вірші, пройняті д хом песимізм і занепад , виражаючи сма и старої салонової поезії, засти лої на позиціях б рж азно-аристо ратичної естетичності і де а-

дентства – „мистецтва для мистецтва“, що не бажає йти в но зі своїм народом, завдають ш оди справі виховання нашої молоді і не мож ть б ти терпимими радянсь ій літерат рі…

…Реда ція ж рнал „Ленин рад“ доп стила вели і помил и, оп блі вавши низ творів, пройнятих д хом підлаб зництва до всьо о іноземно о.

Керівні працівни и ж рналів… заб ли те положення ленінізм , що наші ж рнали… не мож ть б ти аполітичними… Радянсь ий лад не може терпіти виховання молоді д сі байд жості до радянсь ої політи и, д сі паплюження і безідейності.

Т. В. Коваль. Конспе ты ро ов для чителя истории. 9 ласс / История России. ХХ ве :

Методичес ое пособие. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС. – 2001. С. 345

Історія Голо ост я навчання ідності та демо ратії

Чом саме історія Голо ост – тотальне знищення євреїв Європи в ро и нацизм та Др ої світової війни тіль и за їх національне, етнічне походження, – дослідж ється та ви ладається в світі переважно я , маб ть, найжахливіший при лад національної, расової, людсь ої нетерпимості, міжетнічної нетолерантності? На цьом

при ладі

на

овці, освітяни, освічені люди

в Європі

та

Америці б д ють схеми, методи-

и, за алом

онцепцію ви ладання засадничих

принципів толерантності, міжнаціональної взаємопова и, перед сім цінності людсь о о життя, захист прав людини незалежно від їхньо о етнічно о походження. Саме історія Голо ост сьо одні для світ (насамперед європейсь о о) є найпере онливішим чи най разливішим приладом пор шення та знищення всіх цих правил, принципів життя людини в світі. Чом та с лалося?

Чом знищення людей в інші історичні епохи, що б ли не менш жахливими, я , с ажімо, індіанців в часи від риття Ново о світ , хрестові походи, Столітня війна чи переслід вання протестантів середньовічні та в нові часи в Старо- м світі не стали та им при ладом, на я ом можна настіль и ефе тивно вихов вати толерантність? Навіть інші тра ічні події жорсто о о

до людей ХХ ст. (я е

за виразом

філософа

та політоло а Цвєтана

Тодорова, може запа-

м’ятатися в людсь ій пам’яті лише

онцентра-

ційними таборами), та і я Геноцид вірмен часів Першої Світової війни, нищення раїнства 1930-х ро ах, олодомор селян на теренах радянсь ої У раїни, К бані, Поволжя та Північно о Кав аз , переслід вання ромів, злочини ГУЛАГ , етнічні чист и на теренах олишньої Ю ославії, не настіль и онцентровано вивчаються я прилад нетолерантності. Звичайно, їх вивчають та порівнюють з Голо остом, проте їх не взято європейсь им та світовим співтовариством я оловний при лад для освіти. Ще раз хоч на о-

лосити, все це б ло не менш тра ічним, жахливим та жорсто им. Але не та им тотальним.

Проблема поля ає в том , що Німеччина є і б ла європейсь ою державою з висо ою ль- т рою я поб т , та і освіти. Всі здоб т и європейсь ої цивілізації нацистсь а Німеччина ви о- ристов вала саме для то о, аби тотально винищити євреїв.

В історії Голо ост вражають своєю незба -

ненністю

певні речі. Послідовна,

повна де -

манізація євреїв в соціальній та

льт рній сфе-

рах з бо

нацистсь о о режим , вбивство

тіль и за фа том народження, а не за по ляди чи за спротив режимові, ірраціональна наполе -

ливість і послідовність

переслід ванні та зни-

щенні євреїв, єврейсь их ромад,

моторошна,

ди а „плановість“ в „остаточном

розв’язанні

єврейсь о о питання“

(нацистсь ий евфемізм

вбивства людей, я ий

частосто

з ад ється

в історичній літерат рі). За німець им дослідниом Г наром Хайнзоном, це б ла я ась ірраціо-

нальна „цивілізаційна ненависть“ не до о ре-

мо о єврея чи до я о ось льт рно о товариства, фінансової р пи чи політичної партії (е ономічні, політичні, релі ійні, расові стереотипи нацистсь а антисемітсь а ідеоло ія досить вдало

ви ористов вала я

привід для переслід вань),

а до всієї єврейсь ої

льт ри,

єврейсь ої циві-

лізації.

 

 

 

 

Можливо, саме з циєї, а та ож і інших при-

чин, тра едія Голо ост

має свої особливості, я і

відрізняють її від еноцид

вірмен чи переслід -

вання ромів. У на

овом

дис

рсі частосто

аж ть про ні альність Голо ост . Відомий дослідни цієї теми професор Є да Ба ер визначає Голо ост та долю євреїв ро и Др ої світової війни я безпрецедентний еноцид. Метою йо о б ли ні е ономічний сенс, ні політична чи то війсь ова перемо а. Метою б ло насамперед знищення народ , я ий дол чився до за ладан-

47

ня

ґр нт європейсь ої

льт ри та цивілізації.

Та

чи ся , нацистсь ий

еноцид щодо євро-

пейсь о

о єврейства – надто тра ічна і надто

с ладна

частина історії людства ХХ ст., я а

вима ає не тіль и вивчення, але й осмислення, роз міння, співч ття.

Саме шляхом ви ладання цієї теми ми маємо можливість наблизитися до роз міння жахливості насильства та навчитися цін вати люд-

сь

ідність. Гідність не лише наш , але й

ід-

ність представни а іншої льт ри.

Це неабия

потрібно саме зараз, оли світ, я

ні оли,

стає

малень им і насиченим міжетнічними та міжнаціональними проблемами. Ви ладання історії Голо ост задля форм вання та виховання толерантності – процес доволі непростий. Він нещодавно розпочався в У раїні, проте вже має свою методоло ію та методи и. В цьом розділі нашо о посібни а ми пропон ємо Вам мето-

дичні розроб и

ро ів з проблемати и історії

і льт ри євреїв

У раїни та долі раїнсь о о

єврейства в часи Голо ост . Ми сподіваємось, що ці методи и знадобляться ви ладачам історії, допомож ть їм розв’язати питання, я ви ладати цю с ладн тем , щоб не тіль и знати фа толо ію тра едії, але й навчити своїх чнів співч вати та роз міти неоднозначність с ладних історичних подій. Голо ост б в справжньою е стремальною сит ацією в історичній долі не тіль и євреїв, а й представни ів інших народів, я і б ли пор ч. Нам важливо свідомлювати, що ця сит ація б ла е стремальною для всіх, і поведін а людей б ла різною в та их обставинах.

Б ли жертви,

ати, спостері ачі, байд жі, небай-

д жі, одна

це доволі мовний поділ людей

на р пи, ате орії. Надто часто люди переходи-

ли з р п р пи. Ми не можемо зарахов вати людей до я оїсь постійної ате орії і потім з позицій нашо о, іншо о, досвід оцінювати їхню поведін . В історії Голо ост ми знаємо ба ато випад ів, оли рят вали чи, навпа и, зрадж вали ті, від я их цьо о ніхто не очі вав... Проте політи а ітлерівсь ої Німеччини щодо євреїв б - ла фа тично незмінною – вона ро за ро ом йшла до масових бивств. І саме та – ро за ро ом – привчала інші народи до азових а- мер, онцтаборів, до Бабино о Яр та тисяч інших ярів. Євреї (і ті, о о нацисти зарахов вали до євреїв) не мали змо и врят ватися від тієї непохитної машинерії вбивства.

Єврейсь а ромада і

в

Європі

і в У раїні

не хильно зменш ється

У раїні

швид ими

темпами), а це означає втрат

частини льт ри

У раїни. Проблема та ож поля ає

в традиції

європейсь о о антисемітизм , я а й призвела до Голо ост і до знищення 6 мільйонів євреїв. Проблема навіть не в іль ості жертв, а в том , що євреї б ли меншиною, я а а тивно брала часть в розб дові європейсь ої льт ри. Проблема в том , що я євреї, та само і німці, і - раїнці, і росіяни втратили в той м чениць ий час „довір до світ “, а без цієї довіри ми не можемо б д вати життя і льт р майб тньо о. Поновити цю довір – наше завдання.

Ми сподіваємося, що наші оле и – ви ладачі історії знайд ть щось важливе для себе, для своїх розд мів цих матеріалах, і це стане для них почат ом в осмисленні історії Голо ост .

Кандидат історичних на , Дире тор У раїнсь о о центр вивчення історії Голо ост Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ

Історія У раїни

9 лас

Тема: У раїнсь і землі

с ладі Російсь ої імперії напри інці ХVІІІ –

 

першій половині ХІХ ст.

 

 

 

Уро :

В лючення

раїнсь их земель до с лад

Російсь ої імперії.

 

Адміністративно-територіальний стрій та ре іональний поділ

раїнсь их

 

земель. Чисельність населення та йо о етнічний с лад. Національне та

 

соціальне становище

раїнців.

 

 

 

Тема: Західно раїнсь і землі напри інці ХVІІІ –

першій половині

 

ХІХ ст.

 

 

 

 

 

Уро :

В лючення

західно раїнсь их земель

до

с лад

Австрій-

 

сь ої імперії.

 

 

 

 

Адміністративно-територіальний стрій та ре іональний поділ. Чисельність населення та йо о етнічний с лад. Політи а австрійсь о о ряд щодо

раїнців. Реформи Марії-Терези та Йосипа ІІ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Піісля ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначених тем (можна об’єднати для зр чності та за наявності навчально о час ) чні змож ть:

 

Визначати місце єврейсь о о народ

в етнічном

с ладі населення

 

раїнсь их земель напри інці ХVІІІ –

перш. пол. ХІХ ст.

 

Роз аз вати про заняття та повся денне життя євреїв

зазначений період

 

на раїнсь их землях.

 

 

Називати методи та прояви політи и австрійсь о о і російсь о о імперсь их рядів щодо єврейсь о о населення.

Роз міти назви „євреї“, „і деї“; пояснювати поняття „зона осідлості“.

Роз міти поняття „поліетнічність“, „полі льт рність“.

1.[3–5 хв.]

Після вивчення матеріал про входження різних територій до с лад Російсь ої імперії запитайте в чнів:

9

Я і народи жили на раїнсь их землях напри інці XVIII – першій поло-

 

вині XIX ст.?

9

Що ви знаєте про євреїв? (Слід роз’яснити етимоло ію назв „євреї“ 1,

 

„і деї (юдеї)“ 2, „жиди“ 3, особливості вживання).

2. [15 хв.]

Задля е ономії навчально о час пропон ємо вивчати наст пний матеріал методом р пової роботи „аж рна пил а“ / „джи -со“, „дзер ало“4.

У

рез льтаті вивчення матеріал в р пах

(первинних та вторинних)

та за ально о об оворення для за ріплення матеріал

(або я д/з) варто заповнити

наст пн

таблицю на стор. 50.

 

49

Порівняльна хара теристи а повся денно о життя та становища єврейсь о о

населення в Російсь ій та Австро-У орсь ій імперіях

першій половині XIX ст.

 

 

 

 

 

 

Питання

Російська імперія

 

Австро-угорська імперія

 

для вивчення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розселення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні заняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Риси побутового

 

 

 

 

життя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Імперська

 

 

 

 

політика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Становище

 

 

 

 

єврейського

 

 

 

 

населення

 

 

 

 

 

 

 

 

3. [3–7 хв.]

 

 

 

Підс м ові питання для об оворення:

9 Я е місце єврейсь о о населення на етнічній арті раїнсь их земель напри інці ХVІІІ – перш. пол. ХІХ ст.? Я роз міти поняття „поліетнічність“.

9Що б ло спільно о та відмінно о політиці щодо єврейсь о о населення в Російсь ій та Австро-У орсь ій імперіях? Чи можна назвати становище

 

єврейсь ої національної меншини винят овим? Чом ?

9

Я им може б ти співжиття ба атьох етнічних р п

с ладі однієї держави?

 

Від чо о це залежить?

 

 

9

Дізнайтеся про ео рафічні назви, історичні об’є ти своїй місцевості,

 

пов’язані з євреями та їх льт рою. Я ою є їх історична доля, хто ними

 

опі ється?

 

 

___________

 

 

1

Єврей – через візантійсь е „евреос“ до давньо рець о о „ебрайос“ – до самоназви „іврі“,

 

що означає „той, що прийшов з то о бо

річ и Євфрат“.

 

2

І дей (юдей) – від єврейсь ої самоназви „іє ді“ – нащадо

одно о із синів Я ова. Слово

 

стало визначати національно-релі ійн

належність без б дь-я о о зв’яз з територіаль-

 

ними чинни ами.

 

 

3Жид я інша вимова слова „і дей“ (порівняй: Jew – ан л., Jud – нім., Juif – фран., Guideo – італ.) – до інця ХVIII ст. за альноприйнята назва євреїв на території Російсь ої держави, що не несла образливо о зміст . Презирливо о значення це слово наб ло в Росії значно пізніше. (За матеріалами: Фели с Кандель. Очер и времен и событий из истории российс их евреев. – Иер салим,1988).

4Опис роботи: О. Помет н, Л. Перожен о. С часний ро . Інтера тивні техноло ії навчан-

ня. – К., 2003. – С. 48, 172).

50

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

Завдання для р пи № 1:

1.) Роз ляньте

арт 1 західної частини Російсь ої імперії. Зверніть ва

на мовні позначення:

бернії, в я их заборонено проживання

євреїв в сільсь ій

місцевості, міста, в я их заборонено проживання євреїв, міста,

в я их заборонені

нові поселення євреїв.

 

 

2.) При адайте, внаслідо я их подій частина олишніх польсь их територій війшла до с лад Російсь ої імперії.

3.) На основі роботи з артою та те стами 1, 2 і 3 визначіть, що та е „см а, зона осідлості“. Для о о вона впровадж валася? Я ви д маєте, з я ою метою?

4.) Під от йте повідомлення про розселення євреїв на території Російсь ої та Австро-У орсь ої імперій в перш. пол. ХІХ ст., в азавши на особливості їхньо о становища.

51

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]