book
.pdf6. Офіційний до мент.
Прото ол № 33 засідання бюро Кримсь о о об ом ВКП(б)
Про переймен вання населених п н тів, в лиць, о ремих видів робіт та інших татарсь их позначень
Обласний омітет ВКП(б) визнає, що питання про переймен вання населених п н тів, річо , долин, в лиць, о ремих видів робіт та інших татарсь их позначень затя н лося і що населення, я е приб ло до Крим , почало ви ористов вати в поб ті ці назви. Низ а ерівних партійних і радянсь их працівни ів д же часто самі вжи-
вають татарсь і слова і запровадж ють їх в жито . |
Обласний і районний др , |
не оворячи вже про стінн прес , а та ож різні листи |
й інстр ції нерід о рясніють |
татарсь ими назвами. Навіть після то о, я б ло вироблено переймен вання населених п н тів, дея і працівни и продовж ють вживати старі назви. Вважаючи це неправильним і ш ідливим, бюро об ом хвалює:
1). Облви он ом продовж вати працювати над переймен ванням населених п н тів, залізничних станцій, річо , долин, о ремих видів робіт з татарсь им позначеннями.
2). Зобов’язати рай оми партії повести ріш ч боротьб зі всім татарсь им і не доп с ати вживання татарсь их слів і наймен вань. Провести особлив робот з роз’яснення значення нових наймен вань російсь их населених п н тів, залізничних станцій, річо , долин та інших позначень. Проінстр т вати про це районний партійний і радянсь ий а тив, ерівни ів ол оспів і рад оспів. Естетично оформити нові наймен вання населених п н тів на видних місцях.
3). Зобов’язати рай оми під от вати пропозиції з переймен вання татарсь их позначень і подати їх омісію Облви он ом до 1 листопада.
ДА АРК.– Ф. 1.– Оп. 1.– Д. 2848.– Л.– 45–46 http://www.kirimtatar.com/Archive/topon.html
7. По ляд дослідни а.
Iнтернацiоналiстична влада зробила все можливе, щоб сплюндр вати iсторичн пам’ять, ви оренити все, що мо ло на адати про „татарсь ий Крим“. Отож i до сьо одні маємо село Чорноморсь е замiсть А -Мечетi, О тябрсь е замiсть Бiю - Онлар. Бiло орсь замiнив „нацiоналiстичний“ Карас -Базар, Первомайсь е – Дж р- чи, Нижньо орсь ий – Сейтлер, Красно вардiйсь е – К рман-Кемельчи… За алом тисячi iсторичних назв мiсцевостей б ло знищено, натомiсть на артi з’являлися без- д шнi та „сов овi“ – Л чiстоє, Iзобiльний, Молодьожноє, Красносєльс оє, Почтовоє, Раздольноє – „вели и мо ч р сс ий язы “…
Вахтан |
Кіпіані. Киримли – означає „татарин з Крим “. – |
___________ |
http://www.memorial.org.ua/persons/1.htm |
|
|
1 Матеріали джерел 4, 5 зібрані ст дент ою 4 |
рс Кримсь о о манітарно о ніверситет |
Абля імовою Зейнеп Тахіровною, що народилася в 1984 р. в м. Самар анді Узбець ої РСР, ди її сім'ю вислали з Крим в травні 1944р. Дід сь і баб ся б ли меш анцями Вели ої
Ялти.
Всесвітня історія 11 КЛАС
Тема: СРСР. Нові та відновлені незалежні держави.
Уро : СРСР 1945–1953 рр.
Повоєнна розр ха в раїні. Відб дова осподарства. С спільно-політичне
життя. Розвито літерат ри і мистецтва. Становище х дожньої інтеліенції. Боротьба влади з „ осмополітизмом“. Смерть Й. Сталіна і бороть-
ба за влад всередині верхів и омпартії.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Після ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначеної теми чні змож ть:
Пояснювати поняття „ждановщина“, „ осмополітизм“.
Розповідати про стан з правами людини в СРСР на он ретном історичном при ладі, пояснювати вплив ідеоло ії на правосвідомість і толерант-
ність влади та с спільства.
Удос оналити навич и аналіз історичних до ментів.
1. [10–15 хв.]
З’яс йте, чи знайомі чні з творчістю М. Зощен а та А. Ахматової1. На адайте поняття „лібералізм“, „залізна завіса“, „холодна війна“. Роздайте чням те сти джерел. Попросіть парах здійснити „ онтент-аналіз“ до ментів 2, 3 (виділити лючові слова в те стах, емоційно забарвлені та оціночні с дження). Після цієї роботи дайте завдання заповнити таблицю (можна оле тивно, вчитель чи один з чнів працює на дошці):
Факти, наведені в джерелі |
Погляди, оцінка |
|
|
|
|
Об оворіть:
9 Я співвідносяться звин вачення, висловлені в офіційних до ментах, з реальними фа тами?
9Пор шенням я их прав людини с проводж валася с спільна / владно-
|
партійна дис сія нав оло творчості М. Зощен а, А. Ахматової? |
|||
9 |
Що спільно о та відмінно о |
„ждановщині“ я |
с спільном явищі з проце- |
|
|
сами 20–30-х ро ів? |
|
|
|
2. |
На домашнє завдання запропон йте |
чням |
написати „промов адво ата“ |
|
відомих радянсь их письменни ів на явном |
с ді.2 |
|
||
___________ |
|
|
|
|
1 |
Міжпредметні зв’яз и з рсом зар біжної літерат ри. Я що чні не обізнані з цими літера- |
|||
|
т рними іменами, під от йте орот |
довід . |
|
|
2 |
Ознайомте чнів з те стом „Де ларації принципів толерантності“ від 16.11.1995 р. Зверніть |
|||
|
ва на те, що ви онання домашньо о завдання має спиратися не лише на знання істо- |
|||
|
рично о онте ст , але й врахов вати правозахисн позицію. |
42
|
|
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ |
1. По ляд дослідни а. |
|
|
Співробітництво із західними |
раїнами, що ледь о реслилося в ро и війни, |
|
створювало можливість для розширення |
льт рних онта тів з ними. А це немин че |
|
приводило до прони нення радянсь |
дійсність елементів лібералізм , що в самій |
|
своїй основі б в протилежним панівній |
ом ністичній ідеоло ії. „Залізна завіса“ |
виявилася продертою. В мовах „холодної війни“, що розпочалася, це не мо ло не т рб вати Сталіна. В 1946 році роз орн лася боротьба проти „західно о вплив “ і „низь опо лонства перед Заходом“.
А. А. Данилов, Л. Г. Кос лина. История ос дарства и народов России. ХХ ве :
Учебни . 9 ласс. – М., 2001.– С. 306
2.Свідчення часни а подій.
Зпромови члена Політбюро і се ретаря ЦК ВКП(б) А. А. Жданова,
що відповідав за ідеоло ію
Слід врахов вати, що ч жі/сторонні б рж азні впливи з-за ордон б д ть пере ватися з пережит ами апіталізм свідомості дея их представни ів радянсь ої інтелі енції, що проявляються в несерйозних та ди их пра неннях проміняти с арбницю радянсь ої… льт ри на жалю ідне лахміття с часно о б рж азно о мистецтва.
А. А. Данилов, Л. Г. Кос лина. История ос дарства и народов России. ХХ ве :
Учебни . 9 ласс. – М., 2001.– С. 306
3.Офіційний до мент.
Зхвали ЦК ВКП(б) від 14 серпня про ж рнали „Звезда“ і „Ленин рад“
(до мент майже дослівно повторював тези промови Жданова в м. Ленін раді)
Уж рналі „Звезда“ останнім часом… з’явилося ба ато безідейних, ідеоло ічно
шідливих творів. Гр бою помил ою „Звезди“ є надання літерат рної триб ни письменни ові Зощен , твори я о о ч жі радянсь ій літерат рі. Реда ції „Звезди“ відомо, що Зощен о давно спеціаліз вався на писанні порожніх, беззмістовних і в ль арних речей, на проповіді нилої безідейності, в ль арності і аполітичності, розрахова-
них на те, щоб дезорієнт вати наш молодь і отр їти її свідомість. Останнє з оп блі ованих оповідань Зощен а „При оди мавпи“… являє собою в ль арний пас віль на радянсь ий поб т і радянсь их людей. Зощен о зображає радянсь ий поб т і радянсь і поряд и в потворноари ат рній формі, на лепниць и представляючи радянсь их людей примітивними, мало льт рними, д рними, з обивательсь-
43
ими сма ами і вдачею. Злісно-х лі ансь е зображення Зощен ом нашої дійсності
спроводж ється антирадянсь ими випадами…
Жрнал „Звезда“ всіля о поп ляриз є та ож твори письменниці Ахматової, літерат рна і с спільно-політична фізіономія я ої давно відома радянсь ій ромадсь ості. Ахматова є типовою представницею ч жої нашом народові безідейної поезії. Її вірші, пройняті д хом песимізм і занепад , виражаючи сма и старої салонової поезії, засти лої на позиціях б рж азно-аристо ратичної естетичності і де а-
дентства – „мистецтва для мистецтва“, що не бажає йти в но зі своїм народом, завдають ш оди справі виховання нашої молоді і не мож ть б ти терпимими радянсь ій літерат рі…
…Реда ція ж рнал „Ленин рад“ доп стила вели і помил и, оп блі вавши низ творів, пройнятих д хом підлаб зництва до всьо о іноземно о.
Керівні працівни и ж рналів… заб ли те положення ленінізм , що наші ж рнали… не мож ть б ти аполітичними… Радянсь ий лад не може терпіти виховання молоді д сі байд жості до радянсь ої політи и, д сі паплюження і безідейності.
Т. В. Коваль. Конспе ты ро ов для чителя истории. 9 ласс / История России. ХХ ве :
Методичес ое пособие. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС. – 2001. С. 345
Історія Голо ост я навчання ідності та демо ратії
Чом саме історія Голо ост – тотальне знищення євреїв Європи в ро и нацизм та Др ої світової війни тіль и за їх національне, етнічне походження, – дослідж ється та ви ладається в світі переважно я , маб ть, найжахливіший при лад національної, расової, людсь ої нетерпимості, міжетнічної нетолерантності? На цьом
при ладі |
на |
овці, освітяни, освічені люди |
в Європі |
та |
Америці б д ють схеми, методи- |
и, за алом |
онцепцію ви ладання засадничих |
принципів толерантності, міжнаціональної взаємопова и, перед сім цінності людсь о о життя, захист прав людини незалежно від їхньо о етнічно о походження. Саме історія Голо ост сьо одні для світ (насамперед європейсь о о) є найпере онливішим чи най разливішим приладом пор шення та знищення всіх цих правил, принципів життя людини в світі. Чом та с лалося?
Чом знищення людей в інші історичні епохи, що б ли не менш жахливими, я , с ажімо, індіанців в часи від риття Ново о світ , хрестові походи, Столітня війна чи переслід вання протестантів середньовічні та в нові часи в Старо- м світі не стали та им при ладом, на я ом можна настіль и ефе тивно вихов вати толерантність? Навіть інші тра ічні події жорсто о о
до людей ХХ ст. (я е |
за виразом |
філософа |
та політоло а Цвєтана |
Тодорова, може запа- |
|
м’ятатися в людсь ій пам’яті лише |
онцентра- |
ційними таборами), та і я Геноцид вірмен часів Першої Світової війни, нищення раїнства 1930-х ро ах, олодомор селян на теренах радянсь ої У раїни, К бані, Поволжя та Північно о Кав аз , переслід вання ромів, злочини ГУЛАГ , етнічні чист и на теренах олишньої Ю ославії, не настіль и онцентровано вивчаються я прилад нетолерантності. Звичайно, їх вивчають та порівнюють з Голо остом, проте їх не взято європейсь им та світовим співтовариством я оловний при лад для освіти. Ще раз хоч на о-
лосити, все це б ло не менш тра ічним, жахливим та жорсто им. Але не та им тотальним.
Проблема поля ає в том , що Німеччина є і б ла європейсь ою державою з висо ою ль- т рою я поб т , та і освіти. Всі здоб т и європейсь ої цивілізації нацистсь а Німеччина ви о- ристов вала саме для то о, аби тотально винищити євреїв.
В історії Голо ост вражають своєю незба - |
||
ненністю |
певні речі. Послідовна, |
повна де - |
манізація євреїв в соціальній та |
льт рній сфе- |
|
рах з бо |
нацистсь о о режим , вбивство |
тіль и за фа том народження, а не за по ляди чи за спротив режимові, ірраціональна наполе -
ливість і послідовність |
переслід ванні та зни- |
|
щенні євреїв, єврейсь их ромад, |
моторошна, |
|
ди а „плановість“ в „остаточном |
розв’язанні |
|
єврейсь о о питання“ |
(нацистсь ий евфемізм |
|
вбивства людей, я ий |
частосто |
з ад ється |
в історичній літерат рі). За німець им дослідниом Г наром Хайнзоном, це б ла я ась ірраціо-
нальна „цивілізаційна ненависть“ не до о ре-
мо о єврея чи до я о ось льт рно о товариства, фінансової р пи чи політичної партії (е ономічні, політичні, релі ійні, расові стереотипи нацистсь а антисемітсь а ідеоло ія досить вдало
ви ористов вала я |
привід для переслід вань), |
|||
а до всієї єврейсь ої |
льт ри, |
єврейсь ої циві- |
||
лізації. |
|
|
|
|
Можливо, саме з циєї, а та ож і інших при- |
||||
чин, тра едія Голо ост |
має свої особливості, я і |
|||
відрізняють її від еноцид |
вірмен чи переслід - |
|||
вання ромів. У на |
овом |
дис |
рсі частосто |
аж ть про ні альність Голо ост . Відомий дослідни цієї теми професор Є да Ба ер визначає Голо ост та долю євреїв ро и Др ої світової війни я безпрецедентний еноцид. Метою йо о б ли ні е ономічний сенс, ні політична чи то війсь ова перемо а. Метою б ло насамперед знищення народ , я ий дол чився до за ладан-
47
ня |
ґр нт європейсь ої |
льт ри та цивілізації. |
Та |
чи ся , нацистсь ий |
еноцид щодо євро- |
пейсь о |
о єврейства – надто тра ічна і надто |
с ладна |
частина історії людства ХХ ст., я а |
вима ає не тіль и вивчення, але й осмислення, роз міння, співч ття.
Саме шляхом ви ладання цієї теми ми маємо можливість наблизитися до роз міння жахливості насильства та навчитися цін вати люд-
сь |
ідність. Гідність не лише наш , але й |
ід- |
|
ність представни а іншої льт ри. |
Це неабия |
||
потрібно саме зараз, оли світ, я |
ні оли, |
стає |
малень им і насиченим міжетнічними та міжнаціональними проблемами. Ви ладання історії Голо ост задля форм вання та виховання толерантності – процес доволі непростий. Він нещодавно розпочався в У раїні, проте вже має свою методоло ію та методи и. В цьом розділі нашо о посібни а ми пропон ємо Вам мето-
дичні розроб и |
ро ів з проблемати и історії |
і льт ри євреїв |
У раїни та долі раїнсь о о |
єврейства в часи Голо ост . Ми сподіваємось, що ці методи и знадобляться ви ладачам історії, допомож ть їм розв’язати питання, я ви ладати цю с ладн тем , щоб не тіль и знати фа толо ію тра едії, але й навчити своїх чнів співч вати та роз міти неоднозначність с ладних історичних подій. Голо ост б в справжньою е стремальною сит ацією в історичній долі не тіль и євреїв, а й представни ів інших народів, я і б ли пор ч. Нам важливо свідомлювати, що ця сит ація б ла е стремальною для всіх, і поведін а людей б ла різною в та их обставинах.
Б ли жертви, |
ати, спостері ачі, байд жі, небай- |
д жі, одна |
це доволі мовний поділ людей |
на р пи, ате орії. Надто часто люди переходи-
ли з р п р пи. Ми не можемо зарахов вати людей до я оїсь постійної ате орії і потім з позицій нашо о, іншо о, досвід оцінювати їхню поведін . В історії Голо ост ми знаємо ба ато випад ів, оли рят вали чи, навпа и, зрадж вали ті, від я их цьо о ніхто не очі вав... Проте політи а ітлерівсь ої Німеччини щодо євреїв б - ла фа тично незмінною – вона ро за ро ом йшла до масових бивств. І саме та – ро за ро ом – привчала інші народи до азових а- мер, онцтаборів, до Бабино о Яр та тисяч інших ярів. Євреї (і ті, о о нацисти зарахов вали до євреїв) не мали змо и врят ватися від тієї непохитної машинерії вбивства.
Єврейсь а ромада і |
в |
Європі |
і в У раїні |
не хильно зменш ється |
(в |
У раїні |
швид ими |
темпами), а це означає втрат |
частини льт ри |
||
У раїни. Проблема та ож поля ає |
в традиції |
європейсь о о антисемітизм , я а й призвела до Голо ост і до знищення 6 мільйонів євреїв. Проблема навіть не в іль ості жертв, а в том , що євреї б ли меншиною, я а а тивно брала часть в розб дові європейсь ої льт ри. Проблема в том , що я євреї, та само і німці, і - раїнці, і росіяни втратили в той м чениць ий час „довір до світ “, а без цієї довіри ми не можемо б д вати життя і льт р майб тньо о. Поновити цю довір – наше завдання.
Ми сподіваємося, що наші оле и – ви ладачі історії знайд ть щось важливе для себе, для своїх розд мів цих матеріалах, і це стане для них почат ом в осмисленні історії Голо ост .
Кандидат історичних на , Дире тор У раїнсь о о центр вивчення історії Голо ост Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ
Історія У раїни
9 лас
Тема: У раїнсь і землі |
с ладі Російсь ої імперії напри інці ХVІІІ – |
|||||
|
першій половині ХІХ ст. |
|
|
|
||
Уро : |
В лючення |
раїнсь их земель до с лад |
Російсь ої імперії. |
|||
|
Адміністративно-територіальний стрій та ре іональний поділ |
раїнсь их |
||||
|
земель. Чисельність населення та йо о етнічний с лад. Національне та |
|||||
|
соціальне становище |
раїнців. |
|
|
|
|
Тема: Західно раїнсь і землі напри інці ХVІІІ – |
першій половині |
|||||
|
ХІХ ст. |
|
|
|
|
|
Уро : |
В лючення |
західно раїнсь их земель |
до |
с лад |
Австрій- |
|
|
сь ої імперії. |
|
|
|
|
Адміністративно-територіальний стрій та ре іональний поділ. Чисельність населення та йо о етнічний с лад. Політи а австрійсь о о ряд щодо
раїнців. Реформи Марії-Терези та Йосипа ІІ.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Піісля ви ористання цих матеріалів процесі вивчення зазначених тем (можна об’єднати для зр чності та за наявності навчально о час ) чні змож ть:
|
Визначати місце єврейсь о о народ |
в етнічном |
с ладі населення |
|
раїнсь их земель напри інці ХVІІІ – |
перш. пол. ХІХ ст. |
|
|
Роз аз вати про заняття та повся денне життя євреїв |
зазначений період |
|
|
на раїнсь их землях. |
|
|
Називати методи та прояви політи и австрійсь о о і російсь о о імперсь их рядів щодо єврейсь о о населення.
Роз міти назви „євреї“, „і деї“; пояснювати поняття „зона осідлості“.
Роз міти поняття „поліетнічність“, „полі льт рність“.
1.[3–5 хв.]
Після вивчення матеріал про входження різних територій до с лад Російсь ої імперії запитайте в чнів:
9 |
Я і народи жили на раїнсь их землях напри інці XVIII – першій поло- |
|
вині XIX ст.? |
9 |
Що ви знаєте про євреїв? (Слід роз’яснити етимоло ію назв „євреї“ 1, |
|
„і деї (юдеї)“ 2, „жиди“ 3, особливості вживання). |
2. [15 хв.]
Задля е ономії навчально о час пропон ємо вивчати наст пний матеріал методом р пової роботи „аж рна пил а“ / „джи -со“, „дзер ало“4.
У |
рез льтаті вивчення матеріал в р пах |
(первинних та вторинних) |
та за ально о об оворення для за ріплення матеріал |
(або я д/з) варто заповнити |
|
наст пн |
таблицю на стор. 50. |
|
49
Порівняльна хара теристи а повся денно о життя та становища єврейсь о о
населення в Російсь ій та Австро-У орсь ій імперіях |
першій половині XIX ст. |
|||
|
|
|
|
|
|
Питання |
Російська імперія |
|
Австро-угорська імперія |
|
для вивчення |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розселення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основні заняття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Риси побутового |
|
|
|
|
життя |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Імперська |
|
|
|
|
політика |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Становище |
|
|
|
|
єврейського |
|
|
|
|
населення |
|
|
|
|
|
|
|
|
3. [3–7 хв.] |
|
|
|
Підс м ові питання для об оворення:
9 Я е місце єврейсь о о населення на етнічній арті раїнсь их земель напри інці ХVІІІ – перш. пол. ХІХ ст.? Я роз міти поняття „поліетнічність“.
9Що б ло спільно о та відмінно о політиці щодо єврейсь о о населення в Російсь ій та Австро-У орсь ій імперіях? Чи можна назвати становище
|
єврейсь ої національної меншини винят овим? Чом ? |
||
9 |
Я им може б ти співжиття ба атьох етнічних р п |
с ладі однієї держави? |
|
|
Від чо о це залежить? |
|
|
9 |
Дізнайтеся про ео рафічні назви, історичні об’є ти своїй місцевості, |
||
|
пов’язані з євреями та їх льт рою. Я ою є їх історична доля, хто ними |
||
|
опі ється? |
|
|
___________ |
|
|
|
1 |
Єврей – через візантійсь е „евреос“ до давньо рець о о „ебрайос“ – до самоназви „іврі“, |
||
|
що означає „той, що прийшов з то о бо |
річ и Євфрат“. |
|
2 |
І дей (юдей) – від єврейсь ої самоназви „іє ді“ – нащадо |
одно о із синів Я ова. Слово |
|
|
стало визначати національно-релі ійн |
належність без б дь-я о о зв’яз з територіаль- |
|
|
ними чинни ами. |
|
|
3Жид я інша вимова слова „і дей“ (порівняй: Jew – ан л., Jud – нім., Juif – фран., Guideo – італ.) – до інця ХVIII ст. за альноприйнята назва євреїв на території Російсь ої держави, що не несла образливо о зміст . Презирливо о значення це слово наб ло в Росії значно пізніше. (За матеріалами: Фели с Кандель. Очер и времен и событий из истории российс их евреев. – Иер салим,1988).
4Опис роботи: О. Помет н, Л. Перожен о. С часний ро . Інтера тивні техноло ії навчан-
ня. – К., 2003. – С. 48, 172).
50
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ
Завдання для р пи № 1:
1.) Роз ляньте |
арт 1 західної частини Російсь ої імперії. Зверніть ва |
|
на мовні позначення: |
бернії, в я их заборонено проживання |
євреїв в сільсь ій |
місцевості, міста, в я их заборонено проживання євреїв, міста, |
в я их заборонені |
|
нові поселення євреїв. |
|
|
2.) При адайте, внаслідо я их подій частина олишніх польсь их територій війшла до с лад Російсь ої імперії.
3.) На основі роботи з артою та те стами 1, 2 і 3 визначіть, що та е „см а, зона осідлості“. Для о о вона впровадж валася? Я ви д маєте, з я ою метою?
4.) Під от йте повідомлення про розселення євреїв на території Російсь ої та Австро-У орсь ої імперій в перш. пол. ХІХ ст., в азавши на особливості їхньо о становища.
51