book

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

1. Офіційний до мент.1

Розпорядження шефа правління безпе ою СС Гейдріха про переселення євреїв

27 вересня 1939 р.

З метою забезпечення … мов для онтролю і наст пної депортації євреї мають б ти переселені в етто2. Необхідно най оротші стро и (на протязі трьох-чоти- рьох тижнів) ізолювати євреїв –тор овців, що в даний час меш ають та працюють в сільсь ій місцевості. Їх місцезнаходження і порядо перес вання мають б ти з о- джені з вермахтом з метою забезпечення безпе и при постачанні війсь . План дій:

1.Не айно прист пити до переселення євреїв до міст.

2.Депорт вати євреїв з Рейх до Польщі

3. Депорт вати ци ан, що залишилися, Польщ

4. Прист пити до систематичної депортації євреїв з території Німеччини товарними потя ами…

2.

Карта Варшави. 1940 р.

82

3. По ляд очевидця.

У 1941 р. ожен десятий мешанець Варшавсь о о етто помер від олод чи хвороб. Знайти паливо зимою стало та с ладно, що звичайне в ілля стали називати „чорними перлами“. Їжі та ож постійно не вистачало. Німці о олосили „нормою“ 200 а- лорій на людин в день. Медична допомо а стала нереальною, ос іль и єврейсь их лі арів та медсестер не б ло ні лі ів, ні необхідно о обладнання. Не б ло нія ої можливості допомо ти тисячам змордованих сиріт. Нариті азетами тр пи в очі ванні перевоз и лежали прямо та в лицях. Їх ховали в за альних мо илах.

19 вересня 1941 р. Дитина, що вмирає на трот арі Варшавсь о о етто.

Фото раф залишив надпис: „Люди проходять повз – та их дітей надто ба ато“.

4. Офіційний до мент.

З вист п провідно о діяча нацистсь ої партії Роберта Лея в Бресла

22 червня 1941 р.

Євреї б ли і залишаються нашими найбільшими воро ами, що не ц раються нія их засобів, щоби знищити наш народ і стати осподарями Німеччини. Ось чом ми повинні за б дь я цін їх знищити. І ми знищимо їх! Нам потрібна свобода не лише вн трішня, але й зовнішня.

Ванзейсь а онференція і „остаточне вирішення“ єврейсь о о питання

20 січня 1942 р.

У ході остаточно о вирішення єврейсь о о питання в Європі приймається до ва и іль ість 11 мільйонів… На Сході, під належним на лядом, євреїв дозволяється ви ористов вати в я ості робочої сили. Вели ими олонами працездатні євреї б д ть переведені на б дівництво дорі … Без с мнів , значна частина їх вимре внаслідо природно о відбор .

И. Альтман. История Холо оста на территории СССР. – М., 2001. – С.17–18

83

5. По ляд очевидця.

Зві на ва он

6.По ляд с часни а.

В цьом таборі все б ло пристосовано для смерті. За зад мом Гімлера існ - вання цьо о табор повинно б ло залишатись вели ою таємницею. Жодна стороння людина не мо ла наблизитись до ньо о. Стрілянина від ривалась без попередження за 1 м. Літа и німець ої авіації не мали права літати над даним районом. Жертви до останньої хвилини не являли своєї подальшої долі.

Ешелон, що с ладався з 60 ва онів перед табором поділявся на 3 частини. Ва они розвантаж вались…

Ешелони йшли протя ом 13 місяців. На ожном ва оні стояла цифра 150– 180–200. За 13 місяців жодна людина не мала шанс виїхати назад. Людям дозволяли брати з собою прод ти та 20 ба аж . Жертв прим ш вали п вати білети до станції „Обер Майдан“. Люди їхали в перевантаженом транспорті, не мали право на овто води. Ін оли, охорона в обмін на золото пропон вала вод , але отримавши 100 злотих, води не давала. Люди їхали стоячи, двері не відчинялись: пор ч з живими стояли мертві. Після приб ття, дітей відо ремлювали від жіно і чолові ів, нааз вали роздя н тись. Над майданом л нали оманди „Ахт н , ахт н !“ Жін и і діти

олили під машин . Волосся потрібно б ло для Німеччини. Тони чорних, золотих, біло рих іс після дезинфе ції ви ористов вали для матраців, анатів. Перед входом в лазню люди здавали цінності і починався шлях до пе ла, він проля ав через алею, насаджен ялинами і вітами. Останні 120 метрів по алеї, а далі смерть. В людей забрали б дино , волю, родин і навіть право на смерть і поховання… На рано омендант табор телефон вав на станцію „Треблін а“ і з запасних шляхів йшов чер овий ешелон – 60 ва онів…

Василий Гроссман. Треблинс ий ад. А. Кардаш Холо ост. Убийство євреєв в 1933–1945 . – Мос ва–Иер салим, 2003. – С. 296

84

7. Мовою цифр.

Нацисти створили 1634 онцентраційні табори, 900 тр дових, лише де іль а з них наб ли зловісної назви таборів смерті – А швіц, Бір ена , Майдане , Треблін а, Бєлжец, Собібор, Хелмно, Равенсбрю , Б хенвальд, Даха . Табори смерті ви онали вирішальн роль знищенні єврейсь о о населення.

Хелмно – процес знищення відб вався з перервами з 8 р дня 1941 р. до се-

редини січня 1945 р. Знищено – 152–320 тис. осіб

Бєлжец – створений в листопаді 1941 р. З люто о 1942 р. ви ористов ється аз – „Ци лон-Б“. Табір лі відовано в червні 1943 р. Знищено 600 тис. осіб.

Собібор діяв з вітня 1942 р. до середини жовтня 1943 р. Знищено 200тис. осіб.

Треблін а – створений в 1940 р. Треблін а-1 б ла заснована я тр довий табір, Треблін а-2 починає діяти з 1942 р. Масове знищення з ви ористанням аз відб валось з 23 червня 1942 по 2 серпня 1943 р. Знищено 700–900 тис. осіб.

Майдане засновано в листопаді 1942 р. Масове знищення почалось наприінці 1942 р. і продовж валось до серпня 1944. Знищено більше ніж 360 тис. осіб.

Освенцим (А швіц) Бір ена -2 ви ористов вали азові амери з 26 листопа-

да 1941 р. до листопада 1944 р. – знищено біля 1 млн. осіб.

8. По ляд очевидця.

Малюн и ви онані вцілілими в’язнями табор Освенцим-Бір ена

9. По ляд часни а подій.

жахливі речі, що відб валися. Обов’яз и, що вони ви он вали з дня в день, по и їх самих не вбивали і не замінювали новою партією „живих мертвя ів“, виявлялися в том , щоб звільняти від тр пів азові амери, розжимати мертвих людей щелепи

85

й виривати золоті з би, зрізати волосся вбитих жіно , а потім спалювати тіла печах чи ямах. Ось що писав один з вцілілих працівни ів зондер оманди:“ Звичайно, я мі би по інчити із собою або спрово вати охоронни ів, щоб мене вбили, але мені хотілося вижити, вижити, щоб помститися і розповісти про те, що я бачив. Не д майте, що ми ч довись а. Ми та і ж я і ви, лише наба ато нещасливіші.“

Італійсь ий письменни Примо Леві б в серед неба атьох, хто вижив в Освенцимі. „Форм вання зондер оманд“, – писав він, – „один з найбільш диявольсь их злочинів націонал-соціалізм … Це б ла спроба пере ласти провин на інших – в даном випад на самі жертви – тя ар відповідальності за створене, щоб позбавити їх останньої втіхи – поч ття власної невинності“.

10. По ляд дослідни а.

Голо ост – не тіль и фізичне знищення людей, по с ті справи, це б в найбільший та … раб но всій світовій історії. У 30-ті ро и нацистсь а держава відібрала євреїв все, що можна: вартири, б дин и, предмети мистецтва, поб т і навіть родинні цінності. Бан и і підприємства, я ими володіли євреї, та ож б ли онфіс овані. Нама аючись врят вати своє майно, люди пересилали отів , страхові поліси, доро оцінності за ордон, переважно Швейцарію. Нацисти до останньої ни-

Вони раб вали навіть тр пи своїх жертв. Жіноче волосся, зрізане до чи після азових амер, йшло на ви отовлення теплих ш арпето та овдр для е іпажів підводних човнів. Вирвані золоті з би переплавлялися. Попіл від спалених тіл ви о- ристов вався я сільсь о осподарсь і добрива.

11. По ляд дослідни а.

Більшість приречених піднімались на боротьб не заради життя, а щоб достойно вмерти. Опір мі б ти індивід альним, оле тивним, пасивним. Відомі парти-

зброєю в р ах. В таборі смерті Собібор А. Печерсь ий підняв повстання і іль асот в’язнів змо ли врят ватися. Близь о 30 тисяч євреїв боролись в партизансь их за о- нах Білор сії, Литви, У раїни. 50 тис. радянсь их євреїв воювали з нацистами на

12. По ляд с часни а.

86

поодино их а тів спротив і б нт . Повсюди нама алися євреї протиставити своїм м чителям, не втрачаючи образ і подоби Божої і людсь ої ідності. Їм забороняли

ронили сі види ромадсь ої діяльності та взаємодопомо и – євреї створили сотні ор анізацій допомо и. Заборонили навчання дітей-євреї знаходили спосіб вихов ва-

ни ів. Десят и тисяч євреїв приєдн валося до партизан і боролися проти німців бойових за онах. І слід вважати вели им ч дом, після стіль ох ро ів ніт , при-

Вже після прид шення повстання вцілілі в іншій частині Варшави сформ вали національн ор анізацію й за ли али євреїв в липні 1944 об’єднатися боротьбі проти воро а. „Єврейсь ий народ живе“ – писали вони… За ли за інч вався словами: „Я що доля с аже нам вмерти – помремо бою. Кожен з нас бачив же смерть та часто, що вона не страшна більше… Кожен вцілілий єврей повинен вважати себе солдатом єврейсь ої армії взаємної допомо и й боротьби – борцем за демо ратію та свобод “.

Уриво з промови енерально о про рора на с довом засіданні справі Ейхмана. – http://www.megapolis.org/israel/ind145.html

13. Мовою цифр.

В таборах смерті та етто на території Східної Європи знищено:

Австрія – 65 тис. євреїв. Бель ія – 65 тис. євреїв. Греція – 67 тис. євреїв.

Нідерланди – 106 тис. євреїв. Німеччина – 200 тис. євреїв. Польща – понад 2 млн. євреїв. Р м нія – 165 тис. євреїв. Словаччина – 110 тис. євреїв. У орщина – 350 тис. євреїв. Чехія – 80 тис. євреїв.

___________

1Більшість до ментів цьо о пара раф , в лючаючи віз альні матеріали, ви ористані з видання: Передайте об этом детям вашим… История Холо оста в Европе 1933–1945. – М.:

Те ст, 2001.

2У середньовіччі в європейсь их містах євреї зазвичай поселялися в о ремих варталах.

З ХVI ст. ці райони стали називатися „ етто“. Перші етто з’явилися на почат 1940 р., і невдовзі їх б ло вже більше сотні по всій Польщі та Східній Європі.

Історія У раїни

11 лас

Тема: У раїна під час Др ої світової та Вели ої Вітчизняної війни

1. [10–15 хв.]

9Уявіть, що ви не змо ли виїхати з Києва перед приходом німців, а залишилися разом із с сідами, серед я их є іль а єврейсь их родин. Напри-

інці вересня 1941 р., оли місті з’явилися німці, ви прочитали на вашій в лиці та і о олошення.

9Що вима ається в на азі?

9 Я ви д маєте, навіщо треба „забрати з собою до менти, роші, білизн та інше“?

9Чи роз ажете ви про це о олошення вдома та своїм с сідам? З я им по- ч ттям?

9Я може зреа вати ваша родина на ці о олошення? Чи вважатимете ви

на аз нацистсь ої о паційної влади небезпечним?

9Я ий зв’язо між фото рафіями та даними статисти и?

9Що вас найбільше вразило в цих джерелах?

9Чи змінилося ваше ставлення до сит ації, що роз лядалася на почат роботи? Чом ?

88

3. [5–8 хв.]

Голо ост ?

9Я ви роз мієте вислів Альберта Ейнштейна: „Світ занадто небезпечний,

щоб ньом жити, – і не з вини тих, хто творить зло, а через тих, хто стоїть пор ч і нічо о не робить“.

___________

ло ост“ ( пере ладі з давньо рець ої – „жертвопринесення“, „всеспалення“). В івритомовній літерат рі традиційно ви ористов ється два терміни – „шоа“ (нещастя) і „х рбан“ (р йн вання). У 80-х на почат 90-х ро ів ХХ ст. раїнсь і та російсь і автори вживали термін „Катастрофа“, з одом майже ціл овито витіснений міжнародним „Голо ост“, що означає планомірне й ор анізоване нищення єврейсь о о населення в ро и Др ої світової війни.

2 Опис ви ористання цьо о метод об оворення моральних проблем міститься в посібни : Історія для ромадянина. – Львів, 2003. – С.123. Звертаємо ва вчителів, що неодмінною є наявність двох позицій в об оворенні. Я що всі чні висловлюють одна овий схожий по ляд, вчителеві слід з навчальною метою зайняти протилежн позицію.

89

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ

1, 2. Офіційний до мент.

О олошення німець ої о паційної влади на території У раїни

90

3–4. По ляд очевидця.

3. Есесівці риються речах розстріляних євреїв Бабином Ярі

Жовтень, 1941 р.

4. Вид місця розстріл в Бабином Ярі

Київ, 1943 р.

5. Мовою цифр1.

Тіль и 29 і 30 вересня нацисти за допомо ою місцевої поліції били в Бабино- м Ярі 337771 єврея.

Розстріли продовж валися ще де іль а днів. Але і після то о, я б ли знищені

Київ став першим вели им містом, „вільним від євреїв“. За переписом населення, я ий провела Київсь а місь а права, на 1 вітня 1942 р. місті проживало 352139 осіб, з них раїнців – 281611, росіян – 50263, поля ів – 7874, ци анів – 40, євреїв – 20.

Тетяна Євстаф’єва. Тра едія Бабино о Яр / Столиця. – 07.10.2005: kiyany.com.ua

91