- •1. Понятие и общая характеристика науки административного права
- •4. Административное право как отрасль права. Предмет админ.-правового регулирования
- •5. Метод административно-правового регулирования. Его виды.
- •6. Структура административного права
- •7. Административное право в сравнении с другими отраслями права.
- •8. Понятие административно-правовой нормы и ее признаки
- •9. Структура административно-правовой нормы. Классификация административно-правовых норм.
- •10. Действие административно-правовых норм по времени
- •10. Действие административно-правовых норм в пространстве
- •10. Действие административно-правовых норм по кругу лиц.
- •11. Общая характеристика источников админ. Права.
- •12. Конституция Украины как источник админ. Права.
- •13. Законы Украины как источник административного права.
- •16. Понятие административно-правовых отношений и их признаки.
- •17. Классификация административно – правовых отношений.
- •18. Юридические факты, которые порождают, изменяют и прекращают административно-правовые отношения.
- •19) Суб’єкт адміністративно-правових відносин.
- •20) Об’єкт та зміст адміністративно-правових відносин.
- •20) Державне управління, як різновид соціального управління,та його ознаки
- •28) Різниця між державним і суспільним управлінням. Співвідношення державного управління та місцевого самоуправління.
- •22. Исполнительнаявласть: понятие и признаки
- •1.6. Цели, функции и уровни исполнительной власти
- •23. Субъекты админ права
- •24. Общая характеристика коллективных субъектов админ. Права.
- •25. Президент Украины как субьект административного права
- •26. Органы исполнительной власти как субьект административного права
- •27. Государственная служба: Понятие и принципы
- •28. Державні службовці та їх види
- •29. Порядок проходження державної служби (прийняття на державну службу, кар’єра в державних органах, припинення державної служби)
- •30. Права та обов’язки державних службовців
- •31. Обмеження щодо адміністративно-правового статусу державних службовців
- •32. Відповідальність державних службовців
- •43.Административное принуждение: понятие и содержание.
- •43. Понятие и признаки админ. Ответственности:
- •45. Основания админ. Ответственности.
- •46. Понятие админ. Проступка и его признаки
- •47.48 Состав админ. Проступка
- •62. Понятие и виды способов обеспечения законности и дисциплины в сфере реализации государственной исполнительной власти.
- •51. Понятие контроля и его виды.
- •54) Органы государственного управления общей компетенции.
20) Державне управління, як різновид соціального управління,та його ознаки
Управління, що розуміється в соціальному змісті, багатоманітне. У самому широкому змісті воно може розумітися як механізм організації суспільних зв'язків. У подібному змісті можна говорити про те, що його завдання і функції практично виконують усі державні органи незалежно від їхнього конкретного призначення, а також суспільні об'єднання. Елементом системи соціального управління є також і місцеве самоврядування. Як об'єкт управління тут виступає все суспільство в цілому, усі варіанти суспільних зв'язків, що розвиваються в ньому. Соціальне управління має і спеціальний зміст. У цьому варіанті його звичайно характеризують як державне управління, під яким розуміється специфічний вид державної діяльності, що відрізняє її від інших проявів (наприклад, законодавча, судова, прокурорська діяльність), а також від управлінської діяльності суспільних об'єднань і інших недержавних формувань (трудові колективи, комерційні структури і т.п.). Прийнято поділяти соціальне управління на громадське та державне. Громадське – це управління, яке здійснюється органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, іншими недержавними організаціями. Державне – це специфічний вид державної діяльності, тобто виконавча діяльність, функціонування якої пов’язане з формуванням особливої правової галузі – адміністративного права. Державне управління є видом соціального управління. Державне управління – це самостійний вид державної діяльності, що має підзаконний, організовуючий, виконавчо – розпорядчий характер органів (посадових осіб) щодо практичної реалізації функцій та завдань держави в процесі регулювання економічною, соціально – культурною та адміністративно – політичною сферами. Сутність державного управління проявляється в його особливостях, а саме: 1) другорядний, підзаконний характер; 2) організуючий характер; 3) систематична, неперервна діяльність, направлена на збереження соціальної системи, її зміцнення та розвиток; 4) універсальний характер в часі та просторі, тобто здійснюється завжди і кругом, де функціонують людські колективи; 5) суб’єкти державного управління використовують наявні у них правові та фактичні можливості для застосування позасудового, тобто адміністративного примусу; 6) у віданні органів державного управління знаходиться фактична державна міць: правові, інформаційні, економічні, технічні, ідеологічні, організаційні ресурси, якими вони розпоряджаються; 7) наявність великого державного апарату; 8) підконтрольний характер діяльності. |
28) Різниця між державним і суспільним управлінням. Співвідношення державного управління та місцевого самоуправління.
Управління - керівництво певними суспільними процессами. Суспільне(соціальне) управління є провідним видом управління. Його дія поширюється на соціальну сферу, де суб'єктом та об'єктом управління виступають як окрема людина, так і колективи людей. Від біологічного і технічного соціальне управління відрізняється вольовим впливом одних суб'єктів управлінських відносин на свідомість і волю інших. Для соціального управління характерна множинність об'єктів, звідси випливає й різноманітність видів управління. До них можна віднести й державне управління. Держáвне управлíння — це процес реалізації державної влади, її зовнішнє, матеріалізоване вираження. Державному управлінню притаманні всі основні риси, які характеризують суспільне управління, проте різниця полягає у імперативному методі правового регулювання. Це, насамперед, свідоме, цілеспрямоване здійснення впливу на всі сфери суспільства в інтересах людей. Державне управління необхідно розглядати в широкому та вузькому розумінні. В широкому розумінні державне управління охоплює органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, судової влади, прокуратури та інші органи державної влади. У вузькому розумінні - тільки органи виконавчої влади. Структура державного управління відрізняється складністю. Її основними елементами виступають керівні й керовані системи, їхні суб'єкти та об'єкти. Це - виконавчі й розпорядчі органи, їхній апарат, сфери й галузі управління, підприємства, установи, організації тощо. Місцеве самоуправління(самоврядування) в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Місцеве самоврядування як засада конституційного ладу виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві й державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. Організаційна автономія полягає в тому, що орган місцевого самоврядування повинен мати можливість самостійно визначати свою власну внутрішню структуру, яка б відповідала місцевим потребам і одночасно забезпечувала ефективне управління. Органи місцевого самоврядування не підпорядковані ієрархічно іншим суб’єктам влади і будь-який адміністративний контроль за його діями можливий для забезпечення законності та конституційних принципів місцевого самоврядування. |