4.7 Контроль якості і приймання робіт

4.7.1 Контроль якості і приймання виконаних робіт слід здійснювати відповідно до СНіП 3.03.01.

4.7.2 У випадках особливої відповідальності конструкцій у проекті підсилення необхідно передбачати вибіркове випробування міцності і стійкості підсилених конструкцій дослідним завантаженням.

4.7.3 Під час ремонту сталевих конструкцій слід контролювати цілісність і товщину шару вогнезахисного покриття і у випадку невідповідності доводити його до нормативного.

4.8 Захист конструкцій від природних і техногенних впливів

4.8.1 Корозійний захист підсилених конструкцій здійснюється відповідно до СНіП 2.03.11.

4.8.2 Якщо матеріалами оцінки технічного стану конструкцій було встановлено, що їх ушкодження чи фізичне зношення з'явилися в результаті прямого впливу на конструкцію ударів транспортних засобів, високотемпературного випромінювання від установленого усткування або від інших аналогічних техногенних причин, то в проекті підсилення варто передбачити заходи щодо захисту конструкцій спеціальними облицюваннями, огорожами

тощо.

5 Дерев'яні конструкції

5.1 Загальні вимоги

5.1.1 Ремонт і/або підсилення дерев'яних конструкцій проводиться за результатами обстеження і на підставі технічного висновку (установлення розрахункових схем, аналізу навантажень, виявлення виду і розмірів дефектів і ушкоджень конструкцій, включаючи на-кладки, прокладки та інші дерев'яні, сталеві і пластмасові елементи, визначення несучої спроможності).

5.1.2 До основних дефектів і ушкоджень дерев'яних конструкцій, що можуть викликати їх обвалення чи руйнування будинку в цілому, відносяться:

- враження деревини грибами (гнилизною) і дереворуйнівними комахами (жуками, те-рмітами й ін.);

- втрата міцності кріпильних металевих елементів (корозія, тріщини, ослаблення в з’єднаннях і т.п.);

- тріщини в деревині елементів конструкцій, у тому числі в деталях вузлів і стиків;

- розриви (повні чи часткові) розтягнутих елементів (поясів, розкосів, стояків та ін.);

- значні деформації стиснутих (здимання) і вигнутих (прогини) конструкцій і їх елементів.

5.1.3 Перевірні розрахунки конструкцій слід виконувати в обсязі, що забезпечує до-стовірний висновок про можливість продовження експлуатації конструкції, що зберігається, чи про необхідність її ремонту або підсилення (заміни).

5.1.4 Конструктивні вирішення будинків і споруд повинні забезпечувати можливість періодичного огляду дерев'яних конструкцій та поновлення захисних матеріалів.

5.2 Матеріали

5.2.1 Дерев'яні елементи підсилення несучих дерев'яних конструкцій (далі – конструкцій) необхідно виготовляти переважно з деревини хвойних порід. Деревину дуба й інших цінних листяних твердих порід необхідно застосовувати переважно для виготовлення нагелів, шпонок, подушок і інших дрібних подібних за призначенням деталей.

5.2.2 Дерево та сталь, що застосовуються для елементів підсилення, не повинні по-ступатися за якістю (міцністю) матеріалам конструкцій, що підсилюються.

При підсиленні конструкцій, які експлуатуються в агресивному середовищі, корозійна стійкість елементів підсилення повинна бути не нижче стійкості конструкції, що підсилюється.

5.2.3 Якість деревини хвойних чи листяних порід повинна задовольняти вимоги СНіП ІІ-25.

5.2.4 До вологості деревини, що застосовується для ремонту і підсилення конструкцій, потрібно ставити вимоги згідно зі СНіП ІІ-25 в залежності від температурно-вологісних умов експлуатації і виду деревини (клеєна, неклеєна).

Вологість деревини для виготовлення нагелів, вкладишів і інших відповідальних дета- лей не повинна перевищувати 12%.

5.2.5 Лабораторні випробування стандартних зразків деревини проводяться у відповідності зі СНіП ІІ-25.

5.2.6 Деревина для нагелів, шпонок, вкладишів і інших дрібних деталей повинна бути щільною, прямошаруватою, без сучків і інших вад. Такі деталі з деревини малостійких у від- ношенні загнивання порід (наприклад, береза, бук) повинні піддаватися антисептуванню.

5.2.7 Для сталевих частин конструкцій, що підсилюються, необхідно застосовувати сортовий і листовий прокат, а також гнуті профілі, що відповідають вимогам, установленим для будівельних конструкцій відповідними стандартами.

5.2.8 Розрахункові опори деревини і сталі визначаються за СНіП ІІ-25.

5.2.9 Розрахункові опори прокату, з якого виготовлені елементи і деталі конструкції, необхідно визначати відповідно до СНіП ІІ-23, а розрахункові опори арматурної сталі - СНіП 2.03.01.

5.2.10 Для сталевих елементів конструкцій, що підсилюються, які мають корозійне зношення із утратою більше 25 % площі поперечного перерізу чи залишкову після корозії то- вщину 5 мм і менше, розрахункові опори знижуються шляхом множення на коефіцієнт 0,95 при слабоагресивному, 0,9 - при середньоагресивному і 0,85 - при сильноагресивному се- редовищі. Ступінь агресивності середовища визначають за СНіП 2.03.11.

5.2.11 Розрахункові опори зрізу і розтяганню болтів, а також зминанню сталевих елементів, що з'єднуються болтами, слід приймати за СНіП ІІ-23. Якщо неможливо встановити клас міцності болтів, то значення розрахункових опорів треба приймати, як для болтів класу міцності 4.6 при розрахунку на зріз і класу міцності 4.8 - при розрахунку на розтяг.

Допускається уточнювати розрахункові опори зрізу і розтягу болтів за результатами випробувань болтів на розрив.