3.6 Вимоги до провадження робіт

3.6.1 Роботи з ремонту і підсилення повинні виконуватися відповідно до ППР під кері- вництвом кваліфікованих фахівців, що мають практичний досвід робіт у зазначеній галузі.

В обов'язковому порядку мають бути додатково оглянуті несучі конструкції, до яких доступ при обстеженні був закритий.

3.6.2 До початку робіт повинні бути вилучені всі тимчасові (у т.ч. кранові) і частина по-стійних навантажень, якщо це передбачено проектом.

3.6.3 При розвантаженні простінків, пілястр, стовпів, що підлягають розбиранню, передачу навантаження на розвантажувальні пристрої допускається робити при навантаженнях до 250 кН клинами, до 500 кН - гвинтовими пристроями, більше 500 кН – гідравлічними домкратами. В усіх випадках необхідно забезпечувати плавну передачу навантажень на розвантажувальні пристрої з постійним контролем стану стояків і клинів. Допускається передача навантаження на розвантажувальні пристрої посадкою шляхом розбирання кам'яних конструкцій. Розбирання слід робити симетрично щодо осі конструкції, щоб уникнути утворення додаткових ексцентриситетів.

3.6.4 Розбирання і перекладання простінків, стовпів необхідно вести по черзі. Для забезпечення щільного прилягання нової кладки до старої верх нової кладки не доводять до старої на 4 - 5 см з наступним ретельним зачеканенням жорстким дрібнозернистим бетоном класу В 10 - В 12,5 або цементно-піщаним розчином М 100 - М 150. Розвантажувальні пристрої слід демонтувати при міцності, зазначеній у проекті провадження робіт (але не нижче 50 % проектної міцності).

3.6.5 Відновлення поверхневих шарів чи облицювань треба робити в такій послідовності:

- видалити зруйновані шари кладки;

- звести нову кладку чи облицювання.

Нова кладка повинна зводитися з перев'язкою зі старою тичковими рядами або установкою гнучких зв'язок (анкерів) чи з одночасним використанням перев'язки та гнучких зв'язок. Вертикальний шов між новою і старою кладкою повинен бути щільно заповнений розчином із забезпеченням зчеплення матеріалів.

3.6.6 Анкери (гнучкі зв'язки), що з'єднують нову і стару кладку, повинні бути забиті у висвердлені отвори на розрахункову глибину і ретельно залиті цементно-піщаним розчином марки нижче М 100.

3.6.7 Облицювання тріщин стін необхідно виконувати в такій послідовності:

- розібрати кладку на глибину у півцеглини (каменя) і ширину не менше однієї цеглини;

- закласти штрабу новою цеглою, забезпечуючи перев'язку зі старою.

3.6.8 Всі отвори в цегляних стінах і фундаментах для пропуску тяжів, анкерів необхідно свердлити, а в бутових - пробивати та бурити. Після установки тяжів та анкерів зазори між ними і стінками отворів повинні бути заповнені високоміцним розчином згідно з розрахунком.

3.6.9 Влаштування одно- чи двосторонніх сорочок, нарощувань або обойм слід вико- нувати відповідно до вимог СНіП 3.03.01. Поверхня кладки має бути ретельно очищена і зволожена (у залежності від величин вологовбирання каменів).

3.6.10 Монтаж металевих конструкцій підсилення треба здійснювати відповідно до вимог СНіП 3.03.01.

Особливу увагу необхідно приділити включенню в роботу конструкцій підсилення:

- при монтажі металевих обойм підсилення вертикальні елементи, наприклад, кутики повинні бути встановлені на розчині;

- ефективне включення поперечних хомутів у роботу в навісних обоймах забезпечують щільним приляганням вертикальних елементів;

- включення в роботу кутиків обойми досягається підклинюванням або з допомогою гвинтових упорів;

- включення поперечних попередньо напружених хомутів у роботу здійснюється за-кручуванням гайок горизонтальних тяжів.

3.6.11 Обштукатурювання відкритих металевих конструкцій по сітці виконується після приймання робіт за актом на приховані роботи.

3.6.12 Ремонт зовнішніх поверхонь кладки з легкобетонних чи ніздрюватобетонних каменів виконується поризованими розчинами густиною не більше 1500 кг/м³.

Зруйнована поверхня повинна бути очищена, а на неї нанесені борозни або насічки. Знепилену і зволожену поверхню слід поґрунтувати міцними синтетичними або полімерце-ментними розчинами з адгезією для наступного покриття.

Ремонт зруйнованого поверхневого шару необхідно робити поризованими розчинами:

а) глибиною до 10 мм - обштукатурюванням без ущільнення і затирання для збереження пористої структури розчину;

б) глибиною до 20 мм - заливанням розчину за щит опалубки;

в) глибиною до 50 - 70 мм - закріпленням арматурної сітки і заливанням розчину за щит.

Ремонт більш глибоких ушкоджень рекомендується виконувати перекладанням, вико-ристовуючи дрібнорозмірні легкобетонні камені.