Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

pm_l_3 Прикл мех Деталi машин

.pdf
Скачиваний:
11
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
2.61 Mб
Скачать

240

передачі. Міжосьовувідстаньрозраховуютьізумовистійкостіактивнихповерхоньзубцівколесапротивтомногоруйнуваннятазаїдання.

Вихідніданідляпроектногорозрахункучерв'ячноїпередачіє такі: розрахунковетривалодіюченавантаженняT2H; передаточнечислопередачіu; типчерв'яка; типовийрежимнавантаженняпередачіта строкїслужби; матеріалидлячерв'якатачерв'ячногоколеса, заякимивизначаютьдопустимуконтактнунапругу.

Мінімальнаміжосьовавідстаньчерв'ячноїпередачівизначаєтьсязаформулою

 

z2

 

T

2H

K

q2

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

.

(17.64)

K 1

 

 

 

2

min

a

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

Z2 H

 

 

ТутслідбратиобертовиймоментT2ну(н·м), допустимунапру-

гу[σ]H у(МПа) ітодідістанемоміжосьовувідстаньa min у(мм).

Уформулі(17.64) дляусередненихзначеньрозрахунковихкое-

фіцієнтівберуть: K a =310

1/ 3

- дляпоєднанняматеріалівчерв'яка

МПа

таколесасталь-бронза; K a =315

1/ 3

- дляпоєднанняматеріалів

МПа

сталь-чавун.

 

 

 

Длявизначенняa min требапопередньовибратикількістьзубців черв'ячногоколесаz2. Усиловихчерв'ячнихпередачахрекомендують 28 ≤z2 ≤80. Мінімальнакількістьзубцівz2 min=28 обмежуєтьсяумовоюнепідрізання, амаксимальнакількістьзубцівz2 max=80 - умовою обмеженнягабаритнихрозмірівпередачітазабезпеченняміцності зубцівназгин. У деяких випадкахдопускаєтьсякількістьзубців z2=100…150 ібільше. Призаданомупередаточномучисліпередачіu тавибраноїкількостівитківчерв'якаz1 кількістьзубцівколесаz2=uz1. Кількістьвитківчерв'якаz1 = 1; 2; 4 потрібнобратипоможливостібільшим(тодіпідвищуєтьсяККДпередачі), алетак, щобпризаданому u кількістьзубцівz2 булаурекомендованихмежах.

Коефіцієнтдіаметрачерв'якаq вибираютьізчисластандартних значень(див. табл. 17.9). Більшізначенняq рекомендуютьбратидля насаднихчерв'яківабопривеликихпередаточнихчислах, щобзабезпечитижорсткістьчерв'яка.

КоефіцієнтK, щовраховуєрозподілнавантаженняпоширині вінцячерв'ячногоколеса, визначається:

241

 

 

 

z

3

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

K

H

1

 

 

1 x K

F

.

(17.65)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тутz2 - кількістьзубцівчерв'ячногоколеса; θ- коефіцієнтдеформаціїчерв'яка(див. табл. 17.12); х- коефіцієнт, щовраховуєвплив режимуроботипередачінаприпрацьовуваннязубців. Длятипових режимівнавантаженнявінмаєтакізначення: х=1 длярежимуП(постійний); х= 0,77 дляВ(важкий); х= 0,6 дляСР(середнійрівномірний); х= 5 дляСН(середнійнормальний); х= 0,31 дляЛ(легкий).

Післявизначенняa min , знаходятьпотрібниймодульзачеплення передачі:

2aw min

 

 

m

 

.

(17.66)

q z2

 

 

 

Значення модуля узгоджують із стандартним,

наприклад,

див. табл. 17.9.

Отжемаючиz1, z2, q іm, можнавизначитивсірозміривінцівчерв'якатачерв'ячногоколеса. Зарозмірами, добутимивпроектному розрахунку, належитьвиконатиперевірнірозрахункинаміцністьі жорсткість, атакожзробититепловийрозрахунок.

Таблиця17.12 - Коефіцієнтидеформаціїчерв'яка

.

17.2.5.2Розрахунокзубцівчерв'ячногоколесана контактнівтомутаміцність

Стійкістьпротивтомленоговідкришуваннятапротизаїдання активнихповерхоньзубцівчерв'ячногоколесазабезпечуєтьсяпривиконаннізагальноїумови

242

 

H

 

ZM ZH Z

 

2T2

KH KHV

H

(17.67)

 

d2

b2

 

 

 

 

 

 

Увиразі(17.67) маємо: ZM - коефіцієнт, щовраховуємеханічні

властивостіматеріалівчерв'якатачерв'ячногоколеса:

дляпоєднання

матеріалівсталь-бронза(E =2,1·105 МПа; E =0,9·105

МПа; μ=0,28;

 

 

1

 

2

1

μ=0,33) Z =210 МПа0,5; дляматеріалівсталь-чавун(E =2,1·105 МПа;

2

M

 

 

 

 

 

 

1

E =10

5 МПа; μ=0,28; μ=0,27) Z =215 МПа0,5; Z - коефіцієнтформи

2

1

2

 

 

M

H

 

спряженихповерхоньвитківчерв'якатазубцівколеса, ZH=1,8 дляусередненихзначеньγ; Zε- коефіцієнтсумарноїдовжиниконтактнихлі-

нійузачепленні; урозрахункахберутьZ =0,75 (длямінімальногозна-

ε

ченнякоефіцієнтаторцевогоперекриттяεα= 1,8); d2 іb2 - відповідно ділильнийдіаметріширинавінцячерв'ячногоколесавмм; T2=T2H - обертовиймомент, н·мм; K- коефіцієнтякийвизначається(див. 17.65); KHV - коефіцієнтдинамічногонавантаження, приймаєтьсязгіднотабл. 17.13; [σ]H - припустимаконтактнанапруга, МПа.

Виконанняумови(17.67) приперевірномурозрахункучерв'ячноїпередачізабезпечуєстійкістьактивнихповерхоньзубцівколеса противтомногоруйнуваннятазаїдання.

Таблиця17.13 - ЗначеннякоефіцієнтівKHV=KFV динамічногонавантаженнядлячерв'ячноїпередачі

У розрахункахдопускається0,8 H H 1,05 H . Приневиконанняцієїумовитребазмінитирозмірипередачі.

243

17.2.5.3 Особливостірозрахункузубцівчерв'ячного колесаназгин

Точнийрозрахунокнапругизгинузубцівчерв'ячногоколеса ускладнюєтьсязмінною формою перерізівзубцяпошириніколесаі тим, щозубецьмаєугнутуформу. У розрахункахчерв'ячнеколесо розглядаєтьсяяккосозубециліндричне. Прицьомуурозрахунковій залежності(17.34) длязубцівциліндричноїзубчастоїпередачіроблять деякікоректуваннякоефіцієнтівіформулавиглядає:

Y

Y Y

 

2T2

K

F

K

 

F ,

(17.68)

 

m b

FV

F2

F2 d

 

 

2

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

деT2 - обертовиймоментякийпередаєтьсячерв'ячнимколесом, н·мм; d2, m іb2 - відповідноділильнийдіаметр, мм, модульзачеплення, мміширинавінця, ммчерв'ячногоколеса; K- коефіцієнт, див.

формулу(17.65); KFV - коефіцієнт, див. табл. 17.13 і[σ]F2 - припустима напруганазгиндлячерв'ячногоколеса.

КоефіцієнтYF2 =YF формитапідвищеноїміцностізубцівчерв'я- чногоколесазнаходятьзатабл. 17.14 залежновідеквівалентноїкількостізубцівZV2=Z2/cos3γ.

КоефіцієнтYε перекриттязубцівурозрахункахможнабрати

0,75.

КоефіцієнтYβнахилузубцівчерв'ячногоколесаслідвизначати

завиразомY

1 140

cos , абойогоможнабратиY ≈0,95 (для

 

 

β

деякогосередньогозначеннякутанахилузубцівγ≈10˚).

Таблиця17.14 - КоефіцієнтиУF зубцівчерв`ячногоколеса

Виконанняумови(17.68) приперевірномурозрахункучерв'ячноїпередачізабезпечуєвтомнуміцністьзубцівчерв'ячногоколесапри діїциклічнихнапруженьзгину.

244

17.2.6 Розрахунокчерв'яканажорсткість Длятогощобзабезпечитинадійнуроботучерв'ячноїпередачі,

сліднадатичерв'якудостатніхміцностейтажорсткості. Розрахунок черв'яканаміцність виконуютьзааналогією зрозрахунком валів

(див. 18.1.4).

Потребарозрахункучерв'яканажорсткістьпов'язаназтим, що черв'якубільшостівипадківмаєпорівняномалийдіаметрізначну відстаньміжопорами. Діяначерв'яксил, щовиникаютьуйогозачепленнізколесом, можепризвестидойогозначногопоперечногопрогину, якийнегативновпливаєназачепленнявитківтазубцівінароботучерв'ячноїпередачі. Томуумовидостатньоїжорсткостічерв'яка запишемоувигляді

y y ,

(17.69)

деyрозрахунковастрілкапрогинучерв'яка; [y] - допустима стрілкапрогинузаумовинормальноїроботизачеплення.

Длярозрахунковоїсхеминавантаженнячерв'яка(рис. 17.12) стрілкупрогинузнаходятьзавідомоюформулою

y

Fl

3

,

(17.70)

 

 

48EI0

 

деF Ft21 Fr21 - рівнодійнаколовоїтарадіальноїсилначер-

в'яку[див. формули(17.61) та(17.63)]; l≈(0,8…1,0)d2 - орієнтовнавідстаньміжопорамичерв'яка; Е- модульпружностіматеріалучерв'яка;

I 0 d 4f 64 - осьовиймоментінерціїперерізучерв'якабезврахування

1

впливувитків.

Формула(17.70) длячерв'яканаближена, бочерв'якзадовжиноюмаєзміннірозмірипоперечнихперерізів.

Допустимустрілкупрогинучерв'якавизначаютьзалежновід модуляm умежах[y]=(0,010…0,005)m.

Якщоприрозрахункувиявиться, щожорсткістьчерв'яканедостатня(y > [y]), топотрібнозбільшитикоефіцієнтдіаметрачерв'якаq, або, заможливістю, зменшитивідстаньl міжйогоопорами.

245

Рисунок17.12 - Довизначенняпрогинувалачерв'яка

17.2.7 ККДчерв'ячноїпередачітаїтепловийрозрахунок ЗагальнийККДчерв'ячноїпередачіможнавизначитизазалеж-

ністю

 

P2

,

(17.71)

P

 

1 2 3

 

1

 

 

деP2, P1 - потужностінаведеномуіведучомувалахпередачі

відповідно; η, η, η - ККД, щовідображаютьвтратипотужностіуза-

1 2 3

чепленні, підшипникахтапереміщуваннямастилаукорпусіпередачі відповідно.

Найбільшимиєвтратипотужностіузачепленнічерв'ячноїпередачі, обумовленіковзаннямвитківчерв'якапозубцяхчерв'ячногоколеса. ККДчерв'ячногозачепленняприпередаваннінавантаженнявід черв'якадочерв'ячногоколеса(черв'якведучий) можнавизначитиза виразом

T2 2

 

Ft 2 d2 2

.

(17.72)

 

1

T1 1

 

Ft1 d1 1

 

 

 

 

Якщо у

 

записане

співвідношення підставити

d2 mz2 , d1 mq,tg z1 q i 1 2

u z2 z1 і врахувати, що

Ft1 F sin( ) , аFa1 Ft 2 F cos( ) див. рис. 17.13, томатимемоостаточнуформулудлявизначенняККДзачепленнячерв'ячноїпередачі

 

 

 

246

 

tg

,

(17.73)

 

1

 

 

 

tg

 

деγділильнийкутпідйомувиткачерв'яка; φ΄- зведенийкут тертявінцячерв'ячногоколесаічерв'яка.

Значеннязведеногокутатертяφ΄длябронзовоговінцяколесаі сталевогочерв'яканаведенівтабл. 17.15. Меншізначеннявідповідають передачам із шліфованим черв'яком і твердістю витків

H > 45 HRC.

ККД черв'ячногозачепленнясуттєвозалежитьвідділильного кутапідйомувитківчерв’яка , тобтовідчиславитківz1 такоефіціє-

нтадіаметрачерв'якаq. СереднізначенняККДзачепленнязалежно відчиславитківчерв'якатакі:

η1=0,70…0,75 приz1=1; η1=0,80…0,90 приz1=2…4.

Рисунок17.13 - ДовизначенняККДчерв'ячноїпередачі

Втратипотужностіупідшипникахтанапереміщуваннямастила вкорпусіпередачіздебільшогооцінюютьсяη2η3=0,95…0,96. Тому загальнийККДчерв'ячноїпередачірекомендуютьвизначатизаформулою

0,95...0,96 tg

.

(17.74)

 

 

tg

 

247

Таблиця17.15 - Зведенікутитертяузачепленічерв'ячної передачі

ЧереззначнівтратипотужностізарахунокнизькогоККДчер- в'ячноїпередачівідбуваєтьсянагріваннякорпусупередачіімастила, щовньомузнаходиться. Припідвищенихтемпературахмастиловтрачаєсвоїмастильнівластивості, щоможепризвестидовиходупередачі зладу. Томудлячерв'ячноїпередачівиконуютьтепловийрозрахунок. Цимрозрахункомслідзабезпечитиумову

tM t M , (17.75)

деtM - температурамастилаприусталеномурежиміроботипередачі; [t]M - допустиматемпературамастила, щостановить75…85˚С. деякі спеціальні марки мастил допускають температуру до

100…110˚С.

Потужність, щовтрачаєтьсяупередачі,

P P P P (1 ) ,

 

(17.76)

1

2

 

1

 

 

 

 

Тепловийпотік, щовиділяєтьсяповерхнею площіА корпусу

передачі,

KA(tM tC ) .

 

(17.77)

 

 

УсталенийрежимроботипередачімаєтепловийбалансΔP=Ф

абоP1 1 KA(tM tC ) , звідкидістаємотемпературумастила

 

 

 

 

 

P 1

 

 

 

t

M

t

 

1

,

(17.78)

 

 

 

 

C

 

KA

 

 

 

 

 

 

 

 

 

деP1 - потужність, щопідводитьсядопередачі, Вт; К- коефіці-

2

єнттеплопередачі, К= (9…17) Вт/(м·˚С) залежновідшвидкостіповітря, щоомиваєкорпуспередачі; А- площаохолоджуваноїповерхні

2

корпусу, м; tС - температурасередовища, вякомупрацюєпередача, ˚С.

248

Площуохолоджуваноїповерхнікорпусуможливовизначити аналітичнозаформулою

1,

7

2

(17.79)

A 20aW

 

, м,

деaW - міжосьовавідстаньум. Щобзадовольнитиумову(17.75), інколизбільшуютьповерхню

корпусупередачі(ребристіформикорпусів), застосовуютьобдування корпусувентиляторомтощо. Приобдуваннізадопомогоювентилято-

2

раК= (25…30) Вт/(м·˚С).

ЛЕКЦІЇ24 і25

18 ВАЛИ, ПІДШИПНИКИТАМУФТИ

18.1 Вали

Окремі елементи машин, що здійснюють обертовий рух, розміщуютьнаосяхтавалах, якізабезпечуютьдляцихелементівпостійнеположеннягеометричноїосіобертання.

Вал– цедеталь, якапризначенадляпередаваннякрутильного (обертового) моментутапідтримуванняелементівмашиниуїхньому обертовомурусі. Існуютьдеяківидивалів, наприкладгнучкідротяні таторсіонні, якінепідтримуютьдеталей, алишепередаютькрутильниймомент.

Вализаформою геометричноїосіможутьбутипрямолінійнимиабо колінчастими. Колінчастіваливикористовуютьудвигунахвнутрішньогозгорання, поршневихпомпах; їхніконструкціїтарозрахунок розглядаютьсяувідповіднихспеціальнихдисциплінах. Різновидністю валівізнепрямолінійноюгеометричноювіссюєгнучкідротянівали, якітакожналежатьдоспеціальнихдеталей.

Найрозповсюдженішіпрямолінійнівализаконструкцією можутьбутиціліндричнимипостійногодіаметра(Рис.18.1, а), ступінчастими(Рис.18.1, б) ізнарізаниминанихзубчастимивінцямиабошліцами(Рис.18.1, в). Ступінчастівалиівализнарізанимизубчастими вінцямибільш складнізаконструкцієютаувиготовленні, аледають змогубільшпростоздійснитирізніпосадкидеталейнаокремихділянках, забезпечуютьстворенняупорівтабуртиківдляосьовоїфіксації

249

Рисунок18.1 - Конструкціївалів

встановленихнавалахдеталей. Крімцього, зміцнюючирозміриперерізів, можнанаблизитиформуваладонайвигіднішоїформибрусарівногоопору, щоособливоважливодлявалів, навантаженихзмінними задовжиноюзгинаючимитакрутнимимоментами.

Завидомпоперечногоперерізувалиможутьбутисуцільними (Рис.18.2,а) абопорожнистими(Рис.18.2,б), азаобрисом перерізу гладкимициліндричними, ізшпонковимпазом, шліцевимиабопрямокутними(Рис.18.2 в,г,д). Ізвикористаннямпорожнистихвалівзначнозменшуєтьсяїхнямаса. Наприклад, якщовідношенняdо/d=0,5…0,6 томасазменшуєтьсяна22…30%.

Рисунок18.2 - Формипоперечнихперерізіввалів

Опорнічастинивалівназиваютьцапфами. Проміжніцапфиназиваютьшийками, акінцеві– шипами.

Основнимиматеріаламидлявалівєвуглецевіталегованісталі. Поверхнівалів, щопризначенідляспряженнязіншимидеталями, по-

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]