Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекции СУП / лекции СУП.doc
Скачиваний:
114
Добавлен:
04.08.2013
Размер:
900.1 Кб
Скачать

Контрольні питання:

1. Сформулюйте поняття „стратегічне управління”.

2. В чому полягають основні відмінності стратегічного управління від оперативного?

3. Що собою являють стратегічні зміни? Чим вони викликаються?

4. З яких структурних елементів складається модель стратегічного управління?

Завдання на самостійну роботу

1. Назвіть фактори зовнішнього середовища, що визначають необхідність стратегічного управління, і розкрийте роль впливу кожного фактора на систему стратегічного управління.

2. Чому деякі підприємства не приділяють великого значення розробці стратегічних напрямків розвитку та їх оцінці?

2. Реалізація обраної стратегії пов'язана зі здійсненням в організації стратегічних змін. Доведіть необхідність таких змін.

Рекомендована література

  1. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. - М.: Градарики, 2000. - с. 10-23.

  2. Попов С.А. Стратегическое управление: 17-модульная программа для менеджеров „Управление развитием организации”. Модуль 4. - М.: ИНФРА-М, 2000. - с. 12-15,199-202.

  3. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. – с.3-38, 136-137, 582-586, 598-609.

ТЕМА 2.

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

План

1. Рівні стратегічних змін.

2. Перетворення в організації та основні завдання їх впровадження.

3. Концептуальні підходи в управлінні змінами

1. Рівні стратегічних змін.

У реалізації стратегії основна роль належить стратегічним змінам. Перетворювальний або практично творчий аспект стратегічного менеджменту в цілому зводиться саме до стратегічних змін.

Успішна реалізація будь-якої стратегії (як спеціалізованої, так і загальної - корпоративної) залежить від удалого здійснення адекватної системи стратегічних змін. При цьому їх необхідно здійснювати правильним й ефективним образом у всіх основних областях діяльності організації.

Ключова роль у реалізації стратегії належить лідируючим стратегічним змінам. Практичне здійснення всіх лідируючих стратегічних змін означає реальне здійснення саме нової стратегії тобто реалізацію на практиці нової стратегічної якості. Лідируючі стратегічні зміни - це суть "нового порядку речей" для організації. Іншими словами, здійснення стратегічних змін - це ключ до успішної реалізації стратегії.

Реалізація лідируючих стратегічних змін означає:

  • здійснення усіх вирішальних змін, пов'язаних з конкретною стратегією;

  • втілення всієї системи значних стратегічних змін, тому що реалізація лідируючих змін спричиняє здійсненню усіх ведучих змін 1-го рівня, а вони спричиняють зміни 2-го рівня і т.ін.

Всі зміни стратегії мають два якісно різних рівні. Зміни першого рівня здійснюються в процесі реалізації даної конкретної стратегії, залишаючись у межах саме її особливої вихідної якості.

До змін другого рівня відносяться перетворення, які за своєю суттю означають: відбувся принциповий перегляд колишньої (вихідної) стратегії, розроблений проект нової стратегії і починається процес реалізації обновленої стратегії, що має свій якісно новий, системний і конкретний зміст.

Будь-яка організація в процесі діяльності рано чи пізно, але завжди проходить не тільки тактично різні, але і стратегічно різні етапи свого власного розвитку.

Саме такі стратегічні переходи є стратегічними змінами другого рівня, тобто переходами від однієї якісно визначеної корпоративної стратегії до іншої якісно іншої стратегії. При цьому конкретні форми подібних переходів з погляду стратегічного керування можуть бути принципово різними.

При поганому стратегічному менеджменті якісні зміни в стратегії можуть проходити не усвідомлено чи усвідомлено, але недостатньо професійно. У будь-якому випадку за цим завжди випливає значне падіння ефективності діяльності організації аж до її повного банкрутства.

Здатність організації розрізняти зазначені стратегічні зміни першого і другого рівнів і, відповідно, робити переходи від однієї стратегії до іншої (тобто якісно нової) - це один з найважливіших моментів її розвитку. Крім того, така здатність є одним з вихідних і ключових факторів створення саме стратегічної конкурентної переваги організації.

Існує тільки один критерій правильності для будь-яких стратегічних змін - це бізнес-успіх і кінцева ефективність його досягнення.

Необхідність і величина цілеспрямованих змін залежать від того, наскільки добре фірма підготовлена до реалізації прийнятої стратегії. Бувають випадки, коли фактично не потрібно ніяких змін. Але бувають і ситуації, коли реалізація стратегії вимагає глибоких перетворень у фірмі. Залежно від стану задач, необхідності і ступеня зміни основних факторів, від стану галузі, організації, продукту і ринку можна виділити п’ять досить стійких і визначено завершених типів змін:

Кардинальна перебудова організації допускає радикальні зміни фірми, що торкаються її місії і культури. Подібні зміни можуть виникнути тоді, коли організація змінює свою галузь і відповідно міняється її продукт і місце на ринку.

Глибоке реформування організації проводиться в тому випадку, коли підприємство не змінює свою галузеву приналежність, але і при цьому в ній відбуваються серйозні зміни, викликані, наприклад, її злиттям з аналогічною фірмою. У цьому випадку злиття різних культур, поява нових продуктів і нових ринків вимагають сильних внутрішньо організаційних змін, особливо структурних.

Помірне перетворення здійснюється при виході підприємства на ринок з новим продуктом, коли в організації відбуваються зміни виробничого характеру на базі удосконалювання технологічних процесів і маркетингу, особливо в тій його частині, що пов'язана з залученням уваги до нового продукту.

Звичайні зміни пов'язані з удосконалюванням маркетингової політики фірми з метою підтримки інтересу до продукту організації. Ці зміни не є істотними, і їхнє проведення в найменшій мірі торкає діяльність організації в цілому.

Незмінне функціонування організації спостерігається при реалізації однієї і тієї ж стратегії протягом ряду років. При такім виконанні стратегії не потрібно проводити ніяких змін, тому що підприємство може одержувати гарні результати (при певних обставинах), спираючись на накопичений досвід. Однак при такому підході дуже важливо стежити за можливими небажаними впливами зовнішнього середовища, здатними вплинути на процес реалізації стратегії.

При відсутності стратегічних змін наступним кроком у реалізації стратегій е розробка бюджету, тактики, політики, правил та інших атрибутів, необхідних для досягнення успіху.

Для реалізації стратегії необхідно, щоб зміни були здійснені у всіх відповідних областях й аспектах діяльності даної організації.

Традиційно до основних областей стратегічних змін відносять наступні:

інформування й мотивація персоналу;

лідерство й стиль менеджменту;

базові цінності й корпоративна культура;

організаційна й інша структури;

фінансування й інше ресурсне забезпечення;

компетенція й навички.