- •Тема 1. Загальні основи управління стратегічними змінами
- •1. Поняття та сутність стратегічного управління підприємством.
- •2. Співвідношення понять стратегічного та оперативного управління.
- •3. Модель стратегічного управління.
- •4. Суть і завдання проведення стратегічних змін.
- •Контрольні питання:
- •2. Перетворення в організації та основні завдання їх впровадження.
- •3. Концептуальні підходи в управлінні змінами
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •2. Завдання етапу реалізації стратегії.
- •2. Умови і основні етапи циклу реалізації стратегії.
- •4. Реакція на зміни в організації в процесі впровадження та управління опором змінам.
- •5. Контроль за реалізацією стратегії.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 4. Ресурсно-компетенційна база стратегічних змін
- •1. Зв’язок стратегічних ресурсів зі стратегією.
- •2. Управління за цілями.
- •3. Інформаційне забезпечення стратегічного управління
- •Контрольні питання:
- •2. Суть та визначення стратегічного рівня підприємства. Фактори, що формують стратегічний рівень підприємства.
- •3. Переваги стратегічно-орієнтованих підприємств.
- •4. Суть та ознаки стратегічної поведінки, її зв’язок зі стратегічним мисленням.
- •Контрольні питання:
- •2. Досягнення конкурентної переваги в залежності від стадії життєвого циклу галузі.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 7. Організаційні аспекти проведення змін на підприємстві
- •1. Організаційний розвиток: суть, цільова характеристика, умови, засоби досягнення.
- •2. Концепція стратегічного організаційного розвитку. Рівні стратегічного організаційного розвитку.
- •3. Система планів розвитку організації.
- •4. Розробка тактики і політики на підприємстві.
- •5. Вироблення правил і процедур управлінських дій.
- •6. Мотиви, методи, мотиватори, які допомагають формувати стратегічну поведінку.
- •Контрольні питання:
- •2. Типи функціональних стратегій, їх загальна характеристика та спрямованість.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 9. Взаємозв’язок стратегії та організаційної структури управління підприємством
- •1. Зв’язок стратегії і організаційної структури.
- •2. Перебудова організації за моделлю “7s-Мак-Кінсі”.
- •3. Стратегічні переваги та недоліки різних організаційних структур управління.
- •4. Сучасні способи побудови організації: сітьова, віртуальна та горизонтальна організація.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 10. Організаційна культура і управління стратегічними змінами
- •1. Суть та складові організаційної культури підприємства.
- •2. Принципи і стандарти формування організаційної культури.
- •3. Механізм формування організаційної культури підприємства.
- •4. Підходи щодо визначення відповідності стратегії і культури підприємства.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 11.
- •1. Поняття “команда” та “група”. Типи команд.
- •2. Рольові функції в команді.
- •3. Завдання й функції підрозділу стратегічного розвитку
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
2. Перетворення в організації та основні завдання їх впровадження.
Біологічна модель перетворення бізнесу припускає дослідження й зміну чотирьох елементів організації, а саме: рефреймінг, реструктуризація, пожвавлення, відновлення.
Кожний із чотирьох елементів організації містить по три складові, які визначають стійкий розвиток організації.
Рефреймінг - зміна у свідомості організації, усвідомлення організацією того, що вона із себе представляє, чого може досягти. Застій і стереотипність у поводженні організації заважають їй змінюватися, відслідковувати нове, бачити перспективи, перетворюватися відповідно до нових умов. Рефреймінг включає наступні процеси:
1. Мобілізація організації - це приведення її в бойову готовність, мотивація персоналу на виконання нових завдань, створення проектних груп і команд, визначення лідера, створення системи інформаційних зв'язків, горизонтальної й вертикальної координації дій, підготовки персоналу до майбутніх змін. Завдяки цьому процесу, за аналогією з живим організмом, накопичується енергія, необхідна для виконання складних завдань.
2. Визначення перспектив - припускає відмову від стереотипів й екстраполяційного підходу. Це свого роду виклик, визначення нового сенсу існування організації, адекватно сприйманого всіма членами організації. При визначенні перспектив виробляється конкретний бажаний стан, якого треба досягти, визначаються прагнення й бажання різних ланок організації.
3. Визначення цілей. Якщо компанія натхнена перспективами й мобілізована на їхню реалізацію, необхідно розробити систему показників і цілей, які організація повинна досягти. Визначення цілей припускає розробку цілей вищого порядку, установлення зв'язків між ними, розробку цілей нижчого порядку, ув'язування цілей по рівнях керування.
Реструктуризація - це процес, що стосується досягнення конкурентних переваг. Це насамперед зміни в стилі ділового поводження, які диктує зовнішнє середовище, це свого роду приведення зовнішнього вигляду у відповідність із ситуацією.
Реструктуризація пов'язана з наступними процесами:
1. Розробка економічної моделі організації, що містить у собі виділення всіх бізнесів компанії в самостійні ланки й керування господарським портфелем, побудова ланцюжків цінностей, розподіл ресурсів по видах діяльності.
2. Упорядкування інфраструктури, що припускає формулювання операційної стратегії, розробку мережної стратегії й стратегії залучення ресурсів, координацію діяльності підрозділів.
3. Перепроектування виробничих процесів або відпрацьовування нових технологій - удосконалення окремих технологічних операцій, узгодження послідовності виконання окремих операцій, установлення зв'язку створених процесів із зовнішнім середовищем.
Пожвавлення - це розвиток організації разом з розвитком середовища. Із чотирьох елементів пожвавлення самий значимий фактор, що чітко визначає границю між перетворенням організації, просто ростом або скороченням розмірів компанії. Пожвавлення припускає ріст і включає:
1.Концентрація діяльності організації на задоволенні потреб ринку - визначення очікуваної цінності товару для споживача, сегментування ринку, створення оптимальної системи доставки продукції покупцеві.
2. Створення нових видів бізнесу. Для цього необхідно підтримувати й підсилювати ключові фактори успіху, знаходити союзників і вступати з ними в альянс, володіти технікою злиттів і поглинань.
3. Впровадження сучасних інформаційних технологій, що припускає вибір адекватної технологічної бази, інтеграцію внутрішніх бізнес-процесів на базі цих технологій, проведення реінжинірингу, розвиток інформаційних мереж, визначення оптимального масштабу бізнесу.
Відновлення пов'язане із придбанням співробітниками компанії нових навичок і знань, що дозволяє організації регенерувати. Три системи відновлення:
1. Розробка системи оцінки результатів праці, забезпечення індивідуального розвитку й розвитку самої організації.
У рамках розробки системи оцінки результатів праці вирішуються три основні завдання:
узгодження системи винагороди із цілями організації,
поширення зони дії системи винагороди за межі організації,
надання співробітникам права самим визначати форму своєї винагороди.
2. Індивідуальний розвиток припускає прагнення лідера розвивати творчий потенціал підлеглих, розробку масштабних програм підготовки й перепідготовки кадрів, забезпечення балансу попиту та пропозиції кваліфікованих кадрів у різних ланках організації.
3. Розвиток організації складається з чотирьох завдань - проектування компанії, забезпечення командного підходу до керування, забезпечення самонавчання організації, досягнення єдності корпоративних цілей й інтересів персоналу.
Реалізація всього що пов'язане з відновленням, припускає перехід свідомості на більш високий якісний рівень. Відновлення є найбільш тонким і важким процесом, оскільки пов'язане зі зміною основних цінностей людини.
Таким чином, всі стратегічні перетворення забезпечують стійкий розвиток в перспективі за рахунок створення і закріплення конкурентних переваг.
