- •Тема 1. Загальні основи управління стратегічними змінами
- •1. Поняття та сутність стратегічного управління підприємством.
- •2. Співвідношення понять стратегічного та оперативного управління.
- •3. Модель стратегічного управління.
- •4. Суть і завдання проведення стратегічних змін.
- •Контрольні питання:
- •2. Перетворення в організації та основні завдання їх впровадження.
- •3. Концептуальні підходи в управлінні змінами
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •2. Завдання етапу реалізації стратегії.
- •2. Умови і основні етапи циклу реалізації стратегії.
- •4. Реакція на зміни в організації в процесі впровадження та управління опором змінам.
- •5. Контроль за реалізацією стратегії.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 4. Ресурсно-компетенційна база стратегічних змін
- •1. Зв’язок стратегічних ресурсів зі стратегією.
- •2. Управління за цілями.
- •3. Інформаційне забезпечення стратегічного управління
- •Контрольні питання:
- •2. Суть та визначення стратегічного рівня підприємства. Фактори, що формують стратегічний рівень підприємства.
- •3. Переваги стратегічно-орієнтованих підприємств.
- •4. Суть та ознаки стратегічної поведінки, її зв’язок зі стратегічним мисленням.
- •Контрольні питання:
- •2. Досягнення конкурентної переваги в залежності від стадії життєвого циклу галузі.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 7. Організаційні аспекти проведення змін на підприємстві
- •1. Організаційний розвиток: суть, цільова характеристика, умови, засоби досягнення.
- •2. Концепція стратегічного організаційного розвитку. Рівні стратегічного організаційного розвитку.
- •3. Система планів розвитку організації.
- •4. Розробка тактики і політики на підприємстві.
- •5. Вироблення правил і процедур управлінських дій.
- •6. Мотиви, методи, мотиватори, які допомагають формувати стратегічну поведінку.
- •Контрольні питання:
- •2. Типи функціональних стратегій, їх загальна характеристика та спрямованість.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 9. Взаємозв’язок стратегії та організаційної структури управління підприємством
- •1. Зв’язок стратегії і організаційної структури.
- •2. Перебудова організації за моделлю “7s-Мак-Кінсі”.
- •3. Стратегічні переваги та недоліки різних організаційних структур управління.
- •4. Сучасні способи побудови організації: сітьова, віртуальна та горизонтальна організація.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 10. Організаційна культура і управління стратегічними змінами
- •1. Суть та складові організаційної культури підприємства.
- •2. Принципи і стандарти формування організаційної культури.
- •3. Механізм формування організаційної культури підприємства.
- •4. Підходи щодо визначення відповідності стратегії і культури підприємства.
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
- •Тема 11.
- •1. Поняття “команда” та “група”. Типи команд.
- •2. Рольові функції в команді.
- •3. Завдання й функції підрозділу стратегічного розвитку
- •Контрольні питання:
- •Завдання на самостійну роботу
- •Рекомендована література:
3. Переваги стратегічно-орієнтованих підприємств.
Стратегічно орієнтоване підприємство - це підприємство, де стратегічне мислення є основною, принциповою настановою в діяльності його персоналу, і насамперед вищого керівництва, де існує (формується) система стратегічного управління; застосовується раціональний процес стратегічного планування, який дає змогу розробляти та використовувати інтегровану систему стратегічних планів, причому поточна, повсякденна діяльність колективу підпорядкована досягненню стратегічних орієнтирів, тобто досягнуто стратегічної поведінки організації та персоналу.
Таке підприємство має доволі істотні переваги порівняно з «нестратегічними» організаціями:
Підприємство може мінімізувати негативні наслідки змін, що відбуваються, а також вплив фактора «невизначеності майбутнього».
Підприємство має змогу враховувати об'єктивні (зовнішні та внутрішні) фактори, що формують зміни, зосередитись на вивченні цих факторів; сформувати відповідні інформаційні банки.
Підприємство має змогу отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і тактичних рішень.
Підприємство полегшує собі роботу для забезпечення довго- та короткострокової ефективності й прибутковості.
Підприємство стає більш керованим, оскільки за наявності системи стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових завдань.
Підприємство полегшує собі можливості встановлення системи стимулювання, спрямованої на розвиток гнучкості й пристосованості підприємства та окремих його підсистем до змін.
4. Суть та ознаки стратегічної поведінки, її зв’язок зі стратегічним мисленням.
Формування поведінки певного типу пов'язано з характеристиками оточення організації, внутрішнього середовища і особливо - з типом організаційної культури, що склалася та формується на підприємстві.
Стратегічна поведінка - це поведінка юридичної або фізичної особи, яку вона обирає для себе як реакцію на вплив зовнішніх і внутрішніх факторів середовища; вона є проявом стратегічного мислення та знаходить вираження у механізмах розробки та реалізації стратегій.
Стратегічна поведінка - це один із видів організаційної поведінки, в якій переважно відображено підприємницькі характеристики. Однак треба зауважити, що для безприбуткових організацій застосовується також еволюційна стратегічна поведінка, але обидві вони спрямовані на забезпечення існування організації у довгостроковій перспективі.
Стратегічна поведінка організації базується на відповідних навичках, відображається у здійсненні таких заходів у формі:
проведення аналізу середовища функціонування організації: міжнародного, країни, ринків, галузі - з метою своєчасного виявлення потреб та інтересів споживачів, загроз та можливостей;
активного реагування за допомогою доступного організації інструментарію на зміни в середовищі та, до деякої міри, формування середовища;
цілеспрямованої діяльності щодо накопичення стратегічного потенціалу та підвищення конкурентоспроможності;
формування та ефективного використання виробничого, інноваційного, кадрового потенціалу згідно з обраними цілями та стратегіями;
забезпечення виготовлення продукції та надання послуг відповідної кількості та якості;
розробки та впровадження ефективних систем стратегічного управління.
Для опанування «правил ефективної поведінки» у системі організаційного розвитку (СОР) слід цілеспрямовано організовувати навчання певного спрямування.
Навчання поведінці досить усталений у часі процес зміни поведінки людини (організації) на основі усвідомленого накопичення досвіду, що знаходить вираз у певних діях людини (організації) та реакції оточення (зовнішнього середовища) на ці дії.
Реакція оточення виступає як механізм коригування цих дій, дозволяє співставляти самооцінку з оцінкою середовища.
Підсумовуючи підходи, які формують загальний зміст заходів по навчанню стратегічній поведінці можна запропонувати такий її перелік «навчання зверху-донизу», участь у прийнятті стратегічних рішень, участь у реалізації стратегічних планів, проектів, програм, участь у нарадах, де обговорюються всі проблеми організації з позицій стратегічної перспективи тощо.
Таким чином, соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління - невід'ємна частина стратегічного управління, яка пронизує увесь стратегічний процес: від початку формування ідей та стратегічного мислення - до створення умов для формування стратегічної поведінки окремої особи групи, організації в цілому. Стратегічна поведінка - це той інструмент, що забезпечує відтворення всіх необхідних дій з розробки та виконання стратегічного набору організації, примушує організацію та окремі її елементи функціонувати у стратегічному режимі.