1.5.2. Види систем індукторів загального впливу
Етапи розвитку магнітотерапії:
Елементарні індуктори магнітних полів, які застосовуються для локального (місцевого) впливу на обмежених ділянках тіла. При цьому може використовуватись, як 1 так і декілька індукторів.
Системи індукторів для створення магнітних полів заданої конфігурації та заданих законам зміни характеристик у часі та просторі. В цьому випадку є можливість впливати на цілу кінцівку або на тулуб людини. Приклади: апарат магнетайзер, який містить 5 індукторів –електромагнітів, розташованих на кріслі.
Рис 29.
Алімп 1 містить 2 соленоїди та набір окремих соленоїдів (8 соленоїдів, які забезпечують переміщення магнітного поля).
Рис 30 а) б)
Апарат виробляє прямокутні імпульси з частотою 10 або 100 Гц. В індукторах МП перемикається. В результаті МП переміщається (ефект бігучого поля)
Організовані системи індукторів, що формують за певними правилами. МП впливає на весь організм людини (принципи лікування не хвороби, а усього хворого).
Моделі конфігурації:
В формі площини, на якій розміщують пацієнта
В формі двох площин, між якими розміщують пацієнта
В формі циліндра, в якому розміщують пацієнта
По формі тіла людини
Конструктивні способи:
У вигляді жорсткого або напівжорсткого костюму (рис 31 а,б) , який влаштовується на кушетці
У вигляді гнучкого костюму (31в), який може використовуватись автономно
За принципами валізи або пенала
Рис 31 а, б, в, г, д
Критерії розробки:
Ефективність лікування
Комфортність пацієнта
Зручність та простота в обслуговуванні
Технологічність у виробництві
Собівартість
Таким чином достатньо велика кількість технічних рішень та конструктивних варіантів звужується до деякого класу пристроїв магнітотерапії які практично реалізуються, а саме на основі кушетки або крісла у вигляді жорсткого або напівжорсткого костюму або у вигляді «валізи» чи її різновидів.
Магнітоскан серії Аврора МК
Рис 32. Схематичне зображення конструкції магнітоскану
Особливістю конструкції є розміщення системи індукторів в двох площинах: нижній – прямолінійній, верхній – криволінійній. Нижня поверхня – кушетка, верхня – навісний підвіс. Для спрощення конструкції верхня кришка складається із двох частин. В магнітоскананх використовують електромагніти-індуктори (рис 32).
Рис 33. Електромагніт на основі плоского сердечника з плоскими наконечниками.
Одним із перспективних напрямків є виконання плоских без каркасних котушок, які орієнтовані віссю перпендикулярно до об’єкту і легко розміщується в конструкції площинного магнітоскану.
Рис 34. Фрагмент секцій, зібраних з плоских котушок
Використання таких котушок забезпечує створення полів складних конфігурацій, дозволяє одержати МП з великим ступенем неоднорідності. Технологія виготовлення плоских без каркасних котушок зводиться до намотування на диск кругового контура із заданим числом витків. В результаті виходить гнучка котушка, форма та геометричні розміри, якої можна змінювати. В одному магнітоскані можна використати 2 типи індукторів: плоску котушку та електромагніт. Також можна конструктивно об’єднати плоску котушку з електромагнітом, вставивши його у прорізи плоского наконечника-сердечника електромагніта. При підключені плоскої котушки до джерела струму електромагніт виконує роль екрана, зменшуючи тим самим випромінювання в зовнішньому середовищі. При одночасному включенні індукторів, як до одного джерела струму, так і до різних створюються неоднорідні МП з дуже складною конфігурацією, а також характером зміни просторових та часових характеристик.