- •1.1 Постійна магнітотерапія:
- •1.2 Імпульсна магнітотерапія
- •1.3 Низькочастотна магнітотерапія:
- •1. Локальні
- •2. Розподіленої дії
- •3. Загальної дії
- •1. Магнітотерапевтичні апарати локальної дії (мтал)
- •2. Мта розподіленої дії
- •3. Мта загальної дії:
- •1.4 Високочастотна магнітотерапія
- •1.5.1 Види індукторів
- •1.5.2. Види систем індукторів загального впливу
- •2. Застосування електричного поля:
- •2.1 Постійне електричне поле
- •2.1.1 Франклінізація
- •3.1 Надвисокочастотна електротерапія:
- •3.1.1 Дециметрова терапія:
- •3.1.2 Сантиметрова терапія:
- •4.4.1 Лазеротерапія:
- •4.4.2 Фотодинамічна терапія:
- •5.2 Ультразвукова терапія:
1.3 Низькочастотна магнітотерапія:
- лікувальне застосування магнітної складової змінного електромагнітного поля (ЕМП) низької і дуже низької частоти.
Види низькочастотних МП:
Змінне
Пульсуюче
Обертальне
Бігуче.
Рис 4 Основні види МП, які використовуються для НМТ
а – змінне магнітне поле
б – пульсуюче МП
в – бігуче МП
г – обертальне МП
Найбільш ефективного впливу від НМП зазнають нервова, серцево-судинна, ендокринна системи. НМП викликають збудження нервової системи, нормалізує вегетативні функції організму, зменшує підвищений тонус судин і моторну функцію шлунку. Найбільшою збудливою дією володіють змінні та бігучі поля. За допомогою обертання МП в тканини вводять лікарські речовини (лікарській магнітофорез) за рахунок збільшення коливальних рухів форменних елементів білків крові відбувається активація локального кровоточу посилення кровопостачання різних органів та тканин. Активація низькочастотними МП центральних ланок нейроендокринною регуляції діяльності внутрішніх органів призводить до посилення в них переважно катаболічних реакцій. За рахунок послаблення гладких м’язів периферичних судин, такі поля володіють слабкою гіпотензивною дією.
Показання:
Наслідки закритих травм головного мозку
Захворювання і пошкодження периферичної нервової системи
Діабетичний поліневрит
Ішемічна хвороба серця
Гіпертрофічна хвороба першої стадії
Хвороба Рейно та інші захворювання периферичних судин кінцівок
Хронічні захворювання внутрішніх органів
Переломи кісток
Артроз
Артрит
Опіки, гнійні рани
Захворювання вуха, горла, носа.
Протипоказання:
Індивідуальна чутливість до впливів
Порушення мозкового кровообігу
Ускладнені форми ішемічної хвороби серця
Наявність імплантованих кардіостимуляторів.
Параметри:
Найбільш важливим чинником при побудові апаратів магнітної терапії є ступінь локалізації поля та пацієнта.
Види локалізації:
Локальної (місцевої) дії
Розподіленої дії
Загальної дії.
1. Локальні
Містять 1 або 2 індуктори, призначені для опромінення полем деякого органу або ділянки тіла пацієнта. Особливістю даної дії є відсутність просторового переміщення магнітного поля.
2. Розподіленої дії
Апарати, які містять більше трьох індукторів, і за допомогою яких можна охопити ряд органів пацієнта або значну область тіла пацієнта.
3. Загальної дії
Апаратура з найбільш об’ємним пристроєм, в якому повинна розміщуватись людина. В цих апаратах забезпечується загальна дія і передбачається переміщення МП в просторі і зміна в часі.
Рис 5. Узагальнена структурна схема магнітотерапевтичного апарату (МТА)
За допомогою блоку керування (БК) задається набір біотропних параметрів МП. Крім цих параметрів блок керування може задавати частотно-часові параметри, параметри синхронізації, інтенсивність МП та ін. Формувач призначений для отримання струму певної форми в індукторах. В найпростішому випадку може містити перетворювач виду сили струму у вигляді випрямляючого діоду. До складу формувача входять підсилювач потужності. Кінцевий пристрій призначений для формування МП. Це може бути 1 або набір індукторів, які виконані у вигляді електро-магнітів, соленоїдів, коротких (плоских) котушок індуктивності.