- •Предмет і визначення логіки
- •Історичні етапи становлення логіки як науки
- •Поняття формалізації в логіці
- •Зв'язок мови і мислення. Природна і штучна мова
- •Традиційна і сучасна логіка
- •Сутність поняття, його зміст і обсяг
- •Відношення між поняттями
- •Закон мислення та основні формально-логічні закони
- •Закон тотожності
- •Закон несуперечності
- •Закон виключеного третього
- •Закон достатньої підставки
- •Судження як форма правильного мислення. Види суджень
- •Специфіка простих суджень
- •Складні судження та їх специфіка
- •Категоричні судження. «Логічний квадрат»
- •Умовивід як складна форма логічного мислення
- •Дедуктивні та індуктивні умовиводи
- •Суперечка, її види і форми
- •Софізми і паралогізми, парадокси і антиномії
- •Особливості релігієзнавства як науки та навчальної дисципліни
- •Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика
- •Сутність і походження релігії. Поняття Бога
- •Релігійна віра, її зміст і форми вияву
- •Роль жінки в релігії
- •Функції релігії та церкви
- •Тотемізм і табу, їх характеристика
- •Сідхартха Гаутама як засновник буддизму
- •Страждання, карма, нірвана в буддійському світогляді
- •Буддизм хінаяни і махаяни
- •«Чотири благородні істини» в буддистській релігії
- •Сутність віровчення і культу іудаїзму
- •Загальна характеристика іудейської Тори
- •Соціально-історичні, економічні та політичні причини виникнення християнства, його філософські та релігійні витоки
- •Християнський Символ віри
- •Християнські таїнства та обряди
- •Вселенські собори та їх значення в історії християнства
- •Заповіді блаженства (Нагорна проповідь)
- •Католицизм. Особливості догматики, культу та організації
- •Основні догматичні розходження між католицизмом і православ’ям
- •Найважливіші свята у католиків (їх коротка характеристика)
- •Реформація хvi ст.. Поняття «протестантизм» і «реформаторство»
- •Особливості раннього протестантизму
- •Пізній протестантизм та його специфіка
- •М. Лютер та ж. Кальвін як ідеологи реформації
- •Соціально-економічні і політичні причини хрещення на Русі
- •Ступені священства в провославії. Духовенство і миряни.
- •Головні свята в православному християнстві
- •Іслам: історія його виникнення і становлення як світової релігії
- •Місце і роль пророка Мухаммеда в ісламському віровченні
- •Сутність віровчення і культу мусульманської віри
- •Основні напрями в ісламі
- •Мусульманські свята й обряди
-
Моральні категорії у світі православного віровчення
-
Іслам: історія його виникнення і становлення як світової релігії
Іслам (араб. الإسلام, буквально означає підкорення, покірність) — одне з декількох світових (нарівні з християнством, буддизмом) віровчень, які сповідують віру у єдиного Бога. Прихильники ісламу нині живуть у всьому глобальному суспільстві, на всіх континентах і в більшості локальних суспільств країн світу.
Символ Віри (шахада) в ісламі звучить як "Немає бога крім Бога і Мухаммад - пророк його" або на староруській (мові, якою користувались білоруські татари - перші мусульмани на старій Русі - "«Нямаш іншага, толькі адзіни Пан Бог, і Мухаммад – Пасол Божи»")
Іслам також називають мусульманством, магометанством, а людей, що її сповідують — мусульманами, магометанами. В українській мові також збереглися такі нині маловживані форми як басурманин— запозичена через тюркські мови, агарянин та ізмаїлтянин - тобто людина з племені нащадків Агарі і її спільного з Авраамом сина Ізмаїла.
Мусульмани складають переважну більшість населення багатьох країн Азії й Африки. Ісламське віровчення відіграє помітну роль у сучасному політичному житті глобального суспільства.
На руських землях, зокрема в Україні про ісламське віровчення стало відомо практично після його появи, оскільки з тих часів збереглися згадки про арабських купців з Арабського халіфату, які відвідували Русь. Іслам також мав значний вплив у Волзькій Булгарії — сусідові Русі. Значення ісламу підтверджується також тим, що серед віровчень, серед яких Володимир Великий обирав офіційне державне віровчення для своєї держави нарівні з грецькими і латинськими християнськими віровченнями знаходимо також іудаїзм й іслам — тобто основні чотири напрямки єдинобожжя у тогочасному світі.
У XIV ст. на Русі, яка тоді входила до Великого Князівства Руського і Литовського при князівських замках виникають спільноти служилих русько- і тюркомовних людей, які сповідували іслам і яких, незважаючи на їхнє походження, об'єднували під назвами «татари» або «козаки». У їхньому середовищі здобули значне поширення кітаби — книги релігійного змісту, написані староруською мовою, але за допомогою арабської абетки. В 1350 році Литовський князь запросив «татар» (в ті часи так часто називали всіх мусульман, не лише тюркомовних) приєднатися до його війська. Кількість татар була настільки великою, що в 1591 році їхня кількість становила близько 100 000 і вони мали близько 400 мечетей у Західній Україні, Польщі і Білорусі.
Всі ці факти дають підстави розглядати Русь, а пізніше Україну як важливий центр розвитку і поширення єдинобожжя у Європі і світі, оскільки всі основні його напрямки — християнство, іудаїзм, а також іслам мають в Україні давні традиції і коріння.
Іслам — це монотеістична Авраамічна релігія походить від вчення Мухаммаду, арабського релігійного і політичного діяча 7-го століття. Термін Іслам має на увазі «підпорядкування», або повну віддачу себе Богу (Арабська: الله, Allāh).[1]Прихильники ісламу відомі, як мусульмани, маючи на увазі «той хто представляє Бога».[2][3] Зараз кількість мусульман між 1,1 мільярдами і 1,8 мільярдами, роблячи іслам, другою світовою релігією після християнства.[4]
Мусульмани вважають, що Бог зробив одкровення в Корані Мухаммаду, Бог навернув пророка, і беруть до уваги Коран і сунна (слова і справи Мухаммада) як фундаментальні джерела ісламу.[5]Вони не розцінюють Мухаммеда як засновника нової релігії, але як реставратор оригінальної монотеїстичної віри Авраама, Мойсея, Ісуса, і інших пророків. Мусульманська традиція вважає, що юдеї і християни спотворили одкровення, Бог надав цим пророкам змінений текст, вводячи різновид брехні.[6]
Іслам включає багато релігійних фундацій. Загалом потрібно, щоб прихильники виконували П'ять фундацій ісламу, які є п'ятьма обов'язками, які об'єднують мусульман в суспільстві.[7] На додаток до П'яти фундацій, ісламський закон розвинув традицію управлінь, які торкаються фактично всіх аспектів життя і суспільства. Ця традиція містить у собі все від практичних питань від регламентації їжі, шлюбних зносин й банківської справи до джихаду.[8]
Майже всі мусульмани належать до однієї з двох головних течій, Сунізму і Шиїзму. Єресь розвивалася наприкінці 7-го сторіччя, через розбіжності в керівництві ісламського суспільства в релігійних і політичних питаннях.
Сьогодні в світі приблизно 85% сунітів і 15% — шиїтів. Іслам — домінуюча релігія на Близькому Сході, також як і в деяких місцевостях в Африці і Азії. Велика ісламська громада є в Китаї, на Балканському півострові у Східній Європі і Росії. Є також великі ісламські громади серед іммігрантів в інших частинах світу, як наприклад у Західній Європі. Близько 20% мусульман живуть у країнах арабського світу.[9]