Фізіологія сільськогосподарських тварин

діяльності на корисні якості та продуктивність сільськогосподарських тварин. Доведено, що найвищу рухливість і працездатність виявляють коні сильного зрівноваженого рухливого типу. Коні сильного зрівноваженого інертного типу показали високі робочі якості при перевезенні великих вантажів на далекі відстані, де не потрібна велика швидкість пересування. Використання на роботах тварин невтримного типу, які виявляють агресивність, пов’язане з деякими труднощами. Ці коні здатні до виконання легких робіт з швидким рухом. Найменшою працездатністю характеризуються коні слабкого типу (Манаков Г. Д., Паршутін Г. В., 1961).

Процеси синтезу молока і молоковіддача також тісно пов’язані з індивідуальними особливостями нервової системи. Корови сильного зрівноваженого рухливого типу мають найвищу молочну продуктивність. У них висока сталість лактації, а добове коливання удою незначне. За всіма вищеназваними показниками останнє місце належить тваринам з слабкими процесами збудження та гальмування (Кокорина Е. П., 1986).

Цікаві дані одержані по спермопродукції кнурів великої білої породи. Дослідження показали, що сперма кнурів сильного зрівноваженого типу має кращу активність і рухливість. У самців слабкого і невтримного типів, як правило, сперма буває низької якості.

Низька якість сперми кнурів слабкого типу нерідко супроводжується поганим заплідненням маток (Конюхова В. О., 1963).

За однакових умов годівлі, догляду й утримання протягом ряду опоросів значною плодючістю (10,3–12 поросят) та молочною продуктивністю (43,2–58,7 кг) володіли свиноматки сильного зрівноваженого рухливого типу. Свиноматки сильного незрівноваженого (невтримного) типу з поганою рухливістю нервових процесів мали низьку плодючість (6,5–10,3 поросяти) та молочну продуктивність (35,9–36,9 кг) (Науменко В. В., 1978).

ЗНАЧЕННЯ ВЧЕННЯ І. П. ПАВЛОВА ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

Основним положенням павловського вчення є ідея про нервізм, про ведучу, головну роль центральної нервової системи в регуляції

520

Розділ 14. Вища нервова діяльність

зовнішніх та внутрішніх зв’язків організму. Великі півкулі головного мозку впливають буквально на всі процеси, що відбуваються в організмі. А раз так, то за допомогою умовних рефлексів, що утворюються у великих півкулях, можна впливати на багато сторін життєдіяльності організму тварини.

Поведінка тварини нерозривно пов’язана з утворенням одних і згасанням інших рефлексів. Використовуючи умовні рефлекси, можна полегшити працю людини по догляду за тваринами, підвищити їх продуктивність.

Дотримуючись годин годівлі, поїння, доїння та інших виробничих процесів, ми виробляємо у тварин умовні рефлекси на час, закріплюємо у них певний ритм фізіологічних функцій, тобто створюємо стійкий стереотип, порушення якого негативно відбивається на їх продуктивності. Так, доїння корів з запізненням на 30–40 хв порівняно з установленим розпорядком знижує добовий удій на 5% з одночасним зменшенням вмісту жиру на 0,2–0,4% (Квасницький О. В., Конюхова В. О., 1954).

Підмінна доярка ніколи не надоїть стільки молока, скільки надоює основна. Пояснюється це утворенням і закріпленням у корів рефлексу молоковіддачі на такі подразники, як голос доярки, її зовнішній вигляд, запах одягу, взуття, способи підмивання й масажу вимені, технічні прийоми ручного або машинного доїння тощо. Звідси висновок — часта зміна доярок негативно позначається на молочній продуктивності корів.

При машинному доїнні у корів виробляється умовний рефлекс на шум мотора, що приводить в дію доїльні апарати. За даними М. Є. Євсеєва, включення мотора в лічені секунди викликає у лактуючих корів підвищення температури шкіри вимені з 32 до 33°С.

Отже, шум мотора, будучи умовним сигналом, швидко настроює весь організм корови та її молочну залозу на молоковіддачу.

У радгоспі «Більшовичка» Псковської області Росії повернення свиней з прогулянки та їх годування проводиться за звуковими сигналами — ударами в рельсу. Це дозволить полегшити догляд за тваринами. Сигналізація часу годівлі не лише прискорює збір тварин у приміщення, полегшуючи працю обслуговуючого персоналу, а й покращує процеси травлення. Численними спостереженнями підтверджено, що звук посуду, запах корму, шум обслуговуючого персоналу є

521

Фізіологія сільськогосподарських тварин

умовними сигналами, які підвищують апетит, збільшують секрецію слинних та шлунково-кишкових залоз. Добрий апетит, активне соковиділення — важливі показники здоров’я тварини.

Узгаданому господарстві на ділянках з застосуванням «електропастуха» картоплю згодовують на корню. Свині вибирають її ретельно, без втрат. При такому утриманні значно знижується собівартість свинини, тому що відпадає потреба в проведенні цілого ряду робіт.

Застосовуючи умовні рефлекси, свинарки радгоспу «Родина» тієї

жобласті примусили кожну лактуючу свиноматку годувати поросят стільки, скільки потрібно. Таким методом вирощено десятки тисяч поросят і заощаджено мільйони центнерів незбираного коров’ячого молока (Жуков Н. О., 1965).

Закріплення поросят за сосками свиноматки досягається систематичним підсаджуванням кожного поросяти до одного й того ж соска. Робота ця копітка й трудомістка. Використовуючи умовні рефлекси з нюхового аналізатора, можна прискорити закріплення слабких поросят-сисунів за передніми, більш молочними, грудними сосками. З цією метою відразу після опоросу одні передні соски змазують камфорним, а інші — ментоловим маслом. Після цього до них підсаджують слабких поросят, інших пускають до необроблених сосків. Годують поросят з 60-хвилинним інтервалом. Уже в перший день досліду можна спостерігати, як без сторонньої допомоги поросята знаходять соски з запахом камфорного масла після четвертого, а соски з запахом ментолу — після шостого годування. Контрольні поросята знаходять «свої» соски лише після 12–15 підсаджувань. Змазування сосків свиноматки ароматичними речовинами значно прискорює процес закріплення за ними новонароджених (Науменко В. В., 1991).

Усвинарстві багато часу займає чистка станків від гною. Особливо багато праці доводиться витрачати на прибирання приміщень, де тварини утримуються великими групами. Щоб уникнути забруднення станків та отруєння повітря аміаком та іншими газами, необхідно щоденно в один і той же час (найкраще після годівлі) виганяти свиней на 15–20 хв в окремі місця для випорожнення.

Систематичне повторення вигону свиней сприятиме виробленню та закріпленню у них рефлексу дефекації. Безсумнівно, все це значною мірою полегшить працю тваринників і покращить санітарний стан господарства.

522

Розділ 14. Вища нервова діяльність

Широкі можливості використання вчення І. П. Павлова в конярстві, де всі виробничі процеси базуються на виробленні різноманітних умовних рефлексів. Коні порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами відрізняються більш розвиненою вищою нервовою діяльністю. У зв’язку з цим вони здатні розрізняти ледве помітні сигнальні подразнення вершника: найменшу зміну центра ваги, легкий дотик віжки або ноги, що дуже важливо при підготовці коней до верхової їзди.

Як відомо, індійці Північної Америки під час верхової їзди управляють кіньми ногами, не застосовуючи вуздечки.

Бувають випадки, коли окремі тварини — жеребці, бугаї, кнури зі злим норовом і агресивною поведінкою, можуть становити велику небезпеку навіть для людини. Для приборкання буйних тварин нерідко використовують умовні рефлекси. Забіякуватому бугаю, наприклад, закріплюють на лобі «їжачка» з колючого дроту, направленого вістрям до шкіри тварини. При зіткненні лобами з іншими тваринами агресивний бугай відчуває біль, у результаті чого у нього виробляється захисний умовний рефлекс і він перестає битися (Квасницький О. В., 1954).

Наведені приклади переконливо підтверджують наукову та практичну значимість використання вчення І. П. Павлова про вищу нервову діяльність з метою організації раціональної годівлі, догляду та утримання сільськогосподарських тварин.

523

Фізіологія сільськогосподарських тварин

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Що таке вища нервова діяльність?

2.За участю яких відділів ЦНС здійснюється вища й нижча нервова діяльність?

3.Які основні відмінності між умовними та безумовними рефлексами?

4.Що є основою вищої нервової діяльності?

5.Біологічне значення умовних рефлексів.

6.Правила вироблення умовних рефлексів.

7.Фізіологічний механізм утворення умовного рефлексу.

8.За участю яких властивостей нервових центрів формується умовний зв’язок при виробленні умовного рефлексу?

9.Основні методики вироблення умовних рефлексів.

10.Безумовне (зовнішнє) гальмування умовних рефлексів. Наведіть приклад.

11.Умовне (внутрішнє) гальмування умовних рефлексів. Наведіть прик-

лад.

12.Іррадіація та концентрація нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку.

13.Як слід розуміти позитивну та негативну індукцію у корі великих півкуль головного мозку?

14.Що таке динамічний стереотип?

15.Фізіологія сну.

16.Що таке перша та друга сигнальні системи?

17.Типи вищої нервової діяльності за І. П. Павловим.

18.На основі чого І. П. Павлов поділив нервову систему тварин на типи

ВНД?

19.Чим характеризується сила, зрівноваженість та рухливість нервових процесів (гальмування, збудження)?

20.Зв’язок типу нервової системи з продуктивністю тварин.

524