
- •ПЕРЕДМОВА
- •ВСТУП
- •ДО ІСТОРІЇ ФІЗІОЛОГІЇ
- •ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ
- •МЕТОДИ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
- •Розділ 1. КРОВ І ЛІМФА
- •ФУНКЦІЇ КРОВІ
- •СКЛАД ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ
- •СКЛАД ПЛАЗМИ КРОВІ
- •КЛІТИНИ КРОВІ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
- •ЗСІДАННЯ КРОВІ
- •КРОВОТВОРЕННЯ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ
- •ГРУПИ КРОВІ
- •РЕЗУС-ФАКТОР
- •Розділ 2. СЕРЦЕ ТА КРОВООБІГ
- •ЕВОЛЮЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
- •РОЗВИТОК ВЧЕННЯ ПРО КРОВООБІГ
- •ФІЗІОЛОГІЯ СЕРЦЯ
- •НЕРВОВА ТА ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ РОБОТИ СЕРЦЯ
- •КРОВООБІГ
- •Розділ 3. ДИХАННЯ
- •ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ДИХАЛЬНИЙ АПАРАТ ССАВЦІВ
- •ЗОВНІШНЄ ДИХАННЯ
- •ОБ’ЄМ ЛЕГЕНЬ ТА АЛЬВЕОЛЯРНА ВЕНТИЛЯЦІЯ
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ АПАРАТА ДИХАННЯ
- •ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ ПРОЦЕС ОБМІНУ ГАЗІВ У ЛЕГЕНЯХ
- •ЗВ’ЯЗОК ТА ТРАНСПОРТ ГАЗІВ КРОВ’Ю
- •ТРАНСПОРТ КИСНЮ КРОВ’Ю
- •ТРАНСПОРТ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ КРОВ’Ю
- •ТКАНИННЕ ДИХАННЯ
- •РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ
- •ОСОБЛИВОСТІ ДИХАННЯ ПРИ ЗМІНАХ АТМОСФЕРНОГО ТИСКУ ПОВІТРЯ
- •ДИХАННЯ У ПТАХІВ
- •Розділ 4. ТРАВЛЕННЯ
- •ЕВОЛЮЦІЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ. ВИДИ ТРАВЛЕННЯ
- •ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ
- •ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ
- •СЕКРЕТОРНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛИННИХ ЗАЛОЗ
- •СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ СЛИНИ У ТВАРИН РІЗНИХ ВИДІВ
- •ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ
- •ШЛУНКОВЕ ТРАВЛЕННЯ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
- •ШЛУНКОВЕ ТРАВЛЕННЯ У СВИНЕЙ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
- •ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ У ШЛУНКУ ЖУЙНИХ
- •ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛІПІДІВ У ПЕРЕДШЛУНКАХ
- •РОЛЬ СІТКИ І КНИЖКИ В ТРАВЛЕННІ
- •ВСМОКТУВАННЯ У ПЕРЕДШЛУНКАХ
- •МЕХАНІЗМ ВІДРИГУВАННЯ КОРМУ ТА ГАЗІВ
- •ТРАВЛЕННЯ У КИШЕЧНИКУ
- •МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ СЕКРЕЦІЇ КИШКОВОГО СОКУ
- •ВСМОКТУВАННЯ ПРОДУКТІВ РОЗЩЕПЛЕННЯ БІЛКІВ, ВУГЛЕВОДІВ І ЖИРІВ
- •ВСМОКТУВАННЯ ВОДИ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН У РІЗНИХ ВІДДІЛАХ ТРАВНОГО ТРАКТУ
- •РЕГУЛЯЦІЯ ВСМОКТУВАННЯ
- •ТРИВАЛІСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ КОРМУ У ТРАВНОМУ ТРАКТІ
- •ЕКСКРЕТОРНА ФУНКЦІЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ
- •АКТ ДЕФЕКАЦІЇ
- •МЕХАНІЗМ НАСИЧЕННЯ, ГОЛОДУ І СПРАГИ
- •ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ У СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
- •Розділ 5. ОБМІН РЕЧОВИН
- •МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН
- •ОБМІН БІЛКІВ, ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ БІЛКА ТА ОКРЕМИХ АМІНОКИСЛОТ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН
- •ОБМІН АМІНОКИСЛОТ
- •ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ
- •ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОБМІНУ БІЛКІВ, ЖИРІВ І ВУГЛЕВОДІВ
- •ОБМІН ВОДИ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН
- •Розділ 6. ОБМІН ЕНЕРГІЇ І ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ
- •ОБМІН ЕНЕРГІЇ КОРМОВИХ РЕЧОВИН
- •МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБМІНУ ЕНЕРГІЇ
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЗООБМІНУ
- •ЗАГАЛЬНИЙ І ОСНОВНИЙ ОБМІНИ
- •ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН
- •РЕГУЛЯЦІЯ ОБМІНУ ЕНЕРГІЇ
- •ТЕПЛООБМІН ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ
- •Розділ 7. ВИДІЛЕННЯ
- •ЕВОЛЮЦІЯ ВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ
- •НИРКИ ТА ЇХ ФУНКЦІЯ
- •УТВОРЕННЯ СЕЧІ
- •СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ СЕЧІ
- •ВИВЕДЕННЯ СЕЧІ
- •ОСОБЛИВОСТІ СЕЧОВИДІЛЕННЯ У ПТИЦІ
- •Розділ 8. ФІЗІОЛОГІЯ ШКІРИ
- •ФУНКЦІЇ ШКІРИ
- •САЛЬНІ ЗАЛОЗИ
- •ПІГМЕНТАЦІЯ ШКІРИ ТА ВОЛОСЯНОГО ПОКРИВУ
- •ВОЛОСЯНИЙ ПОКРИВ ТВАРИН
- •СЕЗОННІ ПРОЦЕСИ У ШКІРІ
- •ЕКСКРЕТОРНА ФУНКЦІЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ ТА ЛЕГЕНЬ
- •Розділ 9. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА
- •ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ ТА МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ
- •МІСЦЕ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ В ЗАГАЛЬНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ
- •ЗНАЧЕННЯ, ХІМІЧНА БУДОВА ТА ЗАКОНИ ДІЇ ГОРМОНІВ
- •МЕХАНІЗМ ДІЇ ГОРМОНІВ
- •ФІЗІОЛОГІЧНА РОЛЬ ГІПОФІЗА
- •ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА
- •ПАРАЩИТОВИДНІ ЗАЛОЗИ
- •ЕНДОКРИННА ФУНКЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
- •НАДНИРКОВІ ЗАЛОЗИ
- •ЕНДОКРИННА ФУНКЦІЯ СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ
- •ТИМУС, АБО ЗАГРУДИННА ЗАЛОЗА
- •ТКАНИННІ ГОРМОНИ
- •Розділ 10. РОЗМНОЖЕННЯ
- •ФІЗІОЛОГІЯ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ
- •ФІЗІОЛОГІЯ ЖІНОЧОЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ
- •СТАТЕВИЙ ЦИКЛ
- •СТАТЕВІ РЕФЛЕКСИ САМЦЯ І САМКИ
- •ЗАПЛІДНЕННЯ
- •РОДИ
- •ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ І ПЕРЕСАДКИ (ТРАНСПЛАНТАЦІЇ) БЛАСТОЦИСТ
- •РЕГУЛЯЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ТВАРИН ЗА ДОПОМОГОЮ ГОРМОНІВ
- •РОЗМНОЖЕННЯ ПТИЦІ
- •Розділ 11. ЛАКТАЦІЯ
- •РІСТ І РОЗВИТОК МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
- •РЕГУЛЯЦІЯ РОСТУ І РОЗВИТКУ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
- •БУДОВА МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
- •МОЛОКО, ЙОГО ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
- •МОЛОЗИВО
- •МІСТКІСНА СИСТЕМА ВИМЕНІ
- •РЕГУЛЯЦІЯ МОЛОКОУТВОРЕННЯ
- •МОЛОКОВІДДАЧА ТА ЇЇ РЕГУЛЯЦІЯ
- •ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗДОЮ КОРІВ ПРИ ПОТОКОВО-ЦЕХОВІЙ СИСТЕМІ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА
- •ГАЛЬМУВАННЯ РЕФЛЕКСУ МОЛОКОВІДДАЧІ
- •ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МАШИННОГО ДОЇННЯ КОРІВ
- •ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ НЕТЕЛЕЙ ДО ОТЕЛЕННЯ ТА ЛАКТАЦІЇ
- •ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ
- •Розділ 12. ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ ТА НЕРВІВ
- •ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН — ПОДРАЗЛИВІСТЬ, ЗБУДЛИВІСТЬ І ЗБУДЖЕННЯ
- •БІОЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА
- •МЕХАНІЗМ ВИНИКНЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ
- •ФАЗИ ЗБУДЛИВОСТІ
- •ФУНКЦІОНАЛЬНА РУХЛИВІСТЬ (ЛАБІЛЬНІСТЬ)
- •ПАРАБІОЗ ТА ЙОГО ФАЗИ
- •ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ
- •ВЛАСТИВОСТІ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ
- •МЕХАНІЗМ М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
- •СИЛА І РОБОТА М’ЯЗІВ
- •ВТОМА М’ЯЗІВ
- •ВЛАСТИВОСТІ ГЛАДЕНЬКИХ М’ЯЗІВ
- •ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВІВ
- •СИНАПСИ
- •ВПЛИВ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ НА ЖИВІ ТКАНИНИ
- •Розділ 13. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА
- •ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
- •ФІЗІОЛОГІЯ ОКРЕМИХ ЧАСТИН ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
- •МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІЙ КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ
- •Розділ 14. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
- •ЛОКАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙ У КОРІ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ
- •УМОВНІ РЕФЛЕКСИ
- •ІРРАДІАЦІЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ ТА ІНДУКЦІЯ ЗБУДЖЕННЯ І ГАЛЬМУВАННЯ
- •АНАЛІЗ І СИНТЕЗ
- •СОН І ГІПНОЗ
- •ПЕРША ТА ДРУГА СИГНАЛЬНІ СИСТЕМИ
- •ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ПРОДУКТИВНІСТЮ
- •ЗНАЧЕННЯ ВЧЕННЯ І. П. ПАВЛОВА ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА
- •Розділ 15. АНАЛІЗАТОРИ
- •ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ АНАЛІЗАТОРІВ
- •ШКІРНИЙ АНАЛІЗАТОР
- •СМАКОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •НЮХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •СЛУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АНАЛІЗАТОР
- •ІНТЕРОРЕЦЕПТИВНІ АНАЛІЗАТОРИ
- •РУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •ВЗАЄМОДІЯ АНАЛІЗАТОРІВ
- •ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
- •ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Розділ 10. Розмноження
Висока температура згубно діє на сперматозоїди, а низька (близько 0°) викликає стан анабіозу. У гіпотонічних і гіпертонічних розчинах сперматозоїди гинуть. Якість чоловічих статевих клітин (живучість, рухливість, стійкість) залежить від годівлі та умов утримання, загального стану плідника. При одноманітній або недостатній годівлі тварин якість сперматозоїдів знижується, що призводить до яловості самок.
Поза організмом сперматозоїди швидко гинуть. У піхві корів найменш сприятливі умови для сперматозоїдів, де вони гинуть через 4–5 год. Кращі умови для них у шийці, порожнині матки та яйцепроводах, де зберігаються вони значно довше. У жуйних у шийці матки сперматозоїди виживають 40 год, в овець — до 48, у кобил — до 20–40 год.
ФІЗІОЛОГІЯ ЖІНОЧОЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ
До органів розмноження самок належать: 1) яєчники, де утворюються яйцеві клітини і статеві гормони; 2) яйцепроводи (маткові труби); 3) матка; 4) піхва і переддвер’я піхви, або сечостатевий синус; 5) зовнішній статевий орган (статева щілина з статевими губами і клітором).
Яєчники (рис. 105) — парні статеві залози самки, які підвішені на брижі в черевній порожнині позаду нирок. У них розвиваються жіночі статеві клітини, або яйця, а також виробляються статеві гормони. Маса одного яєчника у кобили 24–40 г, у корови — 12–16 г, у свині — 7–9 г, у суки — менше 1 г.
Поверхня яєчників вкрита одношаровим кубічним, або зачатковим, епітелієм, з клітин якого утворюються фолікули та яйцеклітини. На розрізі яєчника помітно два шари: мозковий (судинний) і кірковий (фолікулярний). Мозковий шар складається з сполучнотканинної основи, тяжів епітеліальних клітин, кровоносних, лімфатичних судин і нервів. Кірковий шар включає сполучнотканинну основу, а також фолікули різних стадій розвитку. Утворення яйцеклітин здійснюється у фолікулах яєчників з клітин зачаткового епітелію протягом усього статевого життя тварини.
Процес утворення і дозрівання жіночих статевих клітин називається овогенезом. Овогенез відбувається у три стадії: розмноження,
347

Фізіологія сільськогосподарських тварин
росту і дозрівання. Розмноження яйцевих клітин починається у ссавців ще в ембріональний період розвитку. У стадії розмноження за рахунок багаторазового поділу кількість жіночих статевих клітин збільшується. Статеві клітини у стадії розмноження називаються овогоніями. Після періоду розмноження настає стадія росту. Яйцеклітина оточується шаром фолікулярного епітелію, утворюючи первинний фолікул. Молоді фолікули складаються з однієї яйцевої клітини та епітеліальної оболонки, що її оточує. Поступово стінка фолікула стає
Рис. 105. Схема розрізу яєчника:
1 — зачатковий епітелій; 2 — фолікулярна зона; 3 — граафів пухирець; 4 — судинна зона; 5 — ворота яєчника; 6 — судини; 7 — край переходу зачаткового епітелію у перитонеальний
348

Розділ 10. Розмноження
багатошаровою, розмір її збільшується і в неї відкладається поживний матеріал — жовток. Утворюється велика яйцева клітина — овоцит першого порядку (б) (рис. 106).
Рис. 106. Схема запліднення та розвитку яйцевих клітин:
1 — дозріла яйцева клітина в початковій стадії запліднення; 2 — яйцева клітина після проникнення в неї спермія; 3 — ядро яйцевої клітини; 4 — стадія розмноження яйцевих клітин (а — овогонія); 5 — стадія росту яйцевої клітини (б — овоцит І порядку); 6 — стадія дозрівання (в — овоцит II порядку); г — дозріла яйцева клітина, в , д, в — полярні тільця
349

Фізіологія сільськогосподарських тварин
Дозрілі фолікули називаються граафовими пухирцями. В них розрізняють: 1) зовнішню оболонку з кровоносними та лімфатичними судинами; 2) багатошаровий фолікулярний епітелій, що прилягає до неї з середини; 3) скупчення клітин фолікулярного епітелію з яйцевою клітиною; 4) фолікулярну порожнину з рідиною. Ці фолікули займають значну частину яєчника. У свині в період охоти вони нагадують невелике гроно винограду. Діаметр зрілого фолікула у кобили досягає в середньому 1–7,5 см, корови — 1,4, свині — 0,8–1, вівці — 0,5 см. Одночасно утворюється і розривається багато фолікулів. Цілковитої зрілості досягає невелика їх кількість. Більшість їх на різних стадіях розвитку розсмоктується. У кобили, корови та інших тварин, у вищих приматів дозріває один фолікул, рідко — два, у свиней у кожному яєчнику — 8–10 і навіть більше. Дозрівають вони по черзі то в правому, то в лівому яєчнику. На їх дозрівання впливає рівень годівлі тварин. При добрій годівлі вони дозрівають інтенсивніше, ніж при поганій.
Кількість приплоду залежить від кількості овульованих фолікулів і запліднених яйцеклітин в один період. Часто ця кількість буває меншою від числа жовтих тіл, що утворилися в яєчнику. Це поясню-
Рис. 107. Вид яйцеклітини:
А — кобила (за Паршутиним Г. В.) і Б — свиня (за Квасницьким А. В.); 1 — клітини променистого вінця і фолікулярні клітини; 2 — прозора оболонка; 3 — превітелярний простір; 4 — цитоплазма з жовтковими зернами; 5 — ядро
350

Розділ 10. Розмноження
ється розсмоктуванням ембріонів на різних стадіях розвитку. Крім того, значна частина яйцеклітин гине, не (виходячи з фолікулів. Кількість ембріонів може бути більшою за кількість жовтих тіл. Це буває тоді, коли в одному фолікулі дозріває дві яйцеклітини або від наявності однояйцевих двійнят.
Розмноження овогоній (яйцевих клітин) (а) відбувається шляхом поділу (4) і починається дуже рано. Увійшовши до складу фолікулів овогонії перестають поділятися. Яйцеві клітини починають рости (5). В процесі розвитку фолікулів вони збільшуються у розмірі. У них відкладається поживний матеріал — жовток. В результаті росту утворюється овоцит першого порядку.
Дозрівання яйцеклітини (овоцита першого порядку) настає після видоху її з яєчника. Цей період виявляється двома поділами овоцита першого порядку, що швидко йдуть один за одним. Як при першому, так і ігри другому поділі появляються дві неоднакові клітини. Одна з них має розміри, близькі до материнської клітини, і називається овоцитом другого порядку (в). Інша — маленька — полярне тільце ( в ). Внаслідок двох поділів з овоцита першого порядку виходить одна дозріла яйцеклітина (г) і три полярних тільця ( в , д, в ), які згодом гинуть.
Яйцеклітина в тисячу разів більша за сперматозоїд. У ній містяться поживні речовини, необхідні для живлення зародка у перші стадії розвитку. Вона вкрита (рис. 107) зовнішньою оболонкою — променистий вінець, прозорою і жовтковою оболонками. Установлено, що прозора оболонка має істотне значення у процесі росту, розвитку й дозрівання яйцеклітини в фолікулі. Вона захищає яйцеклітину від механічних пошкоджень, а також відіграє важливе значення в обміні речовин між зиготою і маточним середовищем (Квасницький А. В.).
У сільськогосподарських тварин яйцеклітини різного розміру (табл. 34).
Яйцепроводи мають вигляд тонких звивистих трубочок, по яких яйцеклітина з яєчника переміщується у ріг матки. У корови і свині довжина їх досягає 30 см, у овець і кіз — 15 см. Починається яйцепровід широкою лійкою, на дні якої знаходиться черевний отвір. Другий кінець матковим отвором відкривається у відповідний ріг матки. Його стінка складається з серозної, м’язової і слизової оболонок. Остання вкрита миготливим епітелієм, який сприяє переміщенню яйцеклітини від лійки яйцепроводу в матку. М’язова оболонка складається з
351