Класи пожежонебезпечних зон згідно з «пуе»

Пожежонебезпечна зона– простір в приміщенні або за його межами, в якому постійно або періодично зберігаються (використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні, в такій кількості, що вимагаються спеціальні заходи в конструкції електрообладнання при його монтажі та експлуатації.

Зона класу П – 1- простір в приміщенні, в якому знаходиться горюча рідина зtспалаху > +61 ⁰С. (Приміщення,де застосовується капролактам, масла, замаслювач, триетиленгліколь –tспалаху + 154 ⁰С).

Зона класу П – 11 – простір в приміщенні, в якому накопичується і виділяється горючий пил або волокна. (Приміщення де застосовується кришталевий капролактам, пиловіддільні станції, станкове відділення столярної ділянки РБЦ, пилорама).

Зона класу П – 11А - простір в приміщенні, в якому знаходяться тверді горючі речовини і матеріали. (Приміщення, де застосовується крихта, горючі волокна, деревина).

Зона класу П – 111 - простір за межами приміщення, в якому знаходиться горюча рідина зtспалаху > + 61 ⁰С або тверді горючі речовини . (Котельня ВОТ хіміко – прядильного цеху, відкриті склади дров, вугілля, брикету).

Вогнестійкість будівельних конструкцій– це властивість конструкцій зберігати утримуючу і огороджуючи здатність в умовах пожежі.

Є 5 ступенів вогнестійкості будівель і споруд, які характеризуються межами вогнестійкостіосновних будівельних конструкцій імежами розповсюдження вогнюпо цих конструкціях.

Межа вогнестійкостібудівельних конструкцій і елементів визначається проміжком часу в годинах або хвилинах від початку випробування до виникнення наскрізних тріщин, через які проникають продукти згорання або полум’я; або втрата утримуючої здатності конструкцій і вузлів.

Будівельні конструкції з нормованою межею вогнестійкості, що перешкоджає розповсюдженню вогню з однієї частини будівлі або споруди в іншу, називаються протипожежними перешкодами.

Конструктивні характеристики будівель в залежності від ступеню їх вогнестійкості

І ступінь – будівлі з утримуючими і огороджуючими конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з застосуванням листових і плитових негорючих матеріалів;

ІІ – будівлі з утримуючими і огороджуючими конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з застосуванням листових і плитових негорючих матеріалів. В покриттях будівель допускається застосовувати незахищені сталеві конструкції;

ІІІ – будівлі з утримуючими і огороджуючими конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону. Для перекриття допускається використовувати дерев’яні конструкції, захищені штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитовими матеріалами.

До елементів покриття не ставляться вимоги по межах вогнестійкості і межах розповсюдження вогню; при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці;

ІІІа – будівлі переважно з каркасною конструкцією сталевих незахищених конструкцій. Огороджуючі конструкції – з сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з важкогорючим утеплювачем.

ІІІб – будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструкцією. Елементи каркасу з суцільної деревини, підданій вогнезахисній обробці. Огороджуючі конструкції – з панелей з застосуванням деревини.

IV – будівлі з утримуючими і огороджуючими конструкціями з суцільної деревини та інших горючих або важкогорючих матеріалів, захищених від дії вогню і високих температур штукатуркою або іншими листовими або плитовими матеріалами. До елементів покриття не ставляться вимоги по межах вогнестійкості і межах розповсюдження вогню; при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.

IVа – будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу – з сталевих незахищених конструкцій. Огороджуючі конструкції – з сталевих профільних листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем;

V – будівлі, до утримуючих і огороджуючи конструкцій в яких не ставляться вимоги по межах вогнестійкості і межах розповсюдження вогню.

Для захисту конструкцій з деревини, полімерів та інших горючих матеріалів застосовують вогнезахисні суміші (фарби, обмазки і пропитки).

Для забезпечення вибухобезпеки виробництв передбачаються заходи: запобіжні і легкоскидні конструкції (ЛСК), сигналізація про накопичення газів і парів, виключення джерела загорання, вентиляція та інші.

Відповідно вимог нормативних документів, в зовнішніх огорожах будівель і приміщень категорій А і Б передбачаються легкоскидні конструкції.

Розрахункове навантаження ЛСК покриття повинно бути не більше 70кг/м²(при умові очищення від снігу ділянок ЛСК).