Безпека транспорту

Кількість транспортних шляхів та їх ширина залежить від кількості вантажопотоків та їх насиченості. В тупикових частинах доріг передбачаються об’їзди або майданчики для розворотів. Проїзна частина території підприємства повинна мати розмітку. Дороги повинні постійно утримуватись у справному стані, очищатись від льоду і снігу. Під час ожеледі в холодну пору року дорожнє покриття слід посипати піском.

На видних місцях на території підприємства встановлюються схеми руху транспортних засобів і дорожні знаки, а також схеми руху працівників. Ширина воріт для автотранспорту повинна бути на 1,5 метра ширшою, ніж ширина автомобіля, але не менше 4,5м. Максимальна висота вантажу, котрий навантажується на автомобіль, повинна бути не більше 3,8м над рівнем дороги, а ширина – не більше 2,5м. На території підприємства швидкість руху автотранспорту повинна бути 10км/год. Така швидкість допускається тоді, коли шлях вільний, його добре видно, коли немає знаків, що обмежують швидкість і забезпечується безпека руху.

З метою забезпечення безпеки влаштовуються окремі в’їзди та виїзди для транспорту, входи і виходи для людей. Швидкість руху транспорту по території підприємства не повинна перевищувати 5км/год.

Проїжджа частина повинна бути розміченою. Межі проїжджої частини повинні бути встановлені з врахуванням габаритних розмірів транспорту разом з вантажами, що перевозяться. Відстань від межі проїжджої частини до елементів конструкції будівель і обладнання повинна бути не меншою 0,5м, а при русі людей – не меншою 0,8м.

Електробезпека

Можливими причинами ураження електрострумом працівників газового господарства є:

• монтаж і ремонт ел.проводки і ел.обладнання при невідключеній напрузі;

• пошкодження ізоляції і доступність відкритих струмопровідних частин;

• випадкове доторкання до обірваних кінців і оголених проводів, які знаходяться під напругою;

• застосування ел.інструментів з несправним або непідключеним заземленням;

• застосування в небезпечних умовах переносних світильників з напругою вище встановленої правилами;

• несправність або відмова від ЗІЗ при роботі на ел.установках;

• недостатня навченість персоналу і слабкі знання ними правил безпеки.

Перераховані причини ураження електрострумом не є вичерпними. Основним завданням в боротьбі з ел.травматизмом є організація безпечної експлуатації електрообладнання, електроустановок і пристроїв, забезпечення високої виробничої дисципліни, беззаперечне дотримання діючих правил, норм та інструкції з електробезпеки.

Дія ел.струму на організм людини залежить від сили струму, який протікає через людину, частоти струму, тривалості дії, умов навколишнього середовища, стану шкіряного покриву, віку людини, площі контакту з джерелом струму та ін.

Постійний струм діє з меншою силою, ніж змінний струм тієї ж величини.

Безпечною для людини вважається сила змінного струму до 10ма, постійного – 50ма .

Мінімальний розрахунковий опір людського організму =1000 Ом, розрахункова безпечна напруга – 10В .

Струм, сила якого >10ма для змінного струму і 50ма для постійного струму, викликає мимовільне судомне скорочення м’язів. Людина в такому випадку не може самостійно «відірвати» руку від джерела струму.

Встановлено, що людський організм отримує важку травму при дії на нього струму силою 100ма протягом >0,08сек.

Дія ел.струму на організм людини може бути механічною (розрив тканин, пошкодження кісток), тепловою (опік), хімічною (електроліз), біологічною (порушення електричних процесів, які властиві живій матерії і з якими пов’язана її життєздатність).

За своїм характером всі ураження, викликані дією ел.струму, можуть бути зовнішніми або внутрішніми. Механічні пошкодження виникають при випадковому попаданні людини між двома струмопровідними шинами напругою>1000В.

Для попередження випадків ел.травматизму необхідно:

• влаштувати ел.установки так, щоб струмопровідні частини їх були недоступні для випадкового доторкання, що досягається розташуванням їх на недосяжній висоті, огородження, розміщення в спеціальну ізолюючу оболонку;

• влаштовувати захисне заземлення;

• застосовувати спеціальні схеми захисного відключення (занулення);

• застосовувати блокувальні пристрої, що перешкоджають випадковому проникненню людини всередину апаратури і пристроїв, елементи яких перебувають під напругою;

• застосовувати захисні засоби при обслуговуванні ел.установок;

• проводити планово – попереджувальні ремонти (ППР) і профілактичні випробування ел.обладнання;

• забезпечувати безпеку при проведенні перемикань і ремонтних робіт;

• спеціально навчати працівників, які обслуговують ел.установки.

Система електрозахисних засобів

Електрозахисні засоби – це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електричними установками, від ураження електричним струмом, від дій електричної дуги та ел.магнітного поля. За призначенням ел.захисні засоби умовно поділяють на: ізольовані, огороджувальні та допоміжні.

Ізольовані – призначені для ізоляції людини від частин ел.обладнання, котрі знаходяться під напругою, а також від землі. До них належать: ізольовані та вимірювальні штанги, кліщі і покажчики напруги, ізольовані ручки інструменту і діелектричні рукавиці, боти, калоші, гумові килимки, доріжки, підставки, ізольовані ковпаки і накладки, ізольовані драбини.

Ізольовані ел.захисні засоби поділяються на: основні і додаткові. Основними називаються такі засоби, ізоляція котрих надійно витримує робочу напругу ел.установки і за допомогою котрих дозволяється доторкнутись до струмоведучих частин, котрі знаходяться під напругою. Додаткові слугують для підсилення дії основних захисних засобів, разом з якими вони застосовуються. Це діелектричні калоші, боти, килимки, ізолюючі підставки, діелектричні рукавиці. Всі захисні засоби підлягають періодичним контрольним оглядам, електричним і механічним випробуванням в терміни, визначені правилами.

Огороджувальні ел.захисні засоби призначені для тимчасового огородження струмопровідних частин обладнання. Це ширми, щити, бар’єри, клітки , ковпаки, тимчасові і переносні заземлення, попереджувальні плакати.

Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страху вальні канати), для безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), а також для захисту від світлового, теплового, механічного та хімічного впливів (захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг).

До обслуговування установок електрохімзахисту допускаються особи не молодші 18 років, які навчені і пройшли перевірку знань на допуск до роботи з ел.установками напругою до 1000 В.

Роботи з електровимірювань на підземних газопроводах проводяться бригадою електромонтерів по захисту в складі не менше 2 чол.

По газопроводах може протікати електрострум, блукаючий струм або струм активного захисту. Тому, при проведенні робіт по врізці, заміні частини газопроводів, встановленні засувки і т.д. на газопроводах може виникнути іскра. На період проведення цих робіт активний захист повинен бути відключений, про що повинно бути записано в наряді – допуску. Щоб уникнути іскріння, необхідно роз’єднані частини газопроводів з’єднати провідником - перемичкою. При встановленні перемичку спочатку заземлюють, потім роз’єднують або з’єднують частини газопроводу. Знімають перемичку в зворотному порядку: спочатку видаляють перемичку, а потім відключають її від землі. При неможливості встановлення перемички ремонтні роботи слід проводити після продування газопроводу повітрям до повного видалення з нього газоповітряної суміші.

Заходи безпеки при елекровимірюваннях на діючих газопроводах

При проведенні вимірювань потенціалів в колодязях кришки колодязів, люків, а також коверів відкривають тільки спеціальним гачком, при цьому кришку не можна підтримувати руками. Під неї необхідно підкладати дерев’яний брусок. Після зняття кришки колодязя газоаналізатором необхідно перевірити концентрацію в колодязі газу. При наявності газу спускатися в колодязь для проведення електровимірювальних робіт категорично забороняється. Електровимірювальні роботи в колодязях газопроводів проводяться бригадою в складі не менше 3 чол. Електромонтер з корозійного захисту спускається в колодязь тільки з одягнутим рятувальним поясом і прикріпленим до наплічних ременів мотузком. Другий кінець мотузка повинен тримати спостерігач, який перебуває на поверхні.

При проведенні електровимірювань в колодязях забороняється користуватись відкритим вогнем. Для освітлення в них необхідно користуватися світильником у вибухозахищеному виконанні.

При експлуатації і ремонті дренажних і катодних установок слід пам’ятати, що напруга вище 12В небезпечна для життя. З метою безпеки забороняється проводити очищення шаф від пилу, бруду, снігу і т.д., перевіряти руками контакти, очищувати контактні реле, торкатись руками електросхеми СКЗ без відключення їх від електроживлення.

При включенні установок СКЗ в роботу через випрямовувач спочатку включають установку, а потім випрямовувач. Відключення проводиться в зворотному напрямку: спочатку відключають випрямовувач, а потім СКЗ.

Категорично заборонено проводити на включеній установці заміну запобіжників, торкатися частин випрямовувача, які перебувають під напругою.

При проведенні електровимірювань на контрольних пунктах, розміщених на проїзній частині вулиць, один з працівників повинен поставити біля місця проведення робіт попереджувальні знаки і вести спостереження за рухом транспорту. При тривалих вимірюваннях та інтенсивному руху транспорту вимірювальні прилади слід встановлювати збоку дороги в безпечній зоні.