Правознавство / Навчальна література / Цивільне право України

кодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, і батьки.

Удругу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Утретю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Учетверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.

Уп’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження безпосередньо спадкодавця не входить до цього числа. У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менше п’яти років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів для існування.

Згідно зі ст. 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Законодавством передбачено також, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду може одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона тривалий час опікувалася, матеріально забезпечувала, подавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані.

Уст. 1267 ЦК України визначається, що розміри часток у спадщині кожного зі спадкоємців за законом рівні. Але це правило може бути змінено, якщо спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, змінять розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, так само можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

371

Здійснення права на спадкування

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ЦК України). Прийняття спадщини та відмова від неї є односторонніми правочинами, в яких висловлюється воля однієї особи — спадкоємця.

Забороняється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Передбачено три способи прийняття спадщини (ст. 1268, 1269 ЦК

України).

Перший спосіб — фактичне прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Другий спосіб стосується окремих категорій осіб. Зокрема, малолітня, неповнолітня, недієздатна особи, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. 2–4 ст. 1273 ЦК України.

Третій спосіб стосується спадкоємців, які бажають прийняти спадщину і не належать до першої та другої категорій Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заяву про прийняття спадщини спадкоємець подає особисто. Особа, яка досягла віку 14 років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої чи недієздатної особи подають її батьки, усиновлювачі або опікун.

Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України). Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від не-п- рийняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, для прийняття нею спадщини встановлюється строк три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

У ст. 1273 ЦК України передбачено право на відмову від прийняття спадщини. Так, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

372

Якщо відмова від спадщини була зроблена під впливом помилки, обману, насильства тощо вона, як і будь-який інший правочин, може бути визнана недійсною судом.

Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом, а спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого зі спадкоємців за законом незалежно від черги (ст. 1274 ЦК України).

Законом встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає за боргами спадкодавця (ст. 1281, 1282 ЦК України). Спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожний зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто в розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як встановлено в п. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Від моменту відкриття спадщини до моменту її переходу до спадкоємців існує певний період. У цей час спадщина вважається «лежачою» і важливе значення має здійснення заходів з охорони спадкового майна.

У ст. 1283 ЦК України щодо охорони спадкового майна встановлено: охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів з охорони спадкового майна.

Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині.

Якщо спадкування здійснюється не лише за заповітом, а й за законом, виконавець заповіту, якого призначив спадкодавець, вживає заходів з охорони всієї спадщини (ст. 1284 ЦК України).

373

Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, відповідний орган місцевого самоврядування в разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

Оформлення права на спадщину

Право на спадщину має бути оформлено в належний спосіб у порядку, встановленому законом. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із зазначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців (ст. 1296 ЦК України).

Спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину, у складі якої є нерухоме майно, прийняли кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ст. 1297 ЦК України).

Свідоцтво є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Спадковий договір

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦК України).

Сторонами у спадковому договорі є відчужувач та набувач. Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один з подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа (ст. 1303 ЦК України).

Спадковий договір укладається в письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1304 ЦК України).

Відповідно до ст. 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до або після відкриття спадщини.

Коли відчужувачем за спадковим договором є подружжя, то пред-

374

метом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором (ст. 1306 ЦК України).

Спадковий договір може бути розірваний судом на вимогу відчужувача в разі невиконання набувачем його розпоряджень або на вимогу набувача в разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Спадковий договір конструктивно створений за принципами договору про довічне утримання. Проте вони мають певні відмінності. Основна з них полягає в часі виникнення у набувача права власності на майно. За договором довічного утримання це право виникає з моменту державної реєстрації нотаріально посвідченого договору, а за спадковим договором набувач стає власником майна лише після смерті відчужувача. За спадковим договором набувач буде зобов’язаний виконувати певні дії, спрямовані на забезпечення інтересів відчужувача: піклуватися про нього або інших осіб за його вказівкою, доглядати його майно, а також на відміну від договору довічного утримання дії набувача можуть мати не тільки майновий, а й немайновий характер.

Завдання для практичних занять

1. Подружжя Миколайкових мали сина, неповнолітню доньку, тітку, а також на їх утриманні вже впродовж трьох місяців перебував родич Петренко, 79 років, який весь час проживав спільно з ними. У травні 2003 р. Петренко помер. Після його смерті відкрилася спадщина загальною вартістю 150 тис. грн, включаючи предмети домашнього вжитку вартістю 20 тис. грн.

? Питання:

1.Визначте коло спадкоємців.

2.Визначте вартість майна, яке отримає кожний спадкоємець.

2. Громадянка Двірко звернулася з позовом до Каліушко про поділ спадкового майна. Позивачка зазначала, що в серпні 2003 р. помер її та

375

відповідачів батько. Після смерті залишились будинок, гараж, дача та автомобіль. Двірко та Каліушко отримали свідоцтво про право на спадщину і в березні 2004 р. продали житловий будинок та гараж. Позивачка зазначала, що вона разом з відповідачкою вживала заходів для збереження будинку, наглядала за ним та обробляла земельну ділянку біля нього, тому її потрібно вважати такою, що прийняла спадщину.

? Питання:

1.Як слід вирішити спір?

2.Які дії свідчать про прийняття спадщини?

3.У червні 2003 р. помер пенсіонер Валько. Після його смерті залишилися недобудований житловий будинок, гараж, автомобіль, телевізор, меблі та бібліотека. У пенсіонера було два сини від різних дружин, які проживали за межами України і допомоги Валько не подавали. За життя Валько був членом КСП і мав майновий пай у розмірі 20 тис. грн, а також йому було невиплачено пенсію за три останні місяці життя.

? Питання:

1.Визначте майно, яке успадкують закликані до спадкування сини померлого.

2.Проаналізуйте ситуацію з позицій права.

4.У листопаді 2003 р. померла гр-ка Давидова, за заповітом якої все належне їй майно мало перейти до племінниці Леонової. У червні 2003 р. Давидов (син померлої) подав заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини такого змісту: «Я пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини і не буду звертатися до судових органів за його продовженням».

? Питання:

1.Визначте зміст понять «прийняття спадщини», «відмова від прийняття спадщини», «неприйняття спадщини».

2.Чи має правове значення заява Давидова?

3.Проаналізуйте ситуацію з позицій права.

376

Список використаної та рекомендованої літератури

Нормативна

1.Конституція України від 28 червня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — ¹ 30. — Ст. 184.

2.Цивільний кодекс України. — К., 2003.

3.Цивільний процесуальний кодекс України. — К., 1963 (з наступними змінами).

4.Сімейний кодекс України. — К., 2002.

5.Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. //www.liga.net.

6.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24 червня 1983 р. // Зб. постанов Пленуму Верховного Суду України, 1963–1995. — К., 1995. — Ч. 1.

Навчальна

7.Жигалкин И. Наследственные очереди в новом Гражданском кодексе Украины // Підприємництво, господарство і право. — 2002 — ¹ 9. — С. 59.

8.Ромовська З. Сімейний кодекс України: Наук.-практ. коментар. — К.: Ін Юре, 2003.

9.Сімейне право України: Підруч. / За ред. В. С. Гончарука. — К.: Істина, 2002.

10.Фурса Є. Основні терміни спадкового права // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — ¹ 3. — С. 40.

11.Фурса С. Я., Фурса Є. І. Спадкове право. — К., 2002.

12.Цивільне право України: У 2 кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

13.Цивільне право України. Академ. курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — К.: Ін Юре, 2003.

377

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Загальні положення про зобов’язання.

2.Уступка вимоги і переведення боргу.

3.Припинення зобов’язань.

4.Способи забезпечення виконання зобов’язання.

5.Договір. Порядок укладення договору.

6.Договір купівлі-продажу.

7.Договір найму.

8.Договір найму житлового приміщення.

9.Договір побутового прокату.

10.Договір лізингу і його види.

11.Договір підряду.

12.Договір підряду на капітальне будівництво.

13.Договір побутового замовлення.

14.Договір страхування.

15.Поняття, види і форми страхування.

16.Види договорів перевезення.

17.Договір охорони.

18.Договір зберігання і його види.

19.Договір поставки.

20.Договір доручення.

21.Договір комісії.

22.Договір позички.

23.Розрахункові відносини.

24.Кредитні відносини.

25.Договір довічного утримання.

26.Позадоговірні зобов’язання.

27.Зобов’язання із заподіянням шкоди.

28.Договір факторингу.

29.Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування чужого майна.

30.Зобов’язання, що виникають з безпідставного придбання або збереження майна.

31.Спадкування за заповітом. Виконання заповіту.

32.Спадкування за законом.

33.Спадковий договір.

34.Особливості спадкування за договором.

378

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1.Перехід прав кредитора до третіх осіб і переведення боргу.

2.Відповідальність за порушення зобов’язань.

3.Договірні зобов’язання.

4.Факторинг. Франчайзинг.

5.Недоговірні зобов’язання.

6.Шлюбний договір (контракт).

7.Особисті та майнові права й обов’язки подружжя.

8.Усиновлення.

9.Опіка і піклування.

10.Спадкування за заповітом. Виконання заповіту.

11.Спадкування за законом.

12.Спадковий договір.

13.Загальні положення міжнародного приватного права.

14.Колізійні норми речового права.

15.Колізійні норми спадкування.

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

1.Договір купівлі-продажу, його місце в системі цивільно-право- вих договорів.

2.Роздрібна купівля-продаж.

3.Договір поставки: поняття й відмінність (характерні ознаки) від інших договорів купівлі-продажу.

4.Договір поставки для державних потреб.

5.Договір купівлі-продажу нерухомості.

6.Договір оренди, його місце в системі цивільно-правових договорів.

7.Оренда будинків, споруд, майнових комплексів: істотні умови договору і його елементи.

8.Договір прокату.

9.Лізинг: поняття й види.

10.Договір найму житла.

11.Договір підряду: поняття й види.

12.Загальні положення транспортних зобов’язань.

13.Договір перевезення: особливості на різних видах транспорту.

14.Договір повітряного перевезення: істотні умови й система документів з оформлення.

379

15.Відповідальність сторін за договором перевезення вантажів, пасажирів, багажу.

16.Договір страхування: поняття й види.

17.Кредитний договір: поняття й види.

18.Договір позики.

19.Договір банківського вкладу та його законодавче регулювання.

20.Розрахункові зобов’язання: основні форми розрахунків, порядок здійснення.

21.Вексель як форма розрахунків.

22.Договір факторингу: поняття й особливості застосування.

23.Договір доручення.

24.Договір комісії.

25.Договір зберігання: поняття й види.

26.Договір комерційної концесії.

27.Поняття договору про довірче управління майном і його істотні умови.

28.Договір простого товариства.

29.Поняття зобов’язання внаслідок заподіяння шкоди і їх місце в системі цивільно-правових зобов’язань.

30.Відшкодування шкоди, заподіяного життю і здоров’ю громадянину, майну чи громадянина юридичної особи.

31.Склад спадкоємних правовідносин: суб’єкти, об’єкти.

32.Відкриття спадщина: місце й час.

33.Спадкування за законом: випадки спадкування за законом.

34.Спадкування за заповітом.

35.Спадковий договір.

380