Платон. «Бенкет» Коментар Вступ. Розвиток поглядів на Ерота.

Головна тема діалогу «Бенкет» - піднесення від матеріального світу до світу ідеального. Розвиваючи вчення про ідеї, Платон у діалозі витлумачує ідею як межу становлення речі. Межа-це те, до чого прямує і чого ніколи не досягає певна послідовність величин, що змінюється за певнім законом. Платон надав цьому вічному прагненню речі до її межі форми любові-прагнення нескінченного і максимально напруженого. Втіленням ж, образом цієї любові є Ерот.

Дехто Арістотель зустрічається з Сократом, і, за його запрошенням, вони відправляються на бенкет у дім Арагона. Один з гостей за столом, Павсаній, пропонує усім присутнім вимовити панегірик (похвальну промову) на честь бога любові Ерота (172а-178а)

Федр говорить про давнє походження Ерота, його моральний авторитет і незрівнянну життєву силу. Кохаючий, за Федром, божественні ший за коханого, бо надихається богами, а коханий є шляхетним через свою відданість кохаючому. Це Федр ілюструє прикладами з міфів і поем Гомера (Алкестида, Орфей, Ахілл і Патрокл) (178а-180в)

Павсаній вважає, що оскільки ніщо саме по собі не є ані прекрасним, ані огидним, то критерієм прекрасного Ерота є його походження від Афродіти Уранії (Небесної) – на відміну від вульгарного Ерота, сина Афродіти пан демос (Вульгарної). Небесна любов є любов’ю чоловіка до чоловіка, бо чоловік є прекраснішим, розумнішим за жінку. Тому гідною і шляхетною є любов чоловіка до юнака. Закоханому все дозволене, але лише царині душі й розуму, безкорисливо заради мудрості й досконалості, а не лише заради тіла (180с – 185с)

Ериксімах говорить про присутність Ероти не лише в людині, але і в усій природі, в усьому бутті. Розділення двох Еротів має супроводжуватися завжди їхньою гармонією ( наводяться приклади з лікарського мистецтва, гімнастики, музики, землеробства). Ця гармонія виявляється у правильному чергуванні пір року і в корисній для людини погоді. При цьому і жертвоприношення, і гадання також є актами любові і гармонії між людьми і богами (185е- 188е).

Далі Арістофан розповідає вигаданий міф про андрогінів. Люди у первісному своєму стані існували в трьох видах: у вигляді чоловіка, у вигляді жінки і у вигляді чоловікожінки (андрогіна). Первісні люди були дуже сильними і зухвалими, і вони відважились виступити проти Зевса. Тоді Зевс розрубав кожну людину навпіл, розкидав їхні половинки по світу і примусив вічно шукати одна одну для відтворення цілісності, колишньої повноти і могутності. При цьому половинки андрогіна, зустрівшись одна з одною, з'єднуються у любові теперішніх чоловіка і жінки; половинки колишньої жінки з'єднуються у лесбійській любові; половинки колишнього чоловіка з'єднуються у любові чоловіка до чоловіка. Через це Ерот є взаємним прагненням розділених людських половинок до відтворення цілісності, що є можливим лише при шануванні богів, котрі у разі нашого непослуху можуть розрубати нас на ще дрібніші частини (189с-193d)

Агафон (господар дому) перераховує окремі суттєві властивості Ерота – красу, вічну молодість, ніжність і гнучкість тіла, досконалість, справедливість, розсудливість, хоробрість, мудрість у мистецтвах і ремеслах, у породженні всього живого (194с-197с)

Відтак Ерот –це споконвічна світова цілісність, що закликає закохані пари до єднання у пошуках блаженства й щастя.