Розділ 6. Відношення між суттю буття речі і річчю

В цьому розділі Аристотель знову принагідно полемізує з дуалістичною метафізикою свого вчителя. Розглядається відношення між суттю буття окремої речі і самою річчю. За Аристотелем, суть буття речі і сама річ не є тотожними у разі, якщо річ дана у зв'язку з якою-небудь випадковою властивістю. Наприклад «освічене» або «бліде», позаяк вони мають подвійний сенс - як акциденція і як носій акциденції, невірно характеризувати такими, що в них суть буття і самі вони є тотожними, адже блідим є і те, чому випадає бути блідим, і сама акцидентальна властивість. Через те «людина» і «бліда людина» - не одне і те ж.

У разі ж, коли йдеться про річ, як вона є сама по собі, суть буття речі й сама річ тотожні. «Необхідно», - пише Філософ, - щоб були тотожними благо і буття благом, прекрасне і буття прекрасним... Окрема річ і суть її буття є одним і тим самим не в акцидентальний спосіб… знати окрему річ - означає знати

суть її буття».

(1031а15 - 1032а11).

Розділ 7. Впровадження до метафізики понять матерії і форми

Виклад свого гілеморфізму - вчення про матерію і форму - Аристотель починає з проблеми ґенези речей. Те, що виникає: 1)природним шляхом; 2)через мистецтво; З )спонтанно(автоматично). Все, що виникає, виникає: внаслідок чогось(діюча причина); з чогось(матеріальна причина); стає чимось (цільова причина). Все. що виникає природним шляхом або через мистецтво, має матерію, бо все, що виникає, може бути і може не бути, а ця можливість і є матерією. Взагалі ж природа - це й те, з чого, і те, відносно чого виникає (тобто форма речі). Форма, за Аристотелем, це суть буття будь-якої речі і її першосутність. А через мистецтво виникає те, форма чого перебуває у душі(тобто ідеальний образ речі, яка створюється).

«В деякому сенсі, - пише Філософ, - здоров'я виникає із здоров'я, дім з дому, а саме дім, що має матерію, з дому без матерії, оскільки лікарське мистецтво є формою здоров'я, а мистецтво будівельне є формою дому; а під сутністю без матерії я розумію суть буття речі». Так Аристотель впроваджує до своєї метафізики поняття матерії і форми.

Річ, що виникає, називається іменем, що походить від назви матерії, яка зазнає зміни у процесі ґенези.

(1032а11 - 1033а24).

Розділ 8. Далі про матерію і форму

У цьому розділі Аристотель доводить, що форма, як матерія, не виникає, а лише реалізується у даному субстраті і що виникає лише індивідуальна річ, яка складається з матерії і форми. Матерія приймає форму, форма натомість є тим, що виникає в іншому або через мистецтво, або від природи, або завдяки певній здатності(наприклад, постання чесноти). Далі Стагірит принагідно критикує Платона, обґрунтовуючи у матерії принцип індивідуації: якби існували платонівські ідеї, ґенеза індивідуальних речей не мала б місця. Адже народжене подібне до того, що народжує, але не тотожне йому, лише належить до одного з ним виду. Відтак форма у Стагірит — це родоутворююча метафізична складова речі, а матерія зумовлює індивідуальність даної речі.

(1033а25 - 1034а8).