5.1. Мовні одиниці перекладу

Мовною одиницею перекладу вважається така одиниця (елемент) в тексті МО, до якої можна дібрати відповідник у тексті МП.

Протягом тривалого часу серед теоретиків та практиків перекладу йшли суперечки щодо виділення мовної одиниці перекладу: одні з них вважали, що нею може бути будь-яка одиниця мови або змістова єдність; інші дослідники відстоювали думку про те, що тільки комунікативні одиниці мови (тобто, речення або текст) варто вважати одиницями перекладу,

підтверджуючи цю думку тим, що людина мислить не словами, а реченнями (реченя містить у собі закінчену думку) [Бархударов 1975, Корунець 1999]. Але переклад може здійснюватися і на нижчих рівнях, коли контекст речення (або речень) не потрібний. Іноді для цього навіть досить заглянути в типовий перекладний словник. Крім того, існують слова і вирази, що функціонують в усіх (або майже всіх) мовах - це так звані інтернаціоналізми (наприклад, суспільно-політичні терміни, оніми та ін.), - значення яких зрозуміле і без перекладу як такого.

Як справедливо відзначає Л. С. Бархударов, одиниця перекладу - це мінімальна мовна одиниця в тексті МО, яка має свій відповідник у тексті МП. Вона може мати складну структуру, складатися з декількох компонентів, але окремі частини в її складі

15* 115

не перекладаються, тобто в МП немає таких дрібних відповідників

[Бархударов 1975:175].

Не слід вважати, що мінімальна знакова одиниця мови і мінімальна одиниця перекладу - це абсолютно одне й те саме. Як відомо, у мовознавстві мінімальною знаковою одиницею мови прийнято вважати морфему. У перекладознавстві найменшою мовною одиницею перекладу може бути не тільки морфема, а й будь-яка інша одиниця мовних рівнів: фонема, лексема, словосполучення, речення, абзац, складне синтаксичне ціле, текст

тощо.

Рівні перекладу були визначені у відповідності до рівнів

мови. На кожному мовному рівні переклад здійснюється своєрідно. Одиниці перекладу встановлюються відповідно до того мовного рівня, на якому вони відтворюється: якщо мовною одиницею перекладу є слово і до нього в МП можна дібрати декілька відповідних одиниць - слів або словосполучень, - у такому випадку говорять про переклад на рівні слова і т.д.

5.2. Рівні перекладу

У сучасному перекладознавстві прийнято виділяти такі рівні перекладу: рівень фонем / графем, морфем, лексем (слів), словосполучень, речень, тексту [Бархударов 1975: 177-181 та ін.].

5.2.1. Переклад на рівені фонем / графем (або на фонологічному рівні) характеризується відтворенням у МП звукової або / і графічної оболонки мовної одиниці. На цьому рівні використовуються такі способи перекладу, як перекладацька транскрипція, перекладацька транслітерація або поєднання зазначених способів в межах мовної одиниці. Розглянемо їх

детально.

Перекладацькою (практичною) транскрипцією

називається такий спосіб перекладу, при якому для кожної фонеми

МО встановлюється відповідник у МП, встановлений літературною

традицією МП; тобто відповідність між мовними одиницями

встановлюється на рівні фонем. Наприклад, англ. Leghorn - укр.

пб

Ліворно (назва міста в Італії), англ. Heath - укр. Хіт та ін. Щодо

топонімів, то слід прийняти до уваги, що деякі назви міст чи інших географічних об'єктів в певній МО мають сталий відповідник у МП, тому перекладачеві (особливо початківцю) слід першочергово "озброїтися" знаннями таких еквівалентів, щоб не довелося створювати заново те, що вже існує в мові, - адже внаслідок створення подібних "новацій" часто трапляються непорозуміння.

Перекладацька транслітерація - це такий спосіб відтворення мовних одиниць, за якого між одиницями МО та МП встановлюється відповідність на рівні графем. Наприклад: англ. Linkoln — укр. Лінкольн та ін.

Перекладацька транскрипція і транслітерація зустрічаються в чистому вигляді досить рідко. Як правило, при перекладі мовних одиниць ці способи перекладу поєднуються в межах однієї мовної одиниці. Наприклад, англ. Newton можна передати українською мовою декількома варіантами - Ньютен, Невтон, Ньютон (до речі, М. В. Ломоносов у своїх одах писав Невтон відповідно до існуючої в ті часи в Росії норми мови і перекладу: "... может собственных Платонов И быстрых

разумом Невтонов Российская земля рождать"). Який з перелічених варіантів є правильним для української мови ? Ньютен - це перекладацька транскрипція в чистому вигляді, Невтон - це перекладацька транслітерація, а Ньютон - це сталий в мові варіант, у якому поєднуються і практична транскрипція, і перекладацька транслітерація.

Переклад на рівні фонем / графем суттєво відрізняється від інших. Це зумовлено тим, що фонеми / графеми в окремому вигляді не несуть жодного значення (за винятком тих випадків, коли форма слова збігається з фонемою / графемою, наприклад, укр., рос. Я, англ. / та ін.). Отже, цілком зрозуміло, що такий переклад є досить обмеженим за вживанням. Здебільшого його застосовують для передачі в іншій мові власних назв (онімів), а саме географічних назв, імен людей, найменувань тварин та ін. Як правило, імена людей передаються в іншій мові шляхом транскрибування, наприклад, англ. Jane, John, William, George, Charles передаються відповідно укр. Джейн, Джон, Вільям (Уільям), Джордж, Чарлз. Однак наведені вище англійські імена можуть бути передані українською і російською мовами шляхом транслітерації, якщо вони називають осіб будь-якої королівської родини або біблійних осіб. У такому випадку англ. William, George, Charles, James

16 — 2-3191

117

відповідно будуть передані відповідно як укр. Вільгельм, Георг, Карл, Яків', англ. Isaac, Moses, Abraham зазвичай перекладаються, як Айзек, Мозез, Абрагам, однак на позначення біблійних осіб, як Ісаак, Моїсей, Авраам тощо [Бархударов 1975: 177-178]. Іноді спосіб транскрипції використовують при перекладі політичних та культурних реалій, як то: перебудова, офіс, спікер та ін. Багато інтернаціоналізмів також перекладаються саме на рівні графем (орфографічному рівні). В сучасних мовах вже стали інтернаціоналізмами такі слова, як футбол, баскетбол, волейбол та ін., що походять від колишніх англійських слів-реалій football, volley-ball, basket-ball та ін.

5.2.2. На рівні морфем переклад відбувається таким чином, що до кожної морфеми слова МО добирається відповідна морфема у МП. Саме так відтворюється слово у МП. Наприклад, англ. desks, papers, translator, teacher в українській мові будуть мати вигляд відповідно парти (столи), папери (документи), перекладач, вчитель тощо.

Переклад на рівні морфем використовується не частіше за переклад на рівні фонем / графем, адже морфологічна структура семантично еквівалентних слів у різних мовах не однакова, особливо це стосується морфем (як словозмінних, так і словотвірних). Навіть, в межах однієї мови існує декілька продуктивних словотворчих або словозмінних моделей, вживання яких закріплено мовною традицією в кожному окремому випадку, і вживати їх у будь-якому випадку не можна. На міжмовному рівні такі моделі так само використовуються окремо для кожної конкретної ситуації.

118

5.2.3. Одним з найчастотніших за вживанням є переклад на рівні слів (лексемному, або лексематичному рівні), тобто до кожного окремого слова в реченні добирається відповідна лексема. Наприклад:

З наведеного прикладу видно, що поморфемної і, тим більше, пофонемної відповідності серед зазначених одиниць української та англійської мов встановити неможливо: кількість і якість фонем і морфем у складі слів обох мов далеко не завжди однакова.

При перекладі іноді трапляється так, що до певної лексеми не можна дібрати однослівний відповідник: доводиться передавати його словосполученням, реченням або описово. У такому випадку йдеться про різнорівневі відповідники одиниці перекладу МО в МП.

4. До перекладу на рівні словосполучень (фразовому рівні) здебільшого доводиться звертатися не лише для перекладу слів, що не мають однослівного відповідника в МП, вільних словосполучень, а й коли необхідно передати певний ідіоматичний вислів, тобто такий, значення якого не дорівнює значенням його компонентів. У кожній мові існує значна кількість сталих висловів на позначення певних понять. Тому, як правило, можна дібрати повний або частковий еквівалент до певної ідіоми. Наприклад: англ. to jump over the moon- укр. скакати до небес; англ. it's raining cats and dogs - укр. ллє як із відра; англ. a place in the sun - укр. тепленьке місце; англ. to be in the sun - укр. купатися в променях слави і т. ін. Не можна перекладати такі вирази як стрибати понад місяцем, йде дощ, як кіт та собака і т. д. - виходить очевидна нісенітниця. Для перекладача-початківця бажано сталі вислови та їх переклади запам'ятовувати. Тільки в тих випадках, коли зовнішня структура і внутрішня форма словосполучення в МО та МП збігаються, стає можливим говорити про переклад компонентів. Наприклад, англ. to get up; to get dressed - укр. вставати, прокидатися; вдягнутися, укр. ходити пішки - англ. to walk і т. ін. Нерідко до перекладу на фразовому рівні звертаються за необхідності передати країнознавчі реалії, реалії суспільного життя. Якщо подібного явища (предмета, процесу та ін.) в МП не існує, доводиться перекладати слова-реалії на рівні речення, тобто давати описове пояснення.

5. Переклад на рівні речення - це таке відтворення мовних одиниць оригіналу, за якого відповідність одиниць МО в МП може бути встановлена лише на рівні речення. За такого перекладу передається все речення суцільно; його окремі

іб*

119

компоненти не виражають такого самого значення. Отже, одиницею перекладу на цьому рівні є речення, що зберігає однакове значення в МО та МП. Наприклад, речення It has been raining for two hours українською мовою послівно і словосполученнями не можна передати: адже в українській мові немає граматичної форми Present Perfect Continuous, яка зумовлена наявністю обставини for two hours-, безособове речення українською мовою передається іншою граматичною структурою, без займенника. Це речення слід перекладати саме суцільно - Вже протягом двох годин йде дощ (пор. з англ. варіантом).

На рівні речення перекладаються так звані мовні кліше, форми ввічливості, дорожні вказівки. Наприклад:

англ. keep off the gross укр. не ходіть по газонах

wet paint обережно, пофарбовано

we shall make it І ми встигнемо

take your time не поспішайте

won 'tyou come in ? заходьте, будь ласка

help yourself to... їжте, будь ласка та. т.

На рівні речення перекладаються й прислів'я. Наприклад, англ. Discretion is the better part of valour можна перекласти українською мовою дослівно - Обережність - це краща частина доблесті, але при такому перекладі відчувається його штучність, незвичність, неадаптованість до української мови. Проблему можна вирішити перекладом за допомогою наявних в українській мові еквівалентних прислів'їв, а саме: Береженого Бог береже, Не знавши броду не лізь у воду, Сім разів відмір, один відріж та ін. Звичайно, такий переклад кращий, бо він дозволяє передати не лише семантичне значення, а й форму речення МО.

5.2.6. Переклад на рівні тексту. Іноді трапляються випадки, коли речення не може передати повністю думку автора або суцільну інформацію (наприклад, при перекладі наукової, технічної літератури, поезії, іноді - діалогічної мови та ін.). У такому випадку мовною одиницею перекладу є текст. Це найчастіше буває при перекладі художніх творів, особливо поетичних, драматичних, де зміст і відтворення думки автора перебільшує рядок тексту. Нижче наведений приклад, ставший вже класичним, підтверждує цю думку:

120

У. Шекспір

...Against that time do I enconce me here Within the knowledge of mine own desert, And this my hand against myself uprear, To guard the lawful reasons on thy part...

С. Маршак

В тот день поможет горю моему Сознание, что я тебя не стою, И руку я в присяге подниму, Всё оправдав своей неправотою.

5.3. Стратифікація мовних одиниць перекладу як основа перекладацького аналізу

Мовні одиниці не є ' неупорядкованими. Вони систематизовані і структуравані в межах кожної мовної системи. Вони функціонують у мові на певних мовних рівнях і закріплені за одним з них. Нижчі одиниці мови підпорядковуються вищим, входять до їхнього складу (тобто, морфема складається із звуків, слово - з морфем, словосполучення - зі слів, речення - зі словосполучень (або слів), текст - з речень і т. ін.). Структурно стратифікацію мовних одиниць перекладу можна представити у такому вигляді (див. схему на наступній сторінці):

Перший рівень - найнижчий, рівень фонем (фонетичний або фонологічний). Власні назви, імена, географічні назви (топоніми) та інші оніми перекладаються саме на цьому рівні.

Другий рівень - це рівень морфем (морфологічний), на якому здійснюються переклади різних словотвірних елементів мови, наприклад, англ. ex president, superman - укр. екс-президент, супермен та ін.

Третій рівень - це рівень лексем (лексемний або лексематичний). На цьому рівні відбувається переклад суцільних слів, наприклад, англ. wallpapers, flower, stiff перекладаються українською мовою відповідно як шпалери, квітка, жорсткий та ін.

Четвертий рівень називається рівнем фразем або словосполучень, оскільки саме на цьому рівні перекладаються словосполучення, ідіоми, стійкі сполучення слів. Наприклад, англ. job hunting не можна перекладати українською мовою послівно,

121

оскільки лексичні значення слів job та hunting не дорівнює значенню словосполучення job hunting, що означає працевлаштування, пошуки роботи.

П'ятий рівень є рівнем перекладу речень. Його називають рівнем синтаксем або синтаксичним рівнем. У кожній мові існують такі особливі синтаксичні конструкції, які інакше, ніж на синтаксичному рівні, не можна перекласти. Наприклад, англ. there is, there are та ін. можна перекласти лише у контексті всього речення.

Шостий рівень - це рівень відтворення тексту як найменшої одиниці перекладу. Під час опису ноу-хау, доведення нових теорем, інших наукових розробок, а також специфічних текстів (наприклад, діалогічного) перекладачі дуже часто відтворюють першотвір саме на цьому рівні. Особливо при цьому необхідно дотримуватися комунікативної мети висловлювання.

Таким чином, працюючи з текстом, придатним для перекладу, перекладач в першу чергу повинен стратифікувати мовні одиниці тексту і виявити, на якому рівні та чи інша одиниця перекладається, а вже потім безпосередньо братися за переклад.

122

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

СТУДЕНТІВ ЗІ "ВСТУПУ ДО

ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА"

Навчальний курс "Вступ до перекладознавства" є одним з основних теоретичних дисциплін у процесі підготовки високо кваліфікованих перекладачів-філологів. Він ознайомлює студентів з основними поняттями і теоріями, що існують у сучасному перекладознавстві; сприяє розвитку лінгвістичного чуття, формує навички перекладацького аналізу одиниць мови оригіналу і мови перекладу, вчить студентів виконувати різні види перекладу.

У процесі вивчення "Вступу до перекладознавства" студенти ознайомлюються з особливостями діяльності перекладача у мирний час та під час військових дій, вчаться культурі й етиці перекладача, знайомляться з основними проблемами сучасного перекладознавства і практики перекладу.

Навчальна програма передбачає три форми роботи студентів у процесі навчання: лекційний курс (24 години), семінарські заняття (14 годин) та самостійну роботу студентів (20 годин).

Оскільки дана методична розробка орієнтована на студента-першокурсника, перекладача-початківця, слід підкреслити, що у вищому навчальному закладі, на відміну від середнього, основним видом підготовки студента є самостійна робота: на лекції викладач спрямовує його роботу, орієнтує з певного питання, сприяє формуванню правильної наукової позиції; на семінарських заняттях з'ясовуються ключові питання з певної теми, закріплюється теоретичний матеріал; решту роботи - дібрання навчального матеріалу (як правило, другорядного), систематизація, узагальнення і вивчення його, виконання практичних вправ, використання теоретичних основ на практиці та ін. - все це залишається для самостійної роботи студентів. Саме так слід працювати й над навчальним курсом "Вступ до перекладознавства". Необхідно чітко уявляти мету кожного практичного заняття, слідувати методичним рекомендаціям викладача, виконувати всі його вимоги. Тільки при такій організації самостійної роботи можна одержати добрі й відмінні результати.

123

СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗІ "ВСТУПУ ДО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА"

1. Бархударов Л. С. Что нужно знать переводчику ? // ТП. - 1978. -№15.-С. 18-22.

2. Бархударов Л. С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории перевода. - М.: ВШ, 1975.

З.Корунець І. В. Лекції зі вступу до перекладознавства. - К.:

КДЛУ, 1999. 4. Лилова А. Введение в общую теорию перевода. - М: ВШ, 1985. 5.Мастерство перевода\ Сб. стат. -М., 1963. 6. Минъяр-Белоручев Р. К. Как стать переводчиком 7-М.: Стелла,

1994. 7.Мирам Г. Є. Профессия: переводчик. - К.: Ника-ценр, Эльга. -

1999. 8.Пасынок В. Г. О профессиональных качествах и личности

переводчика.,. // Вісник Харківського державного університету .

- № 386. - Система мови та мовленнєва діяльність. - Харків:

Константа, 1996.-С. 89-93. 9. Терехова С. I. Вступ до перекладознавства. / Навч. посібник. -

К: КДЛУ, 2001. Ю.Фёдоров А. В. Введение в теорию перевода. - М., 1953. П.Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода. - М.: Наука,

1968.

124

СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗІ "ВСТУПУ ДО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА"

1. Акуленко В. В. О "ложных друзьях переводчика" // Акуленко В. В., Комиссарчик С. Ю., Погорелова Р. В., Юхт В. Л. Англо-русский и русско-английский словарь "ложных друзей переводчика". - М.: Сов. энциклопедия, 1969. - С. 371-384.

2. Гачечиладзе Г. Р. Введение в теорию художественного перевода. -Тбилиси, 1970.

3. Комиссаров В. Н. Лингвистика перевода. - М.: МО, 1980.

4. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода. - М.: ЧеРо, 1999.

5. Комиссаров В. Н. Слово о переводе. - М.: МО, 1973.

6. Комиссаров В. Н. Теория перевода. - М.: ВШ, 1990.

7. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу. - К.: ВШ, 1986.

8. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу. - Вінниця: Нова книга, 2000.

9. Кочерган М. П. До питання про безеквівалентну лексику і лакуни та способи їх компенсації // Проблеми зіставної семантики. - К.: КДЛУ, 1999. - С 42-45.

10. Крупнов В. Н. В творческой лаборатории переводчика. - М., 1976.

11. Кундзич А. Переводческая мысль и переводческое недомыслие // Вопросы художественного перевода. - М.: Советский писатель. - 1955. - С. 213-258.

12. Левый И. Искусство перевода. - М.: Наука, 1974.

13. Пономарев В. В. Неадекватность перевода как средство фальсификации семантического и идейного содержания художественного произведения. - Киев: АКД, 1979.

14. Прокопович С. С. Адекватный перевод или интерпретация текста // ТП. - М. - 1980. - № 17.

15. Прокопович С. С. Адекватный перевод художественной прозы: возможен ли он ? // ТП. - М. - 1978. - № 15.

16. Ревзин И. И., Розенцвейг В. Ю. Основы общего и машинного перевода. -М.: ВШ, 1964.

17. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. - М., 1974.

18. Рождественский Ю. В. Общая филология. - М.: Новое тысячилетие, 1996.

125

19. Семенец О. Е., Панасьев А. Н. История перевода. - К.: Лыбидь, 1991.

20. Тетради переводчика \ Сб. стат. - М. - 1963 - 1999. - Вып. 1 -23.

21. Фёдоров А. В. О художественном переводе. -Л., 1941.

22. Художественный перевод: Вопросы теории и практики. -Ереван, 1982.

23. Цицерон М. Туллий. Поли. собр. речей в русском переводе. -СПб., 1901.

24. Чередніченко I. О., Коваль А. Г. Оказіональні відповідники і переклад на різних рівнях еквівалентності. - К.: ВШ, 1981. - № 5. -С. 72-77.

25. Чернов Г. В. Основы синхронного перевода. - М.: ВШ, 1987.

26. Чернов Г. В. Теория и практика синхронного перевода. - М., 1978.

27. Чуковский К. И. Собр. соч. в 6-ти т. - М., 1966. - Т. 3.

28. Чуковский К. И., Фёдоров А. В. Искусство перевода. - Л., 1930.

29. Швачко С. О. Методичні вказівки. Перекладацькі аспекти у вузі та школі. - Суми: СумГУ, 1999.

30. Швачко С. О. Підготовка перекладача на сучасному етапі // Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі \ 36. наук, праць. - Суми: СумДУ, 1999.

31. Швачко С. О. Тетрадь переводчика № 1. Методические рекомендации. - Суми: СумГУ, 1998.

32. Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. - М.: Наука, 1973.

33. Шевченко И. С. Прагматика перевода драмы: аспект диахронии // Вісник Харківського державного університету. -Вип. 384. - Харків: Константа, 1995. - С. 190-194.

34. Newmark P. Approaches to Translation. - Oxford, 1981.

35. Nida E. A. Theories of Translation // TTR. - Vol. IV. - Nr. I, 1^st of September, 1991.-P. 19-32.

36. Savory T. The Art of Translation. - London, 1952.

37. Snell-Hornby M. Translation Studies. An Integrated Approach. -Amsterdam: Philadelphia, 1988.

38. Tytler A. F. Essey on the principles of translation. - London, 1791.

126

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № і Тема: ВИЗНАЧЕННЯ І ЗМІСТ ПОНЯТТЯ

"ПЕРЕКЛАД"

Мета заняття: правильно зрозуміти значення терміну переклад, з'ясувати завдання навчального курсу, його практичне значення.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Переклад як вид людської діяльності.

2. Переклад як процес діяльності перекладача.

3. Переклад як результат творчості перекладача.

4. Переклад як наукова дисципліна. Завдання курсу.

5. Практичне значення перекладу і перекладознавства.

6. Основні проблеми сучасного перекладознавства.

7. З історії перекладу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Мирам 1999: Мирам Г. Є. Профессия: переводчик.

2. Комиссаров В. Н. Слово о переводе.

3. Комиссаров В. Н. Теория перевода.

4. Пономарев В. В. Неадекватность перевода как средство фальсификации семантического и идейного содержания художественного произведения.

5. Прокопович С. С. Адекватный перевод или интерпретация текста.

6. Терехова С. І. Вступ до перекладознавства. Розділ 1.

7. Фёдоров А. В. Введение в теорию перевода. Глава 1.

8. Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика.

9. Newmark P. Approaches to Translation.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Під час вивчення даної теми слід в першу чергу ознайомитися з лекційним матеріалом, засвоїти його досконально.

127

Потім необхідно опрацювати тему за переліченими підручниками, доповнюючи конспект додатковою інформацією. Бажано опрацювати не тільки основні, а й додаткові праці зі списку рекомендованої літератури (с. 8-9).

Рекомендується відштовхуватися від визначення перекладу, що подається у Словнику української мови (видання 1970 - 1981 pp.), зіставити його з лінгвістичними визначеннями; з'ясувати, яке з визначень підходить для використання його у якості робочої дефіниції перекладу; обгрунтуйте власну точку зору; порівняйте її з позицією дослідників, авторів підручників та посібників.

Усі визначення понять і терміни даної (а також всіх наступних тем) слід перевіряти за словниками лінгвістичних термінів, перекладацьких термінів, лінгвістичною енциклопедією та ін., не слід полягатися на абсолютність своїх знань.

Продумайте грунтовно відповіді на кожен з пунктів плану практичного заняття. Перевірте свої знання за питаннями для самоперевірки.

Практичні завдання слід виконувати на окремих листах або у зошиті для письмових перекладів, щоб викладач мав змогу перевірити роботи позаурочно.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

• переклад;

• переклад як вид діяльності;

D переклад як процес діяльності;

• переклад як результат діяльності;

• переклад як навчальний предмет;

D об'єкт, предмет наукової дисципліни.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ВПРАВА 1. Зробіть повний адекватний переклад публіцистичного тексту (газетного, журнального) з англійської мови українською; обсяг оригінального тексту - 4,5-5 тис. друк, знаків.

128

ВПРАВА 2. Встановіть послідовність виконання повного адекватного перекладу.

ВПРАВА 3. Як ви розумієте наступні висловлювання М. А. К. Холлідея:

"Переклад - це відношення між двома або

більше текстів, які виконують однакову роль

в однаковій ситуації*".

Переклад - це односторонній процес, але в результаті його ми маємо два зіставлюваних, взаємно еквівалентних текста різними мовами. Прокоментуйте їх. Чи можна з ними погодитися ?