Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

терап

.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
45.13 Кб
Скачать

20.10 18 це малюнки ти продиктуєш лише позначення

1.Спин Мозк вузол-скупч нерв кліт біля зєд перед і зад корінців.Функц один С В-псевдо уніпол нейроцит.Дл янеї характерне грушоподіб тіло і центрально локалізоване ядро.Назва тому що аксон ідендр відход від перикаріона разом відходять від перикаріона ідуть разом а потім розходяться у різна боки. Дендрити вплітаються у задній корінець і йдуть на периферія до органів які вони інервують.Аксони форм частину зад корінця яка розташ між тілом вузла і заднім рогом спин мозку.Крім Псевд уніп існують дрібні мультиполярні які забезпечують внутрішньогангліонарні зв’язки.Псевд нейроц знаходь в оточенні мантійних гліоцитів які формують плащ навколо перикаріона.Зовні гліальна оболонка оточена прошарками Спол. ткан.Відростки вкриті нейролемоцитами.

2.Центр част -Сіра речовина – це тіла, дендрити частково аксони нейронів і глія..У задні входять задні корінці з передніх виход передні корінці.У центрі сір реч СпинМозк канал.У складі Сір розрізняють корінцеві пучкові встані клітини.Корінцеві мають аксони які виход за межі спин мозку у складі перед корінц.Аксони пучкових утвор пучки білої речовини що зєд окремі адра і сегменти спин мозку між собою або з відповідними ядрами голов мозку.Відростки встав закінчуються синапсами у межах сір реч спин мозку.Нейроцити що мають спільну буд і функт утвор ядра.Перед роги утвор великими мульти поляр нейроцитами Рухові .Які утвор вентролатер дорсомедіал та центр пари ядер.Задні Вставні утвор власним грудним ядрами губчастою і желатинозною реч.Бічні мають латерал проміжн ядро яке утвор асоціатив кліт сим пат рефлекс дуги.

3. Це відростки нейронів, які є чутливими і руховими провідними шляхами. Скл переважно з мієлінових нерв волокон.Які несуть інформацію з периферії та внутр органів до спинного і головного мозку називаються висхідними (чутливими). Інші — низхідні (рухові) несуть імпульси від головного і спинного мозку до перифер частин тіла та внутр органів.Ьіла реч сірою ділиться на три пари канатиків перед бічні задні.Канатики скл з річків повздовж орієнтованих нерв волокон і клін нейроглії.

4. Нервовий центр - це сукупність нервових клітин, розташованих в різних відділах ЦНС,ПНС необхідна для здійснення рефлексу і достатня для його регуляції. Кожний рефлекс має свою локалізацію в ЦНС.А. Ядерні НЦ – ганглії, ядра спинного і головного мозку.Мають різноманітну форму розміщені в оточенні білої речовиниБ. Екранні НЦ є лише у великих півкулях мозку та мозочку де скупчення нейроцитів форм кору. Наприклад, центр сечовипускання розташований в крижовому відділі спинного мозку, центр колінного рефлексу -в поперековому.

5.Ганглії скл із мультиполяр нейронів рехових чутливих асоціативні.Інтрамуральні ганглії в стінці травного тракту вирізняються тим що у їх складі окрім рухових є і гальмівні нейрони.вони представлені адренергічними і пуринергічними нерв кліт.В інтрамурал гангл трапл пептидергічні нейрони які виділ пептиди які здійснюють нейроендокринну регул і модуляцію діяльності тканин та органів травн сист.

6. рефлекторна дуга - це шлях, по якому проходить нервовий імпульс від рецептора до фектора. 1.Рецептор. 2.аферентний нейрон.3.центральнийнейрон.4.еферентний нейрон.5.ефектор. При роздратуванні рецепторів (1), сигнал надходить до чутливих гангліїв (2), аксони цих гангліїв формують задні корінці спинного мозку, вони перемикаються на нейронах задніх рогів спинного мозку (4). Потім через ряд вставних нейронів (5) сигнал надходить до мотонейронам передніх рогів спинного мозку (6), з передніх рогів спинного мозку виходять передні корінці спинного мозку (7), які іннервують ефекторний орган .

7. А- соматичний рефлекс, Б-вегетативний рефлекс, 1 - рецептор; 2 -чутливий нейрон; 3 - центральна нервова система;4-руховий нейрон;-робочий орган: м’яз, залоза; 6- асоціативний(вставний нейрон);7-вегетативный вузол (ганглий)

8. До кори мозочка збуджуючі аферентні впливи надходять по мохоподібних і ліаноподібних волокнах. Ліаноподібні волокна ідуть в молекулярний шар кори мозочка, де закінчується збуджуючими синапсами на дендритах клітин Пуркіньє або на зірчастих та кошикових нейронах. Дендрити клітин-зерен, утворюючи синапси з мохоподібними волокнами, формують так звані клубочки мозочка. Аксони клітин-зерен проходять у молекулярний шар і там розгалужуються на дві гілки, що йдуть паралельно поверхні за ходом закруток мозочка утворюючи при цьому численні синапси з дендритами грушоподібних, зірчастих і кошикових нейроцитів. Таким чином, аксони клітин-зерен передають збуджуючі впливи від мохоподібних волокон до грушоподібних клітин.

9.. Гальмівну дію мозочка здійснюють кошикові клітини та зірчасті клітини молекулярного шару, а також зірчасті нейроцити зернистого шару. Кошикові клітини посилають аксон у гангліонарний шар, де своїми аксонами утворюю «кошики» навколо грушоподібних клітин. Зірчасті клітини бувають дрібні та великі. Відростки дрібних клітин можуть контактувати з дендритами та тілами грушоподібних клітин. Великі вплітаються в «кошики» і утворюють контактують с тілами та дендритами грушоподібних клітин. Тобто, гальмівні клітини молекулярного шару гальмують збудження у грушоподібних клітинах. Зірчасті нейроцити зернистого шару мають здатність гальмувати збудження, що надходять з нижче лежачих органів нервової системи по мохоподібним волокнам.

10. 1. Корзинчасті клетки; 2. Дендриты клеток Пуркинье; 3. Ядро и ядерце клеток Пуркинье;4. Гранулярный шар; 5. Белое речовина ;6. Молекулярный шар;7. Ганглионарный шар,8. Большие зірчасті клетки з короткими аксонами;9. Гранулярные клетки; 10. Клубочки мозочка;11. Аксон.

11.Клубочок мозочка складається з мохоподібних волокон, що контактують з дендритами клітин зерен. Мохоподібні волокна – аферентні волокна, що входять у кору мозочка, і мають збуджувальний вплив на грушоподібні клітини. У клубочку мохоподібні волокна передають збудження на дендрити клітин-зерен. Клітини-зерна – клітини зернистого шару. Свій аксон вони посилають у молекулярний шар, там він Т-подібно ділиться,на своєму шляху уворюючи синапси з кліт.Пуркіньє, кошиковими і зірчастими клітинами. Збудження від мохоподібних аферентних волокон через дендрит, клітини-зерна передають його до інших клітин мозочка через свій аксон.

12.Кору вел півкулпредставлена шаром сір реч товщ 3мм утвор близько 10-14млрд нерв кліт.Тут здійсн вищ нерв діяльність.Ділянки кор. які відповід за певні прояви вищ нерв діяль-поля.Нейрони кори півкуль поділ на пірамідні та непірамідніюПірамід мають характерну пірамідну.Непірамідні включ кошикові шипикові зірчасті.павукоподібні .Нейроцити та їхні відростки розташовані певними шарами(пластинками).Кора має 6шарівмолекулярний.зовн зернистий.піраміний,внутр. зерн,ганліонарн,поліморфний.

13.Гангліонар 5 шар містить гігантські пірамідні нейрони .Їх вперше описав В.О.Бец 1874р. Структура клітин Беца подібна пірамідальним нейроцитам.(Пірамід кліт розміри поступово збільш у напрямку від поверх кори вглиб сір реч.Верхівка завди до кори а основа до біл реч.Від верхівки відход верх дентрити, біч поверхня-бічні денді. основа-аксон.Аксони форм мієлін нерв волокна які ідуть у біл реч. ) Аксони клітин Беца йдуть до моторних ядер головного і спинного мозку, утворюючи значну кількість колатералей, що мають гальмівну дію на кору мозку. Пірамідні нейроцити, і кліт Беца — найхарактерніші ознаки гістолог препарат кор вел півкул.

14. Нейроцити та їхні відростки розташовані певними шарами.Кора має 6шарів.Молекулярний-розташ під корою склад з веретеноподіб кліт з довг дендр і корот аксонами.Зовн Зернист-утвор дріб кліт які мають округлу полігонал зір та пірамід форми.Пірамідний має найбільш товщ.Утвор пірамід кліт.Внутр зерн-утвор дрібними нейроцитам зірчаст форми.у різних діляках різний розвиток.Гангліонарий утвор кліт Беца-основна гістолог характерист.Шар полі морф кліт утвор різноманіт переваж веретенопод форм.

15.Акомодаційну роль відіграють війкове тіло і райдужка. В.Т-продовж перед част судин обол.В.Тподіл на внутр.-циліар корону і зовніш-циліар кільце.Від кор. відход циліар відрост а від них-волокна війк пояса яким кришталик фікс до війк тіла.Основну масу В.Т скл циліарн мяз.Скороч м’яза розлаб волок війк пояса яке перестає натягати капс кришталика який при цьому зменш опукліст і його залом сила зрост.Райдуж обол-відход від В.Т і є його прод.Р.О-забарв диск з отвором в серед-зіницею.Рзташ на межі між рог і кришт.Є5шарів1)перед епітелій утвор кліт які є продовж епітел зад поверх рогівки2)Зовніш погран шар-зумовлює колір очей 3)судинний шар містить численній судини. 4)внутр. погран шар 5)задній пігментний епітелій.продовж двошар епітет сітківки.

16. Колбочки - рецептори денного зору, здатні сприймати різні кольори.Колбочки побудовані із зовнішнього і внутр. сегментів сполучені війкою.Зовн сегм колбочки має коніч форму він ширший і коротш ніж паличка і містить на півдиски утвор в результаті інвагінації плазмолеми.один кінець напівдиска замкнений інший відкритий.Мембрани на півдиски містять пігмент родопсин.Улюдей існують колбочки 3 типів чутливі до синього, зеленого і червоного світла.Внутр сегмент містить численні мітохондрії ендоплазмат сітку ферментні системі які забезпеч енергет обмін і біосинтез основних комп клітини.Внутр сегм колбочки містить еліпсоїд-ліпідна крапля оточені мітохондріями і щільно приляг одна до одної.Важлива част колбочки-синаптичне тіло яке зєдн їх з нерв клітинами. При освітленні зоровий пігмент розпадається на свої компоненти білок і ретиналь що запускає у клітині ланцюг біохім реакцій які призвод до виникнення рецепторного потенціалу.

17.Сітківка і зор нерв форм з нерв трубки, епітет рогівки ікриштал з ектодерми, склера судин обол, сновид тіло з мезенхіми.Розвиток почит з утвор очних пухир які забезпеч звяз з мозком у вигляді порожнистих очних стеблинок.Вздовж стебл у очний пухир врост судини. Передня част очного пухир інвагінується і набуває форми очного келиха.Ектодерма яка розташ проти отвору келиха потовщ вростає в келих і утвор початок для кришт.Внутр стінка келика перетвор в сітківку зовнішня у пігментний шар сітківки. Мязи райдужки розвив з крайових ділянок очного келиха.

18.1.пігментний.2.шар паличок і колбочок.3.зовніш погранична гліальна мембрана.4.зовніш ядер шар.5.зовніш сітчаст шар.6.внутр ядерний.7.внутр сітчастий.8.гангліонарний.9.шар нерв волокон.10внутр погран гліальна мембр

19. Палички є рецепторами нічного, «чорно-білого» зору.Палички побудовані із зовнішнього і внутр. сегментів сполучені війкою.Зовн сегмент війки має циліндр форму і містить велику кількість плоских мембранних замкнених дисків. У мембранних дисках міститься зор пігмент родопсин який скл з білка опсину і ретаниля.Війка яка звяз сегменти пал і колбочок починається у в внутр. сегменті базальним тільцем. Внутр сегмент містить численні мітохондрії ендоплазмат сітку ферментні системі які забезпеч енергет обмін і біосинтез основних комп клітини.При освітленні зоровий пігмент розпадається на свої компоненти білок і ретиналь що запускає у клітині ланцюг біохім реакцій які призвод до виникнення рецепторного потенціалу.

20.Органи чуття –спеціаліз органи через які нерв система отримує подразн з зовн середовища і сприймає їх у виді відчуттів.5 органів чуття-смаку нюху слуху рівноваги зору. Аналізатор аналізатори – це складні нейродинамічні системи які забезпечують сприняття, проведення та аналіз подразнення аналізатор складається з трьох частин: периферійна – рецепторна (орган чуття), проміжна – проводникова, центральна – нервовий центр.За походж і будов поділ на 3 групи.1-органи зору і нюху.їхні рецепторні нерв клітини нейросекреторні розвив з ембріонал нерв пласт.2-смак слух рівноваги сприймаючий елемент- спец епітет кліт сенсорно епітеліальні.Такі органи назив вторинночутливими.Розвив зі спец потовщень ектодерми плакод.3-рецепторні нерв закінчення.

21. Око побудовано з очного яблука та допоміжних структур (повіки, м’язи ока та слізний апарат) . Функціональні апарати очного яблука: 1. Діоптричний (рогівка, кришталик, склисте тіло)2. Рецепторний (сітківка)3. Акомодаційний (війкове тіло, райдужна).Рогівка – продовження склери.5шарів.1-вкриває рогівку зовні побуд з багатошар плоск незрог епітет містить нерв закінч які зумов рефлекс рогівки.Поверхня зволожена секретом слізних залоз.Перед епітет рогівки контактує з багато шар плоск плоск епітет конюктиви. Перед погран пласт лежить під базал мембр.Власне реч рогівки скал з тонких сполучнотканинних пластинок які чергуються і перехрещу.Між пласт розташ плоск клітини –різновиди фібробластів.клітини і пласт занур в аморф реч багату на кератанфосфат який забезпеч прозорість.Задня погран пліст склад з колаг волокон занур в аморф реч.Задній епітет рогівки –одношар плоск епітет обернений до перед камери ока.

22.Сітківка побудована з 10 шарів.1-шар пігментного епітелію скл з 1 шару пігм епіт.кожна кліт зв’язана з пал і колб.Від відход тонкі відростки між якими знах пігментована цитоплазма.2-шар пал і колбочок-модифіковані дендрити в них міститься скуч мітохондр.3-зовн погран скл з Мюлеревих клітин які утвор синаптичні комплекси з пал і колб.4-зовн ядерний склд з 5-6 шарів ядер.зовнішній ряд-овальні ядра колбочок внутр. круглі ядра паличок.5-зовнішній сітчастий-містить синаптичні зєднання між внутр. сегментами пал і колбоч.6-внутр ядерн представлений ядрами біополяр нерв кліт і ядровмісними ділянками волокон мюлера.7-Внутр сітчастий аксони біполярних гангліон кліт утвор синапси з дендритами клітин зор нерва.8-Гангіонарн мультиполяр кліт різної велич утвор неперервний шар а біля центр ямки утвор декілька рядів9-шар волокон зор нерва скл з не мієлін аксонів кліт зор нерва.10-внутр погран мембр скл з потовщ основ волокон Мюллера.

23.Вестибул част перетинч лабіринта місце розташ рецепторів органа рівноваги.В стінці перетин лабір в обл. еліптичного і сферичного мішеч є ділянки які мість сенсорні клітини-які назив плямами. Плями мішечків вистелені епітет який розташ на базал мембр і скал з сенсор і опорн кліт.Волоскові сенсор кліт обернені верхівками з волосками у порожнин лабіринту.2типи1)-грешоподібні містять основу яка оточ нерв закінч.2)-призматичні мають на апікал поверхні кутикулу від якої відход 60-80 нерух волоск Стереоцилій і 1Рухом-кіноцилій має будов скороти війки.Підтрим кліт розташ на базал мембр і мають багато мітохондр.На вершин є велика кільк мікроворс які вкриті отолітовою мембр. Пляма еліпт мішечка – рецептор лінійн прискор і гравітац а пляма сфери мішечка-гравітац та вібрації.

24. В стінці перетин лабір в ампулах є ділянки які мість сенсорні клітини-які назив гребінцями. Гребінці мають вигляд попереч складки в ампул півкол проток яка вистел сенсор волосков та підрим епітеліоцитами.Апікал част цих кліт вкрита желатиноподіб куполом.Ампуляр гребінці є рецепторами кутових прискор. При рухах купол змін полож і стимулює збудж волосков кліт.Їх збудж викликає рефлекс відповідь певн част скелет мускулатури.

25.Орг Корт утвор двома тип кліт сенсор і підтрим .Усі кліт поділ на зовн і внутр. межею між ними є внутр тунел.Пітрим клітинами є клітини стовпи фалангові зовн погран і зовн підтрим.усі вон леж на баз мембр їхні розшир апікал част утвор перетинку яка назив ретикуляр пластинк.СЕнсорн кліт включ зовн і внутр які лежать на фаланг кліт.Внутр сенс на поверх мають мікроворс –стереоцилії. Над Корт Орг розташ покрівельна пласт яка контактує з стереоциліями.

26.Завиткова протока –це спірал канал який сліпо закінч з біля верх кіст завитки і зрощ з нею у ділянці спірал завитки і лімбаЗав прот має верх зовн і ниж стінк.Верх стінк назив вестибул мембр побуд з тонкофібриляр сполучноткан пласт яка вкрит плоск еепітел і ендотел.Зовн стінк утворена судин смужкою яка леж на спірал зв’язці.Побуд з багато ряд епітет який скл з плоск базал світл кліт і високих призмат темн кліт.між кліт проход гемо капіляри.Суд смуж єдине місц де в епітет є судини.Нижн стінк утвор базиляр пласт яка тягнеться уздовж усієї завитк проток.Має4 шара 1базал мембр нижня стінк ная кому леж епітет кліт спірал орг..2.шар утвор колаген волоконами слух струнами. 3-покривн шарутвор шаром ендотелію.

27. Коливання повітря передається на барабанну перетинку і через ланцюжок слухових кісточок досягають основи стремінця. Зміщуючись подібно до поршня в овальному вікні, основа стремінця передає коливання на пере лімфу вестибулярних сходів завитки. Через отвір на вершині завитки коливання переходять на пере лімфу барабанних сходів. Віддача коливань відбувається через кругле вікно, яке випинається в барабанну порожнину в той час, коли основа стремінця заглиблюється в овальне вікно. Коливання пери лімфи вестибулярних сходів передаються через вестибулярну мембрану на ендолімфу протоки завитки і охоплюють бацилярну і текторіальну мембрани. Ці рухи відповідають частоті та інтенсивності звуків. У результаті відбувається відхилення стереоцилій сенсорних клітин і їх збудження. Воно супроводжується взаємодією ацетилхоліну, що міститься в ендолімфі, з холінорецепторним білком у мембранах стереоцилій. Це призводить до виникнення рецепторного потенціалу (мікрофонний ефект). Нервові імпульси через слуховий нерв передаються у центральні відділи слухового аналізатора.

28.Нюхов ділянка нос порожнини викон функт периф відділу нюх аналізатора.Розташ у верх і зад ділянці нос порожнин. Епіт слиз обол утвор з кліт 3 типів1-нюхові рецептори.2-підтримуючі3-базальними.НюхРец-видозмінені біполяр нейрони.Містять нюхові булави від яких відходять нюхові війки.Аксони рецептор кліт утвор нюх нерв.Підтрим клітини нюхов ділянки лежать над ядрами рецепторних кліт.Базал кліт мають конічну форму і лкеж а базал мембр.Це камбіальні кліт які можуть диферент в підтримуючі.

29.Смакові бруньки утвор перифер відділ смак аналізатора.Скл з рецепторних підтримуючих та базал кліт.Клітин елементи смаков бруньки відмеж від оточ сполуч ткан база мембраною.Верхівки смак бруньок і і епітеліоцити слиз обол форм смак ямку.Рецептор кліт містять на апікальн поверхні мікроворсинки в які вмонтов рецепторні білки.Кожна смак брунька містить 50 нерв волокон які утвор синапси з базо-латеральною поверхнею рецептор кліт і передають імпульс до центр ланок смак аналізатора.Підтрим епітеліоцити смак брун оточ сенсорноепітеліал кліт і розмежов їх.Підтрим кліт декретують глікопртеїни які заповн смак ямку.Базал кліт служать джер новоутвор рецептор і підтрим кліт.Звіком число смак бруньок зменшується.

30.Кровонос суд розвив з мезенхіми стінки жовткового мішка у кінці 2напоч 3 тижня.Це супроводж утворенням кровяних острівців.Мезенхімні кліт на периферії острівців перетвор на ендолеіл кліт первинної кровонос сист а центральні кліт набувають округл форми і перетвор у кліт крові.Серце розвив з кількох ембріон зачатків.Змезінхім розвив ендокард і судини.Звісцерал мезенхім-міокард і епікард.Нерв вузли нерв волокн розвив з нейроектодерми.Закладка на поч. 3 тижня.

31.Артерії транспортують кров до органів.Гемодинаміч умови характеризуються вис тиском і шв.Артерії мішаного типу побуд з 3 обол внутр серед і зовніш. Внутр обол утвор з ендртел підендотел-це шар ПВСТ який має еласт та колаген волокна. та внутр еласт мембрана яка леж на межі з серед обол.Серед обол скл з основних1-гладких міоцитів2-еластичних волокон.співвідношення 1:1.На межі серед і і зовн обол лежить зовн еласт мембр.Зовніш оболсклз ПВСТ в якій містяться гладкі міозити судини і нерви.Артер мяз типу-основна зміна стос зменш вмісту еласт волокон і збільш вмісту мяз волок зумовлено зменшенням тиску.Всеред обол зникає еласт шар.Артер еласт типу-(аорта) переважають еластичні елементи мяз кліт менше зумовлено високим тиском і швидкістю.

32.Вени забезпеч проходж крові до серця гемодинаміка низьк тиск і і швилк.Вени мяз типу побудов з ендотелію.Середньої оболки немає.Зовнішня обол зрощ з сполучноткан прошарками органів.Вени мяз типу поділ на зі слабк розвин мяз волокн і сильним. Преші розташ у верх част тулуба другі у ниж част.Різниця в будов полягає у різниці гемо динам умов.у перших кров рух під силою земн тяжіння у других у протилеж напрямку.Для Сильно розв характерне наявність гладк міозитів у всіх шарах.і наявність клапанів.

33.АртеріїТранспортують кров до органів.мають великий тиск і шв поділ на 3типи МЯзовий мішаний і еластичний.Вени несуть кров до серця депонують кров.має низький тиск і шв.Відмінності він від артерій 1)стінка вени тонша.2)у венах переважають колагенові волокна а еластичні розвинені слабше№)відсутність зовні еласт мембр і слабкий або відсутний еласт шар.4)простів вени неправильної форми а в артерії круглий.5)найбільша товщину вен має зов обол в артерій-середня оболонка 6)наявність клапанів у деяких венах.

34.ГЕмокапіляри викон основну функт кровонос сист щодо обміну реч між кровю та тканинами.Характеризуються низьким тиском і малою шв.Залежно від будов епітелію капіляри поділ на 1)соматичного типу діаметр10мкм мають нефенестрований ендотелій і суцільну баз мембр локалізуються в шкірі мяз тканині серці мозку2)вісцеральні-мають фенестрований ендотелій і сульну баз мембр вокаліз в ниркахворсинк тонк кишки.залоз внутр секр..3)синусоїдні-мають фенестри в ендотелії і пори у базал мембр розташ у кровотвор органах печінці.

35.Найдрібніші артер судини мяз типу артеріоли відносяться до МЦР і переход в капіляри.Уних судини мають усі 3 оболонки.але розвинені слабо.Середня утвор 1-2 шарами гладк мяз кліт.У пре капілярних артеріолах мязові кліт розташовані поодинці.Завдяки скороч гладк міозит стінки артеріол артеріоли регулюють приплив крові до органів.

36.Розрізняють 3 види венул посткапілярні збірні і мязові.Посткапілярні мають велику кількість серицитів.В збірних венах зявляються окремі гладкі мязові клітини і більш чітко виражена зовнішня оболонка.МЯзові мають 1-2 шара гладких мяз клітин в серед оболонці і добре розвинену зовні оболонк.Венозний відділ МЦР виконує дренажну функт регул гем лімфатичний баланс.через стінки вену інтегрують лейкоцити.

37.Міокард скл з серц мяз ткан і прошарків ПВСТ з судинами і нервами.Усі мяз волокна утвор кардіоміоцитами.2типа скоротливі і провідні.Скоротливі кардіоміоцити мають ядро в центрі багато саркоплазми і мало міофібрил.У саркоплазмі є багато мітохондрій.Особливість велика кількіст комплГольд які синтезують специфіч передсерді гранули.Гранули мають фактори які зниж артераіл тиск і збільш показник гематокриту.Кардіоміоцити сполучаються між собою в ділянці вставних дисків .У попереч відділах встав диска є міжклітинні сполучення двох типів.1-десмосомоподібні контакти які забезпеч міцне зєднання клітин.2-щілинні контакти які забезпеч електрик зв'язок сусідніх клітин.

38.Провідна сист серця скл з синусно-передсердного передсердно-шлункового вузла і -//-пучка.Розрізн 3 типи повідних серцевих міоцита. 1-Пейсмекерні-ці клітини генерують імпульси для скорочення.локаліз у центр част синус-передсерд вузла.2-перехідні клітини передача збудж від пейсмекерних кліт до клітин ручка і скоротлив елемент міокарду.Локаліз на перифер синусно-передсерд вузла і становлять більшу част передсерд шлунк вузла.3-Клітини пучка провідної системи волкна Пуркінє.Вони передають збудж від перехід кліт до до скоротлив серцевих міоцитів шлуночка.

39.Чер кіст моз-центр орган кровотворення вякому відбув диференц та розмнож клітин мієлоїдного та лімфоїдного рядів.К.М має напів рідку консистенц темно-черв кольоруСтрома червоного кісткового мозку утвор кістк перекладинами, що йдуть від ендоста. Між ними розташ ретикуляр тканина.Яка складається з фібробластів кісткового мозк).Вони виробляють міжкліт речовину, що включає ретикулярні волокна і амфорной компонент з великим вмістом глікозаміногліканів, ростові фактори. Крім ретикулярних клітин до стромальних клітинних елементів відносяться остеобласти, адвентиційні, жирові клітини. Всі ці клітини відіграють роль мікрооточення для розвиваються клітин крові.

40.Тимус-централ орган імуногенезу де відбув розмнож і диферент Т-лімфоц.Зовні тимус вкрит сполучнотканинною капс від якої усеред входять перегородки що поділяють його на часточки. Часточка діл на кіркову темну і мозкову світлішу частини. Кіркова реч часточки тимуса має лімфоцити які розташ в оточ макрофагів епітеліоцитів і Т-лімфобластів.Ці клітини створ мікрооточення для дозрів Т-лімфоц.У кірк реч тимусу з кіст мозку перенос попередники Т-лімфоцит диференціюються і переход в мозкову реч звідки надходять у кровообіг.Мозк речутвор Т-лімфоцитами і Т-лімфоблатсами які оточені епітеліоретикуоцитами та макрофагами.Ознака –наявність тим усних тілець Гассаля

41.Клітини кіркової речовини відмежовані від крові гематотимусним барєром .Він утвор суцільним шаром епітеліоретикулоцитів .Барєр закриває доступ надлишвої кількості антигенів з судинного русла до лімфоцитів кіркової речовини.Він не проник для лімфоцитів які мають циторецептори до власних антигенів організма що попередж розв аутоімунних реакцій.У мозков реч Барєр відсутній що створ умови для рециркуляції Т-лімфоцитів.У нормі вихід Т-лімфоцитів у кровотік здійснюється ізольовано.

42.Кіркова речовина утворена лімфатичними фолікулами-скупченнями В-лімфоцитів.до складу фолікул налужать типові макрофаги і їх різновиди-дендритні клітини.Зовні фолікул вкрит ретикулоендотеліоцитами.Серед них є значна кількість фіксованих макрофагів-берегових клітин.Фолікул містить світлий центр де де здійсн розмож лімфоцитів і де локаліз В-лімфоц.І темну зону в якій розташовані малі малі лімфоцити.Збільшення розмірів світлих центрів свідч про антигенну стимуляц організму.

43. Мозкова реч лімф вузл утвор мозковими тяжами –скупченнями В-лімфоцитів плазмоцидів і макрофагів.Зовні мозк тяжі вкриті ретикулоендотеліцитами .Між мозк тяжами і фолікулами розміж скупч Т-лімфоцитів-паракортикальна зона.Макрофаги у її складі представлені різновидом інтердигітуючих клітин.які контакту.ть між собою відростками і утвор реч які стимул проліфер Т-лімфоцитів.

44.Між ретикулоендотеліоцитами які покривають лімф фолікули і мозков реч є проміжки які назив синусами лімф вузлів.До них входять крайовий –між капсулі фолікул.Навуколофолікулярний між фолікулами і трабекулами і ворітні.У системі синсів здійснюється циркуляція лімфи від крайового синуса до ворітного звідки лімфа відтікає по виносних лімф судинах. При цьому лімфа очищається завдяки фагоцитозу сторон часточок береговими макрофагами.Лімфа збагачується Т і В-лімфоцитами

45.Лімф фолікули лімф вузла утвор скупченням В-лімфоцитів плазмоцитів і макрофагів.Кожен фолікул містить світлий реакційний де здійснбється розмнож лімфоцитів і локалізовані переважно В-лімфобласти.І темну зону в які компактно розміщені малі лімфоцити.Лімф фолікули селезезінки оточені ретикулоендотеліальною капсулою.Мають 4 зони1-реакційний центра-де містяться В-лімфобласти і макрофаги.2-Періартеріальна зона.-скупчення т-лімфоцитів.3-Мантійна зона-утворена малими В-лімфоцитами.4-Крайова зона-місце переходу білої пульпи в червону.

46. У ворота селезінки входить селезінкова артерія, яка розгалужується на систему трабекулярних артерій. Від трабекулярних артерій відходять пульпарні артерії .Центральна артерія, яка проходить через вузлик, віддає декілька гемокапілярів, після виходу з них розпадається на китичкові артеріоли, які закінчуються еліпсоїдними капілярами. Далі еліпсоїдні капіляри переходять у короткі артеріальні гемо- капіляри. Частина останніх сполучається із венозними синусами а інша відкривається у ретикулярну тканину Закритий кровообіг – це шлях швидкої циркуляції та оксигенації тканин. Відкритий кровообіг є повільним, який забезпечує контакт формених елементів крові із макрофагами. Розслаблення артеріального і венозного сфінктерів, а також скорочення гладких м’язових клітин капсул і трабекул приводить до спустошення синусів і виходу крові у венозне русло.