- •Поняття аудиту в законодавстві України та міжнародній аудиторській практиці.
- •Коротка історія аудиту.
- •Мета і завдання аудиту.
- •Аудит в системі господарсько-фінансового контролю.
- •Користувачі обліково-економічної інформації та результатів роботи аудиторів.
- •Види аудиту за окремими класифікаційними ознаками.
- •Поняття аудиторських послуг згідно Міжнародних стандартів аудиту та їхня класифікація.
- •Характерні риси аудиту, завдань з надання впевненості та супутніх послуг.
- •Відмінності зовнішнього та внутрішнього аудиту.
- •Огляд історичної фінансової інформації.
- •Завдання з надання впевненості, інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації.
- •Супутні аудиторські послуги та їх види.
- •Постулати аудиту.
- •Інститут аудиту в ринковій економічній системі.
- •Транснаціональні аудиторські компанії та особливості їх функціонування на світовому та національному рівні.
- •Законодавче і нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні.
- •Аудиторська палата України, порядок її створення і діяльності.
- •Порядок ведення Реєстру аудиторів та аудиторських фірм.
- •Аудитор і аудиторська фірма, їх права та обов’язки.
- •Сертифікація аудиторів в Україні.
- •Міжнародні професійні організації бухгалтерів і аудиторів.
- •Аудиторської діяльності
- •Міжнародні стандарти аудиту надання впевненості та етики.
- •Внутрішньо фірмові нормативи аудиту.
- •Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості.
- •Контроль якості аудиторських послуг.
- •Стандарти контролю якості.
- •Елементи системи контролю якості аудиторських робіт.
- •Мета та основні принципи проведення аудиту фінансової звітності.
- •Аудит у системі управління підприємством.
- •Кодекс етики професійних бухгалтерів та його застосування в аудиторській практиці в Україні.
- •Фундаментальні принципи професійної етики бухгалтерів і аудиторів.
- •Аудиторська фірма та її реєстрація в Україні.
- •Документальне оформлення домовленості про здійснення аудиту.
- •Попереднє дослідження в аудиті. Лист-зобов’язання аудитора (аудиторської фірми).
- •Договір на проведення аудиту та його структура.
- •Відомості, які обов’язково повинні віднайти відображення в договорі на проведення аудиту.
- •Види внутрішнього контролю, їх місце, роль та особливості побудови в різних організаційно правових формах господарювання.
- •Оцінка аудитором ефективності системи внутрішнього контролю підприємства та її документування.
- •Поняття аудиторського ризику .
- •Власний ризик.
- •Ризик контролю.
- •Ризик невиявлення.
- •Поняття суттєвості в аудиті.
- •Аудит необоротних активів.
- •Аудит запасів.
- •Аудит витрат діяльності.
- •Аудит праці та її оплати.
- •Аудит доходів і фінансових результатів.
- •Аудит поточних зобов’язань.
-
Ризик невиявлення.
Ризик невиявлення (його рівень) пов’язаний з обсягом і характером проведення аудиторських процедур по суті. Перші дві складові загального аудиторського ризику безпосередньо впливають на характер, обсяги і витрати часу на виконання необхідних аудиторських процедур. Як правило, аудитор регулює (доводить) величину загального ризику до прийнятної величини збільшенням аудиторських процедур. Разом із тим, як зазначено в МСА ризику невиявлення не можна уникнути, коли аудиторські докази мають переконливий, а не вичерпний (абсолютно точний) характер.
Ризик невиявлення зворотно пов’язаний з невід’ємним ризиком і ризиком контролю. Так, чим вищі два останніх, тим більше необхідно виконати аудиторських процедур, для того щоб знизити ризик невиявлення.
Однак, якими б низькими не були рівні невід’ємного ризику та ризику контролю, аудитору необхідно виконати процедури перевірки по суті відносно суттєвих (значущих) залишків та класів операцій.
У практичній діяльності аудитор може зіткнутися з ситуаціями, коли ризик невиявлення не може бути зниженим до прийнятного рівня. Подальші дії залежатимуть у таких випадках від різних конкретних обставин, що безпосередньо впливатимуть на вид підсумкових документів.
-
Поняття суттєвості в аудиті.
Важливим поняттям в аудиті є поняття суттєвості. У зв’язку з притаманними аудиту обмеженнями аудитор не в змозі і не повинен встановлювати достовірність фінансової звітності з абсолютною точністю. Крім того, сама система бухгалтерського обліку не передбачає абсолютної точності інформації, яка міститься в фінансовій звітності (у балансі, наприклад). Крім того, можна припуститися помилок у процесі накопичення інформації (в обліку), а також при узагальнені цієї інформації у звітності. Тому і існує поняття суттєвості.
В обов’язки аудитора входить встановлення достовірності фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах.
Під достовірністю фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах розуміють такий ступінь точності показників цієї звітності, за якого кваліфікований її користувач зможе зробити правильні висновки і прийняти правильні економічні рішення. Таким чином, суттєвість фінансової інформації є такою її властивістю, яка робить її (інформацію) спроможною впливати на економічні рішення користувачів.
Згідно з МСА 320 інформація вважається суттєвою, якщо її відсутність (пропущення) або перекручення може впливати на економічні рішення користувачів, які приймають на основі (на підставі даних) фінансової звітності
Визначення суттєвості здійснюється аудитором на рівні: фінансової звітності в цілому; залишків на рахунках, взятих окремо; окремих операцій; окремих угод.
Аудитору необхідно визначити (оцінити) суттєвість при:
-
визначенні характеру (змісту), витрат часу і глибини (обсягу) аудиторських процедур;
-
виконанні конкретних аудиторських процедур;
-
оцінці наслідків викривлень, тобто впливу помилок на показники фінансової звітності.
Суб’єкти аудиторської діяльності (аудитори та аудиторські фірми) повинні розробити внутрішньофірмовий нормативний документ, в якому визначити систему важливих (базових) показників, що характеризують достовірність фінансової звітності та порядок визначення рівня суттєвості.
Рівень суттєвості встановлюється як частина (частка або відсоток) від базового показника.
Може бути встановлений єдиний показник рівня суттєвості для конкретної фінансової звітності, або встановлюються локальні показники рівня суттєвості для окремих базових показників (групи рахунків, статей балансу, показників іншої фінансової звітності).
Показник рівня суттєвості визначає кількісну величину помилок, інакше кажучи, максимально припустиму величину помилки.
Визначення суттєвості здійснюється на стадії планування аудиту та визначення величини аудиторського ризику. Потім ці показники уточнюються в результаті проведення аудиторських процедур. Між рівнем суттєвості і аудиторським ризиком існує взаємозв’язок. Збільшення рівня суттєвості зменшує аудиторський ризик і навпаки.
У процесі завершення аудиту аудитор визначає рівень суттєвості впливу на показники фінансової звітності сукупності виявлених ним помилок. Якщо цей рівень буде, на думку аудитора, високим він може виконати додаткові процедури, щоб знизити аудиторський ризик або запропонувати керівництву внести зміни у фінансову звітність.