28. Мета та основні принципи проведення аудиту фінансової звітності.

згідно із МСА 200 метою аудиту фінансової звітності є надання аудитору можливості висловити думку про те, чи підготовлено фінансову звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до встановлених стандартів її складання.

Як відомо, основними нормативно-інструктивними документами, які регулюють підготовку фінансової звітності, є Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені Міністерством фінансів України (далі П(с)БО).

Аудитори, виконують важливу для суспільства функцію, тому їх поведінка повинна відповідати загальноприйнятим етичним принципам, які називають загальними принципами аудиту, а саме: незалежність; чесність; об’єктивність; професійна компетентність і належна старанність; конфіденційність; професіональна поведінка (професіоналізм); дотримання технічних стандартів (у т. ч. законодавчих та нормативних вимог).

При проведенні аудиту фінансової звітності, а також при виконанні інших видів аудиторських послуг головною проблемою є проблема визначення необхідного переліку таких ознак (критеріїв). Від правильного підбору таких критеріїв, ознак залежить рівень якості роботи аудитора, об’єктивність його думки про перевірену фінансову звітність та іншу економічну інформацію. При аудиті фінансової звітності такими критеріями будуть твердження, на основі яких підготовлено саму фінансову звітність.

МСА вирізняють такі критерії: існування: актив або зобов’язання існує на визначену дату; права і зобов’язання: актив або зобов’язання віднесено до даного суб’єкта (контролюється суб’єктом) станом на визначену дату; виникнення: протягом звітного періоду була здійснена операція або сталася подія господарської діяльності, яка має відношення до суб’єкта господарювання; повнота: не існує необлікованих активів, зобов’язань, операцій або подій господарської діяльності, а також нерозкритих статей фінансової звітності; вартісна оцінка: актив або зобов’язання відображено за відповідною балансовою вартістю; вимірювання: операція або подія господарської діяльності облікована у відповідній сумі, а дохід або витрати віднесено до відповідного звітного періоду; представлення і розкриття: стаття розкривається, класифікується і характеризується відповідно до застосованих основ фінансової звітності

29. Аудит у системі управління підприємством.

Внутрішній аудит – це незалежна діяльність з перевірки і оцінки роботи організації в її інтересах” . Виходячи із зарубіжного досвіду, слід відзначити, що внутрішні аудитори здійснюють незалежне оцінювання управлінських функцій підприємства, в тому числі і власної діяльності.

Внутрішній аудит необхідний для підвищення ефективності всієї системи управління підприємствами, він сприяє дотриманню законодавчих вимог до організації бухгалтерського обліку, здійсненню господарських операцій, створенню необхідних умов застосування правових норм захисту майнових інтересів і дотриманню вимог установчих документів, скороченню економічних санкцій раціональної організації та використанню висновків зовнішніх аудиторських перевірок. В умовах функціонування підприємств на принципах підприємництва назріла нагальна потреба створення апарату управління служби внутрішнього аудиту, насамперед для забезпечення безконфліктного співіснування з органами державного контролю та незалежним (зовнішнім) аудитом.

Головні інструменти внутрішнього аудитора - це концепція управління ризиками компанії і вибудувана на її базі методологія внутрішнього аудитора. Саме ці інструменти дозволяють приступити до планування роботи внутрішнього аудиту, сформувати план і програму перевірки і раціонально розподілити ресурси. Саме вони дозволяють відокремити в ході перевірки випадкову помилку виконавця від випадків шахрайства за відсутності або ж порушенні регламентів внутрішнього контролю. Гнучкість і швидкість реакції на зміни внутрішнього середовища компанії і велика ефективність є основними перевагами ризик-орієнтованого внутрішнього аудиту порівняно з ідеєю тотального контролю.