5.Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України

Щодо рівнів економічної діяльності, то умовно можна виділи-ти такі: мікроекономічний; макроекономічний; між- або наддер-жавний.

Що стосується інтересів, то вони можуть бути пов’язані або

зі збільшенням прибутку, або зі створенням певних режимів, умов господарювання. Поділ: а) підприємницького( всі види ор-ганізацій, котрі діють); б) регулюючого(МО).

Мікроекономічний рівень.Суб’єктами міжнародної підприєм-ницької діяльності в будь-якій країні є ті юридичні, фізичні осо-би, організаційні структури, які наділені відповідною дієздатніс-тю та правами. В Україні згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» такими суб’єктами можуть бу-ти: фізичні особи; юридичні особи; об’єднання фізичних, юриди-чних, фізичних і юридичних осіб; структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності;спільні підприємства з участю українських та іноземних суб’єктів господарської діяльності;інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами Украї-ни.

Макроекономічний рівень. Комплекс різнотипних макро-суб’єктів міжнародної економічної діяльності можна розглядати як певну системну цілісність, яка, у свою чергу, поділяється на складові. Такий підхід зумовлюється, з одного боку, органічною структурною належністю цих суб’єктів до державного апарату, а з іншого — їхніми реальними цілями.

У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» установлено, що, крім самих суб’єктів міжнародної економічної діяльності України на мікрорівні, які самі створюють правове по-ле через укладення відповідних координаційних угод, у регулю-ванні міжнародної економічної діяльності беруть участь:1. Україна як держава в особі її органів у межах їх компетенції; 2. недержавні органи управління економікою (товарні, фондо-ві, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші ор-ганізації координаційного типу. Отже, у структурі державного апарату заведено виділяти такі класифікаційні групи органів: 1. загальнодержавні — Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів; 2. координаційні — Міністерство економіки, Національний банк, Міністерство фінансів та ін.; 3. галузеві — міністерства та відомства, які відповідають за ді-яльність окремих секторів, галузей економіки; 4. територіальні — регіональні, місцеві органи влади;5. спеціалізовані функціональні — інститути, які у своїй діяль-ності керуються національними інтересами, підтримуючи націо-нальних учасників міжнародного співробітництва.

На між- або наддержавному рівні суб»єктами є всі міжнародні організації – ЄС, група СБ, ЄБРР, МВФ, та ін.. 1)діяльність міжнародних ек. організацій; 2)функціонування між нар. ек. режимів. З метою розвязання конкретних завдань міжнародного співробітництва державами створюються міжн орг-ції і обєднання, які можуть бути субєктами регулювання мед або її регіональними агентами. Дедалі більшого значення набувають ті міжнародні організації, які покликані сприяти розвязанню глобальних гуманітарних, соціо-культурних, екологічних та інших проблем.