70. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України

Торгівля послугами відіграє особливу роль у міжнародній економічній діяльності України. Особливості участі України в міжнародній торгівлі послугами в 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХІ ст. традиційно зумовлювалися тим, що вона до певної міри компенсувала негативне сальдо загального торговельного балансу країни. Це відбувалося завдяки наявності таких особливо важливих для торгівлі послугами переваг міжнародної економічної діяльності, як сприятливе географічне розташування (що в економічній термінології артикулюється як транзитний статус), наявність відповідно до історичних традицій участі в міжнародній торгівлі розгалуженої транспортної інфраструктури та рухомого складу.

Отже, можна відзначити, що безумовно позитивним явищем для України є порівняно значний розвиток сфери послуг, яка бере участь у міжнародному співробітництві. Разом з тим не можна не помітити, що її структура є дещо гіпертрофованою. Адже левову частку в ній становлять транспортні послуги — 65,6 %. Водночас рівень експорту ділових, туристичних послуг, а тим більше послуг інформаційних та таких, що пов’язані з докладанням висококваліфікованих виробничих зусиль, не відповідає потенціалу України.

Національний ринок послуг в Україні розвивається в умовах дедалі більш вираженої відкритості економіки, зростання впливів з боку глобалізації. Фактично відбувається швидке становлення цього ринку, формування відносин між його суб’єктами, а також самих цих суб’єктів в умовах тісної міжнародної конкуренції.

Розвиток ринкової економіки України відбувається в умовах жорсткої конкуренції на національному ринку послуг і на ринках послуг за кордоном.

Відставання в деяких галузях вітчизняної економіки від світових лідерів, з одного боку, та значні здобутки, навіть піонерні розробки, в інших, наявність корпусу галузевих фахівців і навіть географічні переваги, з іншого, визначають рівень та специфіку участі вітчизняних суб’єктів ринку послуг у міжнародному співро¬бітництві. При цьому слід враховувати, що поки що участь України в торгівлі послугами значною мірою зводиться до «надання в послугу своєї території» для транзиту російських енергоносіїв.

Тому не дивно, що протягом останніх років найбільша частка української торгівлі послугами припадала саме на РФ. Звідси й велика частка країн СНД у структурі української торгівлі послугами.

На сьогоднішній день важливим є завдання щодо реформування зовнішньоторговельного режиму України, яке має стати фактором забезпечення економічної безпеки країни, транспарентності економічних реформ, привабливості економічного середовища, скорочення дефіциту державного бюджету, залучення іноземних інвестицій. Все це має стати вагомим поштовхом для подальшого реформування національної економіки і входження України до економічного співтовариства Європейського союзу як повноправного і стабільного партнера

71. Видова структура міжнародних послуг України

Послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживної вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини

Існує низка статистичних систем та класифікацій послуг, зокрема:

Керівництво з платіжного балансу (п’яте видання МФВ),

Система національних рахунків 1993 року,

Класифікація основних продуктів ООН,

Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності,

Класифікація торгівлі послугами ОЕСР та Євростату.

Видова структура міжнародних послуг України здійснюється згідно керівництва з платіжного балансу (п’яте видання МФВ)

У цій статистичній системі міститься опис концептуальної основи, яка є фундаментом статистики платіжних балансів. У відомостях платіжного балансу систематично сумуються за певний період часу операції, що здійснюються між тими чи іншими країнами.

Основні компоненти послуг цієї статистичної системи включають:

- транспортні послуги; - поїздки; - послуги зв’язку; - будівельні послуги; - страхові послуги; - фінансові послуги; - комп’ютерні та інформаційні послуги; - роялті та ліцензійні платежі; - інші ділові послуги; - послуги приватним особам і послуги у сфері культури та відпочинку; - державні послуги, не віднесені до інших категорій.