6.Принципи міжнародної економічної діяльності України

Міжнародна економічна діяльність базується на принципах, які виражаються у нормах міжнародного права, а потім розвиваються у міжнародному економічному праві. Згідно Закону України “Про ЗЕД” (ст.2), суб”єкти ЗЕД України та іноземні суб єкти господарської діяльності при здійсненні ЗЕД керуються такими принципами:

1. принцип суверенітету народу України, що полягає у його виключному праві на зовнішньоекономічну діяльність на терито-рії держави відповідно до її законів; в обов’язку неухильно вико-нувати всі договори та зобов’язання України в галузі міжнарод-них економічних відносин; 2. принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб’єктів добровільно вступати у зовнішньое-кономічні зв’язки у будь-яких формах, прямо не заборонених чинним законодавством України; в обов’язку дотримуватись при цьому чинного законодавства України та у праві власності на одержані у процесі такої діяльності результати; 3. принцип юридичної рівності та недискримінації, що полягає у рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної ді-яльності незалежно від форм власності, у забороні обмежень дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів такої діяльності; 4. принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зо-внішньоекономічної діяльності тільки законами України, у забо-роні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють менш сприятливі умо-ви, ніж ті, які встановлені в законах України ; 5. принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає в тому, що українська держава забез-печує рівний захист вітчизняних та іноземних суб’єктів такої діяльності в Україні — відповідно до вітчизняних законів та за кордоном — згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за кордоном відповідно до національних та міжнародних правових норм; 6. принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

7. Рівні міжнародної економічної діяльності України

Можна виділити наступні рівні МЕД: - мікроекономічний; - макроекономічний;- між- або наддержавний. Мікрорівень-це рівень звязків між фірмами різних країн. Мікроекономічний, як і інші рівні міжнародної економічної діяльності, має свої функціональні відмінності, специфічне коло суб’єктів, цілі, а також засоби реалізації цих цілей. На цьому рівні міжнародна економічна діяльність — це заходи ринкової політики з боку комерційних структур, які виходять за межі національної держави. Поняття «мікроекономічний рівень» є певною мірою умовним. До його суб’єктів зараховують як підприємства малого бізнесу, галузеві фірми, які здійснюють експортно-імпортні операції, так і великі транснаціональні корпорації. Макрорівень-це рівень державних і міждержавних міжнар. процесів. Коли йдеться про макрорівень суспільного життя, то, як правило, мають на увазі державну політику, що захищає інтереси суспільства в цілому. Так само і стосовно макрорівня міжнародної економічної діяльності — він є сферою реалізації інтересів країни в цілому. Розглядаючи суб’єктів міжнародної економічної діяльності на макрорівні, слід враховувати її подвійну природу. Адже це водночас і господарська, і регулятивна практика держави в особі повноважних її органів, які безпосередньо організовують рух через кордони предметів міжнародного співробітництва або діяльність яких спрямована на формування режиму такого співробітництва. Між-або наддержавний рівень- це міжнар. звязки галузевого й регіон. значення. Сучасні тенденції розвитку світогосподарської системи зумовлюють дедалі більше перенесення регулятивних, управлінських повноважень на між- або наддержавний рівень міжнародної економічної діяльності.

Поняття «міждержавний» та «наддержавний» зазвичай застосовуються як тотожні. Принаймні ними позначають одну й ту саму сферу економічного життя. Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між субєктами МЕВ, за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік. При цьому виділяють такі 4 рівні: 1) Міжнар. ек. контакти. Це-найпростіші, одиничні, випадкові ек. зв’язки, що мають епізодичний х-р і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юр. і фіз. особам. 2) Міжнар. ек. взаємодія. Це-добре відпрацьовані стійкі ек. звязки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнар. ек. угодах і договорах, заключених на доволі тривалий період часу. 3) Міжнар. ек. співробітництво. Це-міцні й тривалі звязки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових ек. договорах і угодах. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ. 4) Міжн. ек. інтеграція. Це-вищий рівень розвитку МЕВ, який характериз-ся взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої держ. політики як у взаємних ек. відносинах, так і у відносинах з треріми країнами. Кожен вищий рівень не являє собою щось протилежне до нижчого, а є його усталеним і розвиненим продовженням, тобто вищий рівень містить в собі більшість ознак нижчого.