67. Методика факторного аналізу рентабельності власного капіталу.
Етапи ан рентаб – оцінка рівня, факт ан, невикористані можливості і резерви підвищення.
Факт ан викон ланцюг підстановками.
Вплив рентаб окремих виробів і зміни їх частки на рентаб реалізації:
ПВ Рпр= П / ОР;
Для визнач впливу структ / структ фактора / необхідно помножити рентаб продукції в баз періоді на різницю питомої ваги виробів звітн і баз періодів.
Для визнач впливу індив рент виробів необх різницю між рентаб звітн і баз періоду помнож на частку виробів в звітному році.
Рентаб власн кап = ФР / V * V / А * А / ВК
ФР – фін рез від звич д-ті
V – виручка від реалізації
А – вартість активів
ВК – власний капітал
Рент власн кап залеж від 3 факторів: рент продукції, ресурсовіддачі і структ аванс кап.
Ефективність госп д-ті під-ва інтерпретуватись як "результативність" і х-ється зростанням прибутковості і рентаб під-ва, обсяги виготовленої продукції в натур чи вартісн (за оптовими цінами або за собівартістю) виразі. Сама по собі вел цих результ не дає змоги робити висновки про ефективн або неефективність роботи під-ва, оскільки невідомо, якою ціною отримані ці результати.
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в підприємство і визначається за формулою
,
де ЧП — загальна величина чистого прибутку; ВК — величина власного капіталу.
Неважко помітити, що рентабельність власного капіталу та рентабельність сукупного капіталу тісно пов’язані між собою:
.
Такий взаємозв’язок відображує залежність між ступенем фінансового ризику та прибутковістю власного капіталу. Очевидно, що в міру зниження рентабельності сукупного капіталу підприємство має збільшувати ступінь фінансового ризику, щоб забезпечити бажаний рівень дохідності власного капіталу.
Розширити факторну модель рентабельності власного капіталу можна за рахунок розкладу на складові частини показника рентабельності сукупного капіталу, тобто
.
Перший
фактор — рентабельність продажу
характеризує
ефективність управління витратами і
ціновою політикою підприємства.
Другий
фактор — коефіцієнт оборотності
капіталу
відображає інтенсивність його використання
та ділову активність підприємства.
Третій
фактор — фінансова структура
підприємства
проявляє обрану підприємством політику
в галузі фінансування. Чим вищий його
рівень, тим вищий ступінь ризику
банкрутства підприємства, але разом з
тим вища дохідність власного капіталу.
68.Методи оцінки вартості основних джерел капіталу, їх переваги та недоліки. Середньозважена та гранична ціна капіталу.
Ан кап під-ва здійсн-ся на основі агрегованого балансу під-ва та cтруктури і динаміки короткостр зобовяз.
Передбачає проведення аналізу складу кап та його структури, зміни складових капіталу і джерел його формування.
Осн методами ан кап є верт і гориз методи, які застос-ся до аналізу балансу, а також метод фін коеф.
Осн пит, які необх з’ясувати при ан кап під:
1. Заг оцінка стр кап.
2. Ан складу і дин позик коштів.
3. Ан джерел кап під-ва.
4.Ан осн коеф, що хар-ть стан кап під-ва.
Середньозваж в-ть кап показує сер дохідність, якої очікують капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів.
Під маржинальною вартістю капіталу розуміють зміну в загальній сумі прибутку від інвестицій, необхідній для задоволення вимог інвесторів, з врахуванням нових інвестицій та їх структури.