64.Оцінка ефективності використання позиченого капіталу. Ефект фінансового важеля.

Позик кап, який використовують суб’єкти госп-ння, х-є в сукупності обсяг його фін зобов’яз.

За строковістю погашення:

1) довгостр фін зобов’яз .Осн формами цих зобов’я­зань є довгостр кредити банку та довгостр позик кошти;

2) короткостр фін зобов’яз, до яких відносять усі форми позик капіталу зі строком його використання до 1 року. Осн формами цих зобов’яз є короткостр кредити банку, короткостр позик кошти, різні форми кред заб, а також інші короткостр фін зобов’яз.

Для оцінки структ зобов’яз суттєве значення має їх поділ на незабезп та забезп. Чим більше покритих (забезпечених) боргів на противагу незабезпеченим, тим краще кредиторам, вимоги яких забезпечені, але гірше кредиторам, які у випадку оголошення конкурсу повинні задовольнитися майновою масою, що залишилася.

Для того щоб кількісно визначити, на скільки відсотків підвищиться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикового, використовують модель ефекту фінансового важеля:

,

де PIK (1 – K_oп) — рентаб інвестованого кап після сплати податків; K_оп — коеф оподаткув (віднош суми податків до вел вал приб); СВ — ставка відсотка за кредит

Ефект фін важеля скл з 2 компонентів:

1. різниці між рентаб інвестованого кап та ставкою відсотків за кредит

[PIK (1 – K_оп) – CB];

2. плеча фін важеля ЗК / ВК.

[PIK (1 – K_oп) – CB] > 0 - вказує на доцільність збільшення плеча фін важеля, тобто частки позик кап, оскільки це приводить до підвищ рентаб власн кап.

[PIK (1 – K_оп) – CB] < 0 - «проїдання» власн кап, що може стати причиною банкрутства під-ва.

65.Оцінка виробничого та фінансового лівериджу.

Лівериджем наз-ся оптимізація структури активів і пасивів під-ва з метою збільш прибутку.

Ліверидж — це важель, при незначному посиленні якого можливо суттєво змінити результати виробн-фін д-ті під-ва.

Розрізняють три види лівериджу:

— виробничий;

— фінансовий;

— виробничо-фінансовий.

Фін ліверидж — це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу та структури довгостр пасивів, тобто власного і позик капіталів. Х-є взаємозв'язок між чистим прибутком і розміром доходів до сплати податків і процентів за боргами, тобто валовим прибутком.

Рівень фін лівериджу визн-ся відношенням темпів приросту чистого прибутку до темпів приросту валового прибутку

Показує, у скільки разів темпи приросту чистого прибутку вище темпу приросту валового прибутку. Узагальнюючим показником є виробн-фін ліверидж, який являє собою добуток виробничого та фінансового лівериджу:

Рівень виробничого левериджу визначається відношенням темпів приросту валового прибутку до темпів приросту обсягу реалізації:

Під-ва, які мають більш високий рівень виробн лівериджу, є більш ризикованими з позицій виробн ризику – ризику недоотримання валового прибутку і неможливості покриття витрат виробн х-ру.

66.Аналіз впливу структури активів і пасивів на рентабельність капіталу підприємства.

Досягти збільшення рентабельності власного капіталу можна також за рахунок змін у структурі майна. Для цього слід знизити величину необоротних активів, що дасть змогу збільшити величину поточних активів, а отже, короткострокових пасивів.

Такі зміни в структурі майна можливі тільки в деяких сферах діяльності. У промисловості, сільському господарстві, а та­кож в інших галузях, що займаються безпосередньо виробництвом продукції, структура активів характеризується суттєвим (у кілька разів) перевищенням частки необоротних активів над оборотними.

Підвищити рівень результативного показника лише за рахунок зміни фінансової структури неможливоДля цього необхідне зростання обсягів реалізації та прибутку. Збільшувати величину позикового капіталу для підвищення рентабельності власного капіталу можна лише, тоді коли економічна рентабельність перевищує рівень ставки банківського відсотка.