70. Система за зміст внутрішніх планів підприємства

Планування - це процес формування цілей, визначення пріоритетів, засобів та методів їх досягнення, заснованих на пізнанні та використанні об'єктивних економічних законів.

Основними завданнями планування є:

- виявлення напрямків розвитку споживчого попиту на продукцію, що випускається підприємством;

- збільшення обсягу продажів продукції підприємства;

- забезпечення стійкого збалансованого росту виробництва в цілому по підприємству та його структурних підрозділах;

- збільшення продажів, прибутку і рентабельності виробництва та продукції;

- зниження витрат на основі поліпшення використання виробничих ресурсів підприємства: праці, матеріалів і капіталу;

- підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок поліпшення її якості;

- орієнтація всіх структурних підрозділів підприємства на досягнення високих результатів.

Система планування на підприємстві включає планування діяльності підприємства в цілому як госпрозрахункового ланки національної економіки та внутрішньовиробничого планування, тобто планування діяльності структурних підрозділів підприємства - виробничих одиниць, цехів, дільниць і бригад.

Класифікація планування:

1. За змістом планів (техніко-економічне, оперативно-виробниче, організаційно-технічне, соціально-трудове, фінансово-інвестиційне, бізнес-планування та ін.)

2. За рівнем управління (фірмове, корпоративне, заводське або ін.)

3. За методами обгрунтування (ринкове, індикативне і адміністративне, або централізоване)

4. За часом дії (короткострокове, або поточне (протягом одного планового року, кварталу, місяця, декади або тижня); середньострокове, або річне (1-3 років); довгострокове, або перспективне (3-10 років)).

5. За сферою застосування (міжцехове, внутрішньоцехове, бригадне й індивідуальне)

6. За стадією (попереднє і остаточне)

7. За типами цілей (тактичне, стратегічне або нормативне)

71. Сутність оперативного планування

Оперативне планування діяльності підприємства — це поточне виробничо-фінансове і виконавче планування на короткий період часу, орієнтоване на доповнення, деталізацію, внесення коректив до накреслених раніше планів і графіків робіт.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншого — виступає як засіб виконання довго-, середньо-, та короткострокових планів — один із важелів поточного управління виробництвом.

У процесі оперативного планування виконується детальна розробка планів підприємства та його підрозділів. При цьому розробка планів органічно поєднується з вирішенням питань організації їх виконання та поточного регулювання.

Оперативне планування поєднує 2 основні напрямки:

1. Календарне – в рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення і випуску продукції;

2. Диспетчеризація – включає роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва.

При оперативному плануванні мають вирішуватися такі основні завдання:

— забезпечення виконання плану виробничої діяльності з випуску планової продукції в заплановані строки при рівномірній роботі всіх підрозділів підприємства;

— встановлення режиму роботи підприємства, що сприяє найбільш ефективному та повному використанню устаткування та робітників;

— максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва.

Оперативне планування здійснюється в масштабі всього підприємства по цехах (міжцехове) та окремих цехах — по дільницях і робочих місцях (внутрішньоцехове).

Основними елементами оперативного планування є: планово-облікові одиниці виміру продукції; планово-облікові періоди, на які розробляються оперативні плани; нормативи просування виробництва (партії запуску-випуску деталей, необхідні запаси незавершеного виробництва та тривалість випереджень).