72. Чинники , що впливають на ураження людини електричним струмом:

• Сила струму(зі зрост. сили струму небезпека ураження зростає)розрізняють такі значення струму:

-пороговий відчутний струм( до 0.5мА)

-пороговий не відпускний струм (до 15 мА)

-пороговий фібриляцій ний струм(100 мА)

• Опір тіла людини (для розрахунків приймається 1000Ом .Величина залежить від стану шкіри, наявність на її поверхні вологи та забруднень, ушкодження, порізи, подряпини)

• Вид і частота струму (постійний струм у 4-5 р. безпечний ніж змінний)

• Тривалість проходження струму із зростанням тривалості дії ,зростає імовірність важкого або смертельного наслідку

• Шлях протікання струму через людину

• Індивідуальні властивості людини

73.Причини електротравм і надання допомоги при ураженні струмом

- недостатня кваліфікація персоналу, яка обслуговує електроустановки

- порушення правил безпеки електростанції електроустановок

-несправність ізоляції

-обрив заземлювання

-виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою

-застосування проводів та кабелів, які не відповідають умовам виробництва та напрузі.

-використання робіт без індивідуальних засобів заходу або використання таких, які не пройшли своєчасного випробування.

-некваліфікаційний інструктаж

-відсутність контролю за діями працівників збоку інженерно- технічного персоналу

-відсутність маркування запобіжних плакатів блокувань, тимчасових огороджень місць елетро –тех.робіт

-помилкове надання напруги де працюють люди

Перша допомога при електротравми

Для того щоб допомогти потерпілому, ви повинні подбати про власну безпеку. Інакше ви самі потрапите під напругу, і тоді першу допомогу при електротравми доведеться надавати вже вам. Обесточьте джерело ураження - вимкніть прилад, спробуйте електричні дроти вирвати з рук потерпілого. Якщо це неможливо, потрібно відірвати потерпілого від джерела струму, використовуючи засоби захисту - дошку або дерев'яну палицю, заізольовані інструменти, гумові рукавички, ізолюючі підставки, взуття на гумовій підошві і т.д.

74. Категорії приміщень за вибухонебезпекою приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п’ять категорій А, Б, В, Г, Д:

Категорія А Горючі гази, легкозаймисті рідини (ЛЗР) з температурою спалаху не більше 28^оС в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші Категорія Б Горючий пил або волокна, ЛЗР з температурою спалаху більше 28 ^оС та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші Категорія В Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна), здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови що приміщення, в яких вони знаходяться, не відносяться до категорій А і Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюють або утилізують як паливо.

Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

75.Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах. Забезпечення пожежної безпеки — невід'ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов'язані:

• розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

• відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

• забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

• організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

• утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

• створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

• подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

• здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

• своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;

• проводити службові розслідування випадків пожеж.