- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув. (Оползень)
- •2.4 Повінь. (Наводнение)
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •3.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •Самостійно
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, які викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.3.1 Як піти на мітинг і не підкоритися натовпі
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5 Управління ризиком
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні .
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма (Самостійно)
- •6.6.5 Утоплення !!!!!!!!!!!!!
- •Тема 7 Управління силами та засобами об’єктів господарювання (ог) під час нс
- •7.2. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •7.3. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
- •7.3.1 Види захисних заходів.
- •7.3.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
- •7.3.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
- •7.3.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
- •7.3.5 Ліквідація хімічного зараження території.
7.3.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
При аварії на РНО або іншою НС, пов'язаною з викидом РР, ефективний захист населення, збереження працездатності робочих і службовців багато в чому залежать від своєчасного виявлення радіоактивного забруднення атмосфери і території, об'єктивної оцінки обстановки, що склалася. При цьому треба враховувати, що процес формування радіоактивного сліду триває декілька годин.
Основними заходами захисту населення при виникненні радіоактивного забруднення території є:
використання колективних і індивідуальних засобів захисту;
застосування засобів медичної профілактики;
дотримання необхідних режимів поведінки;
евакуація;
обмеження доступу на забруднену територію;
виключення споживання забруднених продуктів харчування і води;
санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруд, території, доріг і інших об'єктів.
Дезактивація території, будівель і споруд, транспортних засобів, одягу і взуття є обов'язковим заходом при ліквідації НС.
Дезактивація — це видалення РР із забруднених об'єктів, що виключає поразку людей і що забезпечує їх безпеку. Всі способи дезактивації можна розділити на рідинні і без рідинні.
Рідинний спосіб дезактивації — видалення РР струменем води або пари або в результаті фізико-хімічних процесів між рідким середовищем і РР. Ефективність рідинного способу залежить від витрати води, натиску, відстані до оброблюваної поверхні і тих добавок, які застосовуються. Наприклад, найбільший коефіцієнт дезактивації досягається при напрямі струменя під кутом 30—45° до оброблюваної поверхні.
Без рідинний спосіб дезактивації — механічне видалення РР (змітання, відсмоктування, здування, зняття забрудненого шару) .Серед без рідинних механічних способів слід виділити вакуумне очищення, змітання, видалення забрудненого шару, перепахування ґрунту. Дезактивація території з твердим покриттям здійснюється механічним способом (підмітання, вакуумне очищення).
При проведенні дезактиваційних робіт використовуються речовини, які дозволяють підвищити ефективність видалення радіоактивних частинок. До них відносяться поверхнево-активні миючі речовини, органічні розчинники, сорбенти, іонообмінні матеріали.
7.3.5 Ліквідація хімічного зараження території.
Для виявлення і визначення концентрації ХНР (хімічно небезпечних речовин) на зараженій території, в повітрі, будівлях, продуктах харчування і воді проводиться хімічна розвідка з використанням інструментальних методів і приладів.
Пасивні протихімічні заходи щодо захисту населення: укриття в захисних спорудах, евакуація, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), надання постраждалим першої медичної допомоги, проведення санітарної обробки людей і знезараження території.
Активні протихімічні заходи проводяться при виникненні аварій на ХНО (хімічно небезпечний об’єкт) або при транспортних аваріях. До них відносяться: локалізація хімічного зараження і запобігання розтіканню рідкої фази ХНР (хімічно небезпечній речовини) на місцевості; зниження швидкості випаровування ХНР та ін.
Локалізація хімічного зараження проводиться обвалуванням вогнища зараження, створенням перепон на шляху розтікання ХНР, напрямом рідкої фази в природні поглиблення і спеціальні пастки і т.п.
Знезараження при хімічному зараженні передбачає дегазування ХНР і санітарну обробку людей.
Дегазування (знезараження) — знищення (нейтралізація) ХНР і СДОР (сильнодіючих отруйних речовин) або їх видалення з поверхні так, щоб зараженість знизилася до допустимої норми або зникла повністю.
Санітарна обробка людей може бути частковою або повною.
Часткова обробка, як правило, проводиться безпосередньо в зоні зараження або відразу після виходу з неї; при цьому кожен самостійно знешкоджує ХНР (СДОР), що потрапили на відкриті ділянки шкіри, одяг, взуття і засоби захисту. Часткова санітарна обробка не забезпечує повного знезараження і тим самим не гарантує людям захист від ураження ХНР, тому при першій нагоді проводять повну санітарну обробку.
При повній обробці все тіло миють теплою водою з милом і мочалкою, обов'язково міняють білизну і одяг. Проводиться обробка на стаціонарних обмивальних пунктах, в лазнях, душових павільйонах або на спеціально розгорнених обмивальних майданчиках і пунктах спеціальної обробки. Всі обмивальні пункти і майданчики, як правило, мають три відділення: роздягальне, обмивальне і вдягальне. Одяг, заражений СДОР, складають в гумові мішки і відправляють на станцію знезараження одягу.