- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув. (Оползень)
- •2.4 Повінь. (Наводнение)
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •3.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •Самостійно
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, які викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.3.1 Як піти на мітинг і не підкоритися натовпі
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5 Управління ризиком
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні .
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма (Самостійно)
- •6.6.5 Утоплення !!!!!!!!!!!!!
- •Тема 7 Управління силами та засобами об’єктів господарювання (ог) під час нс
- •7.2. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •7.3. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
- •7.3.1 Види захисних заходів.
- •7.3.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
- •7.3.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
- •7.3.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
- •7.3.5 Ліквідація хімічного зараження території.
4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
Глобальна злочинність — ще одна гостра соціальна проблема сучасності.
Як свідчить статистика, злочинність в Україні придбала неабиякого розповсюдження.
Враховуючи складну криміногенну ситуацію в Україні, кожна людина повинна уміти захистити себе в ситуаціях, пов'язаних з насильством.
Яка ж існує зброя для самозахисту? Найбільш дешевим і доступним засобом самозахисту є газовий (аерозольний) балончик. Для його придбання не потрібно ніякого дозволу.
Аерозольний балончик — це, як правило, алюмінієвий контейнер місткістю від 20 до 100 мл, заповнений отруйними речовинами. Отруйні речовини, які використовують в газовій зброї, викличуть тимчасове і зворотне ураження людини. Радіус дії зазвичай складає — 1,5см. Кількість рідини розрахована на 5-8 використань. Отруйна речовина діє на людину впродовж 10-20хв. (у міліційних балонах концентрація отруйних речовин вища).
Серйозним засобом самооборони є пістолет. Для придбання, збереження і носіння газових пістолетів і револьверів, а також патронів до них необхідно мати спеціальний дозвіл органів внутрішніх справ. Він видається громадянам, які досягли 18-річного віку і мають довідку медичної установи встановленої форми про те, що власник цього документа є психічно нормальним і за станом здоров'я може володіти вказаним засобом самооборони. Дозвіл оформляється по місцю мешкання строком на 1-3 роки. Після закінчення цього терміну зброю необхідно перереєструвати. Запам'ятайте, забороняється передавати пістолет і патрони до нього іншим особам без відповідного дозволу. При втраті або викраданні газової зброї необхідно терміново повідомити про це в правоохоронні органи.
Засобом самозахисту може стати і пневматична зброя. Наприклад, з відстані 10м куля пневматичного пістолета здатна увійти у тканини людини на 2мм, чого буває достатньо для того, щоб зупинити злочинця. На придбання пневматичної зброї не потрібно дозволу. Але з січня 1995 р. придбання і використання пневматики обмежене — щоб купити зброю, яка має калібр більше 4,5мм і швидкість польоту кулі понад 100 м/с, необхідно узяти дозвіл в органах внутрішніх справ.
Досить ефективним засобом самозахисту є автономні сигнальні пристрої. Їх застосування дуже просте: висмикаєш дріт — брелок для ключів, сумка або дипломат починають видавати такі гучні і пронизливі звуки, що будь-який зловмисник побоїться мати справу з вами далі, не привертаючи до себе загальної уваги. Такий сигнальний пристрій розрахований на 1 чи 2 години безперервного крику і вимкнути, не знаючи секрету, його практично неможливо. Засіб вважається досить безпечним. Єдине застереження — потужність звукового тиску не повинна перевищувати 80 децибел.
Якщо людина не має можливості придбати зброю для самозахисту або не має можливості її застосувати, можна скористатися простими порадами на кожен день щодо особистої безпеки:
гроші і цінні речі тримаєте при собі; портфелі, сумочки не залишайте без нагляду;
у кафе або барі, перш ніж повісити пальто на вішалку або спинку крісла, заберіть з нього гроші і документи;
не відчиняйте дверей незнайомій людині (або тримаєте двері на ланцюжку); пам'ятайте, грабіжники можуть приходити під виглядом сантехніків, службовців газопостачання, електромережі і навіть робочих міліції; посадовці зобов'язані самі пред'явити посвідчення;
якщо Ви маєте при собі кишенькові гроші, то по можливості, беріть їх стільки, скільки думаєте витратити; не показуйте відкрито, що у Вас з собою багато грошей;
гаманець з грошима ніколи не слід класти в зовнішню кишеню пальта, піджака або сумки, особливо в переповнений продовольчу сумку;
нападаючи на жінок, злочинці часто прагнуть вирвати з їх рук сумочку, тому безпечніше носити сумку на ремені через плече, притискуючи її до себе;
ніколи не носіть разом гроші і документи;
повертаючись додому пізно увечері, намагайтесь йти по освітленій і людній вулиці, уникаючи темних провулків і парків, хоча це і забере більше часу; вечірньої пори треба бути настороженим на вулиці, в транспорті, в під’їзді будинку, в ліфті;
уникайте ситуацій, які загрожують насильством (суперечка з п'яними), краще виглядати боягузом в очах злодіїв, чим бути побитим до смерті;
уникайте повертатися додому вночі наодинці; ніколи не сідаєте в машину до незнайомих людей;
якщо на Вас напали, кричіть по можливості голосніше або розбийте скло найближчого приміщення або магазина; чи спробуйте поговорити з нападником і зверніться до його відчуттів.
Найбільш суворі покарання, передбачені Кримінальним кодексом, встановлюються за вбивство і зґвалтування.
Приведемо деякі ради щодо захисту від зґвалтування:
Не провокуйте зґвалтування своїм зовнішнім виглядом, не слід давати найменших приводів для залицянь з боку незнайомця.
Слід уникати улюблених місць насильників — віддалених пляжів, місць для заміського відпочинку і т.п., а також не рекомендується в сутінках ходити через двори, парки та сквери.
Останнім часом частіше трапляються зґвалтування зроблені підлітками. Це звичайно групові зґвалтування, які відрізняються особливою жорстокістю, оскільки неповнолітні йдуть на злочин в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Обходите місця, де збираються підлітки.
При нападі можна спробувати встановити хоча який-небудь контакт із злочинцем, тобто примусити його думати про жінку, як про людину, а не сексуальне об'єкт, а також, хитрощами спробувати заманити насильника в місце, де є потенційний захист.
При нападі можна також застосувати фізичний опір — завдати удару по больових місцях: в області паху, по очах. Бити треба коліном, ліктем. Послужити причиною болю також можна в ділянці лиця, шиї, живота. Захищаючись, треба завжди йти до кінця — на карту може бути поставлене життя жінки.
При нападі потрібно голосно кричати. Краще кричати «пожежа», ніж «гвалтують».
При спробі зґвалтування можна сказати злочинцеві, що Ви хворі на захворювання, яке передається статевим шляхом (СНІД, сифіліс, гонорея і т.п.).