- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув. (Оползень)
- •2.4 Повінь. (Наводнение)
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •3.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •Самостійно
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, які викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.3.1 Як піти на мітинг і не підкоритися натовпі
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5 Управління ризиком
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні .
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма (Самостійно)
- •6.6.5 Утоплення !!!!!!!!!!!!!
- •Тема 7 Управління силами та засобами об’єктів господарювання (ог) під час нс
- •7.2. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •7.3. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
- •7.3.1 Види захисних заходів.
- •7.3.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
- •7.3.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
- •7.3.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
- •7.3.5 Ліквідація хімічного зараження території.
Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
Основним устаткуванням робочого місця з ПК є відеомонітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло), додатковим – пюпітр, підставка для ніг та ін. Екран відеомонітора ПК залежно від висоти символів і розміру екрану по діагоналі рекомендується розміщувати на відстані від очей користувача:
- 35/38 см (14"/15") – 600-700 мм;
- 43 см (17" ) – 700-800 мм;
- 48 см (19" ) – 800-900 мм;
- 53 см (21" ) – 900-1000 мм.
Клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітора для можливості її оптимального розміщення і прийняття раціональної робочої пози. Висота клавіатури на рівні середнього ряду не повинна перевищувати 30 мм. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм від краю. Кут нахилу панелі клавіатури повинен бути від 5° до 15°.
Столи, призначені для роботи на ПК для одного оператора, повинні мати ширину не менше 700 мм, глибину – 600 – 800 мм. Конструкція робочого стільця повинна забезпечувати раціональну позу при роботі, створювати умови для зміни пози з метою зменшення статичної напруги м'язів шийно-плечової області і спини і попередження стомлення.
Особливо уважним потрібно бути під час роботи на дисплеї, оскільки електронно-променева трубка знаходиться під високою напругою і є джерелом електромагнітного випромінювання. Неправильне поводження з дисплеєм і іншою електронною апаратурою може привести до важких уражень електричним струмом, привести до займання апаратури. Тому строго забороняється:
доторкатися до екрану і тильної сторони дисплея, проводів живлення і пристроїв заземлення, сполучених кабелів;
порушувати порядок вмикання і вимикання апаратури, намагатися самостійно усунути несправності в роботі апаратури;
класти на апаратуру сторонні предмети;
працювати на комп'ютері у вологому одязі і з вологими руками.
У разі появи запаху горілим, незвичайних звуків або мимовільного вимкнення апаратури необхідно негайно вимкнути комп'ютер і викликати фахівця.
Самостійно
3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
З кожним роком значно збільшується кількість хімічних препаратів, вживаних в промисловості, побуті і сільському господарстві. Багато хто з них токсичний і шкідливий.
При аварії ємностей, в яких знаходилися АХНР в рідкому стані при атмосферному тиску, відбувається розлив рідини з подальшим випаровуванням, проникненням в глибокі шари ґрунту, підвали, низькі ділянки місцевості, водоймища. У разі пошкодження ємностей з АХНР у вигляді стислих рідин або газів останні викидаються в атмосферу, утворюючи пару, газ або аерозолі.
АХОВ - аварійно хімічно небезпечні речовини або їх сполуки, які при попаданні в навколишнє природне середовище здатні викликати НС, заразити повітря, воду, грунт, привести до отруєння і загибелі людей, тварин, рослин.
Найчастіше людина страждає від наступних АХОВ: аміак, азотна, сірчана, соляна, синильна кислоти, бромистий метил, сірчистий ангідрид, бензол, сірковуглець, трьох-хлористий фосфор, тіофос, тетраетилсвинець, фтористий водень, фосген, хлор, хлорпікрин.
Основні запаси зосереджені АХОВ на підприємствах хімічної, целюлозно-паперовій, оборонної, нафтохімічної промисловості, чорної і кольорової металургії, промисловості з випуску добрив. Значні їх запаси є на об'єктах харчової, м'ясо-молочної промисловості, холодильниках, торговельних базах, в житлово-комунальному господарстві.
У результаті аварії виникає аварійна хімічна обстановка, її масштаби, можливі наслідки, тривалість значною мірою залежать від типу АХОВ, кількості речовини, метеоумов, підготовленості населення до дій в умовах хімічного зараження.
Про факт виникнення НС доводиться до населення за допомогою засобів масової інформації, які передають сигнал «Хімічна тривога». Також за коштами оповіщення даються рекомендації щодо дій у зоні зараження. Їх суворе виконання дозволить вижити і зберегти здоров'я.
Про факт виникнення хімічного зараження можна судити за непрямими ознаками: поява хмари,що розширюється, явно не природного походження, неприємні запахи і задушливі, погіршення самопочуття, втрата свідомості оточуючими, паніка серед населення, в'янення зелені та квітів, загибель птахів.
При отриманні сигналу «Хімічна тривога" або у разі виявлення ознак хімічного зараження необхідно терміново надіти протигаз, засоби захисту шкіри, сховатися в притулок або укритті.
Універсальним засобом захисту населення від впливу АХОВ є притулку. Їх місце розташування вказується спеціальними знаками або написами.
Ситуація може скластися так, що у людей, що опинилися в зоні хімічного зараження, немає протигазів і можливості сховатися в притулок.
При знаходженні в житловому будинку, квартирі
1. Щільно закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори.
2. Вимкніть нагрівальні прилади (деякі АХОВ при нагріванні спалахують або вибухають).
3. Занавісьте вхідні двері щільною тканиною.
4. Щілини у вікнах і рамах заклейте папером, скотчем і т.д.
5. Захистіть органи дихання рушником або іншою тканиною, змоченою содовим розчином.
При знаходженні в громадському місці
1. Виконуйте всі вказівки адміністрації.
2. Не створюйте тисняву біля виходу.
3. Захистіть органи дихання вологою тканиною.
4. Після виходу з будівлі йдете у напрямку на вітер або в сторону.
При знаходженні в транспорті
1. Залишайтеся в транспортному засобі.
2. Дотримуйтесь спокій.
3. Зачиніть вікна.
4. Захистіть органи дихання вологою тканиною.
У разі самостійного виходу із зони зараження необхідно захистити органи дихання ватно-марлевою пов'язкою, попередньо змоченою у воді або в 5% розчині питної соди. Слід надіти щільну верхній одяг, краще плащ, застебнути всі ґудзики, шию обв'язати шарфом, на голову надіти головний убір, а на ноги - гумові чоботи. Виходити з вогнища зараження завжди необхідно перпендикулярно напрямку вітру. При знаходженні в епіцентрі йти на зустріч вітру. У процесі руху забороняється торкатися до навколишніх предметів, піднімати пил, наступати на краплі АХОВ, знімати засоби захисту. Неприпустимо піддаватися паніці.
При виході із зони зараження необхідно:
• якщо невідомо, заражена місцевість або ні, краще вважати її зараженої;
• запобігати руху по ярах, долинах, річищ, болотах, луках (у цих місцях найчастіше скупчуються і застоюються пари отруйних речовин);
• в містах пари АХОВ можуть накопичуватися в замкнутих кварталах, парках, у під'їздах будинків, на горищах, у підвалах;
• не можна ховатися в підвалах і льохах (багато отруйні речовини важчий за повітря, вони стеляться по землі, затікають в низинні місця і скупчуються в них).
Надійним засобом захисту від впливу АХОВ є протигази. Протигаз повинен бути справним, а його лицьова частина - підібрана і підігнана по зростанню, щільно прилягати до обличчя, не викликати больових відчуттів. Для підбору протигазу необхідно виміряти голову по замкнутій лінії, яка проходить через маківку, щоки і підборіддя.
Ефективним способом захисту населення від АХОВ є евакуація.
Евакуація - організований вихід, вивезення людей з зараженої території чи місць, яким загрожує зараження.
Сучасне життя не можна уявити без препаратів побутової хімії. У домашніх умовах, в саду і городі постійно використовуються хімічні речовини. Асортимент препаратів побутової хімії досить широкий. Кожен з них має свої специфічні особливості. Об'єднує їх те, що всі вони небезпечні для людини.
Правила безпеки при роботі з хімікатами:
1. Всі засоби побутової хімії повинні зберігатися в недоступних для дітей місцях, окремо від продуктів харчування та питної води. Агресивні хімічні речовини зберігати в щільно закритих ємностях з відповідними етикетками.
2. Не зберігати будинку невідомі або непотрібні хімікати.
3. Перед початком роботи з хімікатом необхідно ознайомитися з інструкцією із застосування.
4. При роботі із засобами побутової хімії використовувати гумові рукавиці, окуляри, фартухи.
5. Не можна нахилятися над посудинами з хімікатами, нюхати їх і пробувати.
6. Після завершення роботи ретельно вимити руки теплою водою з милом.