6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.

6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги

1. Необхідно вжити заходи до припинення дії шкідливих факторів (витягти потопаючого з води, загасити палаючий одяг, винести потерпілого з палаючого приміщення або з зони зараження отруйними речовинами, відключити електричний струм і т.п.). Слід пам'ятати, що надання допомоги пов'язано з певним ризиком. При контакті з кров'ю та іншими виділеннями постраждалого в деяких випадках можливе зараження інфекційними захворюваннями (сифіліс, СНІД, інфекційний гепатит, ураження електричним струмом, утоплення при порятунку потопаючого, а також отримання інших ушкоджень). Це ні в якому разі не звільняє від громадянської та моральної відповідальності з надання медичної допомоги постраждалим, але вимагає знань і дотримання заходів безпеки.

Правила безпеки при наданні допомоги потерпілим:

• при необхідності контакту з кров'ю та іншими виділеннями необхідно надіти гумові рукавиці, при їх відсутності огорнути руку целофановим пакетом;

• при витягуванні з води потопаючого необхідно підпливати до нього ззаду і вкрай обережно. Краще витягувати людину за допомогою палиці, ременя, мотузки або іншого предмета;

• при пожежі необхідно вжити заходи щодо попередження отруєння продуктами згорання, для чого терміново вивести або винести потерпілого з небезпечної зони;

• при наданні допомоги потерпілому в автомобільній аварії, його виносять з проїжджої частини дороги і позначають місце аварії знаком аварійної зупинки або добре видимими знаками.

2. Важливо вміти швидко і правильно оцінити стан потерпілого. При огляді спочатку встановлюють, живий він чи мертвий, потім визначають тяжкість поразки та чи є кровотеча. У багатьох випадках постраждала людина втрачає свідомість. Людина, ща надає допомогу повинна вміти відрізнити втрату свідомості від смерті.

Ознаки життя: !!!!!!!!!!!!!!

• для визначення наявності пульсу на сонній артерії вказівний і середній пальці прикладають до поглиблення на шиї спереду від верхнього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, який добре виділяється на шиї;

• наявність самостійного дихання встановлюється за рухом грудної клітки, за зволоженням дзеркала, прикладеного до рота і носа потерпілого;

• реакція зіниці на світло;

• якщо відкрите око потерпілого затулити рукою, а потім швидко відвести її в бік, то спостерігається звуження зіниці.

При виявленні ознак життя необхідно негайно приступити до надання першої допомоги. Необхідно виявити, усунути або послабити загрозливі життю прояви поразки - кровотеча, зупинка дихання та серцевої діяльності, порушення прохідності дихальних шляхів, сильний біль. Слід пам'ятати, що відсутність серцебиття, пульсу, дихання і реакції зіниць на світло ще не означає, що потерпілий мертвий.

Ознаки смерті: !!!!!!!!!!!!!!!!!

• помутніння і висихання рогівки ока;

• при стисненні ока з боків пальцями, зіниця звужується і нагадує котяче око;

• поява трупних плям і трупного задубіння.

Одночасно з наданням першої допомоги необхідно вжити заходів по виклику «швидкої допомоги» або доставці потерпілого до лікувальної установи. Виклик «швидкої допомоги» не повинен припиняти надання першої медичної допомоги.

Якщо дихальні шляхи вільні, але дихання відсутнє, приступають до штучної вентиляції легенів методом «рот в рот» або «рот у ніс».

Штучна вентиляція легенів методом «рот в рот» або «рот у ніс» (штучне дихання):!!!!!!!!!!!!!!!!

1. Утримуючи закинуту голову потерпілого і зробивши глибокий вдих, вдувають повітря, що видихається в рот, при цьому ніс потерпілого затискають пальцями для запобігання виходу повітря. При проведенні штучної вентиляції легенів методом «рот в ніс» повітря вдувають в ніс потерпілого, закриваючи при цьому його рот. Більш гігієнічно це робити через зволожену серветку або шматок бинта.

2. Після вдування повітря необхідно відсторонитися, видих відбувається пасивно.

3. Частота вдування повітря 8-12 разів на хвилину. Ефективність штучної вентиляції легень можна оцінити з підняття грудної клітини потерпілого при заповненні його легень повітрям, що вдувапється.

Відсутність пульсу на сонній артерії свідчить про зупинку серцевої діяльності та дихання, потрібне термінове проведення серцево-легеневої реанімації.

Відновлення роботи серця

Для відновлення роботи серця у багатьох випадках може бути достатнім проведення прекардіального удару. Для цього долоню однієї руки розміщують на нижній третині грудини і наносять по ній короткий і різкий удар кулаком іншої руки. Потім повторно перевіряють наявність пульсу на сонній артерії і при його відсутності приступають до проведення зовнішнього масажу серця і штучної вентиляції легенів.

Зовнішній масаж серця !!!!!!!!!!!!!!!!!

1. Постраждалого кладуть на тверду поверхню.

2. Поміщають обидві свої долоні на нижню третину грудини і енергійними поштовхами натискають на грудну стінку, використовуючи при цьому масу власного тіла. Грудна стінка, зміщуючись до хребта на 4 - 5 см, стискає серце і виштовхує кров з його камер по природному руслу.

3. Масаж серця здійснюють з частотою 60 натискань на хвилину. У дітей до 10 років масаж виконують однією рукою з частотою 80 натискань на хвилину.

4. Ефективність визначається пульсом, який з’явився на сонних артеріях в такт з натисканнями на грудну клітку.

5. Через кожні 15 натискань людина, яка надає допомогу вдмухує двічі в рот потерпілого повітря і знову приступає до масажу серця.

6. Якщо реанімаційні заходи проводять дві людини, то одна здійснює масаж серця, а інша - штучне дихання в наступному режимі: одне вдування повітря через кожні 5 натискань на грудну стінку.

7. Періодично перевіряється, чи не з'явився самостійний пульс на сонних артеріях.

Про ефективність реанімації судять також за звуженню зіниці, появі реакції на світло.