- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув. (Оползень)
- •2.4 Повінь. (Наводнение)
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •3.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •Самостійно
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, які викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.3.1 Як піти на мітинг і не підкоритися натовпі
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5 Управління ризиком
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні .
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма (Самостійно)
- •6.6.5 Утоплення !!!!!!!!!!!!!
- •Тема 7 Управління силами та засобами об’єктів господарювання (ог) під час нс
- •7.2. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •7.3. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
- •7.3.1 Види захисних заходів.
- •7.3.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
- •7.3.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
- •7.3.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
- •7.3.5 Ліквідація хімічного зараження території.
2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- допуск до роботи осіб, що не мають кваліфікаційної групи, не знають класифікації приміщень і зовнішніх установок по ступені небезпеки ураження електричним струмом;
- виконання роботи без зняття напруги, засобів колективного й індивідуального захисту, монтерського інструмента;
- нерегулярна перевірка ізоляції, заземлень, занулення, засобів індивідуального захисту і монтерського інструмента;
- застосування в особливо небезпечних приміщеннях підвищеної небезпеки напруг вище 42В;
- зневага ПУЕ;
- струмопровідні частини знаходяться на доступній висоті (нижче 2,5 м) чи незахищені;
- незаземлені, незануленні і не мають захисних вимикачів струмопровідні конструкції (корпуса і каркаси електрифікованого інструмента, устаткування, розподільних пристосувань, магнітних пускачів, кнопок «Пуск» і «Стоп», сталеві труби електропроводок і інших пристосувань);
- невміле надання першої допомоги людині, що потрапила під вплив електричного струму.
Фактори неелектричного характеру.
Важкість ураження електричним струмом людини при довгій тривалості його дії викликається наступним:
- із збільшенням часу проходження струму через організм людини опір тіла зменшується (через зволоження шкіри від поту), тому струм збільшується;
- із збільшенням часу впливу струму на організм людини зменшуються захисні сили організму, що протидіють електричному струму.
2.1. Основні причини электротравматизма від неелектричних факторів на виробництві такі:
допуск до роботи осіб без медичного огляду;
допуск до роботи без наряд-допуску;
нерегулярне навчання, атестація і переатестація персоналу;
відсутність засобів індивідуального і колективного захисту.
3. Воно небезпечно з точки зору удару людини, що стосується елементів, що знаходяться під високим потенціалом, хоча струми не значні (10-6 –10-8 А). Захист: заземлення всіх металевих частин, устаткування, де можлива електризація (Rз 100 Ом); використання індивідуальних захисних засобів (електропровідне взуття – на шкіряній підошві, на струмопровідній гумі, із заклепками, що не іскряться при ударі);
нейтралізатори статичної електрики (іонізують повітря).
Захистом від напруги, що може з'явитися на корпусах електричних установок, є захисне заземлення – влаштовується в трифазних мережах з ізольованою нейтраллю при напрузі менше 1000 В; і напрузі більше 1000 В з будь-яким режимом нейтралі і являє собою з'єднання з землею неструмопровідних частин, що можуть виявитися під напругою. Ціль захисного заземлення – знизити напругу між корпусом і землею до безпечної величини. В установках U< 1000 В, опір заземлення Rз 4 Ом.
Занулення влаштовується в мережах із глухозаземленною нейтраллю напруги 1000 В (з'єднання корпуса з нульовим проводом).
Принцип дії: перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання.
Ціль: забезпечити відключення електроустановок з порушеною ізоляцією.
Захистом людини від дотику до струмопровідних частин є:
а) ізоляція – чим більше, тим краще і R ізоляції не повинне бути менш 0,5 МОм;
б) блокування – зняття напруги при спробі проникнення до струмопровідних частин без відключення напруги;
в) мала напруга – напруга живлення ручного електроінструмента не повинна перевищувати 42 В (приміщення 1-й категорії – 36 В, 2-й – 12 В);
г) індивідуальні захисні засоби за ступенем надійності поділяються на:
основні (дозволяють торкатися до струмопровідних частин);
додаткові (підсилюють дію основних).
В установках з напругою більш 1000 В:
а) основними є діелектричні штанги і кліщі;
б) додатковими є монтерський інструмент з ізолюючими ручками, діелектричні рукавички, боти, калоші, килимки, ізолюючі підставки.
В установках з напругою менш 1000 В:
а) основні – діелектричні рукавички і монтерський інструмент з ізолюючими ручками;
б) додаткові – діелектричні боти, калоші, килимки, ізолюючі підставки.
При проведенні штучного дихання «рот в рот» частота вдування повітря повинна бути 10-12 разів на хвилину.