Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект з БЖ скроченний.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
695.81 Кб
Скачать

2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:

- допуск до роботи осіб, що не мають кваліфікаційної групи, не знають класифікації приміщень і зовнішніх установок по ступені небезпеки ураження електричним струмом;

- виконання роботи без зняття напруги, засобів колективного й індивідуального захисту, монтерського інструмента;

- нерегулярна перевірка ізоляції, заземлень, занулення, засобів індивідуального захисту і монтерського інструмента;

- застосування в особливо небезпечних приміщеннях підвищеної небезпеки напруг вище 42В;

- зневага ПУЕ;

- струмопровідні частини знаходяться на доступній висоті (нижче 2,5 м) чи незахищені;

- незаземлені, незануленні і не мають захисних вимикачів струмопровідні конструкції (корпуса і каркаси електрифікованого інструмента, устаткування, розподільних пристосувань, магнітних пускачів, кнопок «Пуск» і «Стоп», сталеві труби електропроводок і інших пристосувань);

- невміле надання першої допомоги людині, що потрапила під вплив електричного струму.

Фактори неелектричного характеру.

Важкість ураження електричним струмом людини при довгій тривалості його дії викликається наступним:

- із збільшенням часу проходження струму через організм людини опір тіла зменшується (через зволоження шкіри від поту), тому струм збільшується;

- із збільшенням часу впливу струму на організм людини зменшуються захисні сили організму, що протидіють електричному струму.

2.1. Основні причини электротравматизма від неелектричних факторів на виробництві такі:

  • допуск до роботи осіб без медичного огляду;

  • допуск до роботи без наряд-допуску;

  • нерегулярне навчання, атестація і переатестація персоналу;

  • відсутність засобів індивідуального і колективного захисту.

3. Воно небезпечно з точки зору удару людини, що стосується елементів, що знаходяться під високим потенціалом, хоча струми не значні (10-6 –10-8 А). Захист: заземлення всіх металевих частин, устаткування, де можлива електризація (Rз  100 Ом); використання індивідуальних захисних засобів (електропровідне взуття – на шкіряній підошві, на струмопровідній гумі, із заклепками, що не іскряться при ударі);

нейтралізатори статичної електрики (іонізують повітря).

  1. Захистом від напруги, що може з'явитися на корпусах електричних установок, є захисне заземлення – влаштовується в трифазних мережах з ізольованою нейтраллю при напрузі менше 1000 В; і напрузі більше 1000 В з будь-яким режимом нейтралі і являє собою з'єднання з землею неструмопровідних частин, що можуть виявитися під напругою. Ціль захисного заземлення – знизити напругу між корпусом і землею до безпечної величини. В установках U< 1000 В, опір заземлення Rз 4 Ом.

Занулення влаштовується в мережах із глухозаземленною нейтраллю напруги  1000 В (з'єднання корпуса з нульовим проводом).

Принцип дії: перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання.

Ціль: забезпечити відключення електроустановок з порушеною ізоляцією.

  1. Захистом людини від дотику до струмопровідних частин є:

а) ізоляція – чим більше, тим краще і R ізоляції не повинне бути менш 0,5 МОм;

б) блокування – зняття напруги при спробі проникнення до струмопровідних частин без відключення напруги;

в) мала напруга – напруга живлення ручного електроінструмента не повинна перевищувати 42 В (приміщення 1-й категорії – 36 В, 2-й – 12 В);

г) індивідуальні захисні засоби за ступенем надійності поділяються на:

основні (дозволяють торкатися до струмопровідних частин);

додаткові (підсилюють дію основних).

В установках з напругою більш 1000 В:

а) основними є діелектричні штанги і кліщі;

б) додатковими є монтерський інструмент з ізолюючими ручками, діелектричні рукавички, боти, калоші, килимки, ізолюючі підставки.

В установках з напругою менш 1000 В:

а) основні – діелектричні рукавички і монтерський інструмент з ізолюючими ручками;

б) додаткові – діелектричні боти, калоші, килимки, ізолюючі підставки.

При проведенні штучного дихання «рот в рот» частота вдування повітря повинна бути 10-12 разів на хвилину.