- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув. (Оползень)
- •2.4 Повінь. (Наводнение)
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •3.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •Самостійно
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, які викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.3.1 Як піти на мітинг і не підкоритися натовпі
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5 Управління ризиком
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні .
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма (Самостійно)
- •6.6.5 Утоплення !!!!!!!!!!!!!
- •Тема 7 Управління силами та засобами об’єктів господарювання (ог) під час нс
- •7.2. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •7.3. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
- •7.3.1 Види захисних заходів.
- •7.3.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
- •7.3.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
- •7.3.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
- •7.3.5 Ліквідація хімічного зараження території.
7.3. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
7.3.1 Види захисних заходів.
Захист населення від негативних чинників надзвичайних ситуацій (НС) є комплексом заходів, що дозволяють запобігти появі НС, зменшити її негативні наслідки, в найкоротші терміни відновити прийнятні умови для життєдіяльності людей.
Загальні принципи, на яких заснована вся діяльність по захисту населення:
завчасність підготовки захисних заходів на всій території України;
диференційований підхід до визначення характеру, об'єму і термінів проведення всіх видів заходів;
комплексне проведення захисних заходів.
Оперативні заходи вживаються безпосередньо перед настанням прогнозованої НС або відразу після прояву її негативних чинників. До цієї групи заходів входять пошуковий-рятувальні і ліквідаційні заходи, забезпечення населення засобами індивідуального захисту; евакуація; надання медичної допомоги і ін.
Після ліквідаційні міри (гуманітарна допомога, пенсійне забезпечення у разі втрати працездатності або втрати годувальника, безвідплатне надання житла і ін.) здійснюються з метою відшкодування збитку здоров'ю і майну громадян, що постраждали в НС.
Зі всього комплексу захисних заходів від вражаючих чинників НС можна виділити наступні найбільш значущі види захисту населення: протипожежну, протирадіаційну, протихімічну і медичну.
7.3.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
Одним з основних способів захисту є своєчасний і швидкий вивіз або виведення людей з небезпечної зони, тобто їх евакуація.
Вид евакуації визначається видом, характером і умовами НС.
У масштабі населеного пункту планування евакуації населення здійснюється управлінням ЦО і НС. Виписки з цього плану доводяться до зведення керівників органів і підрозділів місцевого самоврядування, підприємств і організацій.
Плани евакуації населення включають: місця збору населення, пункти і напрями евакуації, пункти тимчасового і тривалого розміщення населення, порядок проведення евакуації і багато що інше. За евакуацію населення відповідають евакуаційні комісії, створені за рішенням розділу місцевого самоврядування.
Евакуація населення з населених пунктів і персоналу підприємств проводиться в пункти тимчасового розміщення (ПТР) і тривалого мешкання (ПТМ) населення. Як правило, ПТР створюються на базі розгорнених у військовий час збірних евакуаційних пунктів (ЗЕП). Розгортаються ПТМ на базі існуючих оздоровчих таборів, санаторіїв, профілакторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку.
7.3.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
У практиці гасіння пожеж найбільшого поширення набули наступні способи припинення горіння:
ізоляція вогнища горіння від повітря або зниження концентрації кисню до значення, при якому не може відбуватися горіння;
охолоджування вогнища горіння нижче температур самозаймання, спалаху;
механічний зрив полум'я струменем води або газу;
створення таких умов, при яких полум'я не може розповсюджуватися по території.
Як правило, всі існуючі вогнегасильні речовини володіють комбінованою дією на процес горіння.
Вибір способу гасіння і способу подачі вогнегасильних речовин визначається видом речовини, що горить, матеріалу, виробу або устаткування характером і умовами протікання, пожежі.