![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Відображення множин (функції). Область визначення функції. Монотонні функції. Парні і непарні функції. Періодичні функції.
- •2. Границя послідовності. Границя суми, різниці, добутку. Границя функції на нескінченності, границя функції в точці. Чудові границі .
- •3. Неперервність функції. 1-а і 2-а теореми Больцано-Коши, 1-а і 2-а теореми Вейерштраса.
- •4. Похідна функції, геометричний і механічний сенс похідної. Таблиця похідної. Похідні складних функцій. Правила диференціювання. Диференціал функції. Рівняння дотичної до графіка функції.
- •5. Основні теореми диференційного числення Ферма, Ролля, Лагранжа і Коши.
- •6. Екстремум функції. Опуклість функції, точки перегину.
- •7. Первісна і невизначений інтеграл. Властивості невизначеного інтеграла. Таблиця невизначених інтегралів.
- •8. Інтегрування за допомогою змінної та по часткам.
- •9. Визначений інтеграл. Формула Ньютона Лейбніця. Умова інтегрування функції.
- •10. Площа плоскої фігури, рівняння якої задано у явному вигляді, параметричними рівнянням, в полярних кординатах.
- •11. Довжина дуги кривої, рівняння якої задано у явному вигляді, параметричними рівняннями, рівняннями в полярних координатах
- •12. Об'єм тіла и об'єм тіла обертання. Площа поверхні обертання.
- •13. Невласні інтеграли 1-го и 2-го роду.
- •14. Числові ряди, додатні числові ряди, сума ряду, необхідна умова збіжності ряду, основні теореми про числові ряди.
- •15. Ознаки збіжності Даламбера, Коши, інтегральна ознака збіжності, ознака порівняння, теорема про гармонійній ряд.
- •16. Знакозмінні ряди. Теорема Лейбниця. Абсолютна та умовна збіжність числового ряду.
- •17. Функціональні послідовності та ряди. Область збіжності функціонального ряду. Рівномірна збіжність, ознака рівномірної збіжності.
- •18. Степеневі ряди, теорема Абеля.
- •19. Інтегрування та диференціювання функціональних рядів.
- •20. Ряд Тейлора и ряд Маклорена.
- •21. Комплексні функції, комплексні послідовності, комплексні ряди.
- •22. Похідна функції комплексної змінної, умови диференційованості, поняття аналітичної функції.
- •23. Показательная функция, тригонометрическая функция комплексной переменной.
- •24. Логарифмічна та степенева функція комплексної змінної.
- •25. Показникові функція та тригонометричні функції комплексної змінної.
- •26. Інтегрування функції комплексної змінної.
- •27. Розклад функції комплексної змінної в ряд Лорана.
- •28. Звичайне диференціальне рівняння першого порядку. Задача Коши. Існування та єдність рішення задачі Коші (теореми Пеано та Пікара)
- •29. Рівняння з подільними змінними. Диференціальні рівняння в повних диференціалах. Інтегруючий множник.
- •30. Однорідні диференціальні рівняння.
- •31. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Рівняння Бернуллі.
18. Степеневі ряди, теорема Абеля.
Степенным рядомназывается
функциональный ряд(1),
т.е.
,
где
-
центр ряда (1),
-
числа, называемые коэффициентами ряда
(1). Если
,
то ряд имеет вид
.
Th. Для рядавозможен
только один из следующих случаев: 1) Ряд
-
сходится на числовой прямой
.
2) Ряд
-
сходится при
и
расходится при
.
3)
ряд
-
сходится на интервале
и расходится вне отрезка
.
Док-во: Проведем лишь для случая
конечный или бесконечный придел
докажем что он
.
Воспользуемся признаком сходимости
Даламбера для отрицательного ряда
.
.
Предположим, что
,
т.е.
,
тогда
-
ряд расходится. Если
,
то
.
По признаку Даламбера ряд
-
расходится. Т.об., в случае когдаR– конечное число ряд
-
сходится абсолютно на
и расходится вне отрезка
.
- ■
19. Інтегрування та диференціювання функціональних рядів.
Th. Степенной рядможно
почленно дифференцировать и интегрировать
внутри интервальной сходимости. Это
означает, что для его суммы
справедливы равенства:
1)
(1);
2)
(2).
Док-во: Докажем формулы (1) и (2). Предположим,
что
конечный или бесконечный придел
.
Тогда степенной ряд в правой части
формулы (1) имеет радиус сходимости
.
Аналогично, степенной ряд в формуле
(2), т.е. ряд
имеет радиус сходимости
.
Т.об., ряды полученные формальным
дифференцированием и интегрированием
степеней ряда
имеют тот же радиус сходимости ряда.
Докажем формулу (1). Пусть
.
Выберем
так, чтобы выполнялось включение
.
Очевидно, что всегда можно сделать так.
Т.к.R– радиус сходимости
рядов
и (1), то по следствию изThАбеля ряды
и (1) – сходятся равномерно на
ряд
можно почленно дифференцировать на
этом отрезке. Для данной точки х
выполняется (1). Т.к. х выбрано произвольно
из интервала сходимости, то формула (1)
справедлива на всем интервале
.
Формула (2)
изthо почленном
интегрировании равномерно сходящихся
рядов, поскольку ряд
-
сходится равномерно на отрезке
.-
■
20. Ряд Тейлора и ряд Маклорена.
Пусть функция
определена в некоторой окрестности
и имеет производные всех порядков
,
в точке
.
Тогда степенной ряд вида
называетсярядом Тейлорадля функции
.
В случае
ряд
Тейлора называетсярядом Маклоренадля функции
.
Решим теперь общий вопрос о разложении данной функции f(x) в ряд по возрастающим целым степеням х.
.
Пусть, например, f(x) представима в виде ряда
.
(3.1)
Следовательно,
необходимо определить коэффициенты
а0,а1,а2,...;
причем интервал сходимости
не сводится к точке, то есть R>0.
Учтем то, что степенной ряд (3.1) в интервале сходимости можно почленно дифференцировать любое число раз и все полученные таким образом ряды тоже будут сходиться, а их суммы равны соответствующим производным.
Продифференцируем последовательно ряд (3.1):
f/(x) = a1 + 2×a2×x + 3×a3×x2 + ...
f//(x) = 2×a2 + 2×3×a3×x + 3×4×a4×x2 + ...
f///(x) = 2×3×a3 + 2×3×4×a4×x + 3×4×5×a5×x2 + ...
fIV(x) = 2×3×4×a4 + 2×3×4×5×a5×x + ...
........................................................................
Положим теперь в этих равенствах и в (3.1) х = 0; тогда получим, что
f(0) = a0; f/(0) = a1; f//(0) = 2×a2; f///(0) = 2×3×a3; fIV(0) = 2×3×4×a4; ...
То
есть а0 =
f(0);
;
;
;
; ...
Подставляя эти значения в (3.1), получим ряд Маклорена:
.
Мы
знаем, что в некоторых случаях f(x) или
ее производная неопределенны при х =
0: так, например, ведут себя функции f(x)
= ln(x),
,
для которых
или
.
Следовательно, такие функции не могут
быть разложены в ряд Маклорена. Тогда
нужно воспользоваться более общими
степенными рядами.
Рассмотрим разложение в степенной ряд функции f(x) по степеням (х-а), где а¹0 и его можно подобрать соответствующим образом так, чтобы
f(x) = А0 + А1×(х - а) + А2×(х - а)2 + ... . (4.1)
Для
(10.1) справедливо.
Пусть х - а = z.
Тогда разложение (4.1) примет вид
F(z) = f(z + a) = А0 + А1×z + А2×z2 + ... , (4.2)
где
.
Но это уже ряд Маклорена.
Так как F(n)(z) = f(n)(z + a), (n=1,2,...).
Таким образом, имеем
A0
= F(0) = f(a),
,
...,
,
...
Подставив эти выражения в (10.2), получим ряд Тейлора
.
(4.3)
Если а = 0, получим ряд Маклорена.
Если в (4.3) взять конечное число членов, то вместо ряда Тейлора получим многочлен Тейлора
.
(4.4)
То есть если (4.3) сходится в некоторой окрестности точки а (Ua), то его сумма равна f(x), a Pn(x) дает приближенное представление f(x) в Ua.