![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Відображення множин (функції). Область визначення функції. Монотонні функції. Парні і непарні функції. Періодичні функції.
- •2. Границя послідовності. Границя суми, різниці, добутку. Границя функції на нескінченності, границя функції в точці. Чудові границі .
- •3. Неперервність функції. 1-а і 2-а теореми Больцано-Коши, 1-а і 2-а теореми Вейерштраса.
- •4. Похідна функції, геометричний і механічний сенс похідної. Таблиця похідної. Похідні складних функцій. Правила диференціювання. Диференціал функції. Рівняння дотичної до графіка функції.
- •5. Основні теореми диференційного числення Ферма, Ролля, Лагранжа і Коши.
- •6. Екстремум функції. Опуклість функції, точки перегину.
- •7. Первісна і невизначений інтеграл. Властивості невизначеного інтеграла. Таблиця невизначених інтегралів.
- •8. Інтегрування за допомогою змінної та по часткам.
- •9. Визначений інтеграл. Формула Ньютона Лейбніця. Умова інтегрування функції.
- •10. Площа плоскої фігури, рівняння якої задано у явному вигляді, параметричними рівнянням, в полярних кординатах.
- •11. Довжина дуги кривої, рівняння якої задано у явному вигляді, параметричними рівняннями, рівняннями в полярних координатах
- •12. Об'єм тіла и об'єм тіла обертання. Площа поверхні обертання.
- •13. Невласні інтеграли 1-го и 2-го роду.
- •14. Числові ряди, додатні числові ряди, сума ряду, необхідна умова збіжності ряду, основні теореми про числові ряди.
- •15. Ознаки збіжності Даламбера, Коши, інтегральна ознака збіжності, ознака порівняння, теорема про гармонійній ряд.
- •16. Знакозмінні ряди. Теорема Лейбниця. Абсолютна та умовна збіжність числового ряду.
- •17. Функціональні послідовності та ряди. Область збіжності функціонального ряду. Рівномірна збіжність, ознака рівномірної збіжності.
- •18. Степеневі ряди, теорема Абеля.
- •19. Інтегрування та диференціювання функціональних рядів.
- •20. Ряд Тейлора и ряд Маклорена.
- •21. Комплексні функції, комплексні послідовності, комплексні ряди.
- •22. Похідна функції комплексної змінної, умови диференційованості, поняття аналітичної функції.
- •23. Показательная функция, тригонометрическая функция комплексной переменной.
- •24. Логарифмічна та степенева функція комплексної змінної.
- •25. Показникові функція та тригонометричні функції комплексної змінної.
- •26. Інтегрування функції комплексної змінної.
- •27. Розклад функції комплексної змінної в ряд Лорана.
- •28. Звичайне диференціальне рівняння першого порядку. Задача Коши. Існування та єдність рішення задачі Коші (теореми Пеано та Пікара)
- •29. Рівняння з подільними змінними. Диференціальні рівняння в повних диференціалах. Інтегруючий множник.
- •30. Однорідні диференціальні рівняння.
- •31. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Рівняння Бернуллі.
30. Однорідні диференціальні рівняння.
31. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Рівняння Бернуллі.
ДУ первого порядка называется линейным,
если неизвестная функция y(x)
и её производнаявходят в уравнение в первой степени:
. (14)
Здесь p(x),q(x) - непрерывные функции.
Для решения уравнения (14) представим
y(x)
в виде произведения двух новых неизвестных
функцийu(x)
и v(x):y(x)
=u(x)
v(x).
Тогда,
и уравнение приводится к виду
,
или
.
Это уравнение решаем в два этапа: сначала
находим функциюv(x)
как частное решение уравнения с
разделяющимися переменными
;
затем находимu(x)
из уравнения
.
Итак,
(мы не вводим в это решение произвольную
постояннуюC, нам
достаточно найти одну функциюv(x),
обнуляющую слагаемое со скобками в
уравнении
).
Теперь уравнение дляu(x)
запишется как
.
Общее решение уравнения (14):
.
Запоминать эту формулу не надо, лучше усвоить порядок действий и воспроизводить его при решении каждой задачи.
Пример:
.
Решение:
.
Теперь дляu(x)
получим:
,
и общее решение уравнения
.
Для нахождения частного решения,
соответствующего начальным условиям
задачи Коши, подставим в общее решение
.
Решение задачи:
.
Этот метод решения линейных уравнений
часто реализуется по-другому - в форме
вариации произвольной постоянной.
Уравнение (14) называется однородным,
если q(x)
= 0. Пусть дано неоднородное уравнение
(14).
Оно, как и в предыдущем случае, решается
в два этапа. Обнулим правую часть,
получившееся уравнение будем называть
однородным уравнением, соответствующим
уравнению (14):
.
Решаем это уравнение:
(при делении на yтеряется решениеy(x) = 0, но оно входит
в общее решение приC= 0). Теперь ищем общее решение уравнения
(14) в виде,
где
-
новая неизвестная функция; находим
производную
и подставляем в (14)yи
:
,
или
,
где
.
Теперь
.
Понятно, что обе реализации решения имеют один смысл (решение однородного уравнения играет роль функции v(x), варьируемая постояннаяC(x), - роль функцииu(x),).
Отметим ещё одно важное обстоятельство. Переменные xиy, входящие в уравнение, равноправны, поэтому при определении типа уравнения надо иметь в виду, что может оказаться предпочтительней искать решение в видеx=x(y), а не в видеy=y(x).
Пример: (x+y2)dy=ydx. Если мы
представим это уравнение в виде,
то решить его не сможем, так как оно не
принадлежит ни одному из рассмотренных
типов. Если же представить его в виде
,
то относительно функцииx=x(y)
оно линейно. Решаем его методом вариации
произвольной постоянной. Соответствующее
однородное уравнение:
. Его решение:
.
Ищем решение данного уравнения в формеx=C(y)
y. Тогда
(постояннаяC0переобозначена как
).
Утерянное решение -y= 0.
Уравнение Бернулли. Так называется уравнение
, (15)
где
(приm= 0 уравнение
линейно, приm= 1
- с разделяющимися переменными). Это
уравнение решается одним из следующих
способов:
1. Уравнение Бернулли сводится к линейному
подстановкой z=y1-m(приm>1 может
быть потеряно решениеy= 0). Действительно,,
.
После деления уравнения (15) наymполучим
,
или
- линейное уравнение.
Пример:
(уравнение Бернулли,m= 2).
Подстановка
.
Решаем полученное линейное уравнение:
.
2. Можно сразу решать уравнение Бернулли
методом, которым решаются линейные
уравнения, т.е. заменой y(x)
=u(x)
v(x):из
этого выражения находимu(x),
иy(x)
=u(x)
v(x).
Пример: решить задачу Коши
Как и в предыдущем примере, это уравнение
не попадает ни под один из рассмотренных
типов: оно не является ни уравнением с
разделяющимися переменными (наличие
суммыx2+y), ни уравнением
с однородной правой частью (слагаемые
разных порядков - первого и второго в
этой сумме), ни линейным, ни Бернулли
(другая структура). Попробуем опять
представим это уравнение как уравнение
относительноx=x(y):
Это уже уравнение Бернулли сm= -1. Начальное условие примет видx(1)
= 2. Решаем уравнение:
.
Тогда
.
Это общее решение уравнения (утерянное
решение
y= 0 не удовлетворяет
начальному условию). Ищем частное
решение, удовлетворяющее начальному
условию:;
решение задачи Коши:
.
32. Линейные однородные ДУ второго порядка с постоянными коэффициентами.