- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів.
- •1. Предмет фінансової науки
- •2. Сутність і відмінні ознаки фінансів
- •3. Функції фінансів
- •4. Призначення та роль фінансів
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •1. Об'єктивні історичні передумови виникнення і розвитку фінансів.
- •2. Етапи еволюції фінансів.
- •Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки
- •1. Еволюція фінансової науки.
- •2. Розвиток фінансової науки в Україні
- •3.Новітні уявлення вітчизняних вчених про розвиток фінансової науки
- •Тема 4. Фінансове право і фінансова політика
- •3. Організаційні основи функціонування фінансової системи
- •4. Фінансова політика як важлива складова економічної політики держави
- •5. Фінансовий механізм і його елементи
- •Тема 5. Податки. Податкова система План.
- •1. Сутність і функції податків
- •2. Елементи системи оподаткування
- •3. Класифікація податків
- •4. Податкова політика і принципи оподаткування
- •Тема 6. Бюджет і бюджетна система.
- •1. Державний бюджет: суть та призначення
- •3. Бюджетна система та державний устрій держави
- •4. Бюджетний процес
- •Тема 7. Бюджетний дефіцит План.
- •1. Поняття бюджетного дефіциту
- •2. Критерії класифікації основних видів бюджетного дефіциту.
- •3. Джерела погашення бюджетного дефіциту.
- •Тема 8. Державнийкредит План.
- •1. Походження, сутність і функції кредиту
- •2. Форми та різновиди кредиту.
- •3. Державний кредит і державний юорг
- •Тема 9. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове
- •1. Місцеві фінанси в економічній системі держави
- •2. Місцеві бюджети - фінансова основа місцевого самоврядування
- •3. Збалансування місцевих бюджетів
- •Тема 10. Соціальні позабюджетні фонди
- •1. Призначення і роль державних централізованих цільових фондів
- •2. Особливості формування соціальних позабюджетних фондів та напрями їх використання.
- •Тема 11. Фінанси суб'єктів господарювання
- •1. Фінансові відносини суб'єктів господарювання
- •2 Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування
- •3. Фінанси комерційних підприємств: їх види та зміст на них фінансової роботи
- •4. Особливості фінансів некомерційних підприємств
- •Тема 12. Фінанси домогосподарств План.
- •1. Економічна сутність фінансів домогосподарств
- •Тема 13. Страхування і страховий ринок
- •1. Особливості фінансови відносин у сфері страхування.
- •2. Форми страхових фондів і організація страхування.
- •3. Страховий ринок і його структура
- •Тема 14. Фінансовий ринок План.
- •1. Призначення фінансового ринку
- •2. Характеристика основних видів фінансового ринку
- •Тема 15. Фінансовий менеджмент План.
- •1. Сутність фінансового менеджменту
- •4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •Тема 16. Міжнародні фінанси План.
- •1. Сутність і призначення міжнародних фінансів
- •2. Міжнародні фінансові організації і міжнародні фінансові інституції
- •3. Міжнародний фінансовий ринок
- •Тема 17. Фінансова безпека держави План.
- •1. Сутність фінансової безпеки держави.
- •2. Показники, які визначають фінансову безпеку держави.
- •Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •1. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •3. Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •Тема 19. Фінанси Європейського Союзу План.
- •1. Передумови економічної інтеграції в Європі.
- •2. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •3. Бюджет Європейського Союзу.
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів. 6
2. Форми страхових фондів і організація страхування.
У практиці господарювання економічна категорія страхування проявляється через формування спеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків -страхових фондів.
Створення страхових фондів, у свою чергу, може здійснюватись у трьох формах: фонди самострахування; централізоване страхове забезпечення; колективні страхові фонди.
Самострахування грунтується на індивідуальній відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фізична особа формує власні страхові (резервні) фонди за рахунок власних доходів. Це дорога і нераціональна форма. З цих причин сфера самострахування обмежена мінімальними потребами і виражається насамперед у створенні фінансових резервів суб'єктами господарювання та певного резервування коштів фізичними особами. Більш поширена ця форма в банківській сфері, де вищий ступінь ризику і встановленодосить високий рівень відповідальності.
Централізоване страхове забезпечення засновується на державній відповідальності й передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів. При цьому частина цих коштів виділяється в окремі фонди, наприклад резервний фонд Кабінету Міністрів. Формується він у розмірі до 1 % обсягу видатків загального фонду Державного бюджету і входить до складу видатків державного бюджету України. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.
Самострахування і централізоване страхове забезпечення можуть здійснюватися в натуральній і грошовій формах. До фінансової системи належать страхові відносини в грошовій формі.
Створення колективних страхових фондів ґрунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Суть відносин страхування полягає в тому, що формування страхових фондів здійснюється за рахунок внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.
Колективне страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Порівняно з самострахуванням воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Ці витрати юридичних і фізичних осіб характеризують їх плату за зниження рівня ризику фінансових втрат. Раціональна організація страхової справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централізованих коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого - дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фінансовому ринку.
Об'єктами страхування можуть бути майно, життя і здоров'я громадян, працездатність та працевлаштування, недоотриманий прибуток при здійсненні фінансових та господарських операцій тощо.
3. Страховий ринок і його структура
Поняття страхового ринку трактується в економічній літературі в двох аспектах. По-перше, страховий ринок - це особлива сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу є специфічна послуга - страховий захист і де формується її пропонування і попит на неї. По-друге, страховий ринок являє собою складну інтегровану систему страхових і перестрахових організацій (страховиків), що здійснюють страхову діяльність.
Об'єднавши ці два підходи можна визначити страховий ринок як сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються.
Суб'єктами страхового ринку є страховики (страхові компанії), які надають страхові послуги, страхувальники (фізичні і юридичні особи і держава). Посередниками в проведенні страхування виступають страхові агенти і страхові брокери (брокерські фірми).
Страхові агенти це, як правило, фізичні особи, які укладають угоди страхування зі страхувальниками від імені страховика. Страховими агентами в деяких випадках можуть бути юридичні особи. Це транспортні підприємства, котрі здійснюють обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, нотаріальні контори, банки, які поряд із послугами з основної діяльності можуть укладати договори страхування. Взаємовідносини страхових агентів - юридичних осіб зі страховиками регулюються відповідними угодами.
Специфічним товаром на страховому ринку є страхові послуги.
Страховий ринок залежно від масштабів попиту і пропозиції на страхові послуги можна поділити на місцевий (регіональний), національний (внутрішній), світовий (зовнішній, глобальний).
За галузевими критеріями структура страхового ринку поділяється на ринки особистого, майнового страхування та страхування відповідальності.
Страхові організації в процесі розвитку страхового ринку повинні прагнути до розширення асортименту видів страхування, поліпшення кількості та якості страхових послуг, до стабілізації страхових тарифів. Цьому сприятиме не тільки конкуренція, а й співробітництво між страховиками в різноманітних формах, включаючи участь у перестрахуванні і формуванні гарантійних фондів на випадок банкрутства окремих страховиків.
Питання для самоконтролю:
Які суттєві ознаки характеризують специфічність категорії страхування?
У чому економічна сутність страхування?
Які функції властиві страхуванню?
Хто с суб'єктами страхування?
Що включають страхові відносини?
У яких формах створюються страхові фонди?
У чому полягає сутність самострахування?
Яким чином здійснюється централізоване страхове забезпечення?
Як формуються колективні страхові фонди?
В яких формах може проводитись страхування?
Як класифікується страхування залежно від об'єктів страхових відносин?
Що виступає об'єктом страхування в особистому і медичному страхуванні?
Як Забезпечується державне регулювання страхового ринку?