- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів.
- •1. Предмет фінансової науки
- •2. Сутність і відмінні ознаки фінансів
- •3. Функції фінансів
- •4. Призначення та роль фінансів
- •Тема 2. Генезис і еволюція фінансів
- •1. Об'єктивні історичні передумови виникнення і розвитку фінансів.
- •2. Етапи еволюції фінансів.
- •Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки
- •1. Еволюція фінансової науки.
- •2. Розвиток фінансової науки в Україні
- •3.Новітні уявлення вітчизняних вчених про розвиток фінансової науки
- •Тема 4. Фінансове право і фінансова політика
- •3. Організаційні основи функціонування фінансової системи
- •4. Фінансова політика як важлива складова економічної політики держави
- •5. Фінансовий механізм і його елементи
- •Тема 5. Податки. Податкова система План.
- •1. Сутність і функції податків
- •2. Елементи системи оподаткування
- •3. Класифікація податків
- •4. Податкова політика і принципи оподаткування
- •Тема 6. Бюджет і бюджетна система.
- •1. Державний бюджет: суть та призначення
- •3. Бюджетна система та державний устрій держави
- •4. Бюджетний процес
- •Тема 7. Бюджетний дефіцит План.
- •1. Поняття бюджетного дефіциту
- •2. Критерії класифікації основних видів бюджетного дефіциту.
- •3. Джерела погашення бюджетного дефіциту.
- •Тема 8. Державнийкредит План.
- •1. Походження, сутність і функції кредиту
- •2. Форми та різновиди кредиту.
- •3. Державний кредит і державний юорг
- •Тема 9. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове
- •1. Місцеві фінанси в економічній системі держави
- •2. Місцеві бюджети - фінансова основа місцевого самоврядування
- •3. Збалансування місцевих бюджетів
- •Тема 10. Соціальні позабюджетні фонди
- •1. Призначення і роль державних централізованих цільових фондів
- •2. Особливості формування соціальних позабюджетних фондів та напрями їх використання.
- •Тема 11. Фінанси суб'єктів господарювання
- •1. Фінансові відносини суб'єктів господарювання
- •2 Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування
- •3. Фінанси комерційних підприємств: їх види та зміст на них фінансової роботи
- •4. Особливості фінансів некомерційних підприємств
- •Тема 12. Фінанси домогосподарств План.
- •1. Економічна сутність фінансів домогосподарств
- •Тема 13. Страхування і страховий ринок
- •1. Особливості фінансови відносин у сфері страхування.
- •2. Форми страхових фондів і організація страхування.
- •3. Страховий ринок і його структура
- •Тема 14. Фінансовий ринок План.
- •1. Призначення фінансового ринку
- •2. Характеристика основних видів фінансового ринку
- •Тема 15. Фінансовий менеджмент План.
- •1. Сутність фінансового менеджменту
- •4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •Тема 16. Міжнародні фінанси План.
- •1. Сутність і призначення міжнародних фінансів
- •2. Міжнародні фінансові організації і міжнародні фінансові інституції
- •3. Міжнародний фінансовий ринок
- •Тема 17. Фінансова безпека держави План.
- •1. Сутність фінансової безпеки держави.
- •2. Показники, які визначають фінансову безпеку держави.
- •Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою
- •1. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •2. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •3. Фінансова система Федеративної Республіки Німеччини
- •Тема 19. Фінанси Європейського Союзу План.
- •1. Передумови економічної інтеграції в Європі.
- •2. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •3. Бюджет Європейського Союзу.
- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів. 6
Тема 19. Фінанси Європейського Союзу План.
Передумови економічної інтеграції в Європі.
Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу.
Бюджет Європейського Союзу.
1. Передумови економічної інтеграції в Європі.
Фінанси Європейського Союзу є багаторівневою, проте ще не повною мірою ієрархічно впорядкованою, системою, яка водночас характеризується певною органічною цілісністю, взаємопов'язаністю її складових та структурною єдністю її функціональних елементів. За своєю організацією та функціональним призначенням фінанси ЄС значною мірою подібні до державних фінансів. Функціонування ЄС, як і окремої держави, пов'язане з виконанням певних функцій, фінансове забезпечення виконання яких здійснюється через централізований міждержавний фонд грошових коштів країн-членів — Євро бюджет. Проте головним суб'єктом фінансових відносин у цьому випадку є не держава, а багатонаціональне інтеграційне об'єднання, що відповідає якісно іншому рівню організації фінансової системи.
Для того щоб зрозуміти всю складність проблем організації фінансів ЄС та перспектив розвитку цього інтеграційного об'єднання, слід розглянути проблематику розширення Євросоюзу в органічному зв'язку з поглибленням його інтеграційних процесів, які пройшли у своєму розвитку кілька етапів. У цьому контексті особливої уваги заслуговують питання щодо основних напрямів західноєвропейських об'єднавчих процесів, розкриття взаємозв'язків між процесами розширення ЄС, з одного боку, а також формами та стадіями його політичної, економічної та валютно-фінансової інтеграції, з іншого. Йдеться про етапи поглиблення західноєвропейської інтеграції: від Європейських Співтовариств до економічного, валютного і політичного союзу.
Початком процесу інтеграції країн Західної Європи вважається 9 травня 1950 р., коли міністр закордонних справ Франції Р. Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної і сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн. Ця пропозиція була реалізована в результаті підписання у 1951 р. Паризького договору про створення Європейського співтовариства вугілля та сталі (ЄСВС), до якого увійшли шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина і Франція ("європейська шістка").
Згодом на основі досягнутого позитивного досвіду ЄСВС об'єднавчий процес поширився на економіку в цілому. Так, у 1957 р. було підписано Римський договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратому). Метою ЄЕС визначалися створення митного союзу, усунення внутрішніх торговельних бар'єрів усередині Співтовариства (забезпечення вільної торгівлі) і врешті — створення спільного ринку. Водночас ідея створення Євратому полягала у налагодженні співпраці у використанні ядерної енергії у мирних цілях. У 1967 р. відбулося злиття виконавчих органів названих трьох співтовариств. У результаті була створена єдина структура інститутів, що забезпечують розвиток європейської інтеграції, основними серед яких були Європейська Комісія, Рада ЄС, Європейський Парламент і Суд
Європейських Співтовариств. Практично одночасно у 1968 р.
завершується створення митного союзу ЄС.
Отже, з кінця 1950-х років до кінця 1969 р. відбувався інтенсивний процес розвитку спільного ринку ЄС, а досягнення первісних цілей, визначених Римським договором 1957 р., об'єктивно підвело до порушення питання про подальший розвиток інтеграції. Етапним у цьому стало підписання в 1986 р. Єдиного європейського акта, що поставив завдання створити до 1 січня 1993 р. єдиний внутрішній ринок, запровадив спільну політику в соціальній сфері й галузі науково- технологічного розвитку, щодо охорони навколишнього середовища. Договір не лише вніс зміни до раніше укладених угод про утворення Європейських Співтовариств, а й поширив інтеграційний процес на сферу зовнішньої політики, поставив питання про створення Європейського Союзу як не лише економічного, а й політичного інституту.
Наступним кроком у процесі європейської інтеграції стало підписання в лютому 1992 р. Маастрихтського договору про Європейський Союз, що в економічному сенсі фактично означало курс на форсоване завершення формування єдиного внутрішнього ринку та перехід до реалізації ідеї економічного та валютного союзу. Новим кроком посилення взаємодії стало підписання у червні 1997 р. Амстердамського договору, що вніс істотні зміни в установчі угоди про Європейське Економічне Співтовариство та Європейський Союз. Прийняття Амстердамського договору привело інституційні механізми ЄС у відповідність до цілей, визначених Маастрихтським договором. Особливу роль у цьому відіграло укладення в 1997 р. Шенгенської угоди про вільне пересування громадян у межах Євросоюзу.
Додаткові зміни в чинні механізми інституційного розвитку ЄС були внесені на засіданні Європейської Ради 7—9 грудня 2000 р. ухваленням Ніццького договору. Ці зміни, що мають набути чинності після ратифікації Договору всіма членами ЄС, спрямовані одночасно і на цілі поглиблення інтеграції ЄС.