НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ШУПТА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 378.147:37.01:06.053.56

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

13.00.04 – „Теорія та методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна,

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра теорії та історії держави і права, професор кафедри.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна,

Ізмаїльський державний гуманітарний університет, кафедра педагогіки, завідувач кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент Якубовська Лариса Павлівна,

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра англійської мови та перекладу, доцент кафедри.

Провідна установа: Житомирський державний університет імені Івана Франка,

кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться „ 7 ” жовтня 2005 р. о 12 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано „ 2 ” вересня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент Ю.І. Сердюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Основна ідея створення зони Європейської вищої освіти – координація освітньої політики країн Євросоюзу і зближення національних освітніх програм, що викликано прагненням людства до інтеграції. Вступ України до міжнародних інституцій та приєднання до Болонського процесу потребує якісних змін у рівні підготовки перекладачів, завданням яких є одними із перших представляти нашу країну, її могутній науковий і технічний потенціал, національний колорит, багату історію та культуру світовій спільноті. Нашій державі потрібні перекладачі-професіонали, які глибоко знають свій предмет, мають високу загальну культуру та ерудицію, здатні творчо нестандартно мислити і можуть здійснювати перекладацьку справу України на рівні європейських стандартів. Якість підготовки спеціаліста в сучасних умовах визначається не лише рівнем його знань, але й загально інтелектуальним, професійно творчим потенціалом, що дає можливість перекладачеві-початківцю впевнено вирішувати складні професійні завдання, швидше адаптуватися до реалій сучасного суспільства, глибоко аналізувати результати своєї діяльності, справлятися з психофізіологічними навантаженнями.

Стратегія побудови навчального процесу і розробка навчальних матеріалів повинна враховувати міжнародні вимоги, що висуваються до професії перекладача, норми Закону України „Про вищу освіту” та кваліфікаційну характеристику підготовки спеціаліста. Перекладацька діяльність – це інтеграція певних лінгвістичних і фонових знань, мовленнєвих і професійних умінь та навичок. Сенс перекладу полягає не лише в тому, щоб передати зміст, а й думки, емоції, стиль автора, виражені в формах чужої мови, засобами своєї мови і зберегти створюване оригіналом враження. Перекладацька творча діяльність передбачає постійний пошук перекладачем адекватних способів вирішення професійного завдання на основі реалізації своїх особистісних якостей і можливостей, вихід за межі загальноприйнятої теорії перекладознавства і практики перекладу в нестандартних, екстремальних ситуаціях та внесення елементів новизни в традиційні форми і методи здійснення перекладу; уміння передбачати і прогнозувати логіку міркувань співрозмовника.

Проблема творчості завжди привертала увагу вчених. У психологічному аспекті значний внесок в обґрунтування понять „творчість”, „творча діяльність” зробили К.О. Абульханова-Славська, Д.Б. Богоявленська, Л.С. Виготський, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов, В.В. Рибалка, В.А. Роменець, С.Л. Рубінштейн. Педагогічний аспект професійної творчої діяльності розглядали В.М. Вергасов, С.В. Висоцький, І.А. Зязюн, Н.В. Кічук, Н.Г. Печенюк, С.О. Сисоєва, В.С. Шубінський.

Проблемам формування готовності до професійної діяльності, її сутності, змісту, структурі присвячені праці М.І. Дьяченка, Л.О. Кандибовича, Л.В. Кондрашової, А.Ф. Линенко, В.О. Сластьоніна. Питання вдосконалення навчального процесу в сучасній вищій школі, структурування змісту навчального матеріалу і діяльності в процесі навчання висвітлені у працях А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, В.П. Беспалька, В.М. Вергасова, Н.Г. Ничкало, Л.М. Романишиної, С.О. Сисоєвої. Проблеми творчої особистості майбутнього перекладача частково висвітлені у працях Г.Г. Гачечіладзе, О.В. Кундзича, Р.К. Міньяра-Бєлоручева, Г.Є. Мірама, П. Ньюмарка. Проте поза увагою дослідників залишилися питання підготовки майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності.

Аналіз наукової літератури та стану практичної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі (ВНЗ) дають підстави стверджувати, що на сьогодні не сформовано однозначного розуміння сутності професійної творчої діяльності майбутнього перекладача як кінцевої мети процесу навчання і виховання, відсутня цілісна методика цілеспрямованого формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів. Необхідність дослідження проблеми зумовлена низкою суперечностей у процесі підготовки перекладачів, з поміж яких суттєвими виступають наступні: між вимогами, що постають перед перекладачами та рівнем їх практичної підготовки до професійної діяльності; між потребою розуміння змісту, структури, закономірностей професійної творчої діяльності й невизначеністю у сучасній науці механізмів реалізації цього процесу; між необхідністю підвищення рівня сформованості готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності та відсутністю відповідного навчально-методичного забезпечення цього процесу; між доцільністю розробки й обґрунтування педагогічних умов формуючого впливу на процес досліджуваної готовності та нерозробленістю цього питання.

Актуальність проблеми, недостатнє теоретичне й методичне її обґрунтування, можливість усунення вищевикладених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і є складовою комплексної наукової теми „Дидактичні основи формування англомовних комунікативних умінь педагогів засобами інформаційних технологій” (№ 1003U003120). Тему дисертації затверджено вченою радою Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 1 від 2 вересня 2003 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 28 жовтня 2003 року).

Об'єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх перекладачів у ВНЗ України.

Предмет дослідження – процес формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів у ВНЗ.

Мета дослідження – визначити й обґрунтувати сукупність педагогічних умов і розробити модель процесу формування готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності.

Гіпотеза дослідження: ефективне формування готовності до професійної творчої діяльності можливе, якщо у навчальному процесі реалізувати сукупність педагогічних умов: забезпечення позитивної мотивації учіння і налаштованості студентів-перекладачів на переклад як на особистісно-професійну діяльність і творчий процес; оптимальне використання елементів проблемного навчання як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; стимулювання творчих здібностей студентів на основі нових інформаційних технологій; вияв пізнавальної самостійності студентів у розв’язанні навчальних завдань.

Завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу наукових джерел обґрунтувати сутність поняття „професійна творча діяльність перекладача” та розкрити структуру цієї діяльності.

2. Визначити зміст, структурні компоненти, критерії і рівні готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність сукупності педагогічних умов формування готовності до професійної творчої діяльності.

4. Розробити модель процесу формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів і експериментальним шляхом довести оптимальність її функціонування в умовах вищої школи.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення філософії, психології й педагогіки про діяльність, особистість; фундаментальні дослідження з проблем психології та педагогіки творчості (Б.Г. Ананьєв, Д.Б. Богоявленська, О.В. Брушлінський, Т.В. Дуткевич, Я.О. Пономарьов); сучасні теорії особистості та діяльності (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); теорії мотивації учіння (Є.П. Ільїн, П.Г. Лузан, А.К. Маркова, Л.М. Фридман); теорії про механізми формування готовності особистості до діяльності (М.І. Дьяченко, Л.О. Кандибович, Л.В. Кондрашова, А.Ф. Линенко); про особистісно-орієнтований підхід до розвитку творчої особистості та формування особистісних якостей фахівця у процесі професійної підготовки (І.А. Зязюн, І.В. Калашников, О.М. Пєхота, В.В. Рибалка, Л.М. Романишина, С.О. Сисоєва); про форми, методи, засоби та шляхи формування готовності студентів до професійної діяльності (Ю.К. Бабанський, Т.А. Ільїна, І.Я. Лернер, М.М. Фіцула, І.С. Якиманська); педагогічний аспект перекладацької діяльності та питання професійної підготовки перекладачів (Л.К. Латишев, Р.К. Міньяр-Бєлоручев, Г. Є. Мірам); нормативні документи в галузі освіти.

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження. Теоретичні методи: вивчення і аналіз педагогічної, філософської, психологічної та навчально-методичної літератури за проблемою дослідження, що дало змогу уточнити зміст базових понять дослідження відповідно до його об’єкта і предмета; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено стан готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності; моделювання – для визначення сутності і структури професійної творчої діяльності перекладачів і обґрунтування моделі формування готовності до цієї діяльності. Емпіричні методи: діагностичні (педагогічне спостереження, опитування, анкетування, бесіда); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик) – для констатації стану предмета дослідження та діагностики процесу формування готовності до професійної творчої діяльності. Педагогічний експеримент – з метою створення і перевірки ефективності сукупності педагогічних умов формування готовності до професійної творчої діяльності майбутнього перекладача. Методи математичної статистики – для аналізу і узагальнення отриманих результатів експерименту.

Експериментальна база та етапи дослідження. Робота виконувалася на базі Хмельницького національного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Усього дослідженням було охоплено 522 особи (студенти, викладачі, фахівці різних галузей професійної перекладацької діяльності). У тому числі, у формуючому експерименті брали участь 238 студентів спеціальностей “Переклад”, „Міжнародна інформація”, „Міжнародні економічні відносини”, які по закінченню ВНЗ отримують кваліфікацію перекладача. Дослідження здійснювалося у три етапи.

На першому етапі (1998-2001 рр.) вивчено лінгвістичну, психологічну, педагогічну літературу з проблеми дослідження; проаналізовано досвід викладачів перекладу; здійснено дослідження діагностуючого й констатуючого характеру; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження.

На другому етапі (2001-2004 рр.) визначено критерії, уточнено показники й рівні сформованості готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів; обґрунтовано сукупність педагогічних умов та модель процесу формування готовності; здійснено формуючий експеримент.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) проаналізовано й узагальнено результати дослідження; сформульовано висновки; визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

• вперше визначено і експериментально перевірено сукупність педагогічних умов формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів (забезпечення позитивної мотивації учіння і налаштованості студентів-перекладачів на переклад як на особистісно-професійну діяльність і творчий процес; оптимальне використання елементів проблемного навчання як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; стимулювання творчих здібностей студентів на основі нових інформаційних технологій; вияв пізнавальної самостійності студентів у розв’язанні навчальних завдань);

• розроблено і обґрунтовано модель процесу формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів;

• подальшого наукового розкриття набули сутність поняття „професійна творча діяльність перекладача” та структура цієї діяльності;

• уточнено критерії оцінки рівнів готовності до професійної творчої діяльності;

• удосконалено зміст процесу готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності в умовах вищої школи.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено програму визначення рівня готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів та апробовано методичну систему підготовки студентів до професійної творчої діяльності перекладача. Розроблено і впроваджено методичні рекомендації щодо роботи з газетою та творчі завдання з перекладу для самостійної роботи, які можуть бути використані у навчальному процесі на факультетах іноземних мов різних типів навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту (акт № 245 від 22.09.04 р.), Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт № 2/3417 від 9.11.04 р.), Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (довідка від 20.01.05 р.).

Особистий внесок автора. Наведені в роботі наукові результати є самостійним внеском автора в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми. У друкованих матеріалах, написаних у співавторстві з О.Ф. Волобуєвою, автором представлено розроблені ним завдання, спрямовані на випереджувальний розвиток навички контекстуальної здогадки, гнучкості мислення, творчих здібностей.

Надійність та вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечуються методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням адекватної системи комплексу методів дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; репрезентативністю вибірки респондентів; перевіркою отриманих результатів методами математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації й результати дослідження обговорено на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: „Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, 2003 р.); „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); „Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, 2004 р.); на всеукраїнських науково-методичних конференціях: „Самовиховання як фактор розвитку особистості” (Хмельницький, 2002 р.), „Формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності засобами іноземної мови” (Хмельницький, 2004 р.), „Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2005 р.); на звітних наукових конференціях, науково-методичних семінарах, постійно діючих при кафедрі перекладу Хмельницького національного університету (2000-2005 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації відображено в 10 публікаціях, з них 9 одноосібних: 9 статей (5 – у фахових наукових збірниках), 1 навчально-методичний посібник.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (210 найменувань), 19 таблиць, 13 рисунків та 5 додатків на 54 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 242 сторінки, основний зміст викладено на 168 сторінках.